Document No. 87918046

Справа № 991/1363/20

Провадження № 1-кс/991/1393/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участі секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність керівника УВК Національного антикорупційного бюро України Осипчука Р.С., яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність керівника УВК Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальні правопорушення за заявою № 3781/07 від 07.02.2020.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2020 скаргу було призначену до розгляду.

У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що 07.02.2020 ним було подано на ім`я керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С. заяву вих. № 3781/07 про вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 382, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України. У цій заяві, на думку заявника, містились всі необхідні дані для внесення відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин керівником УВК НАБУ, однак у порушення вимог чинного законодавства станом на 14.02.2020 його у жодний спосіб так і не було повідомлено про внесення до ЄРДР відомостей із його заяви.

З огляду на чіткий обов`язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, заявник звертається з проханням зобов`язати керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С. внести до ЄРДР відомості його заяви за вих. № 3781/07 від 07.02.2020.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у скарзі, та просив суд задовольнити її.

Старший детектив відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю НАБУ Грабар С.В. надіслав до суду листа щодо розгляду по суті скарги і просив суд відмовити у задоволенні скарги. На розгляд скарги по суті детектив не з`явився.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України неявка детектива не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Під час розгляду скарги встановлено, що у заяві вих. № 3781/07 від 07.02.2020. ОСОБА_1 повідомив, що 28.12.2019 у злісне порушення ст.ст. 55, 56, 21, 220,534, 535 КПК України детектив ОСОБА_3. надіслав йому копію постанови від 26.12.2019 про закриття кримінального провадження № 52018000000000538 від 07.06.2018. Цю постанову заявник вважає незаконною і потенційно злочинною, адже детектив ОСОБА_3. не вчинив обов`язкові слідчі і процесуальні дії у межах кримінального провадження № 52018000000000538. ОСОБА_1 стверджує, що детектив ОСОБА_3. незаконно відсторонив його від законної участі в даному кримінальному провадженні як потерпілого, не надавши йому можливості відстоювати свої права. Вище викладені факти, на думку заявника, дають йому підстави вважати, що керівник ГПД НАБУ ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, що передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 382, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України, а відомості щодо вчинення кримінального проступку детектива ОСОБА_3 мають всі ознаки кримінальних правопорушень, які передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 382, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України. У своїй заяві ОСОБА_1 просив зареєструвати подану ним заяву про вчинене кримінальне правопорушення керівником ГПД НАБУ ОСОБА_2.

У письмових поясненнях старший детектив відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю НАБУ Грабар С.В. зазначив, що 07.02.2020 надійшла заява ОСОБА_1 про вчинення керівником ГПД НАБУ ОСОБА_2 ряду кримінальних правопорушень. За результатами розгляду заяви ним 11.02.2020 було надано відповідь за вих. № 131-188/5706 з роз`ясненням порядку оскарження цього рішення. Так ОСОБА_1 було повідомлено про те, що наведені ним факти не свідчать про вчинення злочину керівником ГПД НАБУ ОСОБА_2. у зв`язку із прийняттям детективом НАБУ ОСОБА_3, передбаченого законом процесуального рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 с. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв`язку.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У ч. 5 ст. 216 КПК України зазначено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) злочин вчинено визначеним законом суб`єктом; 2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.

У разі встановлення підрозділом внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України злочинів, передбачених статтями 354, 364-370 Кримінального кодексу України, які були вчинені службовою особою Національного антикорупційного бюро України (крім Директора Національного антикорупційного бюро України, його першого заступника та заступника), такі злочини розслідуються детективами зазначеного підрозділу.

У своїй заяві вих. № 3781/07 від 07.02.2020 ОСОБА_1 просив керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С. внести відомості до ЄРДР щодо кримінальних правопорушень, вчинених керівником ГПД НАБУ ОСОБА_2. у зв`язку прийняттям детективом ОСОБА_3. рішення про закриття кримінального провадження № 52018000000000538 від 07.06.2018.

Водночас заявником жодним чином не обгрунтовано, навіть не описано в чому саме полягають злочини, вчинені керівником ГПД ОСОБА_2 . Висновок заявника про вчинення саме ОСОБА_2 зазначених у заяві злочинів при зазначенні вчинення певних дій та бездіяльності саме іншою особою, є незрозумілим.

Зважаючи на встановлені обставини, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 не було надано відомостей, які б свідчили про об`єктивно існуючі факти вчинення кримінальних правопорушень керівником ГПД НАБУ, тому у слідчого судді відсутні підстави для задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги на бездіяльність керівника УВК Національного антикорупційного бюро України Осипчука Р.С., яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою вих. № 3781/07 від 07.02.2020.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін