- Presiding judge (HACC) : Shyroka K.Yu.
- Secretary : Sevriuk K.A.
- Lawyer : Lysaka O.M.
- Prosecutor : Kravchenko M.M.
Справа № 991/949/20
Провадження1-кс/991/966/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
прокурора САП Кравченка М. М.,
підозрюваного ОСОБА_1
захисника Лисака О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора - начальника другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кравченка Максима Миколайовича про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою суду, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Києві, громадянина України, мешкаючого у АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000027 від 06.01.2017 року, за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України і ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України
ВСТАНОВИЛА:
31 січня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора - начальника другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кравченка Максима Миколайовича про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою суду.
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000027 від 06.01.2017 за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України і ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (КК України).
Короткий виклад фактичних обставин, суть і правова кваліфікація кримінального правопорушення
У клопотанні детектив зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що народний депутат України ОСОБА_1 . Верховної Ради України VIII скликання здійснив пособницькі дії з метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 , направленого на заволодіння майном державного підприємства «Укрзалізничпостач» у 2015 році та Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» у 2016 році в особливо великих розмірах під час здійснення цими підприємствами державних закупівель болтів клемних з гайкою, болтів закладних з гайкою, болтів стикових з гайкою і шайби (далі - метизної продукції).
З цією метою у січні 2015 року ОСОБА_1 залучив до вчинення злочину як пособника ОСОБА_3 , який був уповноважений на прийняття кадрово-управлінських рішень у державних підприємствах та їх структурних підрозділах афілійованих з Міністерством інфраструктури України (наділений такими повноваженнями невстановленою слідством особою) на прийняття кадрово-управлінських рішень у державних підприємствах та їх структурних підрозділах афілійованих з Міністерством інфраструктури України. ОСОБА_5 зробив це, зокрема, вплинувши на призначення ОСОБА_6 директором ДП «Укрзалізничпостач» у 2015 році.
У клопотанні детектив зазначає, що діючи умисно та на задоволення корисливої мети ОСОБА_4 , та за погодженням із ОСОБА_1 , ОСОБА_3 намагався схилити виконуючого обов`язки генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України ОСОБА_7 до надання незаконних переваг під час здійснення державної закупівлі метизної продукції компаніям, підконтрольним ОСОБА_4 (ТОВ «Інкомм»), й отримавши від нього відмову, схилив до вчинення зазначених протиправних дій неформально підконтрольного йому ОСОБА_6 .
Надалі, ОСОБА_6 , за сприяння інших службових осіб ДП «Укрзалізничпостач», достовірно усвідомлюючи економічну невигідність пропозиції ТОВ «Інкомм», що підконтрольне ОСОБА_4 , незаконно вплинув на комітет з конкурсних торгів ДП «Укрзалізничпостач», забезпечивши 27.05.2015 її акцепт та оголошення переможцем процедури державної закупівлі метизної продукції для потреб державного підприємства.
25.06.2015 ОСОБА_6 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, уклав договір № ЦХП-5-01415-01 із ТОВ «Інкомм» про закупівлю метизної продукції, а 30.06.2015, в межах злочинної домовленості із ОСОБА_1 та інших співучасників злочину, додаткову угоду № 1 до нього, яка передбачала зменшення його ціни з 77,9 млн. грн. до 72,5 млн. грн.. з метою прикриття злочинної діяльності.
В подальшому ОСОБА_1 через підконтрольні йому ТОВ «Солар-Скай» та ОСОБА_2 забезпечив надання фінансової (грошової) допомоги ТОВ «Інкомм» для придбання цим підприємством метизної продукції за ринковими цінами у ПАТ «Дружківський завод металевих виробів». Водночас, ОСОБА_4 із підконтрольним йому ОСОБА_8 здійснив за їх попередніми домовленостями з ОСОБА_6 реалізацію такої метизної продукції в межах договору № ЦХП-5-01415-01 і додаткової угоди до нього за завищеними цінами на користь ДП «Укрзалізничпостач».
Сума різниці між доходами та витратами ТОВ «Інкомм» за результатами господарських операцій, пов`язаних із виконанням договорів поставки № ЦХП-5-01415-01 від 25.06.2015 та № 11360 від 21.07.2014 (придбання метизної продукції у заводу-виробника), у період з 25.06.2015 по 31.12.2015 становить 20 270 524,12 гривень без ПДВ, що є втраченими активами.
У 2016 році ОСОБА_1 вирішив повторно заволодіти грошима Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» (далі - Філія), в яку було реорганізовано ДП «Укрзалізничпостач», та з цією метою повторно вступив у змову із ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , а також службовими особами Філії.
У 2016 році метою прикриття свої злочинної діяльності та доведення корисливого умислу до кінця, ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 вирішили заволодіти грошима Філії, використовуючи іншу компанію замість ТОВ «Інкомм» у державних закупівлях метизної продукції.
