Search

Document No. 87794467

  • Date of the hearing: 19/02/2020
  • Date of the decision: 19/02/2020
  • Case №: 991/1312/20
  • Proceeding №: 12015120020008270
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Decision type: On the imposition of an interim measure in the form of bail
  • Presiding judge (HACC): Khamzin T.R.
  • Secretary : Finko Yu.V.
  • Lawyer : Budzheraka R.M.
  • Prosecutor : Skybenko O.I.

Справа № 991/1312/20

Провадження1-кс/991/1340/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурора Скибенка О.І.

підозрюваної ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

захисників Буджерака Р.М. (в режимі відеоконференції),Нагаєнка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Соболя А.Г., погоджене із прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенком О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

яка підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

у кримінальному провадженні № 12015120020008270, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2015,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотаннядетектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Соболя А.Г., погоджене із прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенком О.І. із вимогою про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 630 600 грн. та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.02.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Вищого антикорупційного суду Хамзіну Т.Р.

1.Доводи клопотання

В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015120020008270 від 03.09.2015 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, зокрема, за фактами заволодіння та замаху на заволодіння сільськогосподарською продукцією Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України в особливо великих розмірах.

Детектив посилається на такі фактичні обставини, що були встановлені у ході досудового розслідування.

24.03.2016 між ТОВ «Агроінвестпрайм» (Замовник) в особі директора ОСОБА_1 та Державним підприємством «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (далі - ДП ДГ «Червоний землероб») (Підрядник) в особі в.о. директора ОСОБА_2 укладено договір підряду № 1 за умовами якого підрядник зобов`язався на свій ризик виконати роботи з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, що перебувають у його постійному користуванні за завданням та з використанням посівного матеріалу замовника, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити виконані роботи та прийняти результат виконаних робіт. Під результатом робіт сторони розуміли врожай 2016 року.

У додатку № 1 до договору підряду № 1 від 24.03.2016 сторони визначили найменування сільськогосподарських культур, що будуть вирощуватися на виконання договору підряду № 1 від 24.03.2016.

З метою заволодіння ТОВ «Агроінвестпрайм» усім майбутнім врожаєм 2016 року, між ТОВ «Агроінвестпрайм» та ДП ДГ «Червоний землероб» у період з 09.04.2016 до 21.04.2016 року укладено Додаткову угоду № 1 до договору підряду № 1 від 24.03.2016. За умовами цієї угоди ДП ДГ «Червоний землероб» зобов`язався на свій ризик виконати роботи з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, які перебувають в його постійному користуванні та які на момент укладення угоди частково оброблені на засіяні восени 2015 року озимою пшеницею та озимим ячменем за завданням та з використанням матеріалів ТОВ «Агроінвестпрайм». Право власності на врожай озимих 2016 року за цією угодою мав належати ТОВ «Агроінвестпрайм» та ДП ДГ «Червоний землероб» у частині, що мала визначатися умовами цієї додаткової угоди. При чому ТОВ «Агроінвестпрайм» зареєстровано як суб`єкт господарської діяльності після проведення восени 2015 року посіву озимої пшениці та озимого ячменю.

У подальшому між ТОВ «Агроінвестпрайм» та ДП ДГ «Червоний землероб» було укладено завідомо невигідну для ДП ДГ «Червоний землероб» угоду від 30.03.2016 про внесення змін до Додаткової угоди № 1 від 24.03.2016 до Договору підряду № 1 від 24.03.2016. За умовами цієї угоди ДП ДГ «Червоний землероб» фактично відмовилося від своєї частини права власності на врожай озимих 2016 року, визначивши у п.п. 3, 4 Угоди, що врожай озимих 2016 року на визначених у додатках земельних ділянках є власністю ТОВ «Агроінвестпрайм» з дати укладення угоди.

