Document No. 88013487

Справа № 991/1728/20

Провадження1-кс/991/1765/20

УХВАЛА

28 лютого 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В. прокурора Кимлик Р.В., підозрюваного ОСОБА_1 , адвоката Мисак В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Перетятька Д.В., погоджене з прокурором Другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кравцем В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 52016000000000372 від 18.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Перетятька Д.В., погоджене з прокурором Другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кравцем В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 52016000000000372 від 18.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України.

Доводи клопотання.

У клопотанні зазначено, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52016000000000372 від 18.10.2016 за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.

За версією органу досудового розслідування у період з липня-серпня 2014 року, однак не пізніше 14.08.2014 (точну дату та час розслідуванням не встановлено), за невстановлених слідством обставин ОСОБА_3 , будучи директором Державного підприємства «Науковий центр точного машинобудування» (код ЄДРПОУ 25746864) (далі - ДП «НЦТМ»), використовуючи колишні знайомства, домовився із заступником Голови Служби зовнішньої розвідки України (далі - СЗРУ) ОСОБА_2 та заступником директора 2 департаменту СЗРУ ОСОБА_1 про те, що, останні, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи - ДП «НЦТМ», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, забезпечать перемогу ДП «НЦТМ» під час організації проведення закупівлі СЗРУ спеціальної техніки, визначивши як таку комплекс програмно-технічного управління геопросторовими даними, відомості про принцип дії якого становлять державну таємницю відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну таємницю» та пункту 4.4.14 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України № 440 від 12.08.2005.

Реалізуючи спільний злочинний план ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із залученням підлеглих їм працівників ґрунтуючись на попередньо отриманих від директора ДП «НЦТМ» ОСОБА_3 . Технічних умовах на програмно-технічний комплекс управляння геопросторовими даними «ПТК «РАЙДУГА» ТУ У 7010-25746864-001:2014 АМЗА.466514.00, затвердили вихідні вимоги (зареєстровані за № 8/2/3/5930т від 08.09.2014) на предмет закупівлі: «Спеціальна електронно-обчислювальна техніка - програмно-технічний комплекс управління геопросторовими даними «ПТК «РАЙДУГА».

В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не зважаючи на відсутність своєчасно наданих ДП «НЦТМ» документів, декількох корегувань цінових пропозицій, застереження, викладені у листі від 15.09.2014 за № 14/2/6007т, провели оцінку пропозицій потенційних виконавців та запропонували прийняти пропозицію ДП «НЦТМ», як таку, що є найбільш економічно вигідною.

Після цього, між СЗРУ, як Замовником, в особі ОСОБА_4 , який діяв на підставі довіреності від 12.09.2014 № 5/4/672 та ДП «НЦТМ, як Виконавцем, в особі директора ОСОБА_5 укладено договір № 572/14 від 28.10.2014 про закупівлю за державні кошти, який ДП «НЦТМ» не було в змозі виконати, адже Технічні умови ТУ У 7010-25746864-001:2014 на програмно-технічний комплекс управління геопросторовими даними «ПТК РАЙДУГА», які було надано ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були підробленими, а ДП «НЦТМ» немає сертифікату (ліцензії) на використання програмних продуктів ArcGIS компанії ESRI, що є невід`ємним елементом вказаного комплексу.

25 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Підставою для звернення до слідчого судді із клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ст. 177 КПК України, саме: ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду; ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні.

Розмір застави, який, на переконання органу досудового розслідування, належить призначити суду, визначений з урахуванням майнового стану підозрюваного і становить 275 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 578 050,00 грн (п`ятсот сімдесят вісім тисяч п`ятдесят гривень). Саме такий розмір застави, на переконання органу досудового розслідування, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Доводи сторони обвинувачення.

Прокурор Кимлик Р.В. клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави підтримав. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Посилаючись на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення просила задовольнити клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Доводи сторони захисту.

Адвокат Мисак В.О., проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави заперечив. За твердженням сторони захисту матеріали досудового розслідування не містять достатніх та належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, який йому інкримінується. Так само сторона захисту вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім цього сторона захисту зазначила про те, що клопотання не містить належної аргументації саме такого розміру застави. За твердженням адвоката Мисака В.О., застава у розмірі 275 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 578 050,00 грн (п`ятсот сімдесят вісім тисяч п`ятдесят гривень) є непомірною для ОСОБА_1 .

