Document No. 88103738

Справа № 991/1788/20

Провадження1-кс/991/1828/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н. В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., прокурора Мусіяки В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Нураліна М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Маркевича С.В., погодженого з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мусіякою В.В., клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченкове Кілійського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209 КК України,

у кримінальному провадженні № 12017161500003800 від 25.11.2017

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому детектив просив змінити запобіжний захід у вигляді застави, який застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2020, та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 255 000 грн. У випадку визначення розміру застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, визначені ст. 194 КПК України.

1. Обґрунтування клопотання.

Слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017161500003800 від 25.11.2017 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 367 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_2 створив і розвинув власну фінансово-промислову групу підприємств, до складу якої увійшло понад 50 суб`єктів господарської діяльності, у тому числі: ТОВ «Агрохолдинг «Бессарабія», ТОВ «Облводхоз», ТОВ «Український будівельно-інвестиційний альянс», ТОВ «Одеський логістичний центр», а також компанія - нерезидент ЗАТ UAB Naster.

Незважаючи на те, що номінальними засновниками вказаних суб`єктів господарювання рахуються інші особи, до числа яких входять, зокрема, члени родини ОСОБА_2 , останній фактично був наділений правом на прийняття вирішального рішення щодо управління та господарської діяльності таких юридичних осіб безпосередньо або через інших осіб, а отже є фактичним контролером зазначеної групи суб`єктів господарювання (далі - група компаній ОСОБА_2 ).

Як зазначає детектив у клопотанні, в листопаді 2015 року ОСОБА_2 прийняв рішення про участь підконтрольних йому суб`єктів господарської діяльності (ЗАТ UAB Naster та ТОВ «Агрохолдинг «Бессарабія») у придбанні майна ВАТ «Холдингова компанія «Краян» (далі - ВАТ «ХК «Краян»).

Враховуючи значну кількість підконтрольних суб`єктів господарювання та напрямків їх господарської діяльності, ОСОБА_2 створив та розвинув розгалужену ієрархічно вибудувану систему управління, шляхом розподілу функцій між підконтрольними та підзвітними йому особами, які відповідали за конкретні напрямки діяльності групи компаній ОСОБА_2 .

До таких осіб, серед інших, увійшли ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожен із яких з урахуванням вмінь, навиків та можливостей, а також займаної посади, виконували визначені ОСОБА_2 функції при управлінні групою вказаних вище компаній.

В подальшому, за результатами проведених відкритих торгів з продажу майна банкрута - цілісного майнового комплексу ВАТ «ХК «Краян», згідно протоколу № 200945 від 04.01.2016, переможцем торгів визначено ЗАТ UAB Naster, та 10.02.2016 між ліквідатором ВАТ «ХК «Краян» ОСОБА_5 та ЗАТ UAB Naster, в особі директора ОСОБА_6 , укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу банкрута на аукціоні за ціною 11 534 898,73 грн.

До складу цілісного майнового комплексу, придбаного ЗАТ UAB Naster, входили, у тому числі, адміністративно-виробничі приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

Детектив зазначає, що ОСОБА_2 у червні 2016 року, за невстановлених обставин, прийняв рішення про організацію протиправного заволодіння надмірно сплаченими коштами територіальної громади міста Одеси, шляхом придбання Одеською міською радою частини нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , за завищеною ціною.

У той же час, ОСОБА_2 , усвідомлюючи неможливість реалізації злочинного умислу без участі посадових осіб Одеської міської ради, у червні 2016 року, за невстановлених обставин та через третіх осіб, які йому сприяли в організації зустрічей, домовився з Одеським міським головою ОСОБА_7 про спільне вчинення протиправних дій, спрямованих на погодження Одеською міською радою будь-яких питань та прийняття рішень, пов`язаних із купівлею в комунальну власність нежитлових приміщень ВАТ «ХК «Краян».