Тобто, в.о. директора ДП ДГ «Червоний землероб» ОСОБА_2 , розуміючи що засівання озимих культур розпочато з посівного матеріалу та за кошти державного підприємства восени 2015 року, ще до державної реєстрації ТОВ «Агроінвестпрайм» і що за таких умов врожай озимих 2016 року не охоплювався договором підряду № 1 від 24.03.2016 року, безпідставно передала ТОВ «Агроінвестпрайм» право власності на весь майбутній врожай озимих 2016 року.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку ДП ДГ «Червоний землероб» в 2016 році було зібрано 1 230,64 т озимого ячменю та 2 117,61 т озимої пшениці, загальна вартість яких на умовах поставки EXW станом на 25.07.2016, становила 11 523 037,64 грн.

З урахуванням укладеного, 17.06.2016 між ТОВ «Агроінвестпрайм» та ТОВ «Інтерсервіс +» договору № 2 викупу права вимоги залишку майна по зобов`язанню ДП ДГ «Червоний землероб» по договору відповідального зберігання, вартість набутого ТОВ «Агроінвестпрайм» права власності на сільськогосподарську продукцію ДП ДГ «Червоний землероб» врожаю озимих 2016 року склала 11 031 957,64 грн.

Також в.о. директора ДП ДГ «Червоний землероб» ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Агроінвестпрайм», з метою заволодіння всім майбутнім врожаєм державного підприємства 2016 року, розуміючи що за умовами договору підряду № 1 від 24.03.2016 ТОВ «Агроінвестпрайм» може набути право власності лише на частину врожаю 2016 і що частина полів упродовж березня-травня 2016 року вже засіяні просом Миронівське, соєю Ювілейна еліта, соняшником Ясон, ярим ячмінем СН-28 І репродукції, ярим ячмінем Созонівський еліта, уклала фіктивний договір купівлі-продажу посівного матеріалу (насіння).

Так у період часу з другої половини травня по липень 2016 року, розуміючи, що посівний матеріал сортів проса Миронівське, соя Ювілейна еліта, соняшник Ясон, ярий ячмінь СН-28 І репродукції, ярий ячмінь Созонівський еліта, на підставі матеріальних звітів по токах був списаний упродовж березня-травня 2016 року для проведення їх посів, діючи умисно з умислом на видачу завідомо неправдивих документів, які б підтверджували право власності на врожай 2016 року, ОСОБА_2 як в.о. директора ДП ДГ «Червоний землероб», з однієї сторони та ОСОБА_1 , як директор ТОВ «Інвестпрайм» з іншої, уклали та підписали договір № 1/1, датований 24.03.2016, предметом якого був вищезазначений посівний матеріал на загальну суму 580 990 грн., а також видаткову накладну № 1 від 24.03.2016 про передачу ТОВ «Агроінвестпрайм» посівного матеріалу - насіння проса Миронівське, соя Ювілейна еліта, соняшник Ясон, ярий ячмінь СН-28 І репродукції, ярий ячмінь Созонівський еліта на зазначену суму.

У подальшому, складено заявку № 2 від 31.03.2016, підписану від імені в.о. директора ДП ДГ «Червоний землероб» ОСОБА_2 , про надання товаро-матеріальних цінностей у переробку за договором підряду від 24.03.2016 відповідно до якої ДП ДГ «Червоний землероб» просило ТОВ «Агроінвестпрайм» надати посівний матеріал, в тому числі, насіння проса Миронівське, сої Ювілейна еліта, соняшника Ясон, ярого ячменю СН-28 І репродукція, ярого ячменю Созонівський еліта.

Також складено завідомо підроблений Додаток № 2-2 від 04.04.2016 по договору підряду № 1 від 24.03.2016 та акт № 2 від 04.04.2016 приймання-передачі матеріалів у переробку, підписаний від імені директора ТОВ «Агроінвестпрайм» ОСОБА_1 та в.о. директора ДП ДГ «Червоний землероб» ОСОБА_2 , відповідно до яких, у тому числі, було передано посівний матеріал - насіння проса Миронівське, сої Ювілейна еліта, соняшника Ясон, ярого ячменю СН-28 І репродукція, ярого ячменю Созонівський еліта.