У березні 2016 року ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , діючи за погодженням з
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , віднайшли необхідне їм для участі у державних закупівлях ТОВ «Хануман», яке в подальшому використали з цією метою, здійснивши подання до Філії конкурсної пропозиції цього підприємства за ціною 129,4 млн. грн., що перевищувала ціну (вартість) за ті ж обсяги метизної продукції ПАТ «Дружківський завод металевих виробів» на 43,7 млн. грн., що й було визначено співучасниками злочину як розмір предмету заволодіння.
Завдяки сприянню невстановленої слідством особи з числа службових осіб Філії, та начальника відділу верхньої будови колії Філії ОСОБА_9 (відповідального за процедуру закупівлі метизної продукції), які усвідомлювали економічну невигідність пропозиції ТОВ «Хануман», 24.05.2016 року це підприємство було визначено переможцем комітетом з конкурсних торгів Філії вищезазначеної процедури закупівель.
Підсумовуючи, прокурору у клопотанні зазначає, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , будучи співучасниками вчинення цього майнового злочину - з однієї сторони, а також невстановлена службова особа Філії та інша службова особа Укрзалізниці - з іншої, виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця. Цього їм не вдалося зробити, оскільки 01.07.2016 року Антимонопольний комітет України прийняв рішення № 1442-р/пк-ск від 01.07.2016 про те, що усі рішення прийняті комітетом з конкурсних торгів Філії після розкриття пропозицій конкурсних торгів учасників процедури закупівлі метизної продукції скасовуються.
02.10.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
У підозрі зазначається, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у пособництві заволодінню чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України; що своїми умисними діями, які виразились у пособництві закінченому замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, однак не доведеному до кінця з причин, які не залежали від волі співучасників злочину, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 5 ст. 191 КК України.
Обгрунтування клопотання
Прокурор зазначив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.12.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покладено наступні обов`язки:
1.не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу детектива або прокурора або суду;
2прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000027;
3повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4утримуватися від спілкування з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;
5утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» і ПАТ «Укрзалізниця» крім залізничних вокзалів;
6здати на зберігання детективам Національного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Строк дії обов`язків, покладених судом, закінчується 05.02.2020.
У клопотанні прокурор просить продовжити строк покладення на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Києві, громадянина України, мешкаючого у АДРЕСА_1 передбачених ч.5 ст.194 КПК України обов`язків, встановлених ухвалою суду строком до 05.04.2020
В обґрунтування продовження покладених судом обов`язків на підозрюваного ОСОБА_1 прокурор навів аргументи щодо наявності ризиків, передбачених у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України).
Доводи сторін
Прокурор підтримав заявлене клопотання, звернув увагу на ключові аспекти клопотання, зокрема, на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який є корупційним, а тому до нього не застосовуються положення статей 69 та 75 КК України щодо призначення більш м`якого покарання або звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому, на думку прокурора, в нього може виникнути бажання переховуватись. Він також зазначив, що ОСОБА_1 є депутат двох скликань, а тому має чималі зв`язки в різних державних органах, а також стійкий зв`язок зі співучасниками. Прокурор зазначив, що сторона обвинувачення просить про продовження строку покладення на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків з метою забезпечення належної процесуальної поведінки.
Захисник Лисак О. М. заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що в клопотання не містить жодних матеріалів , які обґрунтовують підозру, нема доказів, які підтверджують ризики, зазначені у статті 177 КПК України (і наявність хоча би одного з яких є умовою застосування запобіжного заходу). Захисник стверджує, що ОСОБА_1 не переховується від слідства, не впливає на свідків чи інших осіб у кримінальному провадженні, та в цілому сприяє слідству. Захисник подав заперечення на клопотання, також позитивні характеристики з місця проживання та місця роботи, зазначивши, що його підзахисний має бездоганну репутацію, офіційно працевлаштований, створив ТОВ, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, тобто має міцні соціальні зв`язки, раніше о кримінальної відповідальності не притягувався, не судимий. Захисник зазначив, що у клопотанні прокурором не пояснено, яким саме чином ОСОБА_1 підконтрольні відповідні підприємства, в другому епізоді не визначено, що саме зробив ОСОБА_1 , а також що причетність ОСОБА_1 доводиться виключно непрямими доказами.
Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що сприяє слідству, наміру переховуватись від слідства не має.
