- Presiding judge (HACC AC) : Nykyforov A.S.
- Judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F., Chorna V.V.
- Secretary : Serdiuk Yu.S.
- Lawyer : Trekke A.S.
- Prosecutor : Shchur I.V.
Справа № 991/1243/20
Провадження №11-сс/991/157/20
Слідчий суддя: Біцюк А.В.
Доповідач : Никифоров А.С.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2020 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого Никифорова А.С.,
суддів Павлишина О.Ф., Чорної В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сердюк Ю.С.,
прокурора - Щура І.В.,
захисника - Трекке А.С.,
підозрюваного - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Київ апеляційні скарги адвоката Трекке Артема Сергійовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 та прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Щура Ігоря Валерійовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 лютого 2020 року суду у справі № 991/1243/20 (провадження №1-кс/ 991/1270/20) про застосування запобіжного заходу у виді застави, із покладенням обов`язків, відносно підозрюваного
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старий Вовчинець Глибоцького району Чернівецької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000684 від 05.08.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного судового рішення
і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 лютого 2020 року було відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Пісного В.І., погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Щуром І.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старий Вовчинець Глибоцького району Чернівецької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5044800 п`ять мільйонів сорок чотири тисячі вісімсот ) гривень із покладенням на ОСОБА_1 наступних обов`язків:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
- не відлучатися із м. Чернівці без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 та свідками: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали в частині покладання обов`язків на підозрюваного ОСОБА_1 визначений до 12 квітня 2020 року включно.
Оскаржувана ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 лютого 2020 року обґрунтована наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.07.2019 ОСОБА_2 , який є депутатом Чернівецької обласної ради та якого Рішенням Чернівецької обласної ради VII скликання від 01.12.2015 № 2-1/15 обрано головою Чернівецької обласної ради та присвоєно I ранг посадової особи місцевого самоврядування першої категорії посад, перебуваючи у приміщенні кабінету ОСОБА_1 у будівлі ТОВ «БАТ-Центр» за адресою: м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 51-А, висловив ОСОБА_1 прохання надати йому неправомірну вигоду за забезпечення процесу голосування, прийняття Чернівецькою обласною радою рішення про передачу «Бальнеологічного санаторію «Брусниця», код ЄДРПОУ 02005881, розташований за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, село Брусниця, (далі - БС «Брусниця») в довгострокову оренду підконтрольному ОСОБА_1 суб`єкту господарювання та укладення з цим суб`єктом договору оренди БС «Брусниця» у вигляді грошових коштів у сумі 200 тис. дол. США, а також 20 % від загальної суми інвестицій, визначених ОСОБА_2 , як 1 млн дол. США, які ОСОБА_1 має вкласти у БС «Брусниця», що становить 200 тис. дол. США.
У свою чергу ОСОБА_1 погодився надати ОСОБА_2 неправомірну вигоду за умови подальшого обговорення її розміру та форми.
В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 остаточно узгодили розмір неправомірної вигоди в сумі 200 тис. дол. США за забезпечення процесу голосування, прийняття Чернівецькою обласною радою рішення про передачу БС «Брусниця» у довгострокову оренду підконтрольному ОСОБА_1 суб`єкту господарювання та укладення з цим суб`єктом договору оренди БС «Брусниця».
