Document No. 87757867

Справа № 991/429/20

Провадження1-кс/991/432/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року м.Київ

слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю секретаря судового засідання Будкової В.О.,

представника власника майна адвоката Гольдарб К.Ю.,

прокурора Гарванко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Гольдарб Ксенії Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 12013110060002990 від 02.04.2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Гольдарб К.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту, накладеного ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 11.07.2019 у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 на нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 11.07.2019 накладений арешт на майно ОСОБА_1 , який є необґрунтованим, оскільки при розгляді цього питання не було перевірено обґрунтованість доводів клопотання та не було встановлено всі належні і достатні обставини стосовно наявності підстав для накладення арешту, зокрема: не доведена обґрунтованість підозри; неможливість використання майна як доказу; не доведені наявні ризики; невідповідність майна ознакам речових доказів; законність джерел походження коштів, за які було придбано майно; неможливість конфіскації майна як виду покарання в майбутньому або використання його для відшкодування заподіяної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Крім того, це майно передане в управління АРМА. Також на думку представника, в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба.

Заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 11.07.2019 на нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_1 , а саме:

- АДРЕСА_1 (загальною площею 55,7 кв.м),

- АДРЕСА_2 (загальною площею 56,2 кв.м),

- АДРЕСА_3 (загальною площею 76,5 кв.м),

- АДРЕСА_4 , гараж НОМЕР_1 (площею 13,5 кв.м),

2. В судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримала, просила його задовольнити і скасувати арешт, накладний на об`єкти нерухомого майна з викладених у клопотанні підстав.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволені клопотання. Додатково пояснив, що нерухоме майно, щодо якого ставиться питання про скасування арешту, було визнано речовим доказом і включено до підозри іншій особі. У кримінальному провадженні № 12013110060002990 ОСОБА_1 про підозру не повідомлялося, вона має статус свідка. Разом з тим, із провадження № 12013110060002990 виділено матеріали кримінальних проваджень - з останніми цифрами «0455» та «394», в яких особам повідомлено про підозру. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21.08.2019 в останньому кримінальному провадженні накладено арешт на це саме майно, в тому числі з метою забезпечення збереження речових доказів.

3. Заслухавши пояснення представника власника майна і прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

3.1. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

3.2. Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, при розгляді клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування.

3.3. Із ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 11.07.2019 вбачається, що Управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382 КК України. Відповідно до цієї ухвали слідчим суддею задоволено клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням Новікова С.А. та накладено арешт на нерухоме майно фізичної особи ОСОБА_1 , а саме на квартири, розташовані за адресами: АДРЕСА_1 (загальною площею 55,7 кв.м), АДРЕСА_2 (загальною площею 56,2 кв.м), АДРЕСА_3 (загальною площею 76,5 кв.м), та на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_8 (площею 13,5 кв.м).

3.4. Постановою Генерального прокурора України від 18.11.2019 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 доручене детективам Національного антикорупційного бюро України. У зв`язку з цим, враховуючи приписи ст. 33-1 КПК України, розгляд клопотання у цьому кримінальному провадженні підсудне Вищому антикорупційному суду.

3.5. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди

3.6. Зміст ухвали слідчого судді Подільського районного суду від 11.07.2019 свідчить, що метою арешту визначено збереження речових доказів, вжиття заходів щодо спеціальної конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень. При цьому слідчий суддя досліджував правову природу походження нерухомого майна, та навів достатні аргументи чому саме воно підлягає арешту. Крім того, слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

3.7. Представник просить скасувати вказану ухвалу, зазначаючи, що арешт накладений необґрунтовано, оскільки нерухоме майно ОСОБА_1 не відповідає критеріям речових доказів, зазначених у ст. 98 КПК України, відсутня обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеню тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження та взагалі відсутні особи, яким повідомлено про підозру.

Проте, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, на майно з ознаками речового доказу може накладатися арешт, незалежно від того, хто є його власником - підозрюваний чи інша особа, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно. Разом з тим, правомірність та обґрунтованість такого арешту визначається наявністю передбачених законом підстав, зв`язком з обставинами кримінального правопорушення, що розслідується, та належним мотивуванням клопотання і ухвали про накладення арешту. В ухвалі слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 11.07.2019 наявні всі ці елементи, отже арешт накладено обґрунтовано.

3.8. Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що станом на час розгляду клопотання, мета арешту конфіскація майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), не підтверджена виходячи з такого.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Станом на день розгляду клопотання у кримінальному провадженні № 12013110060002990 ОСОБА_1 про підозру не повідомлено і відповідно цивільний позов до неї не заявлений. Отже накладення арешту на майно ОСОБА_1 з метою конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) є необґрунтованим.

3.9. Щодо іншої мети, то арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна. На відміну від останніх, арешт майна з метою забезпечення цивільного позову та спеціальної конфіскації не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Тому доводи представника про відсутність повідомленої підозри у кримінальному провадженні, а відтак начебто неможливості за таких підстав накладення арешту на майно, є необґрунтованими.

3.10. Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

У ч. 1 ст. 96-2 КК України вказано, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

З ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 11.07.2019 вбачається, що предметом дослідження, в тому числі, був розмір отриманого ОСОБА_1 доходу, який є значно нижчим вартості майна, на яке накладено арешт. Наданий представником власника майна висновок щодо джерела походження коштів ОСОБА_1 для придбання арештованого майна, не спростовує висновку, зроблені в ухвалі слідчого судді Подільського районного суду м. Києва. Адже майно, на яке накладено арешт, було придбано в 2015 році, а зі звіту (висновку) незалежного аудитора від 11.07.2019 вбачається, що основний дохід сім`ї власника був отриманий у 2016 році, дохід же батька зазначений за дуже великий період (майже за 20 років). Крім того, слід погодитися з прокурором в тому, що це звіт не відображає витратної частини власника майна. Отже, станом на час розгляду клопотання наявні ті саме підстави, які зазначені в ухвалі слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 11.07.2019, для того, щоб вважати, що нерухоме може підлягати спеціальній конфіскації.

3.11. З урахуванням зазначеного, особа, яка подала клопотання не довела того, що арешт накладено необґрунтовано, або потреба в дії цього заходу забезпечення кримінального провадження на даний час відпала. Наведені обставини існували на момент винесення ухвали слідчим суддею Подільського районного суду м. Києва, були перевірені слідчим суддею і належним чином мотивовані у рішенні про накладення арешту на майно.

Також слід зазначити, слідчим суддею Подільського районного суду м. Києва накладений арешт на майно лише із забороною відчуження, що має наслідком заборону розпорядження ним і є найменш обтяжливим способом забезпечення кримінального провадження та не позбавляє власника можливостей володіти та користуватись таким майном.

4. За таких обставин клопотання не підлягає задоволенню внаслідок відсутності підстав, визначених статтею 174 КПК для скасування арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-173, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання адвоката Гольдарб Ксенії Юріївни в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Михайленко