- Presiding judge (HACC): Oliinyk O.V.
- Secretary : Stashaka Ya.V.
- Lawyer : Belly V.M., Khylia M.M.
- Prosecutor : Sydorenko V.A.
Справа № 991/1233/20
Провадження1-кс/991/1261/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
слідчого судді Олійник О.В.
з участю:
секретаря судового засідання Сташака Я.В.
прокурора Сидоренка В.А.
підозрюваного ОСОБА_1
захисників Белли В.М., Хиля М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Прокопенка Богдана Олександровича про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000048 від 20.01.2020, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Золотарьово Хустського району Закарпатської області, громадянина України, одруженого, працює на посаді голови Міжгірського районного суду Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду 10.02.2020 надійшло зазначене клопотання детектива Національного бюро Прокопенка Б.О., яке погодив прокурор у кримінальному провадженні - прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Сидоренко В.А.
У клопотанні детектив просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень та покласти на нього виконання таких обов`язків:
1) прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з смт Міжгір`я Закарпатської області України, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншими;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Прокурор Сидоренко В.А. клопотання детектива підтримав, просив застосувати заставу щодо підозрюваного ОСОБА_1 із покладенням на останнього відповідних обов`язків, посилаючись на підстави, які наведені у клопотанні та підтверджені доданими до нього матеріалами кримінального провадження.
Захисники не заперечували проти задоволення клопотання детектива, однак просили зменшити розмір застави до 100 000 (ста тисяч) гривень, посилаючись на те, що можливо у подальшому ОСОБА_1 буде відсторонений від роботи, отже, не матиме коштів для існування. Доводи прокурора про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на їх переконання, є необґрунтованими. Просили дозволити виїжджати ОСОБА_1 за межі смт Межігір`я з огляду на хворобу дружини, що потребує періодичних звернень до лікарні, розташованої в Берегівському районі.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію своїх захисників. Вважає, що ризики, зазначені прокурором, є необґрунтованими, надуманими. Зазначив, що у разі покладення обов`язків, про які просить прокурор, буде обмежений у збиранні доказів, які спростовують його причетність до вчинення кримінального правопорушення. Розмір застави вважає завеликим. Також просив не покладати на нього обов`язок носити електронний засіб контролю, оскільки це є принизливим, він проживає у населеному пункті, де його всі знають. Зазначив, що свідок ОСОБА_5 , який працює начальником Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури, є його кумом, з огляду на що просив не обмежувати з ним спілкування.
Обставини справи і мотиви, які враховує слідчий суддя під час прийняття рішення, і положення закону, якими він керується.
Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000048 внесеному 20.01.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину за таких обставин. 09.01.2020 ОСОБА_3 подано до Міжгірського районного суду Закарпатської області позовну заяву про стягнення суми боргу за невиконані роботи з ОСОБА_4 . Сума позову становила 150 000,00 гривень. 09.01.2020 суддею у справі № 302/12/20 за вищевказаною позовною заявою визначено голову Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1. Відповідно до матеріалів справи № 302/12/20 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 10.06.2019 укладено договір підряду з будівництва зрубу (монтаж коробки дерев`яного зрубу) на суму 284 000,00 гривень. Роботи мали бути виконані у двомісячний термін. Замовник ОСОБА_3 у день підписання договору передав підряднику ОСОБА_4 аванс у сумі 150 000,00 гривень під розписку. ОСОБА_4 передбачені угодою роботи не виконано та грошові кошти ОСОБА_3 не повернуто.
За порадою свого знайомого ОСОБА_2 , який наприкінці листопада із вказаного питання консультувався в Міжгірському районному суді Закарпатської області, ОСОБА_3 02.12.2019 направив претензію ОСОБА_4 про повернення коштів за невиконані роботи.
11.12.2019 ОСОБА_3 подано позовну заяву про стягнення суми боргу за невиконані роботи до Міжгірського районного суду Закарпатської області, про що ним повідомлено ОСОБА_4 . Однак ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_3 , що поверне грошові кошти до кінця року, якщо він забере позовну заяву, на що ОСОБА_3 погодився. Незважаючи на зазначене, ОСОБА_4 гроші ОСОБА_3 повернуті не були. У зв`язку із цим, ОСОБА_3 09.01.2020 повторно звернувся до Міжгірського районного суду Закарпатської області із позовною заявою про стягнення суми боргу за невиконані роботи, розгляд якої було розподілено на голову Міжгірського районного суду Закарпатської області - суддю ОСОБА_1
13.01.2020 під час телефонної розмови ОСОБА_2 ОСОБА_3 було запропоновано проконсультуватися з головою Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 про обставини справи за згаданим позовом про стягнення суми боргу за невиконані роботи.
