- Presiding judge (HACC) : Fedorov O.V.
- Judge (HACC) : Shkodin Ya.V., Zadorozhna L.I.
- Secretary : Nykytiuk N.I.
- Lawyer : Stepanova I.V.
- Prosecutor : Kasian A.O.
Справа № 991/1328/20
Провадження 1-кп/991/25/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
18 лютого 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Федорова О. В.
суддів - Шкодіна Я. В., Задорожної Л.І.
за участю:
секретаря судового засідання - Никитюк Н. І.
прокурора - Касьяна А.О.
обвинуваченого - ОСОБА_1
захисника - Степанова І.В.
під час підготовчого судового засіданняу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003822 від 09 грудня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України,
розглянувши клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Степанова Ігоря Володимировича про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий опис провадження
12 лютого 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003822 від 09 грудня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2020 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.
Відповідно до положень ст. 314 КПК України першочерговим завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду, у зв`язку з чим, суд з`ясовує, чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 314 КПК України.
З цією метою, у підготовчому судовому засіданні судом було з`ясовано думку учасників судового провадження щодо вказаних питань.
До початку підготовчого судового засідання від захисника обвинуваченого - адвоката Степанова Ігоря Володимировича надійшлоклопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за вчинення 04 листопада 2016 року кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, щодо декларування недостовірної інформації за 2015 рік та про закриття кримінального провадження у цій частині.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Степанов І.В. у судовому засіданні клопотання підтримали і просили його задовільнити. Обвинувачений також зазначив, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає повністю, щиро розкаюється та підтверджує надання згоди на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у цій частині.
Прокурор підтримав подане захисником клопотання, також просив суд про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо декларування недостовірної інформації за 2015 рік на підставі статті 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності
2.Короткий виклад обвинувачення
За змістом обвинувального акта ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення, у тому, що він, будучи народним депутатом України, подав завідомо недостовірні відомості у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік та за 2018 рік, а також у декларації особи (перед звільненням), уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період з 01 січня 2019 року по 29 серпня 2019 року, тобто за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Зокрема, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він 04 листопада 2016 року, в порушення вимог ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік не зазначив:
-інформацію про фінансові зобов`язання за договорами позики - від ОСОБА_2 позики у розмірі 15 000 000 грн. і 20 000 000 грн., та від ОСОБА_3 позики у розмірі 17 000 000 грн. та 15 000 000 грн. Тобто, у цьому розділі вказав завідомо недостовірні відомості про свої фінансові зобов`язання, які відрізняються від достовірних на суму 67 000 000 грн.
-інформацію про те, що він є кінцевим бенефіціарним власником приватного підприємства «Корсунь-Шевченківський оздоровчий центр «Рось» з часткою у статутному капіталі - 98,2 % (грошовий еквівалент - 467 379,76 грн.) через товариство з обмеженою відповідальністю «Панда». Тобто, у вказаний розділ вніс завідомо недостовірні відомості про свої фінансові зобов`язання, які відрізняються від достовірних на суму 467 379,76 грн.
-відомості про належне його дружині ОСОБА_4 на праві приватної власності нерухоме майно, а саме частку 410/1000 земельної ділянки, площею 2 830 квадратних метрів та трикомплексної трьохповерхової квартири і двох балконів, площею 198,2 квадратних метра, що за АДРЕСА_1 , на території кантону Во, Швейцарської конфедерації, за адресою АДРЕСА_2, вартістю 2 326 000 швейцарських франків, що по курсу Національного банку України на 26.01.2016, тобто на дату оцінки, становило 56 870 700 грн. Тобто у вказаному розділі відобразив недостовірні відомості про об`єкти нерухомості, що належать на праві власності ОСОБА_4 - дружині ОСОБА_1 , які відрізняються від достовірних на суму 56 870 700 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи народним депутатом України, усвідомлюючи, що відомості про фінансові зобов`язання за договорами позики, відомості про юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких він являється та відомості про об`єкти нерухомості, які перебувають у власності його дружини ОСОБА_4 , як члена його сім`ї в розумінні положень Закону, мають бути зазначені в декларації особи, на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом, діючи з прямим умислом, подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, передбаченій Законом, не вказавши в порушення пунктів 5-1, 9, 2 ч. 1 ст. 46 Закону перелічені об`єкти декларування загальною вартістю 124 338 080 грн, що більше ніж в 250 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Вказані дії стороною обвинувачення були кваліфіковані за ст. 366-1 КК України - як подання суб`єктом декларування недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, які відрізняються від достовірних на суму 124 338 080 грн., що підпадає під ознаки зазначеного кримінального правопорушення.
3.Обгрунтування правової позиції суду
Відповідно до статті 44 КК особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК, здійснюються виключно судом.
Статтею 49 КК встановлено зокрема, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минул о три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Відповідно до частини другої статті 12 КК злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкція статті 366-1 КК «Декларування недостовірної інформації» передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сто п`ятдесят до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини першої статті 285 КПК особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За частиною третьою статті 285 КПК, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 286 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно частини третьої статті 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду в постанові від 19.11.2019 року в справі №345/2618/16-к зроблено висновок:
«відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, і до набрання вироком законної сили минуло три роки.
За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК».
Судом встановлено, що вчинене 04.11.2016 року ОСОБА_1 кримінальне правопорушення належить до злочинів невеликої тяжкості, обвинувачений раніше не судимий, вину визнає та щиро розкаюється, строк давності сплив 04.11.2019 року.
Також судом роз`яснено обвинуваченому, що за фактом декларування недостовірної інформації за 2015 рік, за яким згідно обвинувального акту він обвинувачується, закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, що є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності, із чим він погодився та не вимагав здійснювати провадження в повному обсязі в загальному порядку.
Отже, суд вважає, що на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності слід звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинене 04 листопада 2016 року кримінальне правопорушення, передбачене статтею 366-1 КК, щодо декларування недостовірної інформації за 2015 рік.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити кримінальне провадження, зокрема, у випадку встановлення підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК - у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, колегія суддів, встановивши наявність передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинене 04 листопада 2016 року кримінальне правопорушення, передбачене статтею 366-1 КК, щодо декларування недостовірної інформації за 2015 рік, а також врахувавши відсутність заперечень зі сторони обвинуваченого, приходить до висновку про необхідність закриття кримінального провадження у цій частині.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що клопотання захисника Степанова І. В. про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 12, 49 КК України, статтями 284-288, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Степанова Ігоря Володимировича про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.
2.Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності за вчинення 04 листопада 2016 року кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК щодо декларування недостовірної інформації за 2015 рік та закрити кримінальне провадження у цій частині на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
3.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в частині закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
Головуючий: Федоров О. В.
Судді: Задорожна Л. І.
Шкодін Я. В.