Document No. 87655881

Date of the hearing: 13/02/2020
Date of the decision: 06/03/2020
Case №: 991/1195/20
Proceeding №: 22019270000000053
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.
Secretary : Finko Yu.V.
Lawyer : Matiash T.V.
Prosecutor : Makar O.I.

Справа № 991/1195/20

Провадження1-кс/991/1218/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Матяш Т.В.,

прокурора Макара О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офіса Генерального прокурора Макара Олега Ігоровича

про продовження строку домашнього арешту ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьку, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,

у кримінальному провадженні №22019270000000053, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2019,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.02.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р.

1.Доводи клопотання

В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на такі фактичні обставини кримінального провадження.

08.08.2019 заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 за попередньою змовою зі своїм «помічником» ОСОБА_2 вимагали у представника ТОВ «Юридичне бюро Юржитло» ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 80 тис. доларів США за вплив на колегію суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду щодо винесення рішення про стягнення боргу в розмірі 10 332 566 грн. з ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9» на користь ТОВ «Юридичне бюро Юржитло».

Перша передача грошових коштів відбулася 08.08.2019 через посередника ОСОБА_4 , після чого грошові кошти були розподілені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Продовжуючи вчиняти неправомірні дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 вимагав від ОСОБА_5 - представника ТОВ «Фірма Катран-К», грошові кошти у розмірі 1 000 000 доларів США за здійснення впливу на відповідних службових осіб Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації, шляхом використання своїх службових обов`язків із посадовими особами органів державної влади задля позитивного вирішення питання про отримання ТОВ «Фірма «Катран» дозволу на початок проведення будівельних робіт багатоповерхового будинку на земельній ділянці «Ринку Рибалка» в м. Києві по вул . Набережне Шосе 25/3 , яку віднесено до історико-культурної спадщини.

В подальшому 14.08.2019 після отримання другої частини коштів вплив на суддів Верховного суду в розмірі 30 тис. доларів США та частини коштів за надання дозволу на будівництво багатоповерхового будинку у розмірі 450 тис. доларів США, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було затримано.

Ґрунтуючись на цих обставинах, прокурор робить висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме: одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, викликана потребою у проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які неможливо провести до закінчення дії попередньої ухвали та наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати.

Відповідно до клопотання на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати такі ризики:

- ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, який прокурор обґрунтовує тяжкістю інкримінованого йому злочину; стійкими зв`язками із працівниками правоохоронних органів, службових осіб органів державної влади, що дає можливість, використовуючи їх, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; наявністю тісних соціальних зв`язків на тимчасово окупованій території України.

- ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення прокурор обґрунтовує фактом невстановлення місцезнаходження частини предмета злочину (грошових коштів); можливістю використання ОСОБА_6 свого соціального статусу та знайомств із службовими особами органів державної влади та правоохоронних органів з метою приховування чи знищення доказів. Крім того про схильність ОСОБА_1 до приховування та спотворення доказів у кримінальному провадження свідчать дії останнього, які були направлені на приховування факту та обставин вчинення злочину, а також його слідів, зокрема що після одержання неправомірної вигоди у сумі 50 000 дол. США ОСОБА_2 за погодженням із ОСОБА_1 здійснив конвертацію цих коштів у гривню;

- ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, а також ризику, вчинення іншого кримінального правопорушення прокурор обґрунтовує тривалістю вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Можливість впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні прокурор пов`язує як із соціальним статусом підозрюваного, так і з наявністю між ним та ОСОБА_2 родинних зв`язків, що свідчить про можливість останніх з метою уникнення кримінальної відповідальності узгоджувати спільні показання, що мало місце на ранніх етапах досудового розслідування. Можливість впливу на інших осіб у кримінальному провадженні - свідків, спеціалістів, експертів, понятих прокурор пов`язує із наявністю у ОСОБА_1 стійких зв`язків серед службових осіб органів державної влади, які він в силу наявності впливу на цих осіб, зможе використати для незаконного впливу як свідків, так і понятих та інших осіб у цьому кримінальному провадженні. Також прокурор посилається на те, що обрання до ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, а ніж домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово, утворюватиме загрозу для життя та здоров`я свідків у кримінальному провадженні. Цю обставину прокурор обґрунтовує наявністю у ОСОБА_1 вогнепальної зброї, носіння якої останній допускає і у громадських місцях, та встановленням факту висловлення ОСОБА_1 наміру здійснення вбивства одного із свідків у кримінальному провадженні.