17.01.2020 близько 11:30 у приміщенні службового кабінету голови Міжгірського районного суду Закарпастької області ОСОБА_1. відбулася розмова між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у ході якої суддя повідомив, що прийняв його позовну заяву до розгляду та призначив судове засідання на 30.01.2020. При цьому ОСОБА_1 вказав ОСОБА_3 , що його позов може бути задоволений за десять відсотків від суми позову. Таким чином, у цей момент суддя ОСОБА_1. висловив прохання ОСОБА_3 надати неправомірну вигоду в розмірі 15 000,00 гривень та у нього виник умисел на одержання вказаної суми неправомірної вигоди за прийняття рішення на користь позивача ОСОБА_3 у справі № 302/12/20.
30.01.2020 близько 07:45 до ОСОБА_3 зателефонували з Міжгірського районного суду Закарпатської області та повідомили про перенесення судового засідання за його позовом у справі № 302/12/20 з 30.01.2020 на 11:00 05.02.2020.
05.02.2020 близько 10:30 ОСОБА_3 прибув до приміщення Міжгірського районного суду Закарпатської області та в коридорі очікував призначеного ОСОБА_1 судового засідання у справі № 302/12/20. Виходячи із зали судових засідань, суддя ОСОБА_1., помітивши ОСОБА_3 , запросив його до свого службового кабінету, у якому розповів процесуальний порядок дій після винесення ним судового рішення на користь позивача. Після цього ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_3 необхідно після проведеного судового засідання повторно зайти до кабінету судді ОСОБА_1.
Близько 11:00 суддя ОСОБА_1. постановив рішення у справі № 302/12/20, яким прийнято визнання відповідачем ОСОБА_4 позову та задоволено позов ОСОБА_3 повністю. Зайшовши після судового засідання до службового кабінету судді ОСОБА_1. ОСОБА_3 отримав вказівку від судді йти до кабінету навпроти його власного. Після виконання цієї вказівки в зазначеному кабінеті опинились наодинці ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , де останній вказав місце залишення ОСОБА_3 предмета неправомірної вигоди - у шафі серед папок, що останній і зробив та в подальшому залишив приміщення суду.
Далі, 05.02.2020 в період часу з 11:15 по 16:10, у ході проведення обшуку службового кабінету голови Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 та безпосередньо його особистого обшуку в лівій кишені піджака ОСОБА_1 віднайдено та вилучено картонну коробочку з написом ««ПЛАСТИЛИН 5 кольорів», у якій знаходились грошові кошти в сумі 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) гривень - предмет неправомірної вигоди.
Виходячи з викладеного, детектив робить висновок, що ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом на висловлення прохання та одержання ним як службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення ним як службовою особою в інтересах ОСОБА_3 дії з використанням наданої йому влади та службового становища, керуючись корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправність своїх дій, одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в загальному розмірі 15 000,00 гривень, за вчинення дій, а саме прийняття як суддею процесуального рішення щодо задоволення позовної заяви ОСОБА_3 у справі № 302/12/20 про стягнення суми боргу за невиконані роботи.
Заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. складено повідомлення про підозру судді Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке вручено останньому 08.02.2020, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України.
Копію клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави і доданих до нього матеріалів надана підозрюваному ОСОБА_1 08.02.2020 о 11 год 22 хв, тобто більше, ніж за три години до початку розгляду клопотання слідчим суддею.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_1 підозра на час розгляду клопотання є обґрунтованою, тобто зазначені у клопотанні детектива і додані до нього докази (протоколи допитів свідків, обшуку, оглядів, документи та інші) об`єктивно підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_1 міг вчинити зазначений вище злочин.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити такі дії, передбачені статтею 177 КПК України:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_1 , є тяжким корупційним злочином та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. У випадку засудження ОСОБА_1 за вчинення вказаного злочину, йому може бути призначене покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі. Зазначені обставини можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Маючи значний досвід роботи суддею, широке коло зв`язків, ОСОБА_1 може використати наявні у нього можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, зокрема покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
ОСОБА_1 має можливість покинути територію України, оскільки в нього наявні паспорти громадянина України для виїзду за кордон, має для цього відповідні матеральні можливості, а його місце його проживання - смт Міжгір`я Закарпатської області - знаходиться на близькій від державного кордону відстані.
2. Знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_1 , який є головою Міжгірського районного суду Закарпатської області, використовуючи своє службове становище, надані йому повноваження, може особисто знищити чи підробити документи справи № 302/12/20, в якій він був головуючим суддею, які мають істотне значення для кримінального провадження.
3. Незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Маючи авторитет та широке коло знайомств серед керівників та працівників правоохоронних, судових органів, будучи головою Міжгірського районного суду Закарпатської області, може використати свої зв`язки та службове становище для особистого чи опосередкованого впливу на свідків у кримінальному провадженні, у тому числі на тих, які ще не допитані. Зазначене свідчить про необхідність покладення на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками.
4. Вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не відсторонений від посади голови Міжгірського районного суду Закарпатської області, є підстави вважати, що підозрюваний може вчиняти інші правопорушення, використовуючи своє службове становище.
Разом з тим, у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначений ризик не був доведений прокурором на основі відповідних матеріалів кримінального провадження, які можна вважати достовірними і допустимими, а детективом в клопотанні не конкретизовано, які саме дії ОСОБА_1 можуть призвести до створення перешкод та яких саме.
Враховуючи, що у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності свідчать про можливість вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, беручи до уваги тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, а також те, що в разі визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, відомості про особу підозрюваного, з урахуванням його майнового стану, є підстави вважати, що запобіжним заходом, який здатний забезпечити належну поведінку ОСОБА_1 , є застава.
Слідчий суддя вважає, що враховуючи обставини кримінального провадження і наявність доведених ризиків, застосування більш м`якого запобіжного заходу на цьому етапі досудового розслідування, ніж застава, буде недостатнім.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави і визначаючи її розмір та перелік обов`язків, які необхідно покласти на підозрюваного, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих матеріалів враховує такі обставини: вік підозрюваного - п`ятдесят сім років і стан його здоров`я, що відповідає вікові; що раніше не судимий; має постійне місце роботи, доходи для існування; має міцні сімейні та соціальні зв`язки; постійно проживає в смт Міжгір`я, має там нерухоме майно на праві спільної сумісної власності; що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого корупційного злочину, і йому загрожує покарання, у разі визнання його винним, у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; розмір майна - 15 000 грн - що було предметом злочину.
Отже, за наслідками розгляду клопотання детектива слідчий суддя дійшов висновку про його обґрунтованість і наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 такого запобіжного заходу як застава.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує такі обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на наведені норми законодавства, ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відомості про його майновий стан (зазначені ним у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2018 рік, поданій у березні 2019 року, відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за 1998-2019 роки), у тому числі про наявність зареєстрованих на нього та його дружину кількох об`єктів нерухомого майна, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Розмір застави розраховується із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня поточного року. Внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 168 160 грн, може забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.
У частині 5 ст. 194 КПК України закріплено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. І такі обов`язки, відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
У судовому засіданні з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, прокурор довів необхідність покладення на підозрюваного ОСОБА_1 зазначених у прохальній частині клопотання детектива обов`язків. При цьому слідчий суддя з метою забезпечення однозначного розуміння змісту обов`язків конкретизує спосіб їх виконання, зазначивши, що здати свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, слід на зберігання до органу досудового розслідування (детективу у кримінальному провадженні).
Прохання підозрюваного не позбавляти його спілкування з кумом ОСОБА_5 , слідчий суддя відхиляє, оскільки ОСОБА_5 , який працює начальником Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури, допитаний як свідок у кримінальному провадженні, і його покази стосовно конкретного часу подання підозрюваним до прокуратури 05.02.2020 заяви про спробу надання йому неправомірної вигоди, є важливими для з`ясування обставин кримінального провадження, тому спілкування ОСОБА_1 зі свідком підлягає обмеженню.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 178, 182, 194-196, 309 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання детектива задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривен, та покласти на нього на строк два місяці - до 18.04.2020 такі обов`язки:
1) прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з смт Міжгір`я Закарпатської області України, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
5) здати на зберігання до органу досудового розслідування (детективу у кримінальному провадженні) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на такий розрахунковий рахунок: Вищий антикорупційний суд (КПКВ 0851010), код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1.
Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захисникам.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя О.В. Олійник