Document No. 87918121

Справа № 757/28191/18-к

Провадження 1-кп/991/4/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про призначення до судового розгляду

24 лютого 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі

головуючого судді Дубаса В.М., суддів Коліуша О.Л., Задорожної Л.І. (далі - суд),

за участі:

секретаря судового засідання Борух А.С.,

прокурора Кравченка М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Кравця Р.Ю., Мартиненко А.В., Черненка П.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку, передбаченому статтями 314-316 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 14 квітня 2017 року за №52017000000000276 щодо обвинувачення ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис провадження.

10.01.2020 до Вищого антикорупційного суду із Печерського районного суду міста Києва відповідно до ухвали Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02.12.2019 надійшов обвинувальний акт з додатками та матеріали судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 14.04.2017 за №52017000000000276 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК «Декларування недостовірної інформації».

Ухвалою від 11.01.2020 призначено на 28.01.2020 підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні, з перервами до 13.02.2020 та 24.02.2020.

Прокурор в підготовчому судовому провадженні пропонував призначити кримінальне провадження до судового розгляду і викликати в суд учасників процесу та свідків, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК; підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК немає, та розгляд справи повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні.

Захисники та обвинувачений не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, проте вважали, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК (щодо чого судом окремо постановлено ухвалу від 24.02.2020) та розгляд справи повинен здійснюватися у закритих судових засіданнях.

2. Короткий виклад поданих клопотань, скарг та їх вирішення.

Під час підготовчого судового провадження подані такі клопотання та скарги:

1) Клопотання захисника Черненка П.С. про повернення обвинувального акту прокурору з підстав порушення порядку здійснення повідомлення про підозру судді та порушення вимог КПК під час вирішення питання про продовження строків досудового розслідування, за яким судом окремо постановлено ухвалу від 24.02.2020.

2) Скарга захисника Черненка П.С. на протиправні обшуки, а саме проведення 09.08.2017 обшуку квартири АДРЕСА_3 , обшуку в гаражі № НОМЕР_1 по Дніпровському узвозі у місті Києві, обшуку службового кабінету у приміщенні Вищого адміністративного суду України по вулиці Московській, 8 корпус 5 у місті Києві, з обґрунтуванням її тим, що працівники НАБУ, які провели такі обшуки, не мали належних повноважень, оскільки дозвіл на проведення таких обшуків надано за ухвалами слідчого судді Галицького районного суду міста Львова заступнику Генерального прокурора-керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницькому Н.І. або за його дорученням іншим детективам НАБУ, проте таких доручень не було надано під час обшуку, а тому докази, здобуті під час обшуків, є недопустимими/

3) Скарга захисника Черненка П.С. на протиправні дії НАБУ щодо внесення відомостей в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК, з обґрунтуванням її тим, що внесення у ЄРДР та початок досудового розслідування здійснені без належних перевірок та висновків Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), на підставі звернень невідомих громадян та невідомих ЗМІ, що є необґрунтованим втручанням у приватне життя особи, а розголошення такої інформації є порушенням презумпції невинуватості/

4) Клопотання захисника Мартиненко А.В. про закритий розгляд справи, з обґрунтуванням його тим, що в ході дослідження обставин, встановлення фактів та дослідження доказів широкому загалу буде доступна інформація про приватне життя обвинуваченого, а також членів його родини, а також можливості формування негативного ставлення до обвинуваченого як судді, а також підірвати довіру до судової влади, яка на разі і так є дуже низькою.

5) Клопотання прокурора Кравченка М.М. про виклик свідків у кількості 59 осіб та клопотання захисника Мартиненко А.В. про допит свідків у кількості 9 осіб.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав подані захисниками клопотання та скарги, просив їх задовольнити. Захисники Кравець Р.Ю., Мартиненко А.В., Черненко П.С підтримали заявлені клопотання і скарги, просили їх задовольнити.

Прокурор Кравченко М.М. в судовому засіданні заперечив проти задоволення поданих під час підготовчого судового провадження скарг захисту, вважаючи, що їх розгляд на даній стадії процесу є передчасним, а також заперечив проти закритого розгляду даної справи.

2.1. Позиція суду щодо скарг захисника на протиправні обшуки та дії НАБУ.

Вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, наведений у частині 1 статті 303 КПК.

Відповідно до частини 2 статті 303 КПК, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Норми частини 2 статті 303 КПК не містять імперативних вимог щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-316 КПК (на що зокрема вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК).