З метою досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_2 розробив план злочинної діяльності, визначивши ролі та функції кожного із залучених ним учасників злочину на відповідних етапах його вчинення, у тому числі, ОСОБА_1 , який мав виконати ряд послідовних та узгоджених дій, спрямованих на створення умов для вчинення злочину, а саме:

-в червні 2016 року відшукати компанію - нерезидента з ознаками фіктивності та організувати видачу на ім`я ОСОБА_3 довіреності на представництво інтересів такої компанії з метою приховування реального власника ВАТ «ХК «Краян», яким станом на червень 2016 року була підконтрольна ОСОБА_2 компанія - нерезидент ЗАТ UAB Naster;

- організувати проведення дій, пов`язаних із розподілом адміністративно-виробничого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , на частини, з метою присвоєння окремої адреси нежитловим приміщенням адміністративного призначення (літ. В площею 7 967,1 кв. м та літ. В-1 площею 6 427,4 кв. м) загальною площею 14 394,5 кв. м, які були визначені ОСОБА_2 , як засіб досягнення поставленої злочинної мети, спрямованої на заволодіння коштами місцевого бюджету м. Одеси;

-у серпні 2016 року, використовуючи підконтрольних суб`єктів господарської діяльності ТОВ «УБІА» та ТОВ «Облводхоз», з метою підготовки засобів вчинення злочину, забезпечити проведення ремонтних робіт ВАТ «ХК «Краян» (облаштування покрівлі, фасаду, прилеглої території та встановлення металопластикових вікон) для надання їм лише зовнішнього вигляду готової будівлі для використання (експлуатації), усвідомлюючи, що не приховавши реальний технічний стан будівель, створювався ризик значного суспільного резонансу у разі придбання будівель у занедбаному стані, що могло перешкодити досягненню злочинної мети;

-у серпні 2016 року забезпечити створення юридичної особи - ТОВ «Девелопмент Еліт» для подальшого оформлення на неї права власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_3, що будуть використовуватися як засіб вчинення злочину, виступивши у ролі продавця цих приміщень для потреб Одеської міської ради, а в подальшому вчинити правочини та фінансово - господарські операції з метою легалізації коштів здобутих злочинним шляхом;

- за попередньою змовою із ОСОБА_3 забезпечити укладання 26.08.2016 договорів купівлі-продажу між двома підконтрольними компаніями - нерезидентами ЗАТ UAB Naster та ТОВ VALTON GROUP LP, без наміру їх реального виконання, а з метою прикриття злочинної діяльності, спрямованої на досягнення спільної для всіх співучасників злочинної мети;

- забезпечити проведення реєстраційних дій, пов`язаних із включенням до складу засновників ТОВ «Девелопмент Еліт» компанії - нерезидента ТОВ VALTON GROUP LP та внесення новим засновником товариства до статутного капіталу ТОВ «Девелопмент Еліт» нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_3, для подальшого використання таких приміщень як засобів вчинення злочину;

- в грудні 2016 року організувати здійснення фінансово - господарських операцій з використанням спеціально створеної юридичної особи - ТОВ «Девелопмент Еліт» щодо укладання договору купівлі продажу, оформлення відповідних документів для проведення Одеською міською радою оплати за придбанні у комунальну власність територіальної громади ВАТ «ХК «Краян»;

-з метою попередження викриття злочинної діяльності та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, в грудні 2016 року підшукати, залучити та укласти з фіктивним суб`єктом господарської діяльності правочин (договір) і здійснити фінансову операцію, направлену на виведення коштів, одержаних від Одеської міської ради, після їх надходження на банківський рахунок ТОВ «Девелопмент «Еліт» у виді оплати за придбані приміщення ВАТ «ХК «Краян».

Діючи відповідно до розробленого ОСОБА_2 плану злочинної діяльності та виконуючи його вказівки, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у червні 2016 року через невстановлених осіб та за невстановлених обставин, підшукали суб`єкта господарської діяльності нерезидента ТОВ VALTON GROUP LP (код: SL27142, адреса реєстрації: 272 Bath Street, Glasgow G2 4JR United Kingdom, Сполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії).

При цьому, невстановлені особи, використовуючи копії паспортів громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , без надання дозволу останніх для цього, і без їхнього відома, 11.06.2016 створили підприємство з ознаками фіктивності ТОВ VALTON GROUP LP.

Того ж дня, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 забезпечили видачу підробленої довіреності на ім`я ОСОБА_3 для подальшого використання її у злочинній діяльності.

