Document No. 87610261

Справа № 991/827/20

Провадження № 11-сс/991/137/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року м. Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:

головуючого судді - Калугіної І. О.,

суддів - Панкулича В. І., Михайленка Д. Г.,

секретар судового засідання - Лисиця Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Грицишена Костянтина Петровича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 січня 2020 року про відмову у відкритті провадження за скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Грицишена Костянтина Петровича, поданої на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 52019000000000970 від 31 жовтня 2019 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України,

за участю:

захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Грицишена К. П.,

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановленні судом обставини:

28 січня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Грицишена Костянтина Петровича на бездіяльність детектива (слідчого) Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у ненаданні матеріалів кримінального провадження для ознайомлення. Скарга подана стосовно бездіяльності у кримінальному провадженні № 52019000000000970 від 31 жовтня 2019 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 січня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Грицишена Костянтина Петровича, поданої на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 52019000000000970 від 31 жовтня 2019 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Відмовляючи у відкритті провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, тобто не входить до переліку за ст. 303 КПК України.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням захисник підозрюваної ОСОБА_1 - адвокат Грицишен К. П. подав апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваної ОСОБА_1 - адвокат Грицишен К. П. ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 січня 2020 року та постановлення нової ухвали, якою визнати бездіяльність детектива НАБУ Бірюкова Р. Г., скасувавши його постанову від 20 січня 2020 року та зобов`язати детектива НАБУ Бірюкова Р. Г. чи іншого детектива, який входить до складу групи детективів у кримінальному провадженні, на виконання клопотання захисника Грицишена К. П. від 16 січня 2020 року, надати для ознайомлення в порядку ст. 221 КПК України матеріали кримінального провадження № 52019000000000970, а саме:

- відеозапис, який здійснювався під час затримання ОСОБА_1 та є додатком до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12 листопада 2019 року;

- відеозапис, який здійснювався під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та є додатком до протоколу обшуку від 12 листопада 2019 року;

- відеозапис, який здійснювався під час обшуку автомобіля марки «Peugeot-3008», д.н.з. НОМЕР_1 та є додатком до протоколу обшуку від 12 листопада 2019 року;

- відеозапис, який здійснювався під час обшуку робочого місця ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, буд. № 26 , каб. № 308 та є додатком до протоколу обшуку від 12 листопада 2019 року.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги захисник посилається на те, що рішення слідчого судді є незаконним, не відповідає вимогам КПК України, а також судовій практиці та позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Вважає, що винесення постанови про відмову у задоволенні клопотання про надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження якраз і є неналежним на нього процесуальним реагуванням, оскільки надання матеріалів кримінального провадження є обов`язком слідчого, і їх ненадання (навіть в разі винесення постанови про відмову в задоволенні клопотання) становить собою бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк. Тому вказує на те, що слідчий суддя повинен був відкрити провадження за скаргою та розглянути її по суті із прийняттям рішення відповідно до вимог ст. 307 КПК України.

Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні захисник підозрюваної ОСОБА_1 - адвокат Грицишен К. П. в повному обсязі підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просив її задовольнити.

Прокурор у судове засідання не прибув, до суду надав письмові заперечення, відповідно до яких вважає апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Посилаючись на положення ст. 221 КПК України зазначив, що відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається, однак відеозаписи проведених у кримінальному провадженні обшуків містять інформацію про хід та результати досудового розслідування і здобуті докази, та в жодному випадку не підпадають під поняття загальнодоступного документа. Крім цього відповідно до вищевказаної статті виключенням з переліку документів, які обов`язково надаються для ознайомлення є матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також ті матеріали, ознайомлення з якими на цій стадій кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню, тобто слідчому надано право визначати своїм процесуальним рішенням обсяг матеріалів кримінального провадження, які можна надавати стороні захисту на певному етапі досудового розслідування без шкоди для нього. Враховуючи вищевказані положення детективом була прийнята постанова. Також зазначає, що статтею 221 КПК України не визначено будь-яких строків, протягом яких слідчий зобов`язаний надати стороні захисту за їх клопотанням для ознайомлення матеріали кримінального провадження, а тому твердження сторони захисту про те, що ненадання слідчим таких матеріалів є його бездіяльністю, яка виражається у невчиненні дій, які він зобов`язаний вчинити протягом певного строку є безпідставним. Вказаний факт прийняття процесуального рішення свідчить про відсутність будь-яких підстав стверджувати про бездіяльність слідчого, яка може бути предметом оскарження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Додатково в письмових запереченнях прокурор просив суд розглядати справу за його відсутності.

Інші учасники судового провадження у судове засідання не прибули, будучи повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, однак відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.

Мотиви суду.

Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Грицишена К. П., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, дослідивши матеріали провадження, як надійшли від слідчого судді, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Положеннями ч.1 ст.24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч. 2 ст. 309 КПК України).

Встановлення законодавцем такого обмеження права на оскарження рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора на досудовому провадженні має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до слідчих суддів та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.

Згідно із ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

З системного аналізу вказаних норм кримінального процесуального закону вбачається, що на досудовому провадженні підлягає оскарженню лише та бездіяльність уповноваженої особи, яка зумовлена не вчиненням процесуальної дії саме в межах встановлених зазначеною нормою строків та неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.

З матеріалів провадження вбачається, що детектив Національного антикорупційного бюро України Бірюков Р. Г., отримавши клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Грицишена К. П. про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 52019000000000970 від 31 жовтня 2019 року, постановою від 20 січня 2020 року відмовив в його задоволенні.

Таким чином, посилання захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Грицишена К. П. в скарзі до слідчого судді про оскарження ним невчинення дій слідчий, - ненаданні можливості ознайомитись з матеріалами досудового розслідування, є незгодою з прийнятим рішенням детектива про відмову, зважаючи на те, що дане клопотання було розглянуто у строк, визначений ст.220 КПК України.

Крім того, ст. 303 КПК України не передбаченого можливості оскарження рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Отже, слідчий суддя, встановивши, що скаргу було подано на рішення, яке відповідно до вимог КПК України не підлягає оскарженню, згідно з положеннями ст. 303 цього Кодексу, правомірно відмовив у відкритті провадження за скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Грицишена К. П.

При цьому, колегія суддів вважає, що відмова слідчого судді у відкритті провадження за скаргою у зв`язку із оскарженням рішення, оскарження якого не передбачене процесуальним законом, не є свідченням обмеження доступу до правосуддя.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

За змістом ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

При цьому, істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Грицишена К. П., з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Грицишена Костянтина Петровича - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 січня 2020 року про відмову у відкритті провадження за скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Грицишена Костянтина Петровича, поданої на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 52019000000000970 від 31 жовтня 2019 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: І. О. Калугіна

Судді: В. І. Панкулич

Д. Г. Михайленко