- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/1437/20
Провадження1-кс/991/1467/20
У ХВ АЛ А
04 березня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві, скаргу адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, по кримінальному провадженню №42018220000000012 від 05.01.2018, на бездіяльність слідчого (детектива), яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла відповідна скарга адвоката ОСОБА_3, в якій адвокат прохає зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно у вигляді копій електронних документів.
В обґрунтування скарги адвокат зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018220000000012від 05.01.2018. Матеріали даного досудового розслідування постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 18.11.2019 об`єднано з матеріалами досудового розслідування № 52019000000000105 від 06.02.2019 та об`єднаному кримінальному провадженню надано спільний номер № 42018220000000012.
Під час досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000105, 28.08.2019 детективами Національного бюро проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого, окрім іншого, вилучено мобільний телефон Apple iPhone A2101 s/n НОМЕР_1, який належить та перебував у користуванні останнього. На вказаному мобільному телефоні, за твердженням адвоката, зберігається особиста інформація ОСОБА_4 та членів його родини, а саме: сімейні фотографії, відеозаписи, контактні номери мобільних телефонів, які не мають відношення до обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, а тому не можуть бути доказами під час судового розгляду. У зв`язку з тим, що арешт на вилучений мобільний телефон ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.09.2019 накладено, як на матеріальний об`єкт, а не на електронні документи (фотографії, відеозаписи), які на ньому містяться, адвокат 04.02.2020 подала до Національного бюро клопотання про повернення тимчасово вилученого майна у вигляді вищевказаних електронних документів. В подальшому, на адресу адвоката детективами направлено листа № 0435-252/5147 від 07.02.2020 з відмовою в задоволенні клопотання. На підставі чого адвокат звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність детективів, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у вигляді електронних документів.
Адвокат у судовому засіданні скаргу підтримала та просила задовольнити з підстав зазначених у ній, пояснення надала аналогічні тексту скарги.
Детектив у судове засідання не з`явилася, про дату та час повідомлена належним чином. До початку судового засідання через канцелярію суду подала письмові заперечення в яких зазначила, що вилучений під час обшуку мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим на нього і було накладено арешт, а тому твердження адвоката про статус тимчасово вилученого майна не відповідає дійсності. Вказала, що відповідно до чинного кримінального законодавства за схоронність речового доказу відповідає сторона, якій його було надано, а сторонній доступ до вмісту мобільного телефону може унеможливити схоронність відомостей, що у ньому міститься. Також пояснила, що з приводу зазначених адвокатом вимог скарги, слідчими суддями Вищого антикорупційного суду вже приймалися рішення, якими у задоволенні скарг було відмовлено. На підставі вказаного просить відмовити в задоволенні скарги адвоката та провести судовий розгляд без її участі.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарги здійснено за відсутності детектива.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду питань слідчим суддею здійснюється фіксація за допомогою технічних засобів.
Вислухавши пояснення адвоката, вивчивши матеріали скарги та подані детективом заперечення, слідчий суддя приходить до наступних висновків
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостоюстатті 173 цього Кодексу;
4) у разі скасування арешту.
У судовому засіданні встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018220000000012 від 05.01.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України. Також Національним бюро здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 52019000000000105 від 06.02.2019. Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 18.11.2019 матеріали вказаних досудових розслідувань об`єднані в одне провадження за № 42018220000000012.
28.08.2019, під час досудового розслідування кримінального провадження №52019000000000105, детективами Національного бюро проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого було вилучено, окрім іншого, мобільний телефон Apple iPhone A2101 s/n НОМЕР_1 .
29.08.2019 постановою детектива мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
11.09.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду на вказаний мобільний телефон накладено арешт з метою збереження речових доказів.
Як вбачається з вищевикладеного, на час розгляду скарги, на вилучений під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 мобільний телефон Apple iPhone A2101 s/n НОМЕР_1 не розповсюджуються норми ч. 1 ст. 169 КПК України, як на тимчасово вилучене майно, оскільки його визнано речовим доказом та арештовано. Таким чином посилання адвоката на статтю 169 КПК України є помилковим.
В той же час, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 100 КПК України).
Частина 3 статті 100 КПК України встановлює, що документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження.
З огляду на вищевикладене, на переконання слідчого судді, надання можливості ОСОБА_4 зробити копіювання особистої інформації, що перебуває у вилученому мобільному телефоні (речовому доказі), може призвести до знищення або спотворення, як даної інформації, так і іншої інформації, що у ньому зберігається, що в свою чергу призведене до втрати речового доказу, а отже зашкодить досудовому розслідуванню та подальшому розгляду справи по суті.
Крім того, зважаючи на визнання мобільного телефону речовим доказом у зв`язку з наявністю у ньому інформації, що встановлюється під час досудового розслідування, слідчим суддею береться до уваги твердження детектива, що ОСОБА_4 у кримінальному провадженні не має статусу особи, яка має право ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Одночасно з цим, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення можливо лише за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (ч. 1 ст. 221 КПК України). З наданих суду матеріалів провадження та адвокатом у судовому засіданні не доведено набуття ОСОБА_4 одного з вищевказаних процесуальних статусів.
Отже, у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 у кримінальному провадженні не наділений процесуальним правом на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а надання йому можливості зробити копіювання електронних документів, що містяться у мобільному телефоні, не можливо зробити з забезпеченням достатнього рівня унеможливлення втрати інформації, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_3, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 369 372 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність слідчого (детектива), яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню № 42018220000000012 від 05.01.2018, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1