- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
- Secretary : Batyr B.V.
Справа № 991/1750/20
Провадження1-кс/991/1789/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., детектива Дячука І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дячука І.С. про накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42019000000002240 від 23.10.2019,
В С Т А Н О В И В :
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Дячука І.С. про накладення грошового стягнення, в якому просив накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , грошове стягнення за невиконання процесуальних обов`язків свідка в кримінальному провадженні №42019000000002240 від 23.10.2019, в розмірі, передбаченому ч. 1 ст. 139 КПК України.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є свідком в кримінальному провадженні №42019000000002240 від 23.10.2019, але будучи належним чином повідомленим про необхідність з`явитися до детектива - злісно ухиляється від явки для участі у проведенні процесуальних дій без поважних причин, незважаючи на належні та завчасні виклики, здійсненні детективом Національного антикорупційного бюро України.
Детектив НАБУ в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити в повному обсязі.
Особа, щодо якої розглядається клопотання про накладення грошового стягнення, ОСОБА_1 , був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, однак до суду не з`явився, будь-яких заяв від нього до канцелярії суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 146 КПК України неприбуття у судове засідання особи, на яку може бути накладено грошове стягнення, не перешкоджає розгляду відповідного питання.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення детектива, ознайомившись з клопотанням детектива та доданими до нього матеріалами, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 133 КПК України, слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов`язковою.
Згідно з положенням п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України, свідок зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
Статтею 67 КПК України передбачено, що за злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Частиною 2 ст. 135 КПК України передбачено, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України визначено, що особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч.1 ст. 136 КПК України).
Стаття 138 КПК України містить вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, зокрема, поважними причинами є: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку ї лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Виходячи з положень ст. 144 КПК України за невиконання процесуальних обов`язківпід час досудового розслідування ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора, на учасників кримінального провадження може бути накладено грошове стягнення у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом,
Відповідно до ст. 139 КПК України, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення, зокрема, у розмірі від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора.
З наведених положень закону вбачається, що накладення грошового стягнення є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості провадження й полягає в накладенні цього стягнення ухвалою слідчого судді або суду на відповідного учасника кримінального провадження, в тому числі свідка, за невиконання покладених на нього процесуальних обов`язківу випадках та розмірах, визначених КПК України.
В свою чергу, накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження може бути застосовано слідчим суддею лише при наявності певних умов:
1) особа, щодо якої застосовується накладення грошового стягнення, має визначений статус у кримінальному провадженні;
2) наявність обґрунтованого факту невиконання процесуального обов`язку, покладеного на учасника кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 146 КПК України слідчий суддя, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення.
Згідно ч. 2 ст. 144 КПК України грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002240 від 23.10.2020 за фактом можливого отримання народними депутатами України - членами Комітету Верховної Ради України з питань фінансів податкової та митної політикинеправомірної вигоди за не голосування 18.10.2019 на засіданні вказаного Комітету за доопрацьовану редакцію законопроекту № 2047 про внесення змін до Податкового кодексу України у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об`єктів нерухомості, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.368 КК України.
В рамках зазначеного кримінального провадження перед досудовим розслідуванням постала потреба у допиті в якості свідка народного депутата України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи, що він являється головою підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, та був присутній на засіданнях комітету 16.10.2019, 18.10.2019 та 31.10.2019, а тому являється особою, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Встановлено, що детективом НАБУ було неодноразово подано до Апарату Верховної Ради України листи разом з повістками про виклик ОСОБА_1 до НАБУ, зокрема на 26.11.2019 на 11 год. 00 хв., на 26.12.2019 на 13 год. 30 хв. та на 07.02.2020 на 10 год. 00 хв., для участі у допиті як свідка у кримінальному провадженні №42019000000002240 від 23.10.2019.
Згідно листів керівника Апарату Верховної Ради України, вказані повістки були вкладені до поштової скриньки народного депутата України ОСОБА_1 , який незважаючи на це, на вказані дати до НАБУ не прибув, про причини свого неприбуття не повідомив.
Окрім того, за місцем проживання ОСОБА_1 було направленолист № 0424-188/45290 від 20.12.2019 разом з повісткою про виклик ОСОБА_1 03.01.2020 на 17 год. 00 хв. до НАБУ для участі у допиті як свідка у кримінальному провадженні № 42019000000002240 від 23.10.2019 (накладна № 0304909179687), який згідно інформації наявної на офіційному веб-сайті «Укрпошта» було отримано адресатом особисто 27.12.2019 о 14 год. 52 хв. Однак, на вказану у повістці дату та час ОСОБА_1 до НАБУ не прибув, про причини свого неприбуття не повідомив.
Крім цього, згідно рапорту детектива НАБУ Дячука І.С. від 25.02.2020, ним зі службового телефону неодноразово здійснювались дзвінки на контактний номер ОСОБА_1 НОМЕР_2 , вказаний у профілі останнього на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, у період з 22.01.2020 по 19.02.2020, під час яких помічник ОСОБА_1 неодноразово повідомляв про обізнаність останнього про необхідність прибуття, однак, зазначав про неможливість його явки до НАБУ, у зв`язку з робочим графіком, при цьому жодні поважні причини неприбуття ОСОБА_1 не повідомлялись.
Отже, факт обізнаності ОСОБА_1 про виклики до НАБУ підтверджується матеріалами доданими до клопотання.
Враховуючи вищевикладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання детектива, оскільки ОСОБА_1 , маючи статус свідка у кримінальному провадженні №42019000000002240 від 23.10.2019, не виконав без поважних причин покладений на нього законом обов`язок прибути до слідчого, чим перешкоджає встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження №42019000000002240 від 23.10.2019, а тому є достатні підстави для накладення на нього грошового стягнення за невиконання процесуального обов`язку свідка в розмірі, передбаченому ч.1 ст.139 КПК, а саме 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» визначений в розмірі 2102 гривні.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 139, 144-146, 309, 372 КПК, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дячука І.С. про накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42019000000002240 від 23.10.2019 задовольнити.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , грошове стягнення за невиконання процесуальних обов`язків у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1051 ( одна тисяча п`ятдесят одну) гривню.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня направити свідку ОСОБА_1 .
Роз`яснити, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення в порядку, передбаченому ст. 147 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.Д. Воронько