Вислухавши прокурора, захисника, підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотивація суду
Вислухавши прокурора, адвоката (захисника), підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, що дане клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Частина 7 ст. 42 КПК України визначає загальні обов`язки, які покладаються на підозрюваного. Зазначені обов`язки підозрюваного (окрім обов`язків, визначених в п. 2 цієї частини) покладаються на нього згідно з процесуальним законом і діють з часу набуття статусу підозрюваного, незалежно від застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
У разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, строк дії обов`язків може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України (ч. 3 ст. 197 КПК України). Клопотання про продовження строку дії обов`язків, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України (загальних відомостей щодо обґрунтування покладення обов`язків), повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують накладення обов`язків на підозрюваного; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу (а, у випадку із внесенням застави - до закінчення дії обов`язків) (ч. 3 ст. 199 КПК України). Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку дії обов`язків, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше їх накладення (ч. 5 ст. 199 КПК України).
Слідча суддя повинна дослідити такі обставини:
1.Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).
2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив).
3.Обставини згідно ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).
Слідча суддя досліджуватиме обставини, зазначені у пункті 3 вище в межах окремих питань, для яких ці обставини мають значення. Слідча суддя також наголошує, що на цьому етапі провадження оцінюються докази лише стосовно доведення чи спростування обставин, які дають судді підстави вважати, що до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід.
Наявність обґрунтованої підозри
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких знаходиться у пункті 3 клопотання. Зокрема, доказами доведено факт знайомства ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , спілкування між підозрюваними (через телефонні мережі та переписки у інтернет-месенджерах миттєвих повідомлень) та вчинення ними дій для реалізації свого наміру (підготовка пропозицій з конкурсних торгів, роздавання вказівок, укладення угод тощо).
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення.
Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, зазначених у статті 177 КПК України
Розслідування вказує на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 може здійснити спроби:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Злочини, які інкримінуються ОСОБА_1 є особливо тяжкими і мають високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки призвели до заволодіння державним майном в умовах спотворення принципів та механізмів функціонування конституційного інституту народних депутатів України, із свідомим нехтуванням своїх конституційних обов`язків підозрюваним ОСОБА_1 в частині необхідності забезпечення блага України та добробуту Українського народу, захисту інтересів виборців та держави. В свою чергу викривлене сприйняття ОСОБА_1 своїх повноважень призвело до їх використання всупереч інтересам держави та суспільства, й призвело до протиправного задоволення корисливих інтересів громадянина України ОСОБА_4 за рахунок державного майна, яке ОСОБА_1 в силу положень Конституції України та Закону України «Про статус народних депутатів України» повинен був захищати.
В розумінні Кримінального кодексу України інкриміновані ОСОБА_1 злочини є особливо тяжкими. Щодо суспільної небезпеки, слідча суддя приходить до висновку, що такі злочини мають високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки стосуються заволодіння державним майном в умовах спотворення принципів та механізмів функціонування конституційного інституту народного депутата України, із свідомим нехтуванням своїх конституційних обов`язків особою в частині необхідності забезпечення блага України та добробуту Українського народу, захисту інтересів виборців та держави, а також захисту державного майна.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
У клопотанні зазначено, що підозрюваний ОСОБА_1 є володільцем паспортів громадянина України для виїзду закордон FH НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . В період з 2018 року по першу половину 2019 року він перетнув державний кордон України з використанням зазначених паспортів в напрямку виїзд понад 25 разів (напрямки вильоту, зокрема, Афіни, Копенгаген, Мюнхен, Мілан, Лондон, Відень, Дубай, Женева). Також, згідно з поданою декларацією за період з 1 січня 2019 року по 29 серпня 2019 року ОСОБА_1 задекларував як особисте майно:
-готівкові кошти у розмірі 500000 доларів США, 85000 Євро, 1 300000 грн, 4948 Євро, що відповідно до діючого станом на тепер офіційного курсу становить приблизно 15,8 млн грн.;
Сукупна оцінка доказів дозволяє встановити, що ОСОБА_1 має можливість матеріально себе забезпечувати за рахунок своїх активів, а також доходів з широкого кола джерел. Додатково, слідча суддя враховує факт частих виїздів ОСОБА_1 за кордон. Тому обставини дають можливість об`єктивно встановити, що у разі незастосування запобіжного заходу з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 може залишити місце постійного проживання під загрозою настання кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні особливо тяжких злочинів, та переховуватися упродовж тривалого періоду часу від органів досудового розслідування як на території України, так і закордоном, використовуючи наявні фінансові ресурси.
Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що наявний ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого (детектива) стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Ризик незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні
При оцінці ризику незаконно впливати на осіб у кримінальному провадженні, слідча суддя аналізує доводи досудового розслідування стосовно того, що Аналіз здобутих доказів у цьому кримінальному провадженні, а також у провадженнях, які скеровані з обвинувальними актами до суд відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та інших співучасників за вчинення одних й тих кримінальних правопорушеннях, які інкриміновані підозрюваному ОСОБА_1 вказують на можливість незаконного впливу останнього на вищезазначених обвинувачених.
