- Presiding judge (HACC) : Shyroka K.Yu.
- Secretary : Sevriuk K.A.
Справа № 991/358/20
Провадження1-кс/991/359/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
заявника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 28.12.2019 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000169 від 26.02.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 170 КК України,
ВСТАНОВИЛА
До Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали скарги ОСОБА_3 (скаржника), у якій він просить про таке:
1.Скасувати постанову детектива УВК НАБУ ОСОБА_4 від 28.12.2019 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000169 від 26.02.2019 року;
2.За результатами розгляду скарги постановити ухвалу, копію якої належним чином завірити та надати нарочно або надіслати на електронну поштову адресу.
Обґрунтування скарги
В обґрунтування вимог скарги ОСОБА_3 зазначає, що 28.12.2019 року детективом УВК НАБУ ОСОБА_4 винесено постанову якою закрито кримінальне провадження № 52019000000000169 від 26.02.2019 року у зв`язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 статті 284 КПК України. Він вважає зазначену постанову незаконною та передчасною. Так, заявник стверджує, що приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, детектив фактично не вчинив жодної процесуальної дії для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема, жодного разу не допитав ні його, ні фігурантів кримінального провадження, не провів допит свідків, не вніс до ЄРДР відомості по його заяві про вчинення злочинів, не розглянув жодну зі заяв та не надав відповіді на них, не розглянув жодне із клопотань, поданих у порядкуст. 220 КПК України, не дослідив та не надав правової оцінки кожному із фактів, зазначених в заяві, не провів жодного перехресного допиту, не призначив експертизи за фактом отриманого ушкодження здоров`я, не надав можливості долучити до матеріалів справи документи, які на думку заявника доказують факти отриманого ним матеріального і морального збитку, тощо.
Крім наведеного, заявник стверджує, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам, визначеним у ч. 5 ст. 110 КПК України, оскільки не містить переліку проведених слідчих дій, не зазначені причини не проведення експертизи наявних доказів, відсутня правова оцінка фігурантам у справі, відсутні реєстраційний номер та дата реєстрації постанови,також відсутня печатка органу досудового розслідування, підпис керівника підрозділу. Також заявник вважає, що детектив ОСОБА_4 належним чином не обґрунтував свою постанови, не вказав мотивів її прийняття та їх обґрунтування, не завірив належним чином.
Доводи сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав скаргу, просив задовольнити її з викладених підстав.
Детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився. Він надав письмові заперечення з копіями документів, які на його думку спростовують доводи скарги.
Мотиви суду
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши заперечення детектива НАБУ,дослідивши матеріали кримінального провадження № 52019000000000169 від 26.02.2019 року, слідча суддя дійшла до таких висновків.
Відповідно до ч. 1ст. 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Згідно п. 3 ч. 1ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
При розгляді скарги слідча суддя встановила, що Національним антикорупційним бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000169 від 26.02.2019 року щодо можливого вчинення детективом Національного бюро ОСОБА_5 злочину, який полягає в тому, що ним 29.12.2018 винесено постанову про закриття кримінального провадження №52018000000000883 від 14.09.2018. На думку заявника злочин у діях ОСОБА_5 має місце у зв`язку з тим, що винесена постанова не відповідає вимогам статті 110 Кримінального процесуального кодексу України, а також детективом не проведено ряд слідчих та процесуальних дій, у у вказаному кримінальному провадженні, проведення яких заявник вважав обов`язковими.
Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2019 року за заявою ОСОБА_3 від 22.01.2019 року (вх. № В-454) та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000169 за фактом вчинення злочину, співробітниками Національного бюро. В подальшому, 30.05.2019 старшим детективом УВК НАБУ ОСОБА_6 винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. 27.06.2019 вказану постанову слідчого було скасовано ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду і досудове розслідування кримінального провадження було продовжено. Підставою для скасування постанови детектива про закриття кримінального провадження стала неповнота досудового розслідування, а саме посилання на те, що фактично під час досудового розслідування було здійснено лише допит в якості свідка детектива НАБУ ОСОБА_5 .
Крім того слідчою суддею встановлено, що на даний час в провадженні детектива ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року щодо можливої наявності в діях у діях працівників прокуратури м. Києва ознак складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ч. 2 ст. 382, ч. 2 ст. 373, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 368 КК України, внесеного до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 .
Постановою від 28.12.2019 року детектив Національного бюро України ОСОБА_4 закрив кримінальне провадження № 52019000000000169 від 26.02.2019 року, на підставі п. 2 ч. 1 статті 284 КПК України.
