Document No. 87484962

Справа № 991/1099/20

Провадження1-кс/991/1118/20

У Х В А Л А

06 лютого 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., прокурора Скибенка О.І. підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Бойко І.Г., Кузнєцова К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Колісника Д.В., погоджене з прокурором Четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенком О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №12014100010009784 від 30.10.2014

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Колісника Д.В., погоджене з прокурором Четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенко О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №12014100010009784 від 30.10.2014.

Доводи клопотання.

Відповідно до матеріалів клопотання, групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12014100010009784 від 30.10.2014, за фактом неправомірних дій службових осіб ТОВ «Укрбуд Девелопмент», ТОВ «Невірос», Департаменту містобудування і архітектури Київської міської державної адміністрації в ході будівництва об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 131.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Рішенням Київської міської ради № 67/227 від 24.10.2002 передано в оренду ТОВ «Невірос» земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Антоновича, 131, для будівництва та подальшої експлуатації і обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130 та об`єктами соціально-культурного призначення.

Протягом 2007-2008 року ТОВ «Невірос» побудувало коробку житлового будинку згідно з раніше затвердженим проектом, в тому числі допоміжні приміщення басейну на 1-му поверсі будинку, проте, будівництво було припинено у зв`язку з відсутністю коштів.

29.03.2013 ТОВ «Невірос» уклало з ТОВ «Укрбуд Девелопмент» інвестиційний договір, відповідно до умов якого вказані товариства зобов`язувалися завершити будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130 та об`єктами соціально-культурного призначення на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Антоновича, 131.

Проте, директором ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_2 було прийнято рішення без відома середньої школи № 130, Голосіївської у місті Києві Ради, про будівництво паркінгу на частині земельної ділянки, на якій запроектований вбудовано-прибудований басейн для середньої школи № 130, з метою отримання неправомірної вигоди від продажу незаконно побудованих паркомісць. З цією метою, ТОВ «Укрбуд Девелопмент» укладено договори підряду з ТОВ «Будівельна компанія «Укрбудмонтаж», ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», які не передбачали необхідності виконання підрядником будь-яких робіт щодо будівництва басейну для середньої школи № 130, в порушення зобов`язань ТОВ «Укрбуд Девелопмент» та ТОВ «Невірос».

ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що для введення об`єкта, житлового будинку та об`єктами соціально-культурного призначення за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 131 в експлуатацію необхідні містобудівні умови та обмеження та проектна документація, яка буде відповідати фактично побудованому об`єкту, а саме побудованому будинку без басейну для середньої школи № 130, що суперечить цільовому використанню земельних ділянок згідно договорів оренди зареєстрованих за №№ 79-6-00098, 79-6-00097 від 11.03.2003, договору №24 від 29.12.2005, інвестиційного договору від 29.03.2013, для реалізації злочинного наміру організував підготовку та видачу містобудівних умов та обмежень директором Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1

В подальшому на підставі містобудівного розрахунку, складеного ТОВ «Архіграф-КП» на замовлення ТОВ «Укрбуд Девелопмент», Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 131. Крім того, ТОВ «КС-Інжинірінг» була розроблена проектна документація, що не передбачала будівництво басейну, а ТОВ «Українська будівельна експертиза» видано експертний звіт про розроблення проектної документації відповідно до вихідних даних на проектування.

На підставі зазначених документів, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат про відповідність закінченого будівництва за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Антоновича, 131, проектній документації та підтверджуючий його готовність до експлуатації.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 92/7 від 08.09.2017 вартість відтворення вбудовано-прибудованих приміщень басейну ЗОШ № 130 разом зі спорудою теплого галерейного переходу, які повинні були входити до складу комплексу будівель житлового, громадського та допоміжного призначення по вул. Антоновича, 131, в м. Києві станом на 25.11.2014 становила 9 317 573 грн.

Таким чином, вищевказаними злочинними діями територіальній громаді Голосіївського району в особі Спеціалізованої школи № 130 м. Києва спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди, в сумі 9 317 537 грн. станом на 25.11.2014, що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

В зазначеному кримінальному проваджені повідомлено про підозру ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, тобто в зловживанні службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Підставою для звернення до слідчого судді із клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні; ризик перешкоджання кримінальному провадження іншим чином; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення

Розмір застави, який, на переконання органу досудового розслідування, належить призначити суду, як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням майнового стану підозрюваного і становить 10 000 000 грн. Саме такий розмір застави, на переконання органу досудового розслідування, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Доводи сторони обвинувачення.

