Document No. 88013797

Справа № 991/908/19

Провадження1-кс/991/3058/19

УХВАЛА

04 березня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., Зубріцької А.М., адвоката Пелюка С.С., детективів Горохівського Б.Т., Боднарчук Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві, клопотання адвоката Пелюка Станіслава Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 52019000000000348 від 24.04.2019,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.11.2019задоволено частково клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гороховського Б.Т. та накладений арешт, окрім іншого, на майно (у виді позбавлення права відчуження, розпорядження) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , а саме на:

- частку у статутному капіталі ТОВ «Науково-дослідна клініка біологічної медицини «Ангеліка» (код ЄДРПОУ 31729829) в розмірі 8260 грн;

- частку у статутному капіталі ТОВ «ТЦ «Роксолана» (код ЄДРПОУ 38665772) у розмірі 500 грн;

- частку у статутному капіталі ТОВ «Мисливське господарство «Зубр» (код ЄДРПОУ 35653675) у розмірі 1 000 000 грн;

- частку у статутному капіталі ТОВ «НВП «Корпорація КРТ» (код ЄДРПОУ 13820029) у розмірі 500 000 грн;

- частку у статутному капіталі ТОВ «НВФ Мегахім-Захід» (код ЄДРПОУ 32819064) у розмірі 5460 грн.

До слідчого судді надійшло клопотання адвоката Пелюка С.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якому адвокат прохає скасувати арешт майна ОСОБА_1 , що накладений на підставі вищезазначеної ухвали. В обґрунтування необхідності скасування арешту адвокат зазначає, що ОСОБА_1 не є особою, якій повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 52019000000000348; не є суб`єктом права власності, майно якого може бути арештоване для забезпечення конфіскації майна, як виду покарання. Чоловік ОСОБА_1 - на той час народний депутат України ОСОБА_2 подавав електронні декларації, що містили відомості про правовий статус часток у статутному капіталі юридичних осіб, як майно, що належить його дружині ОСОБА_1 . Окрім того, кінцевим бенефіціарним власником зазначених у деклараціях юридичних осіб є ОСОБА_1 А тому, частки в статутному капіталі ТОВ «Науково-дослідна клініка біологічної медицини «Ангеліка», ТОВ «ТЦ «Роксолана» (код ЄДРПОУ 38665772), ТОВ «Мисливське господарство «Зубр» (код ЄДРПОУ 35653675), ТОВ «НВП «Корпорація КРТ» (код ЄДРПОУ 13820029), ТОВ «НВФ Мегахім-Захід» не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 , а належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_1 . Також адвокат зазначив, що ТОВ «НВФ Мегахім-Захід», на частку в статутному капіталі якого накладено арешт, припинено 25 грудня 2008 року.

Адвокат у судовому засіданні клопотання підтримав, прохав задовольнити. Пояснення надав аналогічні його тексту. Додатково пояснив, що у випадку, якщо суд все ж прийди до висновку, що майно на яке накладено арешт є спільною власністю подружжя, врахувати, що відповідно до Сімейного кодексу, частки подружжя є рівними, а тому необхідно накладати арешт не на все майно, а лише на частку ОСОБА_2 у спільному майні подружжя.

Детектив заперечував проти задоволення клопотання адвоката. Пояснив, що вклади у статутні капітали товариств здійснювалися за час перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у шлюбі, а тому вказане майно є спільною сумісною власностю подружжя. Санкція статті, за якої ОСОБА_2 повідомлено про підозру передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, а отже, арешт накладено законно та обґрунтовано, підстав для його скасування на теперішній час не має.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання слідчим суддею здійснюється фіксація за допомогою технічних засобів.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 24.04.2019.

ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке виразилось у розтраті коштів державного підприємства в особливо великих розмірах, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років із конфіскацією майна.