Слідча суддя враховує стійкий ступінь зв`язків підозрюваного ОСОБА_1 з обвинуваченим ОСОБА_4 та іншими підозрюваними та обвинуваченими у вчинених майнових злочинах, який випливає із сукупної оцінки доказів у клопотанні (зокрема, протоколів огляду переписок в інтернет-месенджерах). Це дає підстави вважати, що між цими особами може здійснюватися взаємодія, спрямована на протидію слідству.
Слідча суддя при оцінці доказів не повинна встановити достовірно факт впливу на інших осіб у провадженні, тому критично ставиться до доводів захисника стосовно того, що станом на зараз слідство не наводить доказів впливу ОСОБА_1 . Втім, з урахуванням наявності стійких зв`язків між підозрюваними та обвинуваченими, слідча суддя приходить до висновку, що не перебуваючи під дією запобіжного заходу, маючи можливість вільно пересуватися територією України, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , використовуючи свій авторитет, може здійснювати спроби впливу на ОСОБА_8 , ОСОБА_6 (обвинувачених), підозрюваного ОСОБА_2 , з метою умовляння та/або примушування заперечення будь-якого його зв`язку до ТОВ «Інкомм», ТОВ «Солар-Скай», ТОВ «Хануман», та загалом закупівель метизної продукції ДП «Укрзалізничпостач». Це також стосується свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та інших, оскільки вплив може здійснюватися для відмови від своїх показань, їх перекручування та спотворення у ході судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запропонований запобіжний захід (особисте зобов`язання) пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Слідча суддя при оцінці обставин встановила, що наявність вищезазначених ризиків стосовно підозрюваного ОСОБА_1 дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує, його заможний майновий стан у своїй сукупності вказують на необхідність продовження запобіжного заходу, про який просить сторона обвинувачення. Крім того запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є найменш обтяжливим із передбачених законом. З урахуванням усіх обставин, слідча суддя приходить до висновку, що такий запобіжний захід та обов`язки є пропорційним меті, тобто забезпеченню кримінального провадження.
Таким чином, слідча суддя вважає, що строк на який необхідно встановити дію обов`язків підозрюваному слід обмежити до 05.03.2020. Оскільки 20.11.2020 прокурором в порядку частини 1 статті 290 КПК України стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження, докази визнано достатніми для складання обвинувального акту, сторони почали ознайомлюватись з матеріалами кримінального провадження, на думку слідчої судді покладення обов`язків на підозрюваного на вище визначений термін буде достатнім для закінчення досудового розслідування, складання обвинувального акту і повною мірою забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
На думку слідчої судді потреби покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
Слідча суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, оскільки застосовується запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.
Покладення обов`язків є виправданим, оскільки існують ризики передбачені підпунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження.
Оскільки, питання про покладення того чи іншого обов`язку, з огляду на зміст ст. 194 КПК України відноситься до повноважень суду, слідча суддя, оцінивши доводи наведені в клопотанні, а також доводи сторони захисту, вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки про які просить детектив, окрім двох обов`язків. Слідча суддя враховує аргументи захисту стосовно того, що ОСОБА_1 сприяє слідству, має міцні соціальні зв`язки, працює. Тому, враховуючи характер діяльності підозрюваного ОСОБА_1 яка потребує частих переміщень в межах України, слідча суддя вважає за потрібне не встановлювати обов`язок «не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду». Втім, контроль за його поведінкою з боку органу досудового розслідування шляхом покладення певних зобов`язань не забороняють йому здійснювати свою діяльність. Слідча суддя бере до уваги характеристики ОСОБА_1 , надані захисником, втім критично ставиться до характеристики з місця роботи оскільки місцем роботи є підприємство, яке ОСОБА_1 і заснував. Також, слідча суддя вважає, що не потрібно покладати обов`язок утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» і ПАТ «Укрзалізниця», крім місць загального користування, так як необхідність його покладення не доведена прокурором. Сторона обвинувачення наводить обґрунтування щодо двох ризиків, жоден з яких не можна зменшити чи усунути шляхом обмеження відвідування певних приміщень суб`єктів господарювання, яких стосуються обставини кримінального провадження. Таким чином, покладення такого обов`язку є недоцільним, оскільки не має реального значення для запобігання ризиків, про які зазначалося раніше.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 132, 176, 179, 181, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора - начальника другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кравченка Максима Миколайовича про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою суду на ОСОБА_1 , що народився народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Києві, громадянина України, мешкаючого у АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000027 від 06.01.2017 року, за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України і ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України - задовольнити частково.
Продовжити строк дії обов`язків, покладених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.12.2019 року на підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 до 05 березня 2020 року, залишивши такі обов`язки:
1.прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, прокурора, слідчого судді, суду;
2.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3.утримуватися від спілкування ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 ;
4.здати на зберігання слідчому (залишити на зберіганні слідчого) свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідча суддя Широка К. Ю.