В результаті укладення договору № 1/1 від 24.03.2016 та складення додатку № 2-2 від 04.04.2016 до договору підряду № 1 від 24.03.2016 та акту № 2 від 04.04.2016 приймання-передачі матеріалів у переробку, ОСОБА_2 за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «Агроінвестпрайм» створили умови за яких, в силу положень договору підряду № 1 від 24.03.2016 врожай 2016 року, який вирощений з насіння проса Миронівське, сої Ювілейна еліта, соняшника Ясон, ярого ячменю СН-28 І репродукція, ярого ячменю Созонівський еліта на праві власності належить ТОВ «Агроінвестпрайм».

Відповідно до даних бухгалтерського обліку ДП ДГ «Червоний землероб» та ТО «Агроінвестпрайм» в 2016 році було зібрано 136,87 тон соняшнику Ясон, 487,38 т сої Ювілейна, 69 т проса Миронівське, 515,2 т ячменя ярого, загальна вартість яких на умовах поставки EXW становить 8 898 923,34 грн.

У подальшому частина сільськогосподарської продукції ДП ДГ «Червоний землероб» була вивезена ТОВ «Агроінвестпрайм», в результаті чого службові особи ДП ДГ «Червоний землероб» за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Агроінвестпрайм» заволоділи сільськогосподарською продукцією ДП ДГ «Червоний землероб» врожаю 2016 року на суму 6 937 661,09 грн. та вчинили замах на заволодіння сільськогосподарською продукцією ДП ДГ «Червоний землероб» врожаю 2016 року на суму 1 961 262,25 грн.

11.02.2020 детектив Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Соболь А.Г., за погодженням із прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенком О.І. повідомив ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочинів, передбачених:

- ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України - замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах;

- ч. 5 ст. 191 КК України- заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах;

- ч. 1 ст. 366 КК України - складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

У клопотанні зазначено такі підстави для звернення із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави:

- наявність достатніх підстав вважати, що один із злочинів у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а саме, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна;

- наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

При визначенні розміру застави детектив керувався тяжкістю та специфікою злочинів, розміром завданих збитків, майновим станом підозрюваної та її близьких осіб.

2. Доводи сторони обвинувачення у судовому засіданні

Прокурор Скибенко О.І. клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 630 600 грн. підтримав з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що зібрані на теперішній час докази свідчать про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, що їй інкримінуються та підтверджують існування ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За твердженням прокурора, застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу є необхідним заходом для досягнення дієвості кримінального провадження, запобігання існуючим ризикам та виконання нею процесуальних обов`язків.

Розмір застави, визначений у межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, та з урахуванням майнового стану підозрюваної та розміру збитків, не є непомірним для останньої.

3. Доводи сторони захисту у судовому засіданні

Підозрювана ОСОБА_1 висловила заперечення і щодо повідомленої їй підозри і щодо клопотання про застосування до неї запобіжного заходу. Зазначила, що застава у сумі 630 600 грн. є для неї непомірною.

Захисники Буджерак Р.М. та Нагаєнко С.О. заперечили проти клопотання. В обґрунтування своїх заперечень послалися на надуманість повідомленої ОСОБА_1 підозри.

Так, за твердженням сторони захисту, докази, якими сторона обвинувачення обґрунтовує існування обґрунтованої підозри лише констатує реальність господарських відносин між ТОВ «Агроінвестпрайма» та ДП ДГ «Червоний землероб». Не погоджується сторона захисту із доводами органу досудового розслідування що стосуються оцінки зернових, які були предметом посягання.

На думку захисників, між ТОВ «Агроінвестпрайм» та ДП ДГ «Червоний землероб» існують виключно цивільно-правові відносини, які повинні вирішуватися у судовому порядку за правилами господарського судочинства, а не інакше.

Доводи сторони обвинувачення щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, також вважають надуманими. Зазначили про те, що ОСОБА_1 не має ані підстав переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ані можливостей.

Про відсутність будь-яких ризиків свідчать і відомості, що характеризують ОСОБА_1 , яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, за місцем проживання характеризується позитивно, має двох малолітніх дітей, стійкі соціальні зв`язки за місцем проживання.

Застава, яку просить визначити сторона обвинувачення, за твердженням захисників, є завідомо непомірним для ОСОБА_1 і таку суму вона сплатити не здатна. Докази щодо матеріального стану на які посилається сторона обвинувачення вважають однобокими. Зокрема, зазначають, що стверджуючи про отримання ОСОБА_1 7 848 237,65 грн. поворотної фінансової допомоги, орган досудового розслідування, не бере до уваги, що ці кошти ОСОБА_1 були отримані у борг. Посилаючись на доходи брата ОСОБА_1 - ОСОБА_3 орган досудового розслідування не враховує, що цей дохід є загальним, визначений без врахування усіх видатків, зокрема сплати податків та інших обов`язкових платежів.

До матеріалів клопотання надано письмові заперечення захисника Нагаєнка С.О. та документи, що характеризують підозрювану та її майновий стан, зокрема копії свідоцтва про народження дітей, довідки про доходи чоловіка - ОСОБА_4 , заявку та довідку на отримання грошової допомоги у зв`язку із вагітністю та пологами, довідку ДСНС у Черкаській області за фактом пожежі у будинку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням викладеного сторона захисту просила або ж відмовити у застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу або ж застосувати менш обтяжливий у вигляді особистого зобов`язання.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4.1 Щодо наявності обґрунтованої підозри

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

В судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_1 до злочинів у вчиненні яких вона підозрюється:

- довідка перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП ДГ «Червоний землероб» від 21.04.2017. Вказана довідка, зокрема, містить висновок про те, що факт отримання від ТОВ «Агроінвестрайм» посівного матеріалу на підставі видаткової накладної від 04.04.2016 № 2 знайшов своє відображення лише у грудні 2016 року, хоча посівний матеріал був списаний протягом березня - травня 2016 року. Грошові кошти за реалізований посівний матеріал до ДП ДГ «Червоний землероб» не надходили. Документи про одержання від ТОВ «Агроінвестпрайм» посівного матеріалу належним чином не оформлені;

- висновки судово-товарознавчих експертиз № 24302/24303/18-53 від 18.12.2018, 2464/19-53 від 15.02.2019; 2462/19-53 від 15.02.2019, 2461/19-53 від 15.02.2019; 2463/19-53 від 15.02.2019 згідно з якими загальна вартість сільськогосподарської продукції ДП ДГ «Червоний землероб» яка передана та мала б бути передана у власність ТОВ «Агроінвестпрайм» становить 20 421 960,98 грн.;

- договір підряду № 1 від 24.03.2016, укладений між ТОВ «Агроінвестпрайм» та ДП ДГ «Червоний землероб». За умовами договору ДП ДГ «Червоний землероб» зобов`язався на свій ризик виконати роботи з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, що перебувають у його постійному користуванні за завданням та з використанням посівного матеріалу ТОВ «Агроінвестпрайм», а ТОВ «Агроінвестпрайм» зобов`язався прийняти і оплатити виконані роботи та прийняти результат виконаних робіт. Під результатом робіт сторони розуміли врожай 2016 року;

- додаткова угода № 1 від 24.03.2016 до договору підряду № 1 від 24.03.2016. За цією угодою ДП ДГ «Червоний землероб» зобов`язався виконати роботи по вирощуванню врожаю озимих 2016 року, що був засіяний і оброблений восени 2015 року;

- угода від 30.03.2016 про внесення змін до додаткової угоди № 1 від 24.03.2016, якою право власності на весь врожай озимих 2016 року визначено за ТОВ «Агроінвестпрайм». В свою чергу, ДП ДГ «Червоний землероб» мало б отримати компенсацію витрат, пов`язаних із вирощуванням цього врожаю;

- договір № 1/1 від 24.03.2016 із видатковою накладною № 1 до нього, згідно з якими ДП ДГ «Червоний землероб» продало ТОВ «Агроінвестпрайм» посівний матеріал на суму 580 990 грн.;

- висновок судово-економічної експертизи № 133/7 від 06.12.2018, щодо вартості сільськогосподарської продукції ДП ДГ «Червоний землероб» врожаю 2016 року, реалізованої ТОВ «Агроінвестпрайм», що склало 41 481 749,05 грн.;