Виконуючи відведену роль у вчиненні злочину та діючи від імені ТОВ VALTON GROUP LP, ОСОБА_3 26.08.2016 уклав у м. Одесі два договори купівлі-продажу (за реєстраційними номерами 948 та 951), без наміру створення дійсних правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами, а з метою прикриття злочинної діяльності, згідно яких у власність ТОВ VALTON GROUP LP від ЗАТ UAB Naster перейшло по 1/2 нежитлової будівлі (в загальному 1/1), розташованої за адресою: АДРЕСА_3, за ціною 4 341 442,10 грн, визначеною за домовленістю сторін. При цьому, відповідно до звіту про оцінку майна № 18082016-065 складеного суб`єктом оціночної діяльності МПП «Експерт» станом на 18.08.2016 оціночна вартість будівель становить 299 782,00 грн.

Продовжуючи злочинні дії, на стадії підготовки до вчинення злочину, ОСОБА_4 , в серпні 2016 року, підібрав із числа осіб, з якими у нього були довірливі стосунки та на яких він мав вплив, ОСОБА_10 , який 25.08.2016 надав до юридичного департаменту Одеської міської ради пакет документів на проведення державної реєстрації юридичної особи, на підставі яких проведено державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ «Девелопмент Еліт» (ЄДРПОУ 40775687).

У цей же час в серпні 2016 року ОСОБА_4 , діючи відповідно до розробленого плану щодо забезпечення проведення ремонтних робіт ВАТ «ХК «Краян» (облаштування покрівлі, фасаду, прилеглої території та встановлення металопластикових вікон) для надання їм лише зовнішнього вигляду готової будівлі для використання (експлуатації), усвідомлюючи, що не приховавши реальний технічний стан будівель, створювався ризик значного суспільного резонансу у разі придбання будівель у занедбаному стані, що могло перешкодити досягненню злочинної мети, підшукав та залучив фізичну особу-підприємця ОСОБА_11 до організації поставки металопластикових вікон ТОВ «ГЕОІД» на об`єкт, розташований по АДРЕСА_3, оплату за які здійснило ТОВ «Облводхоз».

Одночасно з цими діями, впродовж серпня 2016 року працівники ТОВ «УБІА», під керівництвом ОСОБА_12 , що діяв за вказівкою ОСОБА_2 та не був обізнаний у його злочинних намірах, здійснювали нагляд за будівельними роботами Приміщень, що розпочалися 12.07.2016.

Продовжуючи дії, пов`язані із забезпеченням умов для вчинення злочину та маскування можливого його викриття, виконуючи відведену для себе роль, ОСОБА_10 як директор та єдиний учасник ТОВ «Девелопмент Еліт», що діяв у змові та з відома ОСОБА_4 , спільно із представником ТОВ «VALTON GROUP LP», за підробленою довіреністю ОСОБА_3., 05.09.2016 у м. Одесі склали протокол № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Девелопмент Еліт», відповідно до якого ТОВ «VALTON GROUP LP» увійшло до складу учасників ТОВ «Девелопмент Еліт», шляхом внесення до статутного капіталу товариства придбаних незадовго до цього у ЗАТ UAB Naster нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_3. Вартість указаних приміщень з метою мінімізації можливості викриття злочинної діяльності співучасників за домовленістю сторін була визначена у розмірі 374 887 500 грн. та формально підтверджена балансовою довідкою, виданою ТОВ «Девелопмент Еліт».

Досудовим слідством встановлено, що 06.09.2016 ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що ОСОБА_2 досягнуто попередньої домовленості з Одеським міським головою ОСОБА_7 та заступником Одеського міського голови ОСОБА_13 про спільне вчинення злочину, не дочекавшись реєстрації права власності на Приміщення за ТОВ «Девелопмент Еліт», виконуючи свою роль у процесі спільного вчинення злочину, підготував та направив на адресу Одеського міського голови ОСОБА_7 лист від 06.09.2016 № 6/9 з пропозицією придбання Одеською міською радою ВАТ «ХК «Краян» для централізованого розміщення виконавчих органів Одеської міської ради, будучи впевненим у підтримці такої пропозиції з боку вищих посадових осіб Одеської міської ради.