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав наведені захисником доводи, просив відмовити у задоволенні клопотання детектива про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави з підстав як необґрунтованості підозри, так і з підстав відсутності ризиків, на які посилається орган досудового розслідування.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) рапортами на оформлення перепустки на територію об`єкта «Колос» Служби зовнішньої розвідки України від 04.07.2014, 23.07.2014, 06.08.2014, 13.08.2014, 15.09.2014, 22.09.2014, 25.09.2014, 09.10.2014, 20.10.2014, 21.10.2014, згідно яких ОСОБА_3 відвідував вказаний об`єкт за зверненням ОСОБА_1 ; (2) протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 19.08.2018, який показав, що ініціатором закупівлі комплексу управління геопросторовими даними був, зокрема ОСОБА_1 ; (3) протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 05.04.2017, який вказував на порушення процедури проведення закупівлі «ПТК Райдуга» допущені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , шляхом створення умов для укладення договору саме з ДП «НЦТМ». Пояснив, що саме з цих підстав він відмовився підписувати звіт Тимчасової робочої групи від 08.09.2014; (4) протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.04.2017, який показав, що доводив до відома тимчасової робочої групи із закупівлі Програмно-технічного комплексу управління геопросторовими даними «ПТК Райдуга», у склад якої входив ОСОБА_1 , відомості щодо ризиків, пов`язаних із співпрацею з ДП «НЦТМ»; (5) висновком експерта №230/1 від 05.12.2018 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, згідно якого підписи на документах, пов`язаних із закупівлею Програмно-технічного комплексу управління геопросторовими даними «ПТК Райдуга» від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виконані саме цими особами; (6) висновком судового експерта № 2425 від 26.01.2018 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, згідно якого вартість обладнання поставленого ДП «Науковий центр точного машинобудування» на користь Служби зовнішньої розвідки України на виконання договору № 572/14 від 28.10.2014 станом на 03.11.2014 складала 1 068 408,00 грн.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків.

Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та незаконно вплинути на свідків, інших підозрюваних, у цьому кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 належить до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі до шести років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Наявність у підозрюваного паспортів громадянина України для виїзду за кордон: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки за наявності цих документів можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, ніж за відсутності таких документів.

Крім цього, слідчий суддя приймає до уваги наявність достатніх майнових ресурсів у підозрюваного та його досвід перетину державного кордону України в період з 2012 по 2019 років ( ОСОБА_1 виїжджав до Об`єднаних Арабських Еміратів, Російської Федерації, Італії, Білорусь).

Наявність у підозрюваного паспортів громадянина України для виїзду за кордон, достатні майнові ресурси ОСОБА_1 у сукупності із тяжкістю можливого покарання дають слідчому судді підстави для висновку про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Слідчий суддя також погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризику незаконно впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Зазначене пояснюється тим, що більшість свідків у даному кримінальному провадженні, а також інший підозрюваний є співробітниками СЗРУ, які тривалий час перебували у підпорядкуванні ОСОБА_1 .

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя також враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вказані вище обставини, в сукупності з наявними соціальними зв`язками підозрюваного, його соціальним статусом та авторитетом, набутими зокрема під час здійснення професійної діяльності, дають слідчому судді підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 належить до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, той факт, що підозрюваний в силу наявних соціальних зв`язків з метою ухилення від слідства та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, незаконно вплинути на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов`язання, особиста порука, не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. З огляду на зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, щодо можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави.

Щодо розміру застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

У клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного заставу у розмірі 275 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 578 050,00 грн (п`ятсот сімдесят вісім тисяч п`ятдесят гривень).

Слідчий суддя не погоджується із розміром застави, визначеним стороною обвинувачення з таких підстав.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

На переконання слідчого судді підозрюваному ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 63 000,00 грн (шістдесят три тисячі гривень). Ця сума, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього. В той же час вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного.

Зменшуючи розмір застави, слідчим суддею враховано наявність у підозрюваного ОСОБА_1 захворювання, що потребує постійного прийому лікарських препаратів, той факт, що на утриманні підозрюваного перебуває неповнолітня дитина (син - 13 років). Крім цього, відповідно до наданої стороною захисту у судовому засіданні виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , єдиним джерелом доходу останнього є пенсія у розмірі трохи більшому ніж 10 000 грн. Стороною обвинувачення в судовому засіданні не надано підтвердження, яке б спростувало аргумент сторони захисту про відсутність у підозрюваного ОСОБА_1 інших джерел доходів.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає, що з метою запобіганню існуючих і доведених ризиків є необхідність у покладанні на підозрюваного ОСОБА_1 таких обов`язків: 1. прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2. не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3. повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4. утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; 5. здати на зберігання до відповідних територіальних органів / територіальних підрозділів Державної міграційної служби паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Перетятька Д.В., погоджене з прокурором Другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кравцем В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 52016000000000372 від 18.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 63 000,00 грн (шістдесят три тисячі гривень).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду

- не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- здати на зберігання до відповідних територіальних органів/ територіальних підрозділів Державної міграційної служби паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3.

Термін дії обов`язків, покладених судом визначити строком до 25 квітня 2020 року.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.М. Мойсак