- висновок судово-економічної експертизи № 19/13-2/419-СЕ/17 від 23.08.2018, яким підтверджено факт збору ДП ДГ «Червоний землероб» сільськогосподарської продукції врожаю 2016 року у кількості 2117,61 т озимої пшениці, 1203,64 т озимого ячменя, 515,2 т. ярого ячменя, 95,2 т проса, 525,48 т сої, 2451,1 т соняшника. Згідно з цим же висновком передача посівного матеріалу від ТОВ «Агроінвестпрайм» до ДП ДГ «Червоний землероб» на підставі видаткової накладної № 2 від 04.04.2016 облікована у грудні 2016 року;

- висновки судово-почеркознавчих експертиз № 67 від 15.01.2019 та № 2 від 29.01.2019, які підтверджують, що підписи на договорах та додаткових угодах виконані ОСОБА_1 ;

- протоколи огляду за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій на яких зокрема зафіксовано факт розмови між ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо необхідності складення первинних документів щодо господарських відносин ДП ДГ «Червоний землероб» та ТОВ «Агроінвестпрайм», у зв`язку із витребуванням цієї інформації Національним антикорупційним бюро України.

Досліджені докази свідчать про те, що дійсно могли мати місце факти заволодіння коштами ДП ДГ «Червоний землероб», шляхом описаним органом досудового розслідування у клопотанні, а також дають підстави для висновку щодо можливої причетності ОСОБА_1 до цих дій, які органом досудового розслідування інкриміновані за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 ч. 1 ст. 366 КК України.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Доводи сторони захисту наведені на спростування доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження існування обґрунтованої підозри слідчий суддя до уваги не бере, оскільки питання оцінки належності, допустимості та достовірності доказів, які обґрунтовують підозру є предметом судового розгляду у разі направлення обвинувального акту до суду.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

4.2. Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду;

- ризик того, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризик незаконно впливати на свідків, експертів та спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

В обґрунтування ризику переховування підозрюваної ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду детектив посилається на тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 ; наявність у ОСОБА_1 паспорту громадянина України для виїзду за кордон; майновий стан підозрюваної та її брата, який є також є підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик того, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення детектив обґрунтовує необхідністю здійснення ряду слідчих (розшукових) дій у, тому числі за місцезнаходженням ТОВ «Агроінвестпрайм». Також детектив зазначає про те, що під час обшуку у приміщеннях ТОВ «Агроінвестпрайм» не було виявлено оригіналів видаткових накладних та заявок на надання товаро-матеріальних цінностей у переробку, а саме заявки № 2 від 31.03.2016 та видаткової накладної № 2 від 04.04.2016 про постачання ТОВ «Агроінвестпрайм» посівного матеріалу, а також договорів про надання поворотної фінансової допомоги на виплату заробітної плати працівникам державного підприємства.

Існування ризику незаконного впливу на свідків, експертів та спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні детектив обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , яка продовжує бути засновницею ТОВ «Агроінвестпрайм», може використовувати своє службове становище з метою впливу на свідків, у тому числі, тих що працюють у ДП ДГ «Червоний землероб» з метою зміни останніми своїх показань.

Оцінюючи наявність ризиків на існування яких посилається сторона обвинувачення слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрювана ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 . Так, злочин передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При оцінці цього ризику слідчий суддя також враховує той факт, що у межах цього кримінального провадження розслідується факт заволодіння продукцією державного підприємства на суму 6 937 661,09 грн. та замаху на заволодіння продукцією цього ж підприємства на суму 1 961 262,25 грн.

Також слідчий суддя бере до уваги майновий стан підозрюваної. Згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ «Агроінвестпрайм» ОСОБА_1 у період з 07.11.2016 до 29.12.2016 отримала від цього підприємства грошові кошти на загальну суму 7 848 237,65 грн. в якості повернення наданої фінансової допомоги. Доказів на підтвердження протилежному стороною захисту не надано. Цих грошових коштів буде достатньо для тривалого переховування ОСОБА_1 як на території України, так і поза її межами.