З 26 серпні 1989 року по теперішній час підозрюваний ОСОБА_2 перебуває у шлюбі із ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.11.2019 задоволено частково клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Горохівського Б.Т. та, з метою забезпечення можливої конфіскації майна у випадку призначення покарання, накладено арешт, окрім іншого, і на майно ОСОБА_1 , а саме на:

- частку у статутному капіталі ТОВ «Науково-дослідна клініка біологічної медицини «Ангеліка» (код ЄДРПОУ 31729829) у розмірі 8260 грн;

- частку у статутному капіталі ТОВ «ТЦ «Роксолана» (код ЄДРПОУ 38665772) у розмірі 500 грн;

- частку у статутному капіталі ТОВ «Мисливське господарство «Зубр» (код ЄДРПОУ 35653675) у розмірі 1 000 000 грн;

- частку у статутному капіталі ТОВ «НВП «Корпорація КРТ» (код ЄДРПОУ 13820029) у розмірі 500 000 грн;

- частку у статутному капіталі ТОВ «НВФ Мегахім-Захід» (код ЄДРПОУ 32819064) у розмірі 5460 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як зазначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, правовою підставою для накладення арешту на майно дружини підозрюваного було забезпечення у майбутньому можливої конфіскації майна в разі доведення вчинення ОСОБА_2 злочину чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню повного та неупередженого досудового розслідування.

Потреби досудового розслідування виправдовують арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення майбутньої конфіскації майна.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні із пояснень детектива, досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні не завершено, через що скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, в тому числі майна ОСОБА_1 , на цей час може зашкодити його подальшому проведенню.

Посилання адвоката на те, що частки в статутному капіталі тих юридичних осіб, на які накладений арешт, не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 , а належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_1 із посиланням на декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 та 2018 роки, спростовуються наступним

Відповідно до статей 60, 70 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю і в разі його поділу їх частки є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором. Суд може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи інтереси дітей або непрацездатних повнолітніх дітей, які з ним проживають, або інші обставини, що мають істотне значення за визначених законом умов, зокрема, якщо один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно або ж витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, то у такому разі його частка може бути зменшена. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Так, адвокатом не надано доказів наявності укладеного між подружжям шлюбного договору, спеціального договору або вирішення іншим чином питання визначення часток кожного із подружжя у спільній сумісній власності, перевівши режим спільної сумісної власності у режим спільної часткової власності. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формуваньТОВ «Науково-дослідна клініка біологічної медицини «Ангеліка», ТОВ «ТЦ «Роксолана» (код ЄДРПОУ 38665772), ТОВ «Мисливське господарство «Зубр» (код ЄДРПОУ 35653675), ТОВ «НВП «Корпорація КРТ» (код ЄДРПОУ 13820029), ТОВ «НВФ Мегахім-Захід» ОСОБА_1 набула статусу засновника (співзасновника) цих юридичних осіб під час перебування у шлюбі із підозрюваним ОСОБА_2 . За таких обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування накладеного арешту. Слідчий суддя звертає увагу, що відомості відображені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 та 2018 роки не можуть бути розцінені, як угоду про поділ майна подружжя, оскільки декларація подається особисто лише одним із подружжям, який несе персональну відповідальність за достовірність поданої інформації.

Щодо накладення арешту лише на 1/2 майна ОСОБА_2 , якщо суд дійде висновку, що майно є спільною сумісною власністю подружжя, слідчий суддя також звертає увагу на те, що до повноважень слідчого судді відповідно до загальних вимог КПК України не віднесено право визначати частки майна подружжя при вирішенні питань передбачених ст.ст. 170 - 175 КПК України.

Одночасно із цим слідчий суддя бере до уваги аргументи адвоката щодо недоцільності накладення арешту на частку ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ «НВФ Мегахім-Захід» (код ЄДРПОУ 32819064) в розмірі 5460 грн, оскільки відповідно до наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа припинила свою діяльність 25.12.2008, номер запису 14041170004001390. А тому, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є недоцільним.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката Пелюка Станіслава Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Пелюка Станіслава Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту - задовольнити частково.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.11.2019 по справі № 991/908/19 (провадження 1-кс/991/1972/19) на майно (у виді позбавлення права відчуження, розпорядження) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , - скасувати в частині накладення арешту на частку в статутному капіталі ТОВ «НВФ Мегахім-Захід» (код ЄДРПОУ 32819064) в розмірі 5460 гривень.

У задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак