Document No. 87757847

Справа № 991/2865/19

Провадження 1-кп/991/201/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

19 лютого 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: Крука Є.В.

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.

секретар судового засідання Демченко Л.О.

за участю:

прокурора Скибенка О.І.

представника ДК «Газ України» Бутенка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенка О. І. про закриття кримінального провадження № 12014100100004129 від 28.04.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження

20 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенка О.І. про закриття кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12014100100004129 від 28.04.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

2. Зміст клопотання та позиції сторін

Згідно із клопотанням, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочато 17.01.2005 року на підставі постанови заступника Генерального прокурора України. Постановою старшого слідчого СВ прокуратури міста Києва від 12.10.2012 року порушено кримінальну справу за фактом розтрати майна ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», яку об`єднано зі справою за фактом зловживання службовим становищем та відповідні відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. За версією слідства, службові особи ДК «Газ України» Національної компанії «Нафтогаз України» уклали завідомо збиткові для ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» договори, пов`язані з купівлею-продажом цінних паперів, у результаті яких спричинено тяжкі наслідки державним інтересам (заподіяння матеріальних збитків, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян). Так, службові особи дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», порушуючи норми діючого законодавства, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, уклали 19 лютого 2003 з торгівцем цінними паперами ТОВ «Оксвіжен Груп» договір доручення №314-К-06/03-1539, згідно якого реалізували векселі низки підприємств, натомість придбавши два підроблених векселі ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» № 66334442497491 та № 66334442497492 , таким чином спричинивши шкоду державним інтересам на суму близько 6 млн. грн. Крім того, службові особи ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 31 березня 2003 року уклали договір доручення № 16/03-1750 з торгівцем цінними паперами ТОВ «СТОКСЛЕНД», у відповідності з яким ДК «Газ України» продало 7 векселів номінальною вартістю 14 млн. грн., за умисно занижену суму 3 640 000 грн., при цьому придбало два підроблених векселі № 3001758252 ТФК у формі ТОВ «АгроСпецМоторКомплект» та вексель № 66334345522196 ВАТ «Харцизький трубний завод». Надалі векселетримач (ЗАТ «ФК Сократ») 7 векселів, придбаних у ДК «Газ України», на підставі рішення господарського суду від 21 квітня 2003 року стягнув з емітента цих векселів реальну номінальну вартість у сумі 14 000 000 грн. Таким чином, державним інтересам спричинено шкоду на суму приблизно 16 млн. грн. Крім того, 21.10.2004 року ДК «Газ України» було придбано у ТОВ «Юнігєн» будівлю за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1 та за ціною 147,4 млн. грн. Разом з тим, різниця між вартістю придбання будівлі та її балансовою вартістю складає близько 116,4 млн. грн. Отже, службові особи дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, що виразилось в укладанні завідомо збиткових для ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» договорів, пов`язаних з купівлею-продажом цінних паперів, у результаті яких спричинено тяжкі наслідки державним інтересам (заподіяння матеріальних збитків, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян), тобто в діях службових осіб вбачаються ознаки складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України. Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 22.11.2018 року визначено підслідність в даному кримінальному провадженні за Національним антикорупційним бюро України. Станом на дату звернення із зазначеним клопотанням до суду, жодній особі в кримінальному провадженні про підозру не повідомлялося.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та додатково надав усні та письмові пояснення, згідно яких службові особи дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», порушуючи норми діючого законодавства, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, уклали наступні договори:

1) договір доручення №314-К-06/03-1539 від 19 лютого 2003 року з торговцем цінними паперами ТОВ «Оксвіжен Груп», згідно якого реалізували векселі низки підприємств, натомість придбавши два підроблених векселі ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» № 66334442497491 та № 66334442497492 ;

2) договір доручення № 16/03-1750 від 31 березня 2003 з торгівцем цінними паперами ТОВ «СТОКСЛЕНД», у відповідності з яким ДК «Газ України» продало 7 векселів номінальною вартістю 14 млн. грн., за умисно занижену суму 3 640 000 грн., при цьому придбало два підроблених векселі № 3001758252 ТФК у формі ТОВ «АгроСпецМоторКомплект» та вексель № 66334345522196 ВАТ «Харцизький трубний завод».

3) договір купівлі-продажу будівлі за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1 від 21.10.2004 року з ТОВ «Юнігєн», за яким ДК «Газ України» було придбано вказаний об`єкт за ціною 147,4 млн грн. Разом із тим, згідно з матеріалами досудового розслідування, різниця між вартістю придбання будівлі та її балансовою вартістю складає близько 116,4 млн. грн.

Зазначені дії службових осіб ДК «Газ України» кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, якою визначені ознаки складу кримінального правопорушення, що розслідується в межах кримінального провадження № 12014100100004129 від 28.04.2014 року, передбачене застосування можливого основного покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. За таких обставин розслідуване кримінальне правопорушення, згідно з положеннями ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином. Таким чином, відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений злочин складає п`ятнадцять років.

Водночас, договір доручення №314-К-06/03-1539 з ТОВ «Оксвіжен Груп» був укладений 19.02.2003 року (том №1, а. с. 72-73). Отже, 15-річний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності у вказаному випадку сплив 19.02.2018 року. Договір доручення № 16/03-1750 з торговцем цінними паперами ТОВ «СТОКСЛЕНД» був укладений від 31 березня 2003 (том №1, а. с. 104-105). Отже, 15-річний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності у вказаному випадку сплив 31.03.2018 року. Договір купівлі-продажу №17/04-1080 з ТОВ «Юнігєн» був укладений 21.10.2004 року (том №10, а.с. 49-50). Отже, 15-річний строк у вказаному випадку сплив 21.10.2019 року. При цьому фактично предмет договору - будівля за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка,1 фактично була передана згідно акту приймання-передачі від 27.10.2004 року (том №10, а.с. 102), а оплата за договором здійснена платежами від 27.10.2004 (том №10, а.с. 72), від 29.10.2004 року (том №10, а.с. 79), від 16.11.2004 року (том №10, а.с. 87) та від 27.12.2004 року (том №10, а.с. 94). Тобто фактично договір був виконаний 27.12.2004 року, а отже 15-річний строк з моменту списання коштів з рахунку ДК «Газ України» на користь ТОВ «Юнігєн» сплив не пізніше 27.12.2019. За таких обставин, вважає, що зважаючи на те, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності в контексті відносин ДК «Газ України» з ТОВ «Оксвіжен Груп» та ТОВ «Стоксленд» з приводу придбання та обміну векселів сплив у 2018 році, а в контексті відносин з ТОВ «Юнігєн» з приводу купівлі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1 - у 2019 році, кримінальне провадження № 12014100100004129 від 28.04.2014 підлягає закриттю судом на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України. Крім того, прокурор додатково зазначив, що незважаючи на те, що у кримінальному провадженні на сьогодні проведено велику кількість процесуальних дій та зібрано 19 томів матеріалів, що, складають понад 4 500 аркушів справи, під час вказаного досудового розслідування не було встановлено осіб, які вчинили кримінальне правопорушення. На думку прокурора, зважаючи на те, що відносини з приводу придбання та обміну векселів мали місце в 2003 році, а остання з подій, щодо яких здійснюється досудове розслідування (укладення договору купівлі-продажу будівлі за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка,1) відбулася 21 жовтня 2004 року, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений злочин, сплив 21.10.2019 року. Переконаний, що навіть у випадку встановлення осіб, винних у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, такі особи підлягатимуть звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Додатково, на питання суду, прокурор в судовому засіданні пояснив, що НАБУ не вчиняло жодних процесуальних дій після винесення постанови про скасування постанови про закриття кримінального провадження, а також, детективами НАБУ, після винесення постанови заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 10 вересня 2018 року, якою доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні детективам НАБУ, у вказаному кримінальному провадженні не було вчинено жодної слідчої чи процесуальної дії.

