Document No. 88138134

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року

м. Київ

справа № 4910/16/19-к

провадження № 51-4903км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря

судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 листопада 2019 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2019 року задоволено клопотання заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, обрано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Ухвалено після затримання підозрюваного ОСОБА_7 і не пізніше ніж через 48 годин зчасу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 листопада 2019року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернуто його апеляційну скаргу навищезазначену ухвалу слідчого судді.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 не погоджується з ухвалою апеляційного суду, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

В обґрунтування своїх вимог захисник стверджує, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду дійшла помилкового висновку щодо відсутності поважних причин об`єктивного характеру для поновлення процесуального строку для оскарження судового рішення. Апеляційним судом, на думку скаржника, невраховано, що ОСОБА_7 не був присутній під час постановлення ухвали слідчого судді, а тому строк на оскарження судового рішення починається змоменту отримання його копії, яка до того ж, йому не надсилалася хоча суд іволодів інформацією про місце проживання підозрюваного. А тому захисник стверджує про незаконність судового рішення, яким його підзахисного позбавлено права на доступ до правосуддя.

Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників кримінального провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 просив касаційну скаргу задовольнити, за доводами, викладеними у ній.

Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив судове рішення залишити без зміни.

Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення умежах касаційної скарги.

Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, обґрунтованим єрішення, ухвалене судом на підставі об`єктивноз`ясованих обставин; вмотивованим є рішення, вякому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Предметом касаційного перегляду є ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 листопада 2019 року, постановлена за наслідками вирішення питання про поновлення підозрюваному ОСОБА_7 строку наапеляційне оскарження ухвали Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2019 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під варту.

Згідно із частини 2 статті 7 КПК зміст та форма кримінального провадження завідсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Главою 24-1 КПК не встановлено будь-яких особливостей щодо порядку оскарження підозрюваним, щодо якого здійснюється спеціальне досудове розслідування (in absentia), ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу. Отже, у цьому випадку застосовуються загальні правила, визначенні КПК, стосовно строків оскарження таких ухвал.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 395 КПКапеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка їїоскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з положеннями частини 3 статті 399 КПК, якщо апеляційну скаргу подано після закінчення встановленого законом терміну й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку, або суд апеляційної інстанції за заявою цієї особи не знайде підстав для його поновлення, така скарга підлягає поверненню.

За загальним правилом строк, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 395 КПК, обчислюється з дня оголошення судового рішення. Виключенням із цього правила є випадок якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка їїоскаржує. У такому разі строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Однак правило початку перебігу строку «з дня отримання копії судового рішення» не поширюється на оскарження ухвал слідчого судді, постановлених за викликом особи, але без її участі. У такому випадку строк на апеляційне оскарження обчислюється за загальним правилом, а саме з моменту оголошення судового рішення.

КПК встановлює особливий порядок виклику підозрюваних, щодо яких здійснюється спеціальне досудове розслідування (in absentia) та вручення процесуальних документів, а саме: повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов`язково публікуються взасобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження танаофіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом (частина 1 статті 297-5 КПК); копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику (частина 2 статті 297-5 КПК).

Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу згідно з частиною 1 статті 193 КПК здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною 6 цієї статті, яка надає можливість слідчому судді розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід завідсутності підозрюваного, обвинуваченого, у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, буде доведено, щопідозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу їїдоставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Факт перебування ОСОБА_7 у міжнародному розшуку був предметом судового контролю під час вирішення питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу 12 вересня 2019 року, у ході якого прокурор надав підтверджуючі зазначеним обставинам документи, зокрема постанову Генеральної прокуратури України від 22 жовтня 2018 року, згідно з якою підозрюваного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110060002990 від 02 квітня 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190 КК, частиною 3 статті 209, частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 368, частиною 3 статті 368-2, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 375, частиною 2 статті 376, частиною 2 статті 376-1 КК, ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук.

Відсутність ОСОБА_7 під час розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу не свідчить про застосування процедури розгляду слідчим суддею клопотань без виклику особи, як це передбачено частиною 2 статті 163 тачастиною 2 статті 172 КПК, або випливає зі змісту статті 234 КПК та глави 21 КПК.

Враховуючи викладене, строк на апеляційне оскарження такого судового рішення починає спливати з моменту його проголошення, а тому доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_6 про те, що строк на оскарження ухвали слідчого судді слід рахувати з моменту отримання ОСОБА_7 копії судового рішення єнеобґрунтованим.

Такі висновки узгоджуються з позицією Об`єднаної палати, викладеною упостанові від 04 листопада 2019 року у справі 760/12179/16-к.

Разом з тим, вирішуючи питання про поважність пропуску ОСОБА_7 процесуального строку, апеляційний суд не врахував той факт, що упродовж тривалого часу сторона захисту була позбавлена можливості реалізувати своє право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв`язку з постановленням Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду ухвали від 03 жовтня 2019 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_7, Київським апеляційним судом ухвали від 23 жовтня 2019 року про повернення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7, Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду ухвали від 15 жовтня 2019 року про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 .

Вирішуючи питання щодо поновлення процесуального строку у порядку статті 117КПК, суд має враховувати наявні у справі причини об`єктивного характеру, тобто ті, що не залежать від волі особи, які позбавили чи могли позбавити їїможливості звернутися зі скаргою у строк, визначений кримінальним процесуальним законом. Однак апеляційний суд, приймаючи рішення про необґрунтованість пропуску строку, передбаченого статтею 395 КПК, не з`ясував чиє у даній справі такими причинами вищезазначені перешкоди процесуального характеру, які могли знівелювати право на оскарження судового рішення тапозбавити підозрюваного можливості звернутися із апеляційною скаргою упорядку, передбаченому Законом.

Такі порушення є істотними, оскільки перешкодили суду постановити законне таобґрунтоване судове рішення, внаслідок чого ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню зпризначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати вищенаведене та вирішити питання щодо поважності причин пропуску підозрюваним ОСОБА_7 строку на апеляційне оскарження зогляду на викладені обставини справи.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7, задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 листопада 2019року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною іоскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3