Так, ОСОБА_1 надав голові Чернівецької обласної ради ОСОБА_2 неправомірну вигоду в загальній сумі 180 тис. дол. США, що, згідно із офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 15.10.2019, становило 4 млн. 416 тис. 840 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 повідомлено про підозру щодо вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 369 КК України, а саме у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
За переконанням слідчого судді:
-детективами Національного антикорупційного бюро України дотримано вимоги кримінального процесуального закону при врученні ОСОБА_1 повідомлення про підозру, а тому ним набуто статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52019000000000684 від 05.08.2019 ;
-в матеріалах провадження містяться докази, які є достатніми для висновку, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра»;
-відносно підозрюваного ОСОБА_1 наявний ризик того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; мінімальні ризики того, що підозрюваний: може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів у вказаному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинить інше кримінальне правопорушення; перешкоджати підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення;
-оцінюючи процесуальну поведінку підозрюваного на час розгляду клопотання, виконання ним обов`язків, наявність можливості у органу досудового розслідування зафіксувати усі можливі докази, які стосуються висунутого обвинувачення, обсяг висунутого обвинувачення та міру покарання передбачену санкцією ч.4 ст.364 КК України, обставини справи (ініціатива та спонукання надати неправомірну вигоду виходили від іншого підозрюваного у справі) та особу підозрюваного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, має стійкі соціальні зв`язки, займається підприємницькою діяльністю, на даний час відсутні виключні обставини для застосування виняткового запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 у виді тримання під вартою;
-враховуючи фактичні обставини справи, особисті обставини, зокрема майновий стан підозрюваного, ризики встановлені слідчим суддею та розмір неправомірної вигоди, у наданні якої підозрюється ОСОБА_1 , що складає 180 тис. дол. США (згідно з офіційно встановленим курсом Національного банку України станом на 15.10.2019 - 4 416 840 грн.), застава у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 044 800 (п`ять мільйонів сорок чотири тисячі вісімсот) гривень є запобіжним заходом, який в достатній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Вимоги апеляційної скарги
і узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 лютого 2020 року суду у справі № 991/1243/20 (провадження №1-кс/ 991/1270/20), адвокатом Трекке А.С. в інтересах ОСОБА_1 14 лютого 2020 року було подано апеляційну скаргу, в якій він ставить вимогу про скасування вказаної вище ухвали та постановленні нової, якою у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Пісного В.І. слід відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисником Трекке А.С. наведені наступні доводи.
Так, повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, було складене старшим детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пісним В.І., а його вручення, разом з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки було здійснено старшим детективом Національного антикорупційного бюро України Абакумовим О.Ю. Тому, з урахуванням вимог Глави 22, 37 КПК України, підписання повідомлення про підозру та його вручення може здійснити виключно одна і та ж сама службова особа. За переконанням адвоката, вищевказане дає підстави вважати, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 було вручено з порушенням порядку, визначеного кримінальним процесуальним законом.
Дані, зазначені у повідомленні про підозру ОСОБА_1 , не відповідають критерію «обґрунтованої підозри», тобто факти або інформація, яка б могла переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_1 міг вчинити інкримінований йому злочин, оскільки відсутня об`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Грошові кошти, вилучені детективами НАБ України за місцем проживання ОСОБА_2 у розмірі 2 000 дол. США та у ОСОБА_1 в робочому кабінеті, у розмірі 64 000 дол. США, були їм повернуті, оскільки не було доведено, що вказані кошти набуті останніми внаслідок вчинення злочину, який є предметом доказування. Тому, на думку захисника Трекке А.С., вказане є підтвердженням того, що наведені стороною обвинувачення фактичні обставини є тільки припущеннями, які не можуть бути підставою для застосування запобіжного заходу.
Крім того, відсутні достатні підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків відносно ОСОБА_1 , передбачених ст. 177 КПК України на, які вказує детектив, адже відсутні фактичні дані, які свідчать про неналежну поведінку суб`єкта кримінального процесу чи можливість даної поведінки та не доведено наявності вказаних обставин відносно ОСОБА_1 у своїй сукупності.
До клопотання не додано жодного допустимого доказу, який би міг бути прийнятий слідчим суддею, оскільки матеріали, подані детективом НАБ України, не були засвідчені належним чином, відповідно до ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Девспоживстандарту України від 07.04.2003 №55. Тому, додані до клопотання документи у розумінні 99 КПК України не можуть вважатися їх дублікатами.
