Document No. 88137809

Справа № 991/1969/20

Провадження1-кс/991/2012/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене із прокурором четвертого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт.Рокитне Рокитнівського району Рівненської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, має повну вищу освіту, раніше не судимий, обіймає посаду судді Володимирецького районного суду Рівненської області,

який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 368 КК України,

у кримінальному провадженні №52019000000001205, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.12.2019,

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене із прокурором четвертого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, із вимогою про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.03.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1.Доводи клопотання

В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №52019000000001205 від 24.12.2019 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 368 КК України.

Детектив посилається на такі фактичні обставини, що були встановлені у ході досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_8 від 16.12.2019 у кримінальному провадженні №12019180230000534 від 15.12.2019 накладено арешт на вантажний автомобіль марки «MAN» д.н НОМЕР_1 із причіпом д.н. НОМЕР_2, в якому знаходилася дошка хвойних порід обрізна в асортименті, належна ФОП ОСОБА_9 .

З метою вирішення питання про повернення майна, на яке накладено арешт, ОСОБА_10, який допомагає ФОП ОСОБА_9 у підприємницькій діяльності, уклав із адвокатом ОСОБА_11 відповідний договір на представництво інтересів ФОП ОСОБА_9 у кримінальному провадженні.

17.12.2019 у розмові з головою Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_4 . ОСОБА_11 повідомив останньому, що слідчий суддя, який приймав рішення про арешт майна, не врахував всіх обставин справи, а тому ОСОБА_10 має намір звертатися до суду із клопотанням про повернення арештованого майна.

З метою особистого збагачення ОСОБА_4 за неправомірну вигоду пообіцяв посприяти у вирішенні питання про повернення належного ФОП ОСОБА_9 майна.

Для отримання неправомірної вигоди ОСОБА_4 залучив свого знайомого адвоката ОСОБА_7

27.12.2019 близько 08:00 ОСОБА_7 на виконання домовленостей із ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_10, якому призначив зустріч у смт. Володимирець о 09:00.

Під час зустрічі ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_10, що для позитивного вирішення справи у Володимирецькому районному суді він має передати ОСОБА_4 через нього грошові кошти у сумі 9000 грн.

07.02.2020 близько 09:00 біля приміщення Володимирецького районного суду Рівненської області за адресою: Рівненська область, смт. Володимирець, вул. Вишнева, 11 під час розмови з ОСОБА_10 . ОСОБА_4 висловив останньому прохання у наданні неправомірної вигоди у розмірі 10000 грн. за зняття арешту з деревини, вказавши, що зазначені грошові кошти необхідно передати ОСОБА_7 .

У подальшому ОСОБА_4 під час телефонної розмови повідомив ОСОБА_7, що ОСОБА_10 має надати неправомірну вигоду у сумі 10000 грн., замість 9000 грн. про які він казав раніше.

Крім того голова Володимирецького районного суду ОСОБА_4, будучи в силу своїх адміністративних обов`язків обізнаний про те, що на розгляді судді Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_8 перебуває адміністративний протокол, складений стосовно ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, маючи умисел на особисте збагачення, 06.02.2020 під час телефонної розмови та подальшого листування через СМС з ОСОБА_10 попросив останнього приїхати 07.02.2020 на 09 годину до Володимирецького районного суду Рівненської області разом з ОСОБА_12

07.02.2020 близько 09:00, знаходячись біля приміщення Володимирецького районного суду Рівненської області, під час розмови із ОСОБА_10, який прибув на зустріч із ОСОБА_12, висловив останньому прохання надати йому неправомірну вигоду у сумі 10000 грн. за вплив на суддю Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_8 за прийняття рішення про непритягнення ОСОБА_12 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_12, що грошові кошти він має передати ОСОБА_7 до обіду цього ж дня.

В той же день близько 12:00 біля адміністративної будівлі за адресою: Рівненська область, смт. Володимирець, вул. Соборона, 49 ОСОБА_10 передав ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 10000 грн., для їх подальшої передачі ОСОБА_4 .

У подальшому ОСОБА_13 передав ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 10000 грн., отримані від ОСОБА_10 за вплив на суддю Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_8 за прийняття ним рішення про незастосування до ОСОБА_12 адміністративного стягнення за ст. 130 КУпАП.

20.02.2020 заступник Генерального прокурора керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 3 ст. 368 КК України проханні надати неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища;

- ч. 2 ст. 369-2 КК України одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

03.03.2020 Вищою радою правосуддя надано згоду на утримання судді Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_4 під арештом.

У клопотанні зазначено такі підстави для звернення із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту:

- наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 вчинив злочини, передбачені ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 368 КК України. Злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна;

- наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

2. Доводи сторони обвинувачення у судовому засіданні

Прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підтримала з підстав наведених у ньому. Зазначила, що зібрані на теперішній час докази свідчать про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, що йому інкримінуються та підтверджують існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За твердженням прокурора, застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу є необхідним заходом для досягнення дієвості кримінального провадження, запобігання існуючим ризикам та виконання ним процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні до матеріалів клопотання долучила копію рішення Вищої ради правосуддя від 03.03.2020 № 641/0/15-20.

3. Доводи сторони захисту у судовому засіданні

Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту заперечив, просив відмовити у задоволенні клопотання.

В обґрунтування заперечень підозрюваний послався на необґрунтованість повідомленої підозри. За твердженням підозрюваного жодна із судових справ про які зазначається у клопотанні не перебувала у його провадженні, що виключає кваліфікацію його дій за ст. 368 КК України. Також посилається на те, що із суддею, у провадженні якого ці справи перебували про хід чи результати їх розгляду не розмовляв.

На думку підозрюваного, щодо нього мала місце провокація з боку правоохоронних органів.

Також стверджує про те, що наміру будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню він не має, оскільки винуватим себе не вважає. З метою запобігання будь-яким припущенням щодо наявності ризиків переховування чи впливу на свідків, він 17.02.2020 за власною ініціативою склав повноваження голови суду та готовий здати свої паспорти для виїзду за кордон та «картку поляка».

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу також просив врахувати, що з моменту повідомлення про підозру він демонструє належну процесуальну поведінку, а також ту обставину, що на його утриманні перебувають двоє дітей, які навчаються у вищих навчальних закладах у м. Києві та матір похилого віку, яка проживає у смт. Рокитне Рівненської області та яку він регулярно навідує, забезпечуючи продуктами харчування та медикаментами.

Враховуючи наведені обставини, у разі якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просив застосувати менш обтяжливий запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або ж домашнього арешту у нічний час доби.

На підтвердження обставин, викладених у запереченнях до матеріалів клопотання надав копію протоколу зборів суддів Володимирецького районного суду № 5 від 17.02.2020, копію заяви на ім`я прокурора щодо передачі паспортів та «картки поляка», копію свідоцтва про народження та довідки Рокитнівської селищної ради Рокитнівського району Рівненської області № 1067 від 02.03.2020 щодо осіб зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_3 .

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування заперечень послався на такі обставини:

- необґрунтованість підозри. Захисник стверджує, що оскільки жодна із судових справ про які зазначається у клопотанні не перебувала у провадженні ОСОБА_4, то це відповідно виключає кваліфікацію його дій за ст. 368 КК України. Матеріали досудового розслідування не містять доказів на підтвердження факту передачі грошових коштів від ОСОБА_10 до ОСОБА_7 та від ОСОБА_7 до ОСОБА_4 . Відсутні докази на підтвердження того, що грошові кошти, вилучені під час обшуку, які ідентифіковані як неправомірна вигода дійсно являються неправомірною вигодою. Протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій не містять відомостей щодо висловлення ОСОБА_4 прохання надати йому неправомірну вигоду;

- провокацію злочину з боку правоохоронних органів;

- необґрунтованість та надуманість ризиків про які зазначається у клопотанні. Зокрема, захисник зазначає, що ризик переховування не може обґрунтовуватися лише тяжкістю злочину, а паспорти для виїзду за кордон та «картку поляка» ОСОБА_4 готовий здати у будь-який момент. Незважаючи на наявність «картки поляка» жодних зв`язків у Республіці Польща ОСОБА_4 не має. Матеріали клопотання не містять належних та достатніх доказів на підтвердження факту знищення ОСОБА_4 слідів незаконної діяльності. На думку захисника, не підтверджуються і твердження органу досудового розслідування про те, що ОСОБА_4 намагався переховуватися від слідства, оскільки з 12.02.2020 до 16.02.2020 він перебував у офіційній відпустці, а 17.02.2020 був на робочому місці. Безпідставними захисник і твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_4 може впливати на свідків, оскільки всі свідки уже були допитані, а у ОСОБА_4 достатньо досвіду, щоб процесуальними методами довести свою невинуватість. Крім того, з 17.02.2020 ОСОБА_4 склав повноваження голови суду, що, за твердженням захисника, виключає посилання сторони обвинувачення, що він зможе використати авторитет посади з метою незаконного впливу на свідків;

- при зверненні із клопотанням про застосування цілодобового домашнього арешту орган досудового розслідування не враховує наявність на утриманні ОСОБА_4 похилої матері, яка проживає у іншому населеному пункті та дітей, які навчаються у вищих навчальних закладах у м. Києві;

- необґрунтованість вимог щодо покладення на ОСОБА_4 ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Так, щодо обов`язку прибувати до детектива, прокурора або слідчого судді за першою вимогою зазначив, що порядок виклику врегульовано Главою 11 КПК України. Заборона утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним ОСОБА_7 та свідками у кримінальному провадженні суперечить правам, визначеним у п .2 ч. 4 ст. 42 КПК України, а саме, щодо збирання та подання суду доказів. Застосування обов`язку носити електронний засіб контролю суттєво порушить нормальний уклад життя ОСОБА_4 та може становити небезпеку для його життя та здоров`я.

Також, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просив застосувати до ОСОБА_4 менш обтяжливий запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або ж домашнього арешту у нічний час доби.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 482 КПК України затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом здійснюється за згодою Вищої ради правосуддя. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

4.1. Щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу щодо судді

03.03.2020 Вища рада правосуддя задовольнила подання заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 про надання згоди на утримання під арештом судді Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_4, що підтверджується копією відповідного рішення за №641/0/15-20.

Вказане дає підстави для розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

4.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Факт можливої причетності ОСОБА_4 до злочинів вчинення яких йому інкримінується підтверджується сукупністю доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу доказів, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема:

- рапортом старшого оперуповноваженого в ОВС 2 сектору ВБКОЗ УСБ України в Рівненській області за фактом отримання в ході проведення оперативно-розшукових заходів відомостей про те, що голова Володимирецького районного суду ОСОБА_4 здійснює вимагання та отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 400 дол. США від громадянина України ОСОБА_10 за задоволення клопотання щодо зняття арешту з майна;

- заявою ОСОБА_10 від 23.12.2019. У заяві зазначено, що голова Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_4 висловив йому прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 400 дол. США за вирішення питання про зняття арешту з майна, накладеного у межах кримінального провадження;

- протоколом допиту ОСОБА_10 від 30.12.2019. Під час допиту ОСОБА_10 надав пояснення про те, що у телефонній розмові ОСОБА_4 повідомив йому, що якщо він хоче, щоб клопотання про скасування арешт задовольнили, то йому необхідно зустрітися з чоловіком, який все йому пояснить;

- протоколом допиту ОСОБА_10 від 07.02.2020. Під час допиту ОСОБА_10 повідомив, що під час особистої зустрічі ОСОБА_4 повідомив йому, здійснивши напис на клаптику паперу, що за позитивне вирішення питання про скасування арешту йому необхідно передати 9000 грн., а за якнайшвидше повернення майна необхідно доплатити ще 1000 грн. Також ОСОБА_4 таким же чином повідомив йому, що за непритягнення ОСОБА_12 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП необхідно надати через ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 10000 грн.;

- рапортом консультанта-експерта (з ОП) 2-го відділу 5 служби ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_15 від 07.02.2020 за фактом отримання відомостей щодо висловлення суддею Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_4 прохання ОСОБА_10 у наданні неправомірної вигоди за непритягнення ОСОБА_12 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП;

- протоколом допиту ОСОБА_10 від 20.02.2020, відповідно до якого останнім повідомлено обставини висловлення прохання та передання неправомірної вигоди;

- протоколом обшуку домоволодіння ОСОБА_4, в ході якого виявлено та вилучено, у тому числі грошові кошти;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_10 на якому зафіксовані розмови, у тому числі з ОСОБА_7, що стосуються передачі коштів за ст. 130 КУпАП;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтролю особи - ОСОБА_7 від 05.02.2020, на якому зафіксовано розмову ОСОБА_10 з ОСОБА_7 щодо вартості вирішення питання про зняття арешту з майна та дій, які необхідно вчинити задля зміни місця його зберігання;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтролю особи - ОСОБА_4 від 13.02.2020, на якому зафіксовано зустріч ОСОБА_4 із ОСОБА_10 від 07.02.2020 та розмову щодо повернення досок, а також зафіксовано, що ОСОБА_4 показав ОСОБА_10 папірець жовтого кольору на якому було написано «10000 грн.»;

- протоколом огляду інформації, яка знаходиться на оптичному диску DVD-R № 13/964т від 26.02.2020, що підтверджує факт зустрічі ОСОБА_4 з ОСОБА_10 біля приміщення Володимирецького районного суду Рівненської області

Наведені докази у сукупності з іншими документами, що були додані до клопотання формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_4 до злочинів у вчиненні яких він підозрюється органом досудового розслідування. Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Заперечення сторони захисту стосуються оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення на предмет їх належності, допустимості та достатності, що виходить за межі тих питань, які слідчий суддя має вирішувати під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

На цій стадії, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті. Так само предметом судового розгляду є і питання можливої провокації злочину з боку правоохоронних органів.

4.3. Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні;

- ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

В обґрунтування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_4 детектив посилається на тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 ; наявність декількох паспортів для виїзду за кордон; проживання у місцевості, що розташована на невеликій відстані від кордону з Білорусією та Польщею; багаторазове перетинання кордону України у різних напрямках; наявність оформленої «картки поляка», яка дає змогу перетинати кордон із Польщею за спрощеною процедурою, а також тривалий час проживати у Республіці Польща; той факт, що перед проведенням обшуку ОСОБА_4 знищив більшість слідів незаконної діяльності, а також видавши наказ про свою відпустку на період з 12.02.2020 по 14.02.2020 включно залишив межі області; у період з 12.02.2020 по 16.02.2020 був відсутній за місцем роботи та місцем реєстрації і фактичного проживання, також у нього був вимкнений мобільний телефон.

Існування ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні детектив обґрунтовує авторитетом займаної ОСОБА_4 посади та можливістю у зв`язку із цим впливати на працівників суду, правоохоронних органів, слідчих Володимирецького відділення поліції Варашського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, шляхом спонукання їх до ухвалення рішень, які можуть зашкодити правам та законним інтересам ОСОБА_10 та його дружини ОСОБА_9 та відповідно зміни останніми свідчень чи відмови від дачі показань. Своє положення ОСОБА_4, за твердженням органу досудового розслідування, може використовувати і з метою впливу на свідків задля зміни останніми свідчень.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, за твердженням детектива, полягає у тому, що ОСОБА_4 не будучи обмеженим цілодобовим домашнім арештом, з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість домовлятися із співучасниками злочину про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультувати їх з приводу можливих способів уникнення кримінальної відповідальності та отримувати такі консультації самостійно. Також в обґрунтування цього ризику детектив посилається на те, що ОСОБА_4 дізнався про заплановане проведення обшуку раніше, та перед цим знищив більшість слідів незаконної діяльності. Про можливість чинити перешкоди досудовому розслідуванню, на думку детектива, вказує і той факт, що ОСОБА_4 тривалий час обіймав різні посади в УМВС в Рівненській області, а тому обізнаний із тактикою документування незаконної поведінки, у тому числі при скоєні корупційних злочинів. Досвід роботи у цих установах він може використовувати з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Оцінюючи наявність ризиків на існування яких посилається сторона обвинувачення слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні та під час судового засідання, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 . Так, зокрема, злочин передбачений ч. 3 ст. 368 КК України є тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього злочину КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При оцінці цього ризику слідчий суддя поряд із тяжкістю кримінального правопорушення враховує і територіальний фактор. Так смт. Володимирець Рівненської області знаходиться на невеликій відстані від кордону із Республікою Білорусь. Згідно з інформацією з реєстру АРКАН ОСОБА_4 протягом 2016-2019 рр. неодноразово перетинав кордон України у різних напрямках (польський, угорський, білоруський напрямки).

Оцінюючи наявність цього ризику слідчий суддя бере до уваги і майновий стан підозрюваного. Так, згідно з наданими до клопотання повідомленнями про суттєві зміни 29.11.2019 ОСОБА_4 отримав дохід у сумі 776214 грн., 31.01.2020 113508 грн., 14.02.2020 190000 грн. Цих грошових коштів буде достатньо для переховування ОСОБА_4, як на території України, так і за її межами, бабільше ОСОБА_4 має «картку поляка».

Також у контексті цього ризику слідчий суддя бере до уваги доводи сторони обвинувачення, що у період з 12.02.2020 до 17.02.2020 орган досудового розслідування не міг встановити місце знаходження ОСОБА_4 . Так згідно з рапортом старшого оперуповноваженого в ОВС 2 сектору ВБКОЗ Управління СБ України в Рівненській області від 17.02.2020 у період з 12.02.2020 до 17.02.2020 ОСОБА_4 не з`являвся за місцем роботи, місцем фактичного проживання та місцем реєстрації, а також вимкнув мобільний телефон та не виходив на зв`язок із наближеними до нього особами (родичами, колегами по роботі). Слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення, що зазначене може вказувати на те, що ОСОБА_4, усвідомлюючи, що стосовно нього може бути розпочате кримінальне переслідування, фактично намагався переховуватися від органів досудового розслідування.

Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку щодо існування ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду.

Обґрунтованим вважає слідчий суддя і твердження сторони обвинувачення щодо існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Оцінюючи наявність цього ризику слідчий суддя бере до уваги той факт, що кримінальне провадження перебуває фактично на початковому етапі та органу досудового розслідування потрібно буде допитати ряд свідків для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні.

При оцінці існування цього ризику слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Крім цього, слідчий суддя враховує, що більшість осіб, яких необхідно допитати є працівниками суду, а тому не виключено, що ОСОБА_4, використовуючи авторитет займаної посади, може вчиняти на них відповідний тиск з метою уникнення кримінальної відповідальності або пом`якшення своєї відповідальності. Не виключає слідчий суддя і того факту, що користуючись своїм впливом ОСОБА_4 може вчиняти дії із спонукання працівників суду, правоохоронних органів, слідчих Володимирецького відділення поліції Варашського відділу поліції ГУНП в Рівненській області до ухвалення рішень, які можуть зашкодити правам та законним інтересам ОСОБА_10 та його дружини ОСОБА_9 та відповідно зміни останніми свідчень чи відмови від дачі показань.

Із протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 17.02.2020 вбачається, що ОСОБА_4 особисто спілкувався з ним та цікавився у нього справами, а також повідомив, що з боку ОСОБА_10 був факт провокації злочину, що є певним впливом на свідка та його сприйняття обставин справи.

З цих підстав, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя погоджується із тим, що на теперішній час існує ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити дії із тиску на свідків з метою зміни наданих ними свідчень.

Разом з цим посилання сторони обвинувачення на існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання. Той факт, що у результаті обшуку кабінету ОСОБА_4 не знайдено речей і документів, які стосуються кримінального провадження не дають підстав для однозначного висновку про те, що ОСОБА_4 попередньо ці докази знищив, оскільки був обізнаний про проведення обшуку.

Наявність у ОСОБА_4 досвіду роботи у органах внутрішніх справ у контексті наведених вище обставин, що мають враховуватися при оцінці наявності того чи іншого ризику, не є належним підтвердженням існування цього ризику. Отже цей ризик не враховується слідчим суддею при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

4.4. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Оскільки стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризику переховування від слідства та суду, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, які передбачають покарання у виді позбавлення волі, характеру та обставин справи, особи ОСОБА_4, дійшов висновку, що на теперішній час, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. При цьому слідчий суддя враховує, шо стан здоров`я підозрюваного не виключає можливості перебування під цілодобовим домашнім арештом.

При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя враховує доводи сторони захисту щодо того, що ОСОБА_4 має матір, яка проживає у іншому населеному пункті, та в силу свого віку потребує певного піклування. Проте цієї обставини, з урахуванням встановлених фактів, недостатньо для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Водночас окрім вищенаведеної обставини сторона захисту жодних інших доводів та доказів для доведення того, що більш м`який запобіжний захід буде достатнім для виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, не наводить.

4.5. Щодо обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

У клопотанні детектив просив покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_16 та іншими свідками у провадженні, а також іншим підозрюваним ОСОБА_7 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_3, виданий 03.06.2019 Володимирецьким районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_4, виданий 14.08.2015 Вараським міським відділом Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

6) носити електронний засіб контролю.

Оскільки питання про покладення того чи іншого обов`язку, з огляду на зміст ст. 194 КПК України відноситься до повноважень суду, слідчий суддя, оцінивши доводи наведені у клопотанні, а також доводи сторони захисту вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов`язки, про які просить детектив, за виключенням обов`язку «повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи».

Покладення цього обов`язку, враховуючи застосування до ОСОБА_4 цілодобового домашнього арешту та заняття ним посади судді, є недоцільним.

Крім цього слідчий суддя вважає за необхідне виключити із обов`язку утримуватися від спілкування з визначеними особами зазначення «та іншими свідками у провадженні», оскільки з аналізу п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України вбачається, що при покладенні такого обов`язку слідчий суддя повинен вказувати конкретних осіб.

Доказів на підтвердження того, що застосування обов`язку носити електронний засіб контролю суттєво порушить нормальний уклад життя ОСОБА_4 та може становити небезпеку для його життя чи здоров`я стороною захисту не надано. Водночас, враховуючи доведення стороною обвинувачення існування ризику переховування від слідства, покладення такого обов`язку, на теперішній час, є необхідним для досягнення дієвості кримінального провадження.

Слідчий суддя відхиляє також доводи сторони захисту щодо невідповідності покладення обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів, у тому числі, шляхом ініціювання перед органом досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Допит особи є одним із різновидів слідчої (розшукової) дії, що проводиться слідчим.

Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу (ч. 6 ст. 223 КПК України).

Отже своє право на проведення допиту осіб про яких згадується у клопотанні сторона захисту за необхідності може реалізувати у порядку, визначеному у ч. 3 ст. 93 та ч. 6 ст. 223 КПК України. Таким чином, покладення обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним не обмежує права ОСОБА_4 на збирання та подання суду доказів, а направлене на запобігання позапроцесуального спілкування із цими особами та ризику впливу на них з метою зміни свідчень.

Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Оскільки у кримінальному провадженні № 52019000000001205 іншому підозрюваному ОСОБА_7 було повідомлено 17.02.2020, то з урахуванням положень ч. 1 ст. 219 КПК України, строк застосування запобіжного заходу та виконання обов`язків слід визначити до 16.04.2020 включно.

За наведених вище обставин клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 177, 178, 181, 194, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене із прокурором четвертого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово на строк до 16 квітня 2020 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_16, а також іншим підозрюваним ОСОБА_7 ;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_3, виданий 03.06.2019 Володимирецьким районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_4, виданий 14.08.2015 Вараським міським відділом Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

5) носити електронний засіб контролю.

Ухвалу для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ).

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1