В обґрунтування неможливості завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, прокурор зазначає, що на сьогоднішній день проведена значна кількість слідчих (розшукових) дій, для встановлення обставин, які мають значення у цьому кримінальному провадженні, проте у зв`язку із особливою складністю кримінального провадження, необхідності послідовного виконання слідчих (розшукових) дій, завершити досудове розслідування до 14.02.2020 не виявляється за можливе, оскільки для цього необхідно, зокрема: завершити проведення експертизи відеозвукозапису; провести інші слідчі та процесуальні дії в яких виникне необхідність; отримати та провести розтаємнення ухвал суду та інших документів, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій; додатково допитати підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; здійснити повідомлення про підозру у остаточній редакції; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

У зв`язку із вищевикладеним, прокурор зазначає про наявність у органу досудового розслідування достатніх та обґрунтованих підстав вважати, що будь-який інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 , а тому вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово на 60 днів до 14.04.2020 та строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

2. Доводи сторони обвинувачення

Прокурор Макар О.І. у судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, підтримав з наведених у ньому підстав. Зазначив, що відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020 до 14.04.2020 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22019270000000053.

3.Доводи сторони захисту

Захисник Матяш Т.В. проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечила, просила відмовити у його задоволенні.

До клопотання надала письмові заперечення у яких посилається на такі обставини:

1) недоведення існування жодного із ризиків, на які наявне посилання у клопотанні.

Так, заперечуючи проти доводів сторони обвинувачення щодо наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, захисник послалася на таке:

- з 15.03.2014 на громадян України розповсюджується дія Закону РФ «Про порядок виїзду з Російської Федерації та в`їзду до Російської Федерації» згідно з яким в`їзд на територію РФ можливий лише за запрошенням приймаючої сторони, який оформлюється протягом 20 робочих днів з дня подачі документів. Крім того, термін перебування на території РФ не може перевищувати 90 днів за півроку. При чому дозвіл на в`їзд оформлюється за наявності ряду інших гарантій з боку приймаючої сторони - надання житлової площі, грошової підтримки, оплати медичного полісу та ін.;

- відповідно до Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.04.2018 № 284/287/214/150/64/175/266/75 введено в дію Положення про інтегровану міжвідомчу інформаційно-телекомунікаційну систему щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, як перетинають кордон. Такою системою є «Аркан», яка має запобігати ризикам незаконного перетину кордону, у тому числі особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України. Існування такої системи, за твердженням захисника, унеможливлює перетин кордону особами щодо яких застосовано запобіжний захід;

- ОСОБА_1 є у першому та другому санкційному списку РФ, а тому виїзд до РФ чи на тимчасово окуповану територію для нього неможливий

Зазначені обставини, на думку захисника, свідчать про відсутність будь-яких ризиків втечі та переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування чи суду.

З урахуванням процесуальних дій, які залишилося провести для завершення досудового розслідування та характеру доказів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує підозру захисник вважає безпідставними доводи прокурора про те, що продовжує існувати ризик знищення, приховання чи спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Безпідставними вважає захисник і твердження сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. За твердженням захисника, основними свідками сторони обвинувачення є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які на їх думку є агентами СБУ та НАБУ, що відповідно унеможливлює здійснення впливу на них.

2) відомості, що характеризують особу ОСОБА_1 Так захисник посилається на такі обставини, які на її думку мають бути враховані при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу:

- усталені соціальні зв`язки ОСОБА_1 , наявність у нього дружини, трьох дітей на утриманні, матері та тещі, які є особами пенсійного віку та тимчасово переміщеними особами;

- наявність постійного місця проживання;

- раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався;

- від слідства не ухиляється;

- обирався народним депутатом VI скликання;

- в 2008-2010 роках отримував видатні нагороди;

- до затримання мав постійне місце роботи;

- потребує лікування у зв`язку із погіршенням здоров`я під час тримання під вартою.

За твердженням захисника, що усі ризики на які посилається сторона обвинувачення можливо нівелювати застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із застосування електронного засобу контролю.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи наведені захисником. Пояснив, що йому запропонували роботу, проте через застосування до нього запобіжного заходу у виді цілодобово домашнього арешту, він позбавлений можливості влаштуватися на цю роботу та матеріально забезпечувати свою сім`ю.

Зважаючи на це просив відмовити у задоволенні клопотання про прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово, або ж застосувати менш обтяжливий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із застосування електронного засобу контролю.

4.Оцінка та висновки слідчого судді

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Строк запобіжного заходу визначено на 14.02.2020 у межах поточного строку досудового розслідування.

У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на ОСОБА_1 покладено такі обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

1) цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їх викликом;

3) утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К», іншими відомими ОСОБА_1 свідками та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повинно бути розглянуте згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Факт можливої причетності ОСОБА_1 до злочину вчинення якого йому інкримінується підтверджується сукупністю доданих до клопотання про продовження строку тримання під вартою доказів, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема:

- протоколами допиту свідка ОСОБА_3 від 23.07.2019, від 25.07.2019, від 26.07.2019, від 31.07.2019, від 01.08.2019, від 02.08.2019, від 08.08.2019, від 08.08.2019, від 08.08.2019, від 10.08.2019, 15.08.2019 щодо обставин зустрічей, змісту спілкування із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та фактів вимагання останніми неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_5 від 18.07.2019, від 25.07.2019, від 25.07.2019, від 09.08.2019, 15.08.2019 щодо обставин зустрічей, змісту спілкування із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та фактів вимагання останніми неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави;