Обравши ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави у розмірі у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 044 800 (п`ять мільйонів сорок чотири тисячі вісімсот) гривень, слідчий суддя не встановив виключність випадку для визначення її саме у розмірі, який перевищує встановлені законом норми, не враховано того, що сукупний дохід ОСОБА_1 , за шість років (2014-2019 роки) становить 5 010 600 грн. Тобто, слідчим суддею для ОСОБА_1 визначено непомірний розмір застави, який абсолютно не відповідає його майновому стану.
З огляду на викладене, оскільки за переконанням Трекке А .С. необґрунтовано застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави із покладенням обов`язків, у апеляційній скарзі він прохав скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 991/1243/20 (провадження №1-кс/ 991/1270/20) та постановити нову, якою відмовити в повному обсязі у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Пісного В.І., погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Щуром І.В., про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Щур І.В. теж не погодився із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 лютого 2020 року, а тому 19.02.2020 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ним було подано апеляційну скаргу на зазначену вище ухвалу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор, не оспорюючи висновки суду в частині наявності обґрунтованої підозри, зазначає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Так, слідчим суддею під час відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою невірно оцінено доводи клопотання щодо значимості ризиків. Не в повній мірі враховано обставини вчинення кримінального правопорушення, соціальні зв`язки, сімейний та майновий стан підозрюваного та членів його родини, вагомість наявних доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини. Вважає, що обраний запобіжний захід у вигляді застави не може достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.
З огляду на порушення, допущені слідчим суддею, прокурор прохав скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 991/1243/20 (провадження №1-кс/ 991/1270/20) та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 7 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 15 134 400 гривень, із покладенням на підозрюваного обов`язків:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, суду;
- не відлучатись із м. Чернівці без дозволу слідчого (детектива), прокурора, суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватись від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 та свідками: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;
- носити електронний засіб контролю.
У поданих прокурором Щуром І.В. доповненнях до апеляційної скарги вказано, що під час прийняття рішення про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчим суддею не вірно оцінено доводи клопотання щодо значимості ризиків, а частину з них безпідставно не враховано.
Так, при оцінці ризику переховування від органів досудового розслідування та суду слідчим суддею не враховано існування загрози суворого покарання, факт наявності у підозрюваного ОСОБА_1 широкого кола зв`язків, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, для залишення території України, а також наявності у його доньки паспорту громадянки Румунії та її мешкання на території цієї країни.
Злочин, вчинення якого інкримінується підозрюваному ОСОБА_1 , є тяжким корупційним злочином, санкція якого передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Більше того, з урахуванням вимог ст.ст. 45, 69, 75 КК України йому може бути призначене лише реальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину за участю ОСОБА_2 , з яким підтримує дружні стосунки, а тому має з ним спільну зацікавленість в ухиленні від кримінальної відповідальності.
Крім того, досудовим розслідуванням було задокументовано факти неформального спілкування ОСОБА_1 , у тому числі із начальником митного поста Чернівці Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_5 , у присутності якого ОСОБА_1 розповів ОСОБА_6 про обставини надання ОСОБА_2 неправомірної вигоди за забезпечення передання Чернівецькою обласною радою БС «Брусниця» в оренду підконтрольному йому суб`єкту господарювання, що свідчить про близькі стосунки та високий ступінь довіри між ними.
Тобто, ОСОБА_1 за час зайняття підприємницькою діяльністю та діяльністю, пов`язаної з імпортом товарів на територію України, як і ОСОБА_2 , мають розгалужені знайомства, якими, зокрема ОСОБА_1 , може скористатися задля переховування.
Разом з тим, слідчим суддею недооцінено матеріальне становище ОСОБА_1 , який разом із близькими особами володіє рядом об`єктів нерухомості та транспортними засобами, зокрема 13 земельними ділянками загальною площею близько 6 га, будинком відпочинку площею 127 кв.м., дачним будинком з господарськими будівлями та спорудами площею 169 кв. м., квартирою площею 31,8 кв.м., двома житловими будинками з господарськими будівлями і спорудами, один з яких площею 202,5 кв.м., ретроавтомобілями ЗИМ12, ГАЗ21Л, ЗАЗ965, ЗАЗ965А, ВАЗ 21063, МЗМА401, УАЗ31512 та мотоциклом HARLEY-DAVIDSON SOFTAIL; ОСОБА_1 є співвласником ТОВ «РОСЬ» (його внесок у статутний капітал якого становить 500 000 грн.), приватного підприємства детективно-охоронного агентства «СОКІЛ» та приватного підприємства «Чернівецький завод будівельних матеріалів».