За результатом розгляду вказаного листа службовими особами Одеської міської ради, процедури узгодження питання придбання ВАТ «ХК «Краян» та розробки проекту відповідного рішення Одеською міською радою, юридичним департаментом Одеської міської ради через відсутність відомостей про вартість запропонованого ТОВ «Девелопмент Еліт» для купівлі ВАТ «ХК «Краян» та звіту про його оцінку.

Тому, діючи узгоджено та під керівництвом ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_3 на початку жовтня 2016 року залучили до вчинення злочину директора суб`єкта оціночної діяльності - ПП «Брокбізнесконсалт» (ЄДРПОУ 35118301, ОСОБА_14 , яка відповідно до визначеної їй ролі пособника у вчиненні злочину, підготувала та надала 11.10.2016 ТОВ «Девелопмент Еліт» в особі ОСОБА_10 частину завідомо неправдивого звіту з оцінки майна «Отчет по определению рыночной стоимости объекта оценки: нежилого помещения общей площадью 14394,5 кв.м., расположенного по адресу: АДРЕСА_3 , який на той час ще не був складений, а саме: титульний аркуш такого звіту з назвою «Выводы о рыночной стоимости имущества нежилого помещения общей площадью 14394,5 кв. м. по адресу: АДРЕСА_3 » та аркуш з назвою «Выводы о стоимости имущества», із наперед визначеною ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завідомо завищеною вартістю ВАТ «ХК «Краян» в сумі 185 000 000 грн. Сам звіт про оцінку, який в подальшому був використаний як засіб вчинення злочину і прикриття злочинної діяльності, ОСОБА_14 склала і передала ОСОБА_10 згодом, але не пізніше 23.03.2017.

У ході здійснення досудового розслідування встановлено, що згідно з висновками комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 24.10.2017 № 19595/19596/16-42 «Отчет по определению рыночной стоимости объекта оценки: нежилого помещения общей площадью 14394,5 кв. м., расположенного по адресу: АДРЕСА_3», складений ПП «Брокбізнесконсалт», не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та необ`єктивним і не може бути використаний з метою, вказаною у звіті.

За результатом вчинених дій ОСОБА_10 , зокрема, передачі частини звіту службовим особам Одеської міської ради, питання про придбання ВАТ «ХК «Краян», включено до порядку денного та винесено на розгляд позачергової сесії Одеської міської ради, запланованої на 19.10.2016.

19.10.2016 на ХІ позачерговій сесії Одеської міської ради прийнято рішення № 1317-VII «Про надання згоди на придбання у комунальну власність територіальної громади м. Одеси нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 », підписане Одеським міським головою ОСОБА_7 , яким вирішено, у тому числі, доручити департаменту комунальної власності укласти від імені Одеської міської ради договір купівлі-продажу майна, зазначеного в пункті 1 цього рішення, за ціною 185 000 000,00 грн (сто вісімдесят п`ять мільйонів) гривень, визначеною на підставі висновку про вартість відповідного майна, складеного ПП «Брокбізнесконсалт».

У подальшому з метою доведення злочину до кінця та забезпечення виділення з місцевого бюджету м. Одеси коштів у сумі 185 000 000 грн для проведення розрахунку за ВАТ «ХК «Краян» Одеською міською радою 07.12.2016 прийнято рішення № 1329-VII «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 16.12.2015 № 19-VII «Про бюджет м. Одеси на 2016 рік», відповідно до якого передбачалося збільшення бюджетних призначень на 181 636 800 грн для департаменту комунальної власності Одеської міської ради на придбання у комунальну власність територіальної громади м. Одеси нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, за рахунок їх зменшення на загальну суму 90 540 000 грн. іншим головним розпорядникам бюджетних коштів.

Після внесених змін до бюджету м. Одеси 12.12.2016 ОСОБА_15 прибув до офісного приміщення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чужовської Н.Ю., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 57, де, діючи на підставі довіреності від імені територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, спільно із ОСОБА_10 , як уповноваженою особою ТОВ «Девелопмент Еліт» уклали договір купівлі-продажу, згідно з яким ТОВ «Девелопмент Еліт» продало територіальній громаді м. Одеси Приміщення за ціною 185 000 000 грн без ПДВ.

На підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2016, укладеного між ТОВ «Девелопмент Еліт» і територіальною громадою Одеської міської ради, нерухомого майна ВАТ «ХК «Краян» за ціною 185 000 000, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим № 2991, а також платіжного доручення № 10 від 12.12.2016, на розрахунковий рахунок ТОВ «Девелопмент Еліт» № НОМЕР_1 , відкритий у АБ «Південний» (МФО 328209), перераховано у загальній сумі 185 000 000 грн, як оплату за придбане нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3.

Заволодівши бюджетними коштами Одеської міської ради в особливо великому розмірі учасники злочину фактично отримали можливість вільно розпоряджатися коштами, здобутими злочинними шляхом, одержавши їх на рахунок спеціально створеного для реалізації злочину ТОВ «Девелопмент Еліт».

Згідно з висновками комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 24.10.2017 № 19595/19596/16-42, ринкова вартість об`єкта нерухомого майна - адміністративних будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, станом на 07.10.2016 могла складати 92 340 718 грн. без урахування ПДВ.

Детектив стверджує, що внаслідок вчинення ОСОБА_1 умисних дій, які виразилися у організації, керуванні підготовкою та вчиненням заволодінням чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, останній підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

У подальшому ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_10 в грудні 2016 року, з метою виведення незаконно одержаних коштів Одеської міської ради із банківського рахунку ТОВ «Девелопмент Еліт», їх заволодінням, розподілом між учасниками злочину та особистого збагачення, виконуючи визначені та узгоджені між собою функції учасників злочину вчинили умисні дії, пов`язані із легалізацією (відмиванням) коштів, одержаних злочинних шляхом в особливо великих розмірах, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

Так, зокрема, директор ТОВ «Девелопмент Еліт» ОСОБА_10 , діючи за вказівками та порадами ОСОБА_4 , під керівництвом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 09.12.2016 у м. Одесі уклав із невстановленими особами, які контролюють діяльність ТОВ «А Моторс Плюс» (ЄДРПОУ 39238035), фіктивний правочин - договір поставки № 09/12, за умовами якого ТОВ «А МОТОРС ПЛЮС» мало нібито поставити ТОВ «Девелопмент Еліт» зернозбиральні комбайни New Holland CR 9.80 в кількості 27 штук на загальну суму 183 708 000 грн.

В той же час, ТОВ «А Моторс Плюс» реальної фінансово-господарської діяльності не здійснювало та використовувалось невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності, яка виражалась у безтоварних операціях шляхом створення видимості укладання господарських угод та подальшого їх виконання, що не мали на меті настання реальних господарських наслідків у вигляді поставки товарів, робіт або послуг.

Одержавши 16.12.2016 на розрахунковий рахунок ТОВ «Девелопмент Еліт» кошти в сумі 185 000 000 грн, тобто вчинивши предикатний злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 , діючи за вказівками та порадами ОСОБА_4 , під контролем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , від імені ТОВ «Девелопмент Еліт», здійснив спробу проведення фінансових операцій, пов`язаних з перерахуванням коштів на банківський рахунок ТОВ «А Моторс Плюс» на підставі завчасно укладеного з цією метою правочину.

З метою виконання цього умислу ОСОБА_10 передав невстановленим працівникам офісу, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 2/1, електронний ключ доступу до системи дистанційного керування банківським рахунком ТОВ «Девелопмент Еліт», з використанням якого сформовано і підписано платіжне доручення № 3 від 16.12.2016 з призначенням платежу «Оплата за товар згідно договору поставки № 09/12 від 09.12.2016 без ПДВ» про перерахування з рахунку ТОВ «Девелопмент Еліт» на рахунок ТОВ «А МОТОРС ПЛЮС» 30 000 000 грн.

Проте з незалежних від ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_10 обставин, платіж не був переданий працівниками банку в обробку, оскільки на момент надходження зазначеного платіжного доручення видаткові операції по рахунку ТОВ «Девелопмент Еліт» № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ АБ «Південний», були зупинені Державною службою фінансового моніторингу України, а пізніше кошти в сумі 185 000 000 грн на цьому рахунку ТОВ «Девелопмент Еліт» в ПАТ АБ «Південний» арештовані з метою збереження речового доказу, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21.12.2016.