Отже тяжкість можливого покарання, у сукупності із розміром шкоди та майновим станом підозрюваної дають підстави для висновку щодо існування ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Обґрунтованим вважає слідчий суддя і твердження сторони обвинувачення щодо існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

При оцінці існування цього ризику слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

З цих підстав, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя погоджується із тим, що на теперішній час існує ризик того, що ОСОБА_1 може вчинити дії із тиску на свідків з метою зміни наданих ними свідчень. Водночас, слідчий суддя вважає безпідставними доводи сторони обвинувачення щодо існування ризику впливу ОСОБА_1 на експертів та спеціаліста у цьому кримінальному провадженні.

Разом з цим посилання сторони обвинувачення на існування ризику знищення, спотворення та приховання доказів у кримінальному провадженні, з урахуванням тривалості досудового розслідування (відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 03.09.2015) та критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику на які наявне посилання вище, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, а тому цей ризик не враховується слідчим суддею при вирішенні цього клопотання.

4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 182 КК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги доводи сторони захисту, які стосуються відомостей, що характеризують особу ОСОБА_1 . Зокрема, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася, має тісні соціальні зв`язки за місцем проживання, має двох малолітніх дітей, одна з них 2020 року народження. Разом з цим, при оцінці особи підозрюваної, слідчий суддя не бере до уваги характеристику, надану ОСОБА_6 , оскільки із цього документу неможливо встановити ні те, чи дійсно ця особа, складала цю характеристику, ні підтвердити факт знайомства із ОСОБА_1 .

В той же час з урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 характеру та обставин справи, розміру шкоди, дійшов висновку, що на теперішній час, застосування більш м`яких запобіжних заходів, як-то особистого зобов`язання, не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваної та виконання нею процесуальних обов`язків.

За таких підстав клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити.

4.4. Щодо розміру застави

У клопотанні детектив просить визначити підозрюваній заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен головним чином визначатися, виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням майнового та соціального стану, доведених ризиків, вважає саме такий розмір застави у триста прожиткових мінімумів для працездатних осіб співрозмірним доведеним ризикам та завданій шкоді та здатним забезпечити виконання обов`язків, покладених на підозрювану.

При визначенні розміру застави слідчий суддя виходив із відомостей бухгалтерського обліку ТОВ «Агроінвестпрайм», згідно з якими ОСОБА_1 у період з 07.11.2016 до 29.12.2016 отримала від цього підприємства грошові кошти на загальну суму 7 848 237,65 грн. в якості повернення наданої фінансової допомоги, а також відомостей щодо доходів брата ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який також є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні.

За таких умов визначений розмір застави не є непомірним для підозрюваної. Водночас перспектива втрати застави дійсно дозволить уникнути встановлених ризиків, зокрема ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Наведені вище відомості, навіть з урахуванням того факту, що житловий будинок ОСОБА_1 зруйновано внаслідок пожежі, а також рівня доходу чоловіка ОСОБА_1 , дозволяють внести заставу у визначеному розмірі.

4.3. Щодо обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрювану у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави

У клопотанні детектив просив покласти на підозрювану ОСОБА_1 такі обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, зі свідками: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

- носити електронний засіб контролю.

Враховуючи відомості, що характеризують ОСОБА_1 , наявність у неї двох малолітніх дітей, слідчий суддя вважає, що забезпечення дотримання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та досягнення дієвості кримінального провадження можливе і без покладення на неї обов`язку носити електронний засіб контролю.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Оскільки про підозру ОСОБА_1 повідомлено 11.02.2020, то з урахуванням положень ч. 1 ст. 219 КПК України, строк виконання обов`язків слід визначити до 10.04.2020 включно.

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Соболя А.Г., погоджене із прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенком О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави - 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, зі свідками: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.

Термін дії, покладених слідчим суддею обов`язків визначити до 10.04.2020 включно в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваній, що вона не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12015120020008270.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Т. Р. Хамзін