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Трекке А.С. підтримав доводи, викладені в його апеляційній сказі, прохав її задовольнити. Додатково вказав, що підозра, висунута ОСОБА_1 , за суб`єктивною та об`єктивною стороною не відповідає злочину, вчинення якого йому інкримінують. Прохав звернути увагу на належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 . Обов`язок, покладений слідчим суддею на ОСОБА_1 щодо заборони відлучатися із м. Чернівці, вважає порушенням його права на захист, адже захисник Трекке А.С. знаходиться в м. Києві. Крім того, ОСОБА_1 потребує лікування поза межами м. Чернівців.
Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в своїй апеляційній скарзі, прохав її задовольнити. Додатково повідомив, що на даний час не віднайдено носій, на якому міститься інформація щодо обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину. Крім того, у матеріалах НСРД містяться докази того, що планувалось вчинення ряду дій, спрямованих на приховування доказів вчинення злочину.
Мотиви суду
Заслухавши доповідь головуючого, доводи учасників судового провадження та обговоривши їх, дослідивши матеріали апеляційного провадження, Суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено запобіжні заходи (п. 9 ч.2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Тобто, у даному випадку йде мова про забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка набула певного процесуального статусу у кримінальному провадженні.
Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного "знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють" (пункт 1 частини третьої статті 42 КПК) кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст.
Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.
Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК.
Частиною 1 статті 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз`яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру. Вручення тексту повідомлення про підозру іншим слідчим або прокурором, аніж тим, який його підписав, за умови, якщо усі вони уповноважені на здійснення відповідного досудового розслідування, ніяким чином не впливає на набуття особою статусу підозрюваного. Тому, колегія суддів не приймає цей довід захисника Трекке А.С., вказаний у апеляційній скарзі, щодо вручення підозри неуповноваженою особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено поняття «обґрунтованої підозри», тому Суд, в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керується практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права. Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справа «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32).
Так, 04 лютого 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, який виражається у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
Суд погоджується із доводами слідчого судді, що на час розгляду клопотання наявні достатні докази, які об`єктивно підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_1 міг вчинити зазначений злочин. Зокрема, протоколи огляду документів (т. 2, а.с. 20-39), протоколи про результати проведення НСРД (т. 3 ст. 62-225).
Доводи захисника про те, що докази, надані стороною обвинувачення у цьому кримінальному провадженні не підтверджують обґрунтованість підозри - є безпідставними, оскільки слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною і достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів та подальшого здійснення досудового розслідування кримінального провадження.
З огляду на наведене, колегія суддів, перевіряючи обґрунтованість підозри, дійшла до висновку, що підозра про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, є обґрунтованою тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Вказане було належно встановлено слідчим суддею Вищого антикорупційного суду при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.
Крім того, Суд відхиляє довід захисника щодо неналежності доказів, доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу. Так, ч.3 ст. 184 КПК України, серед іншого, передбачено, що до клопотання про застосування запобіжного заходу додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Тобто, до клопотання про застосування запобіжного заходу уповноважена особа повинна додати копії документів, а не дублікати, які мають відповідати вимогам ч. 4 ст. 99 КПК України та надаються Суду після складання та направлення обвинувального акту. Долучені до клопотання про застосування запобіжного заходу детективом документи сформовані в томи, які належним чином прошиті, пронумеровані, скріплені печаткою, мають відомості про особу, яка їх оформлювала, її підпис. Тому, у колегії суддів відсутні підстави вважати копії, надані до клопотання про обрання запобіжного заходу, неналежними.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ухвалюючи рішення за результатами розгляду клопотання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний врахувати підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 КПК України, та навести їх у мотивувальній частині ухвали. Також необхідно враховувати врегульовані спеціальними нормами особливості застосування того чи іншого запобіжного заходу, дотримуватись вимог щодо змісту ухвали, які нормативно закріплені в статті 196 КПК України.
Відповідно до статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд вважає, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду у достатній мірі враховані ризики щодо можливого переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду; того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів у вказаному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинить інше кримінальне правопорушення; перешкоджати підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
У той же час, колегія суддів вважає непереконливими доводи захисника щодо порушення з боку сторони обвинувачення права на захист його підзахисного через покладення на ОСОБА_1 обов`язку не відлучатись із м. Чернівці без дозволу слідчого (детектива), прокурора, суду, у той час, коли захисник Трекке А.С. перебуває у м. Києві. Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не має перешкод для отримання дозволу на виїзд до м. Києва задля спілкування із захисником. Крім того, особа є вільною у виборі захисника, незалежно від адреси робочого місця останнього. Суд враховує позицію прокурора щодо відсутності перешкод з боку сторони обвинувачення у спілкуванні підозрюваного із захисником. А тому зазначений аргумент захисника Суд вважає таким, що не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні.
Щодо аргументів захисника та прокурора про невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи у частині не врахування усіх відомостей про особу підозрюваного ОСОБА_1 , які мають бути враховані під час обрання запобіжного заходу, колегія суддів зазначає наступне.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього ж Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, як і зокрема і ті, які визначені п.п.1-12 ч.1 ст. 178 КПК України (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Нормою ч. 4 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі, коли при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Суд зауважує, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду належним чином враховані обставини, що характеризують особу підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відомості про його майновий стан, вік підозрюваного, стан здоров`я, відсутність судимості, наявність постійного місця роботи, сімейний стан, наявність на утриманні дітей, наявність міцних соціальних зв`язків. Вищенаведені обставини були в достатній мірі враховані слідчим суддею Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотання та при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу вірно враховано те, що на даний час більш м`який запобіжний захід, аніж тримання під вартою, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 . Тому, колегія суддів констатує, що слідчим суддею досить вірно застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо визначення розміру застави, необхідного для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 та обов`язків, покладених на нього, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею, враховуючи необхідні відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_1 , та розміром застави, який прохав визначити стосовно ОСОБА_1 прокурор, віднайшов баланс, визначивши такий розмір застави, який відповідає матеріальному становищу ОСОБА_1 ( у тому числі, враховуючи наявне у його спільній вчасності майно і доходи), та має запобігти настанню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Тому колегія суддів не приймає ці доводи апеляційних скарг захисника і прокурора.
Згідно із ч. 6 ст. 182 КПК України з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором (ч. 5 ст. 194 КПК України).
Так, слідчим суддею під час визначення обов`язків, які слід покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , враховано наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, надано їм належної правової оцінки, та покладено на останнього ті обов`язки, які мають запобігти настанню негативних наслідків для досудового розслідування кримінального провадження, як і належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З урахуванням наведеного, враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , беручи до уваги його особу, Суд погоджується із рішенням слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.02.2020 щодо обраного підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5044800 п`ять мільйонів сорок чотири тисячі вісімсот ) гривень із покладенням на ОСОБА_1 обов`язків. Тому, апеляційні скарги захисника Трекке А.С. та прокурора Щура І.В. слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/1243/20 (провадження №1-кс/ 991/1270/20) від 12 лютого 2020 року - без змін.
Керуючись статтями 132, 176, 177, 182, 183, 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги адвоката Трекке Артема Сергійовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 та прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Щура Ігоря Валерійовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 лютого 2020 року про застосування запобіжного заходу у виді застави, із покладенням обов`язків, відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/1243/20 (провадження №1-кс/ 991/1270/20) від 12 лютого 2020 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: А.С. Никифоров
Судді: О.Ф. Павлишин
В.В. Чорна