Представник ДК «Газ України» в судовому засіданні категорично заперечував проти закриття кримінального провадження, вважає, що у справі органами досудового розслідування нічого не зроблено, а слідчі дії взагалі не проводилися. Коли провадження було передано до НАБУ, ДК «Газ України» з матеріалами не ознайомлювали та про хід розслідування не повідомляли, про розгляд справи дізналися лише від суду, хоча саме за клопотанням ДК «Газ України» справа була направлена за підслідністю до НАБУ. Враховуючи, що будь-які слідчі дії не проводилися, закриття провадження є передчасним. Зазначив, що кожна господарська операція юридичної особи вчиняється певними фізичними особами, а тому встановити їх орган досудового розслідування має можливість. Просить направити кримінальне провадження для організації досудового розслідування та проведення належним чином слідчих дій.

Прокурор та представник ДК «Газ України» в судовому засіданні підтвердили, що в даному кримінальному провадженні жодній особі не готувалася та не повідомлялося про підозру.

3. Мотиви та висновки суду

Вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, який вважав за можливе закрити провадження у справі в зв`язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, представника ДК «Газ України», який заперечував проти закриття провадження з цих підстав, суд приходить до наступних висновків.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ДК «Газ України» Національної компанії «Нафтогаз України» уклали завідомо збиткові для ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» договори, пов`язані з купівлею-продажом цінних паперів, у результаті яких спричинено тяжкі наслідки державним інтересам (заподіяння матеріальних збитків, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

Період вчинення вказаних незаконних дій є 2003-2004 роки.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочато 17.01.2005 року на підставі постанови заступника Генерального прокурора України.

Постановою старшого слідчого прокуратури м. Києва від 28 липня 2006 року досудове слідство у кримінальній справі №49-1403 зупинено у зв`язку з невстановленням особи, причетної до скоєння злочину.

Постановою старшого слідчого прокуратури м. Києва від 12 жовтня 2012 року досудове слідство у кримінальній справі №49-1403 відновлено.

Постановою старшого слідчого прокуратури міста Києва від 12.10.2012 порушено кримінальну справу за фактом розтрати майна ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», яку об`єднано зі справою за фактом зловживання службовим становищем та відповідні відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Постановою заступника прокурора м. Києва від 12 жовтня 2012 року визначено підслідність у кримінальній справі №49-1403 за слідчими органами внутрішніх справ.

Постановою слідчого Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 19 жовтня 2012 року кримінальну справу №49-1403 прийнято до провадження та розпочато розслідування.

Постановою слідчого Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 18 листопада 2012 року досудове слідство у кримінальній справі зупинено на підставі п. 3 ст. 206 КПК України.

28 квітня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100100004129 внесено дані про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

29 листопада 2014 року старшим слідчим Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №10 від 20 лютого 2018 року скасовано постанову старшого слідчого Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві про закриття кримінального провадження та матеріали направлено для організації належного розслідування до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Зокрема, в постанові зазначено, що в ході досудового розслідування слідчим, всупереч вимог ч. 2 ст. 9 КПК не проведено всі необхідні дії з метою повного та всебічного встановлення всіх обставин кримінального провадження, а саме: не призначено почеркознавчі експертизи векселів, придбаних ДК «Газ України», які фактично є предметом кримінального розслідування, не допитано з приводу обставин кримінального провадження керівників суб`єктів господарювання, які емітували вказані векселі, не встановлено розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, не проведено інші необхідні слідчі дії.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 10 вересня 2018 року доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні детективам НАБУ.

Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

За п. 1-1 ч. 2 вказаної статті кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, якою визначені ознаки складу кримінального правопорушення, що розслідується в межах кримінального провадження № 12014100100004129 від 28.04.2014, передбачене застосування можливого основного покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. За таких обставин розслідуване кримінальне правопорушення, згідно з положеннями ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений злочин складає п`ятнадцять років.

Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

В той же час, згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Законність відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Публічність, згідно ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Відповідно ч. 4 ст. 40 КПК України слідчий зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Однак, як вбачається з досліджених матеріалів кримінального провадження жодних слідчих дій після 2006 року у справі проведено не було.

У томі 17 на аркушах 189, 192, 199 містяться відповідні доручення керівництва Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, а також першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 щодо проведення всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин справи з надання ним відповідної оцінки. Однак усі вказані доручення були проігноровані органами досудового розслідування та залишилися без виконання. Жодного процесуального рішення по суті, для забезпечення розслідування кримінального провадження, після 2006 року, матеріали кримінального провадження не містять.

Крім того, суд звертає увагу, що за версією слідства, саме службові особи ДК «Газ України» Національної компанії «Нафтогаз України» уклали завідомо збиткові для ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» договори, пов`язані з купівлею-продажом цінних паперів, у результаті яких спричинено тяжкі наслідки державним інтересам (заподіяння матеріальних збитків, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

Суд погоджується з представником ДК «Газ України» в тому, що всі господарські операції юридичних осіб вчиняються саме фізичними особами, а отже, органи досудового розслідування мали можливість встановити відповідних осіб.

Хоча статтею 49 КК України і встановлено строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, та, зважаючи на те, що станом на день розгляду клопотання винну особу у вчиненні вказаного злочину не встановлено, а тому клопотання прокурора формально підлягає задоволенню, однак, злочин у даному кримінальному провадженні відноситься до категорії службових, а шкода злочином заподіяна державним інтересам, що у сукупності, потребує додаткової уваги зі сторони правоохоронних органів держави.

Статтею 1 Кримінального кодексу передбачено, що завданнями КК є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Згідно ст. 3 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» завданням останнього є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов`язаних із ними злочинів та судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до абзацу 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, яка ратифікована Законом України № 252-V від 18.10.2006 року, корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що на даний час відсутні підстави для закриття вказаного кримінального провадження, оскільки не в повному обсязі проведені всі слідчі (розшукові) дії для встановлення винної особи, з урахуванням того, що прокурором чітко зазначається в клопотанні, що саме, службові особи дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, вчинили злочин, хоча одночасно прокурор ставить питання про закриття провадження саме з підстав не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, чим, на думку суду, прокурор допускає обґрунтовані протиріччя та суперечності.

Крім того, внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч.1 ст.284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов`язків, визначених загальними засадами ст. ст. 9, 25 КПК України.

В даному випадку, вказаних обов`язків органи досудового розслідування не виконали та порушують перед судом питання закриття кримінального провадження на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, який набрав чинності 17.10.2019 року.

Суд вважає, що таке використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження суперечить завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.

Фактично, починаючи з 2006 року у кримінальному провадженні не здійснювалось досудове розслідування та не здійснювались дії на виконання обов`язку, встановленого ст. 92 КПК України, а прокурор через 6 років після внесення відомостей до ЄРДР, не дивлячись на вказані обставини, направив до суду клопотання про закриття кримінального провадження в судовому порядку.

За таких обставин досудове розслідування не може вважатися повним, а закриття кримінального провадження буде суперечити зазначеним вище завданням та засадам кримінального провадження.

Враховуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування не було вжито належних заходів для встановлення особи, причетної до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а тому є передчасним твердження про те, що у кримінальному провадженні не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Враховуючи, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки доказів, які стосуються цього провадження в сукупності, у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 49 КК України, п. 3-1 ч. 1, ч. 4 ст. 284, 369, 372, 392 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенка О. І. про закриття кримінального провадження № 12014100100004129 від 28.04.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України відмовити.

Матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014100100004129 від 28.04.2014 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України повернути Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Крук Є.В.

Судді: Білоус І.О.

Кравчук О.О.