В обґрунтування свого рішення про закриття кримінального провадження детектив зазначив, що в ході досудового розслідування був допитаний як свідок детектив ОСОБА_5, який пояснив, що ним здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000883 від 14.09.2018 та перевірялись факти, викладені в заяві ОСОБА_3, на підставі якої розпочалося розслідування. ОСОБА_3 у вказаному кримінальному провадженні має статус заявника (особи, що звернулася зі заявою про вчинення кримінального правопорушення), тому слідчі дії за його участю не проводились. Крім того, кримінальне провадження не стосується обставин членства ОСОБА_3 в громадській організації. Також, ОСОБА_5 заперечив вчинення дій з метою приховування злочину та дій щодо перешкоджання діяльності громадської організації «України проти свавілля чиновників» та/або ОСОБА_3, як її представника. Будь-яких збитків чи шкоди, спричинених ОСОБА_3 в результаті розслідуваних подій, ним не встановлено.
Крім того, в постанові про закриття кримінального провадження № 52019000000000169 від 26.02.2019 зазначено, що ОСОБА_3 у своїх заявах про вчинення злочину, вказує, що вони перебувають на контролі міжнародної організації «Україна проти свавілля чиновників», а також на них наявний штамп громадської організації з такою ж назвою, ідентифікаційний код 40130912 за адресою: м. Київ, вул. О. Шовкуненка. З відкритих реєстрів встановлено, що в листопаді 2015 року зареєстровано Громадську організацію «Україна проти свавілля чиновників», засновниками якої є ОСОБА_7 та ОСОБА_3, який обраний керівником організації. При цьому ОСОБА_3 до НАБУ звертався як фізична особа та не надав жодних доказів перешкоджання статутній діяльності як представника громадської організації, а також про спричинення в результаті цього будь-якої шкоди діяннями ОСОБА_5 . Не здобуто вказаних фактів також і в ході досудового розслідування.Також детектив в постанові зазначив, що незгода заявника ОСОБА_3 з прийнятим процесуальним рішенням детективом ОСОБА_5 не свідчить про вчинення злочину, як про це стверджує заявник.
За таких обставин,на думку детектива ОСОБА_4 матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів, які б могли свідчити про наявність в діях детектива ОСОБА_5 ознак складу злочину, передбаченого ст. 170 КК України під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000883 від 14.09.2018 та прийняттям рішення про його закриття.
Згідно з п. 2 ч. 1ст. 284 КПК Україниоднією із підстав закриття кримінального провадження є встановлення відсутності в діяннях складу в діяннях складу кримінального правопорушення. Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Відповідно до ч. 2ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
При проведенні досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають обсяг відомостей та фактів, які належить перевірити, які, за їх переконанням, будуть достатніми для прийняття вмотивованого рішення.
Згідно ч. 1ст. 2 КК Українипідставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. Обов`язковими елементами складу будь-якого злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.
Згідно положень п. 4 ч. 1ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
При цьому, за змістомст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихст. 91 цього Кодексупокладається за загальним правилом на слідчого та прокурора.
Згідно із роз`ясненнями, що містяться у п. 3 Узагальнення ВССУ про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з`ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Таким чином, правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
Європейський суд з прав людини зазначив, що основне призначення процесуальних норм - захистити обвинуваченого від будь-яких проявів зловживання владою. Також, практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті ст. 6 Конвенції Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи та досліджувати реалії розглядуваної справи (Рішення у справі Deweerпроти Бельгії від 27 лютого 1980 року, заява № 6903/75).
Водночас, оцінивши постанову детектива НАБУ ОСОБА_4 від 26.02.2020 року про закриття кримінального провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження № 52019000000000169 слідча суддя вважає, що рішення про закриття кримінального провадження є вмотивованим, досудове розслідування проведено всебічного, повно та об`єктивно. Досліджено всі обставини справи та оцінено зібрані докази.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, всупереч твердженням ОСОБА_3, детективом було повідомлено заявника про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000169 рекомендованим листом № 131-188/6692, який було отримано заявником 05.03.2019. Крім того, у додатку до листа було надано витяг з ЄРДР, було допитано детектива ОСОБА_5 з приводу здійснення ним досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000883. Крім того, встановлено, що відповідно до протоколу огляду документів, наявних в системі електронного документообігу НАБУ «АСКОЛЬД» та ЄДРСР від 27 листопада 2019 року, ОСОБА_3 викликався в НАБУ повістками для допиту у якості свідка № 131-188/12104 від 10.04.2019 та № 131-188/14675 від 02.05.2019, які отримав 16.04.2019 та 10.05.2019, тобто викликався органами НАБУ для надання свідчень, але не з`явився, тому й не був допитаний.