Системний аналіз норм статей 314, 315 КПК свідчить, що підготовче судове провадження є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Виходячи зі змісту частини 3 статті 314 та статті 315 КПК у підготовчому судовому провадженні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані виключно з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

КПК не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи оцінювати процесуальні дії чи бездіяльність та рішення органу досудового розслідування, оскільки з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження та суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень детективами та прокурором, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду, зокрема, під час дослідження доказів, на що сторона захисту має право звертати увагу суду.

Також відповідно до частини 4 статті 291 КПК забороняється надання суду до початку судового розгляду інших документів, ніж обвинувальний акт та додатки до нього.

Тому оцінка судом під час підготовчого судового провадження законності та обґрунтованості проведених у ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень слідчого (детектива) чи прокурора виключно на підставі доказів, наданих однією із сторін, порушить принцип змагальності, згідно з яким сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів, особливо враховуючи, що такі відсутні в розпорядженні суду на цій стадії.

Отже, викладені у вказаних скаргах факти та обставини не можуть бути предметом дослідження судом під час підготовчого судового провадження, а тому слід відмовити у задоволенні таких скарг захисника.

2.3. Позиція суду щодо клопотання про закритий розгляд справи.

Відповідно до положень частини 2 статті 27 КПК кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках:

1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

На теперішній час не встановлено будь-яких обставин, які могли б бути підставою для проведення закритого судового засідання, а тому судовий розгляд повинен здійснюватись у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування за допомогою технічних засобів, й клопотання про здійснення закритого судового не підлягає задоволенню. Проте в разі виникнення обставин, які потребуватимуть проведення закритого судового засідання, учасники судового провадження мають право клопотати про таке.

2.4 . Позиція суду щодо клопотань про виклик свідків.

Суд вважає, що клопотання прокурора та захисника про виклик свідків слід вирішити під час судового розгляду при визначенні обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядку їх дослідження, оскільки за частиною 1 статті 65 КПК свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань, а відтак визначення кола свідків безпосередньо належить до процесу доказування, який знаходиться поза межами підготовчого судового провадження.

3. Обґрунтування можливості призначення судового розгляду.

Вислухавши думки учасників судового провадження, вирішивши подані клопотання та скарги, суд вважає можливим призначити судовий розгляд з огляду на таке.

Угод про примирення або визнання винуватості в даному провадженні немає. Підстави, передбачені КПК, для закриття кримінального провадження на теперішній час відсутні.

При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 44 КК особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК, здійснюється виключно судом.

Статтею 49 КК встановлено зокрема, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Відповідно до частини другої статті 12 КК злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція статті 366-1 КК «Декларування недостовірної інформації» передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сто п`ятдесят до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Тобто кримінальне правопорушення, передбачене статтею 366-1 КК, є злочином невеликої тяжкості, й у 2016 і 2017 роках стаття 366-1 КК не належала до корупційних злочинів, вичерпний перелік яких наведено у примітці до статті 45 КК.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 285 КПК особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За частиною третьою статті 285 КПК, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_1 можливість звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за епізодом декларування недостовірної інформації за 2015 рік внаслідок закінчення 27.10.2019 о 24.00 строків давності, проте обвинувачений не погодився на таке, а відтак судове провадження проводитиметься в повному обсязі.

Обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК та відсутні підстави для його повернення прокуророві (щодо чого ухвалою суду від 24.02.2020 вже вирішено відповідне клопотання захисту). Копії обвинувального акту та реєстру матеріалів вручені обвинуваченому та його захисникам.

Відповідно до статті 33-1 КПК та пункту 20-2 розділу ХІ КПК дане кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.

Суд не вбачає підстав для складання досудової доповіді представником уповноваженого органу з питань пробації.

Клопотань щодо обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження не надходило.

Відповідно до ст. 316 КПК, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Керуючись статтями 314-316 КПК суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні скарг захисника Черненка П.С. на протиправні обшуки та протиправні дії НАБУ щодо внесення відомостей в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК.

2. Відмовити в задоволенні клопотання захисника Мартиненко А.В. про закритий розгляд справи.

3. Клопотання прокурора про виклик свідків та клопотання захисту про виклик свідків вирішити при встановленні порядку визначення обсягу та дослідження доказів.

4. Призначити на 03 березня 2020 року о 17.30 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, проспект Перемоги, 41) судовий розгляд колегією суддів у складі трьох суддів кримінального провадження від 14 квітня 2017 року за №52017000000000276 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу України.

5. Здійснювати судовий розгляд за участі прокурора, обвинуваченого, захисників.

6. Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Дубас В.М.

Судді - Коліуш О.Л.

Задорожна Л.І.