За таких обставин, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_10 виконали усі дії, які вважали необхідними для здійснення легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, в сумі 92 659 282 грн., що відповідно до примітки 3 ст. 209 КК України є особливо великим розміром, однак злочин не було закінчено з вказаних вище причин, які не залежали від їх волі.

Посилаючись на встановлені обставини, детектив зазначає, що ОСОБА_1 внаслідок вчинення ним умисних дій, які виразилися у керуванні підготовкою та вчиненням закінченого замаху на здійснення фінансової операції та правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів та в особливо великому розмірі, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209 КК України.

07.02.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209 КК України, обґрунтованість якої повністю підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2020 у справі № 991/1277/20 застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 255 000 грн та покладено на підозрюваного ОСОБА_1 ряд обов`язків. Цією ж ухвало роз`яснено підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору, суду.

Станом на 24.02.2020 підозрюваним ОСОБА_1 або іншим заставодавцем рішення суду про обрання запобіжного заходу не виконане, кошти як застава на рахунок не внесені, документ, що це підтверджує детективу, прокурору, суду не надано.

Враховуючи факт невиконання ухвали слідчого судді від 13.02.2020, детектив стверджує, що є підстави для зміни запобіжного заходу у вигляді застави та застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу, а саме - тримання під вартою.

Детектив стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, які відносяться до особливо тяжких злочинів, а також наявні обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що у разі незастосування запобіжного заходу підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід; незаконно впливати на свідка та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою сприятиме переховуванню та знищенню чи створенню інших доказів, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків, так як їх уникнення можливо досягти на даному етапі досудового розслідування лише завдяки позбавленню ОСОБА_1 мати як прямі, так і опосередковані зв`язки, шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, із іншими підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні, що перешкоджатиме встановленню істини у справі.

Розмір застави, який, на думку детектива, належить визначити як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням тяжкості та специфіки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , майнового та сімейного стану підозрюваного, повинен відповідати 2500 прожиткових мінімумів працездатних осіб, оскільки внесення застави у такому розмірі може гарантувати виконання покладених обов`язків підозрюваним ОСОБА_1

2. Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити. Додатково повідомив, що у зв`язку з несплатою застави протягом п`яти днів, не можна стверджувати, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід. ОСОБА_1 , на його думку, умисно ухиляється від внесення застави, це є тактичний прийом сторони захисту, з метою збереження коштів та зміни запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час доби, оскільки саме з такими клопотаннями сторона захисту зверталася до детектива та прокурора. Однак, застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник Нуралін М.В., з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_1 , в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували в частині зміни запобіжного заходу саме на тримання під вартою. Пояснили, що розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 13.02.2020 є непомірним для ОСОБА_1 , оскільки у нього відсутні кошти для сплати застави, а також відсутні особи, які б могли внести такий розмір застави. Наміру відчудити нерухоме майно, яке є власністю підозрюваного з метою внесення застави, ОСОБА_1 не мав. Крім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.02.2020 накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 із забороною розпоряджатися таким майном. Розуміючи неможливість сплати застави ОСОБА_1 в останній день строку сплати застави - 18.02.2020 звернувся до детектива та прокурора щодо зміни запобіжного заходу застави на домашній арешт у нічний час доби, що свідчить про його належну процесуальну поведінку. Крім того, ОСОБА_1 виконує покладені на нього ухвалою слідчого судді від 13.02.2020 обов`язки та здійснює належну процесуальну поведінку, тому підстави для зміни запобіжного заходу саме на тримання під варту відсутні. Водночас сторона обвинувачення обґрунтовує застосування найсуворішого запобіжного заходу виключно не внесенням застави, однак жодних інших обставин не вказує. Вважають, що сторона обвинувачення не довела, що домашній арешт не зможе запобігти ризикам, про наявність яких вказується у клопотанні. У зв`язку з чим, просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною покидати житло в нічний період часу, з покладенням раніше обраних обов`язків.

3. Оцінка та висновки слідчого судді

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017161500003800 від 25.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 367 КК України.

07 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у організації, керуванні підготовкою та вчиненням заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, а також ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209 КК України, тобто в організації, керуванні підготовкою та вчиненням закінченого замаху на здійснення фінансової операції та правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів та в особливо великому розмірі.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2020 у справі № 991/1277/20, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.03.2020, стосовно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 255 000грн. Покладено на підозрюваного ОСОБА_1 , такі обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: м. Київ, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017161500003800, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із будь-якою особою, яка представляє інтереси або є засновником чи співробітником підприємств: ЗАТ «UAB Naster», ТОВ «VALTON GROUP LP» та ТОВ «Девелопмент Еліт», а також наступними свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ; здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Станом на 24.02.2020 підозрюваним ОСОБА_1 або іншим заставодавцем на виконання ухвали слідчого судді від 13.02.2020 заставу не внесено, що не заперечувала сторона захисту в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

3.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Висновки органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

3.2 Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, слідчий суддя враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір слідчим суддею виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних у доказів на підтвердження обґрунтованої підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання підозрюваною особою у хід досудового розслідування чи переховування її від правосуддя, і навпаки.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у злочинах, у вчиненні яких він підозрюється, які є особливо тяжкими та відносяться до корупційних злочинів, що позбавляє застосувати норми ст.ст. 69, 75 КК України.

Тому, слідчий суддя погоджується з детективом, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також, слідчий суддя враховує частоту виїзду ОСОБА_1 за межі України та матеріальну можливість забезпечити такі виїзди, тому слідчий суддя погоджується з твердженням прокурора про те, що ОСОБА_1 має об`єктивну та реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності, перебуваючи постійно закордоном , та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку про наявність ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Обґрунтовуючи вказаний ризик детектив стверджує, що ОСОБА_1 здійснює фактичне управління групою підприємств, які залучені до процесу підготовки та безпосереднього вчинення злочинів, у вчиненні яких він підозрюється. Також ОСОБА_1 має вирішальний вплив на посадових осіб таких підприємств, а тому вони за його вказівкою можуть сховати, знищити чи спотворити речі чи документи, які мають значення для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення та які ще не вилучені в ході досудового розслідування.

Так, наприклад під час обшуку 23.05.2017 за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 , який був присутній на місці проведення обшуку, з метою приховання інформації, яка містилася на його мобільному телефоні надав вказівку ОСОБА_23 про її знищення, що останнім було зроблено дистанційно через обліковий запис ОСОБА_1 .

Разом з цим, 31.01.2017 під час огляду нежитлових будівель, розташованих по АДРЕСА_3 , встановлено, що в них відбуваються ремонтні та демонтажні роботи, в той час як перші закупівлі Одеською міською радою робіт з проведення ремонту вказаної нерухомості відбулися лише навесні 2017. Як зазначає прокурор даний факт свідчить про приховування слідів злочину, зокрема, непридатного до використання стану приміщення, в якому воно придбане Одеською міською радою, що не відповідало інформації, повідомленій депутатам Одеської міської ради. В той же час, ОСОБА_1 до початку проведення слідчої дії дав вказівку ОСОБА_24 прибрати з будівлі всіх будівельників, які здійснювали демонтажні роботи, що підтверджується протоколом за результатом проведення НСРД від 21.03.2017.

Вказані обставини, на думку слідчого судді, можуть свідчити про наявність зазначеного детективом ризику.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя також враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя погоджується з доводами детектива, про те, що у даному кримінальному провадженні свідками, серед інших є особи, які були працівниками підприємств, фактичний контроль над якими здійснює ОСОБА_1 або мали відношення до діяльності таких підприємств, зокрема: ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 .

Також оглядом цифрової копії мобільного телефону ОСОБА_23 , яка створена під час обшуку за місцем проживання останнього 10.12.2019, встановлено наявність листування із ОСОБА_1 , під час якого останній направляв ОСОБА_23 файли із процесуальними документами від імені свідка ОСОБА_25 , а також варіанти його поведінки під час судового розгляду.

На даний час є висока ймовірність того, що ОСОБА_1 , не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинених ним злочинів(які вже допитані у кримінальному провадженні та які можуть бути встановлені в ході досудового розслідування), буде здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід.