Також, було здійснено огляд документів, наявних в Реєстрі, що стосуються кримінального провадження № 52018000000000883, можлива бездіяльність у якому детектива НАБУ є предметом дослідження у кримінальному провадженні № 52019000000000169. Проведено огляд ухвал слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.05.2019 у справі № 760/2237/19 про скасування постанови детектива від 29.12.2018 про закриття кримінального провадження та слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 04.11.2019 у справі 760/21629/19 про скасування постанови детектива від 15.07.2019 про закриття кримінального провадження, які долучені до матеріалів кримінального провадження № 52019000000000169.
Крім того, слідчою суддею встановлено, що в провадженні детектива ОСОБА_5 на даний час перебуває кримінальне провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року щодо можливої наявності в діях працівників прокуратури м. Києва ознак складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ч. 2 ст. 382, ч. 2 ст. 373, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 368 КК України, внесеного до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 .
Слідча суддя зазначає про таке: стаття 170 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів. Вказана диспозиція зумовлює вчинення особою умисних активних дій або умисної бездіяльності.
Перешкоджання законній діяльності громадських організацій або органів може проявитись у будь-яких діяннях, які спрямовані на створення перепон у виконанні громадськими організаціями або їх органами їх статуї завдань, реалізації прав, включаючи право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності, обмеження прав і свобод громадян у зв`язку з їх належністю або неналежністю до об`єднань громадян. Зміст суспільно небезпечного діяння полягає у перешкоджанні соціальній діяльності, під яким розуміють спрямований на зміну припинення такої діяльності фізичний та/або інформаційний вплив на суб`єктів та/або вчинювані ними заходи, внаслідок якого завдає безпосередня шкода правам, свободам та законним інтересам як се суб`єктів такої діяльності, так і іншим особам, пов`язаним з ними чи їх діяльністю.
Перешкоджання може виразитись також у погрозах, насильстві іншому протиправному впливі на керівників чи інших членів профспілок, політичних партій або громадських організацій та їх органів з мето» допустити виконання ними своїх повноважень чи домогтися прийняття неправомірного рішення з боку цього представника чи профспілкового органу.
Об`єктивну сторону розглядуваного злочину утворює перешкоджання законній діяльності об`єднанню громадян з будь-яким статусом і будь-якого рівня (ланки): громадському об`єднанню з всеукраїнським, місцевим, міжнародним статусом; місцевій, обласній, регіональній республіканській чи іншій профспілковій організації; республіканській структурі політичної партії чи її місцевим осередкам; органу таких об`єднань будь-якого рівня (центральному чи місцевому, вищому (з`їзду, конференції, зборам) чи виконавчому); керівникам чи іншим представникам таких об`єднань чи їх органів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання це добровільне об`єднання фізичних осіб та юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.
На підставі розуміння складових суспільної небезпечності діяння, визначеного статтею 170 КК України, у структурі умисної форми вини при вчиненні перешкоджання законній діяльності професійної спілки, політичної партії чи громадської організації обов`язково має бути усвідомлення особою того, що: І) своїми діяннями винний порушує права конкретної (а не абстрактної) професійної спілки, політичної партії чи громадської організації; 2) таке правопорушення об`єктивно може (здатне) вплинути на статутну діяльність професійної спілки, політичної партії чи громадської організації.
Таким чином, слідча суддя вважає, що за результатами проведеного досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000169 підстав вважати, що детектив НАБУ ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений статтею 170 КПК України не виявлено.
Підсумовуючи,слідча суддяне погоджуєтьсяіз доводамискаржника пропередчасність рішенняпро закриттякримінального провадження,та приходитьдо висновку,що постановавід 28.12.2019року детектива НАБУ ОСОБА_4 про закриттякримінального провадження№ 52019000000000169від 26.02.2019обґрунтована тавідповідає вимогамч.5статті 110КПК України,а закриттякримінального провадженнявідбулося всилу наявностіобставин,які виключаютькримінальне провадження,а самевідсутності діянніскладу кримінальногоправопорушення. Всі доводи, на які заявник посилається в своїй скарзі, зводяться до його незгоди з постановленим слідчим процесуальним рішенням, яке не має правого обґрунтування.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст.303,306,307,372 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову детектива УВК Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 28.12.2019 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000169 від 26.02.2019 відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дняотримання копії судового рішення особою, яка її оскаржує безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Слідча суддя ОСОБА_1