- протоколом затримання ОСОБА_1 від 14.08.2019;

- протоколом обшуку службового кабінету ОСОБА_1 від 14.08.2019 у ході якого виявлено та вилучено копії документів та чорнові записи, які стосуються підготовки та подання ОСОБА_3 . касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду;

- протоколом огляду документів вилучених в ході обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_1 від 15.08.2019, яким оглянуто копії документів та чорнові записи, які стосуються підготовки та подання ОСОБА_3 до Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду касаційної скарги;

- протоколом огляду телефону ОСОБА_1 від 15.08.2019, яким виявлено переписку в інтернет мессенджерах між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стосовно подання останнім до Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду касаційної скарги;

- протоколами огляду матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, якими підтверджується факт та зміст розмов між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та іншими особами, а також підтверджується факт вимагання та одержання ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_1 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 15-16.08.2019, який підтвердив обставини зустрічі та зміст розмов між ним, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також підтвердив, що на прохання ОСОБА_2 зустрічався із ОСОБА_3 , від якого одержав грошові кошти у розмірі 50 000 доларів США, після чого зустрівся із ОСОБА_1 і на його прохання передав одержані кошти ОСОБА_2 ;

- протоколом слідчого експерименту від 18.10.2019, яким підтверджуються обставини зустрічі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із ОСОБА_4 , а також обставини прийняття та передачі останнім грошових коштів у розмірі 50 000 доларів США;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 24.09.2019 щодо обставин зустрічей та змісту розмов із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та засновниками і керівниками ТОВ «Фірма «КАТРАН-К» зміни та погодження містобудівних умов та обмежень для реконструкції «Ринку Рибалка» в м. Києві по вул. Набережне Шосе, 25/3;

- протоколом огляду мобільного телефону від 15.08.2019, який містить листування у тому числі щодо обставин, які є предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні;

-протоколами огляду матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, якими підтверджується факт та зміст розмов між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та іншими особами щодо отримання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

4.2. Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання детектив посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та підтверджені судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього злочину КПК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

При оцінці наявності цього ризику слідчий суддя враховує наявність певних зв`язків із працівниками правоохоронних органів та службовими особами органів державної влади. Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюється ОСОБА_1 , особу підозрюваного, не виключає, що ОСОБА_1 , з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе використати ці зв`язки для того щоб переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, як на території України, та і за її межами.

Отже, авторитет посад, які займав ОСОБА_1 , у сукупності із тяжкістю можливого покарання дають підстави для висновку про наявність ризику того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні

Слідчий суддя вважає доведеним той факт, що продовжує існувати ризик незаконного впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні. Зокрема, ризик можливого впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні - ОСОБА_2 та можливість узгодження між ними показань підтверджується як спільною зацікавленістю у цьому, так і наявністю родинних зв`язків між ними. Так, дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_6 є рідною сестрою ОСОБА_2

Оцінюючи можливість впливу на свідків слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Оцінюючи наявність цього ризику слідчий суддя також виходить із способу вчинення злочину. Так для отримання неправомірної вигоди залучалися інші особи, а саме ОСОБА_4 .

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

З урахуванням процесуальних дій, які ще належить вчинити органу досудового розслідування слідчий суддя вважає, що ризик знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на теперішній час, втратив свою актуальність. Нових обставин на підтвердження існування цього ризику прокурором не надано. З цих підстав, при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя цей ризик не враховує.

4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (ч. 1 ст. 181 КПК України).

Оскільки стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 та який передбачає покарання у виді позбавлення волі, характеру та обставин справи, особи ОСОБА_1 , дійшов висновку про необхідність продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, з урахуванням наведеного не здатне запобігти встановленим ризикам.

Позитивних характеристик підозрюваного, на які посилається сторона захисту, заперечуючи проти продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з урахуванням характеру та тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , підтвердження ризику можливості переховування від слідства недостатньо для доведення того, що ОСОБА_1 виконуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки без застосування такого запобіжного заходу.

Твердження підозрюваного про те, що йому запропонували роботу не знайшли свого документального підтвердження та відповідно не враховуються слідчим суддею при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту хоча певним чином обмежує підозрюваного, але не виключає можливості проходити ним лікування у відповідних медичних закладах.

4.4. Щодо строку та обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного.

У клопотанні прокурор просить продовжити строк виконання таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

5) носити електронний засіб контролю.

З урахуванням викладеної оцінки та висновків слідчого судді, строк запобіжного заходу та зазначених обов`язків належить продовжити на 2 місяці, тобто до 13.04.2020 включно.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офіса Генерального прокурора Макара Олега Ігоровича належить задовольнити.

Керуючись статтями 177, 178, 181, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Макара О.І. про продовження строку домашнього арешту задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на два місяці, тобто до 13.04.2020 включно, строк тримання під домашнім арештом із забороною залишати житло цілодобово.

Продовжити на два місяці, тобто до 13.04.2020 включно строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

3) не відлучатися із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

4) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5) утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Т. Р. Хамзін