- Presiding judge (HACC) : Mykhailenko V.V.
- Secretary : Budkovoi V.O.
- Prosecutor : Zhovmir I.I.
Справа № 991/1177/20
Провадження1-кс/991/1198/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2020 року м.Київ
слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.
за участю секретаря судового засідання Будкової В.О.,
представника власника майна адвоката Куксюка А.Л.,
прокурора Жовмір І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Куксюка Андрія Леонтійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 12013110060002990 від 02.04.2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Куксюка А.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 09.10.2018 у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 на нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 накладений арешт на майно ОСОБА_1 . На думку заявника, такий арешт є необґрунтованим з підстав невідповідності арештованого майна ознакам речових доказів; ОСОБА_1 про підозру не повідомлялось; майно придбане у 2015 році, в той час як кримінальне провадження зареєстроване у 2013 році; арешт накладено за зверненням неналежного суб`єкта; на це ж майно накладено арешт в іншому кримінальному провадженні.
Заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09.10.2018, на нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_1 , а саме:
- АДРЕСА_1 (загальною площею 96,5 кв.м),
- АДРЕСА_2 (загальною площею 59,3 кв.м)
2. В судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав, просив його задовольнити і скасувати арешт, накладний на об`єкти нерухомого майна з викладених у клопотанні підстав.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволені клопотання. Додатково пояснив, що нерухоме майно, щодо якого ставиться питання про скасування арешту, було визнано речовим доказом і включено до підозри іншій особі. У кримінальному провадженні № 12013110060002990 ОСОБА_1 про підозру не повідомлялось, він має статус свідка. Відповідно до висновку аналітичного дослідження, підтверджується той факт, що ОСОБА_1 не мав достатніх коштів для придбання майна. Також вказав, що відповідне клопотання, на підставі якого слідчий суддя виніс ухвалу про арешт майна, подане з відома прокурора, тому слідчий суддя мав право накладати арешт на майно третьої особи.
3. Заслухавши пояснення представника власника майна і прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
3.1. Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.
3.2.Із ухвали Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 вбачається, що Управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382 КК України. Відповідно до цієї ухвали слідчим суддею задоволено клопотання старшого слідчого групи - заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Крупка Р. О. та накладений арешт на нерухоме майно фізичних осіб, зокрема на майно ОСОБА_1 , а саме на квартири, розташовані за адресами: АДРЕСА_1 (загальною площею 96,5 кв.м), АДРЕСА_2 (загальною площею 59,3 кв.м).
3.3.Відповідно до постанови про визначення групи прокурорів від 24.01.2020 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 здійснюється детективам Національного антикорупційного бюро України.
У зв`язку з цим, враховуючи приписи ст. 33-1 КПК України, розгляд клопотання у цьому кримінальному провадженні підсудне Вищому антикорупційному суду.
3.4.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, в тому числі, з метою збереження речових доказів.
Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України). Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 вбачається те, що арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , накладено саме з метою збереження речових доказів. Разом з тим, в ухвалі не зазначено, яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у цьому кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, відповідає вказане нерухоме майно ОСОБА_1
3.5.Крім того, ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, за твердженням прокурора, він має статус свідка. Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. При виникненні питання про обмеження права власності у кримінальному провадженні, особа, яка не є підозрюваною, набуває статусу третьої особи, щодо якої вирішується питання про арешт. Чинним кримінальним процесуальним законодавством визначена можливість арешту майна третьої особи лише за клопотанням прокурора. Разом з тим, як вбачається із ухвали слідчого судді від 09.10.2018 року, арешт був накладений за результатами розгляду клопотання слідчого.
Вказані обставини дають підстави для висновку, що арешт на нерухоме майно був накладений необґрунтовано за зверненням неналежного суб`єкта. Посилання прокрора на те, що відповідне клопотання подане з відома прокурора, не спростовує того факту, що клопотання подане слідчим, оскільки це вбачається із вступної і резолютивної частини ухвали.
3.6. Слідчий суддя не приймає до уваги висновок аналітичного дослідження від 09.10.2019, наданий прокурором, та звіт про фактичні результати щодо виконання узгоджених процедур з аналізу джерел походження грошових коштів ОСОБА_1 , оскільки мета арешту, щодо якого ставиться питання про скасування, не передбачає дослідження у особи без статусу підозрюваного, джерел придбання цього майна. Ці обставини мають досліджуватися у випадку, якщо арешт накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
3.7.При вирішенні питання про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 слідчий суддя враховує також ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.08.2019. Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 і з метою забезпечення зберігання речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації майна накладено арешт на ті саме об`єкти, щодо скасування арешту з яких ставиться питання в цьому судовому засіданні. Слідчим суддею накладено арешт на нерухомі об`єкти, розташовані за адресами:
- АДРЕСА_1 (загальною площею 96,5 кв.м),
- АДРЕСА_2 (загальною площею 59,3 кв.м), що належать ОСОБА_1 . Отже, станом на сьогоднішній день на один і той саме об`єкт нерухомого майна накладено арешт у двох кримінальних провадженнях. При чому в іншому кримінальному провадженні № 42017000000000394 арешт на це майно накладено не лише з метою забезпечення збереження речових доказів, а й з метою спеціальної конфіскації. Хоча чинне законодавство прямо не забороняє подвійний арешт, при здійсненні заходів забезпечення кримінального провадження слід виходити в тому числі із реальності виконання завдань кримінального провадження. Враховуючи твердження прокурора, що відповідна квартира є об`єктом легалізації, грошових коштів, отриманих протиправним шляхом, а матеріали по цих фактах виділені в інше провадження, у подальшому арешті цього майна у первісному кримінальному провадженні № 12013110060002990 відсутня потреба.
3.8.Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Як встановлено слідчим суддею, арешт на майно ОСОБА_1 накладено за клопотанням неналежного суб`єкта та без обґрунтування відповідності цього майна ознакам речових доказів згідно зі ст. 98 КПК України. Крім того, з урахуванням виділення відповідних матеріалів в окреме провадження, подальший арешт цього майна в первісному кримінальному провадженні не має сенсу та не сприяє виконанню завдань кримінального провадження.
4. Виходячи із зазначеного, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 арешт підлягає скасуванню. Тому клопотання адвоката Куксюка А.Л. слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-173, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
1.Клопотання адвоката Куксюка Андрія Леонтійовича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна задовольнити.
2.Скасувати арешт, накладений згідно з ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 09.10.2018 у справі № 758/13006/18 в кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013, на майно ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), а саме на:
- квартиру АДРЕСА_3 (площею 96,5 кв.м),
- квартиру АДРЕСА_4 (площею 59,3 кв.м).
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко