Document No. 87520524

Справа № 761/11624/17

Провадження №11-п/991/17/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панаіда І.В.,

суддів Боднара С.Б., Глотова М.С., Михайленка Д.Г.,

Семенникова О.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Римаренко М.С.,

прокурора - Василенкова Б.М.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Сторожук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання адвоката Сторожук Олени Сергіївни про направлення кримінального провадження №52016000000000383 від 20 жовтня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Підгірці Обухівського району Київської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.4 ст.369 Кримінального кодексу України, з Вищого антикорупційного суду на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва,

ВСТАНОВИЛА:

31 січня 2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Сторожук О.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі КК України), про направлення кримінального провадження №52016000000000383, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 жовтня 2016 року, з Вищого антикорупційного суду до Шевченківського районного суду м. Києва.

Клопотання мотивовано тим, що умови, визначені пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), які є обов`язковими для віднесення кримінального провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду, відсутні. На думку адвоката, вказані в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення не відповідають правовій кваліфікації дій обвинуваченої. Відомості, викладені в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_1 , не дають підстав для застосування норми, викладеної в п.3 ч.5 ст.216 КПК України, оскільки інкримінований ОСОБА_1 злочин за ст. 369 КК України передбачає його вчинення стосовно службової особи, однак, ні обвинувальний акт, ні реєстр матеріалів досудового розслідування відомостей про це не містить.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку обвинуваченої та її захисника, які клопотання підтримали, прокурора, який проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи наявними підстави для розгляду вказаного кримінального провадження Вищім антикорупційним судом, перевіривши матеріали клопотання,колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Як встановлено колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2019 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 жовтня 2016 року за №52016000000000383 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 369 КК України, на підставі п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, направлено з Шевченківського районного суду м. Києва до Вищого антикорупційного суду, для розгляду в установленому КПК України порядку.

Статтею 34 КПК України передбачені підстави і порядок передачі кримінальних проваджень з одного суду до іншого за визначеною законом підсудністю або внаслідок зміни визначеної законом підсудності.

За положеннями ч.1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Тобто, визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий розгляд судом, встановленим законом.

Згідно положень статті 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до пп.2 п.20-2 Розділу ХІ КПК України підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368 -369-2 цього Кодексу.

З обвинувального акту вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000383 здійснювалось за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 369 КК України, а відтак, оскільки вказане кримінальне провадження розпочато та закінчено за кваліфікацією злочину, передбаченого статтею 369 КК України, який відповідно до примітки статті 45 КК України є корупційним, а також виходячи з того, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснювалося Національним антикорупційним бюро України, а обвинувальний акт затверджений 31 березня 2017 року прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, колегія суддів не погоджується з висновками, викладеними в клопотанні захисника про те, що дане кримінальне провадження не підсудне Вищому антикорупційному суду. При цьому доводи захисника щодо невідповідності кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_1 встановленим фактичним обставинам кримінального правопорушення колегією суддів відхиляються, оскільки питання щодо обґрунтованості кваліфікації дій обвинуваченої особи може бути перевірено і оцінено судом на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів під час розгляду даного кримінального провадження по суті. Разом з тим, колегія зазначає, що відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.02 №5 «Про судову практику у справах про хабарництво» дії службової особи, яка, одержуючи гроші чи матеріальні цінності начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати не за ст. 368 КК України, а за відповідними частинами статей 190 і 364 КК як шахрайство та зловживання владою чи службовим становищем, а за наявності до того підстав - і за відповідними частинами статей 27, 15 та 369 КК як підбурювання до замаху на давання хабара.

За таких обставин, керуючись статтями 33-1, 34, 418, 532 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Сторожук Олени Сергіївни, яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1 , про направлення кримінального провадження № 52016000000000383 від 20 жовтня 2016 року, з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий І.В. Панаід

Судді С.Б. Боднар

М.С. Глотов

Д.Г. Михайленко

О.Ю. Семенников