Прокурор Скибенко О.І. клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, та підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Посилаючись на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення просила задовольнити клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Доводи сторони захисту.

Сторона захисту проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечила. В судовому засіданні надала письмові заперечення проти клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 . За твердженням захисників матеріали досудового розслідування не містять достатніх та належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, який йому інкримінується. Так само сторона захисту вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 повністю підтримав позицію захисників, заперечив проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, зазначив, що воно є необґрунтованим. Просив відмовити в задоволенні клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні було надано письмове зобов`язання, в порядку ст. 180 КПК України, в якому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Народний депутат України 9-го скликання, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Народний депутат України 9-го скликання, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки і інновацій; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Директор ДП «Київпроект-5», ТОВ «Архітектурна група «К-5», професор міжнародної академії архітектури, член Спілки архітекторів України, висловили намір бути поручителями ОСОБА_1 , забезпечувати виконання підозрюваним, покладених на нього, відповідно до ст. 194 КПК України обов`язків, а також забезпечувати явку ОСОБА_1 , до органу досудового розслідування, слідчого судді чи суду на першу вимогу. У зв`язку з цим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистої поруки.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, тобто в зловживанні службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) договором оренди земельної ділянки ВАС №190757, яким Київською міською радою передано в довгострокову оренду ТОВ «Невірос» земельну ділянку, за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 131 у Голосіївському районі м. Києва, для завершення будівництва та подальшого введення в експлуатацію житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130 та об`єктами соціально-культурного призначення; (2) інвестиційним договором про будівництво будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 131 у Голосіївському районі . Укладеному між ТОВ «Невірос» та ТОВ «Укрбуд Девелопмент», відповідно до п. 1.1.8. якого, будівництво об`єкта - комплекс усіх дій, спрямованих на завершення будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130 та об`єктами соціально-культурного призначення, будівництво якого планується завершити; (3) містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки від 30.07.2013 за адресою: м. Київ вул. Антоновича (Горького), 131, в яких у п. 10 «Основні техніко-економічні показники об`єкта», передбачено будівництво басейну за вищевказаною адресою. Зазначені містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки були підписані ОСОБА_1 (4) містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки від 30.07.2013 за адресою: м. Київ вул . Антоновича (Горького), 131 , в яких згідно заявлених намірів забудови: завершення будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення (в рамках нового проекту). Пунктом 10 «Основні техніко-економічні показники об`єкта», не передбачено будівництво басейну за вищевказаною адресою. Зазначені містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки також були підписані ОСОБА_1 (5) протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 19.02.2019, який повідомив про порядок підготовки та підписання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.07.2013 за адресою: м. Київ вул. Антоновича (Горького), 131 . Свідок показав, що ОСОБА_1 підписує остаточний варіант містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Зазначив, що особливістю містобудівних умов та обмежень від 30.07.2013 є те, що цільове призначення ділянки передбачає будівництво басейну, а в містобудівних умовах, підписаних ОСОБА_1 , відсутня будь-яка згадка про необхідність спорудження такого басейну; (6) протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 25.02.2019, який повідомив, що він як головний спеціаліст Управління регулювання забудови міста Департаменту містобудування та архітектури КМДА, опрацьовував містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 30.07.2013 за адресою: м. Київ вул. Антоновича (Горького), 131. Зазначив, що особливістю містобудівних умов та обмежень від 30.07.2013 є те, що цільове призначення ділянки передбачало будівництво басейну, а в містобудівних умовах відсутня будь-яка згадка про необхідність спорудження такого басейну. Крім цього, свідок показав, що у проектах даних містобудівних умов ним було зазначено про необхідність будівництва басейну для школи. І коли у 2014 проект будівництва по вул. Антоновича (Горького), 131 надійшов для розгляду і внесення до містобудівного кадастру, то при розгляді схеми генерального плану свідок власноруч зазначив про необхідність виконання вимог договору - обов`язкове будівництво басейну для школи (6) протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.02.2019, який повідомив, що у першій половині 2013 в ТОВ «КС-Інжирінг» звернувся представник ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_9 та запропонував переробити попередній проект об`єкту «Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130 та об`єктами соціально-культурного призначення по вул. Антоновича (Горького), 131». Новий проект не мав передбачати будівництво басейну. Для проведення проектних робіт представником ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_10 було надано нові містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 30.07.2013, де був відсутній басейн.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків.

Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та незаконно вплинути на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 належить до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Наявність у підозрюваного неформальних зв`язків у середовищі керівництва державних установ та військових формувань, МВС, підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування.

Отже наведені вище обставини у сукупності надають підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Слідчий суддя також погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує передбачену КПК процедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи, що більшість свідків у кримінальному провадженні належать до службових осіб, які на момент вчинення злочину перебували у службовій та матеріальній залежності від Директора Департаменту містобудування та архітектури ОСОБА_1 , слідчий суддя не виключає можливість того, що ОСОБА_1 потенційно зможе незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

Водночас, доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, а саме ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; ризик перешкоджання кримінальному провадження іншим чином; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. У зв`язку із чим ці ризики не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи, що прокурором, на момент розгляду клопотання, доведено обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, наявність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме, можливість переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, однак не доведено наявність інших ризиків та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного, вважає, що вагомих підстав для застосування щодо ОСОБА_1 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено, у зв`язку з чим, є підстави для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначений у клопотанні.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, за який КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, слідчий суддя переконаний, що запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не буде достатнім для запобігання ризикам, які обґрунтовані та встановлені в судовому засіданні.

З урахуванням того, що в судовому засідання не знайшло свого підтвердження посилання сторони обвинувачення на значні матеріальні активи, які на праві власності належать підозрюваному, з урахуванням майнового стану та пенсійного віку ОСОБА_1 , слідчий суддя не вважає за можливе застосувати до нього запобіжний захід у вигляді застави.

Беручи до уваги позитивну характеристику підозрюваного ОСОБА_1 та наявність доведених ризиків слідчий суддя вважає занадто суворим застосування до підозрюваного запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням свободи пересування підозрюваного, тобто домашнього арешту. Крім цього, слідчий суддя звертає увагу на те, що після оголошеної підозри, підозрюваний неодноразово з`являвся за викликом до органу досудового розслідування та суду, що вказує на його сумлінне ставлення до процесуальних обов`язків, як підозрюваного.

Враховуючи, щов судовому засіданні було надано письмове зобов`язання, в порядку ст. 180 КПК України, в якому три особи, що на переконання слідчого судді заслуговують на довіру, висловили намір бути поручителями ОСОБА_1 , забезпечувати виконання підозрюваним, покладених на нього, відповідно до ст. 194 КПК України обов`язків, а також забезпечувати явку ОСОБА_1 , до органу досудового розслідування, слідчого судді чи суду на першу вимогу, з урахуванням позитивної характеристики підозрюваного, стан здоров`я, вік особи, міцні соціальні зв`язки та підтверджених ризиків у судовому засіданні, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Зазначений висновок слідчого судді узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Боротюк проти України», заява № 33579/04 п. 62, в якому зазначено, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає, що з метою запобіганню існуючих і доведених ризиків є необхідність у покладанні на підозрюваного ОСОБА_1 таких обов`язків: 1. прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2.не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; 3. повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4. утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; 5. утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; 6. здати на зберігання до відповідного територіального органу територіального підрозділу Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Колісника Д.В., погоджене з прокурором Четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенком О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №12014100010009784 від 30.10.2014 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Визначити поручителями таких осіб:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Народного депутата України 9-го скликання;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Народного депутата України 9-го скликання, Першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки і інновацій;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Директора ДП «Київпроект-5», ТОВ «Архітектурна група «К-5», професора міжнародної академії архітектури, члена Спілки архітекторів України.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, такі обов`язки:

1.прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2.не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3.повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4.утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

5. утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні:

- ОСОБА_11 ;

- ОСОБА_12 ;

- ОСОБА_8 ;

- ОСОБА_13 ;

- ОСОБА_6 ;

- ОСОБА_7 ;

- ОСОБА_14 ;

- ОСОБА_15 ;

- ОСОБА_16 ;

- ОСОБА_17 .

6.здати на зберігання до відповідного територіального органу/ територіального підрозділу Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Строк дії покладених обов`язків визначити до 30 березня 2020 року.

Поручителі поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Зобов`язати поручителів за необхідності доставити підозрюваного ОСОБА_1 до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Роз`яснити поручителям, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, за який передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поручителі можуть відмовитись від взятих на себе зобов`язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою їх відповідальність. У такому разі вони забезпечують явку підозрюваного, обвинуваченого до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший.

Роз`яснити поручителям, що у разі невиконання поручителями взятих на себе зобов`язань на них накладається грошове стягнення в розмірі від десяти до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні №12014100010009784 від 30.10.2014.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.М. Мойсак