Як зазначає детектив, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_1 вчиняли активні протиправні дії, направлені на скасування арешту коштів, які перебували на рахунку ТОВ «Девелопмент Еліт» в ПАТ АБ «Південний», який був накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні № 52016000000000411 від 02.11.2016. Такі відомості підтверджуються протоколом доступу до речей та документів від 28.03.2018, під час якого оглянуто картку-пам`яті із цифровою копією мобільного телефону ОСОБА_2 , яка була створена під час обшуку 23.05.2017 за адресою: АДРЕСА_4 , та виявлено відповідне листування між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.11.2017 (т. 1 а.с. 198-207).

Також, оглядом цифрової копії мобільного телефону ОСОБА_23 , яка створена під час обшуку за місцем його проживання 10.12.2019, встановлено наявність листування із ОСОБА_1 , під час якого останній, в день розгляду клопотання про обшук 06.12.2019, направляв ОСОБА_23 повідомлення із адресою місця проведення обшуку, що свідчить про те, що відповідна інформація використовується для перешкоджання кримінальному провадженню.

Вказані обставини надають слідчому судді підстави обґрунтовано припускати про ймовірну можливість з боку ОСОБА_1 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя звертає увагу, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Отже, у судовому засіданні встановлено, що ризики, які зазначені у клопотання, на даний час не втратили своєї актуальності, а посилання адвоката на належну поведінку підозрюваного за період з дня повідомлення про підозру до цього часу, не може беззаперечно гарантувати такої ж поведінки у подальшому.

4. Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до роз`яснень викладених в пункті 13.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року № 4, обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Викладені детективом обставини, на даний час, свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні інкримінованих йому у провину кримінальних правопорушень, в розпорядженні органу досудового розслідування є достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінальних правопорушень.

Натомість, підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209 КК України, за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Сторона обвинувачення у своєму клопотанні та у судовому засіданні вказує, як на підставу неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, також на фактичне невнесення застави на депозитний рахунок суду.

Однак, слідчий суддя не погоджується з такими доводами, так як не внесення застави підозрюваним ОСОБА_1 не є безумовною підставою для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209 КК України, також те, що прокурором, в судовому засіданні, доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність достатніх підстав вважати, що існують щонайменше чотири ризики, передбачені статтею 177 КПК України, також враховуючи дані про особу підозрюваного, його матеріальний стан та соціальні зв`язки, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомих підстав для застосування відносно ОСОБА_1 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.

Згідно ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду. Відповідно до вимог 177 цього ж Кодексу, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладення на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Санкції ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 3 ст. 209 КК України, передбачають основне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років та від восьми до п`ятнадцяти років відповідно.

З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та вагомості встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та зможе запобігти цим ризикам, у зв`язку з чим, вважає за можливе змінити підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2020, на цілодобовий домашній арешт.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора та необхідністю покладення на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, зазначених детективом в клопотанні, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: м. Київ, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017161500003800, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із будь-якою особою, яка представляє інтереси або є засновником чи співробітником підприємств: ЗАТ «UAB Naster», ТОВ «VALTON GROUP LP» та ТОВ «Девелопмент Еліт», а також наступними свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ; здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Разом з цим, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 195 КПК України, та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти також на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язок носити електронний засіб контролю, оскільки без його застосування перебування під цілодобовим домашнім арештом не може гарантувати ризик переховування від слідства для уникнення від можливого покарання, так як при цілодобовому домашньому арешті особа не знаходиться під постійним контролем з боку відповідних державних органів.

Керуючись ст. 2, 7, 131, 132, 176-178, 181, 193, 194, 196, 200, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Змінити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави, застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 991/1277/20, на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , на строк до 24 квітня 2020 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: м. Київ, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;

- прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017161500003800, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із будь-якою особою, яка представляє інтереси або є засновником чи співробітником підприємств: ЗАТ «UAB Naster», ТОВ «VALTON GROUP LP» та ТОВ «Девелопмент Еліт», а також наступними свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ;

- здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 24 квітня 2020 року включно.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для негайного виконання до органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1 , а саме: за адресою: АДРЕСА_2 та негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити детектива та прокурора.

Строк дії ухвали визначити до 24 квітня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н.В. Мовчан