- Presiding judge (HACC AC) : Mykhailenko D.H.
- Judge (HACC AC) : Hlotov M.S., Chornenka D.S.
- Secretary : Onufriienko I.V.
Справа № 991/1098/20
Провадження №11-сс/991/156/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2020 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого Михайленка Д. Г., суддів Глотова М. С., Чорненької Д. С.,
за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,
учасники судового провадження: підозрюваний ОСОБА_1 , захисник Мельник Д. М., прокурор Макар О. І.,
розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Матяш Тетяни Валеріївни на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020 про продовження строку домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України.
Історія провадження
1.Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).
2.14.08.2019 ОСОБА_1 був затриманий та в подальшому до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався. В останнє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.11.2019 строк дії тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 продовжено до 12.12.2019.
3.11.12.2019 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду застосував до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово до 10.02.2020 (том 3 а. с. 163-172).
4.05.02.2020 прокурор подав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду клопотання про продовження строку домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1
5.07.02.2020 слідчий суддя продовжив строк домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово.
6.12.02.2020 на зазначену ухвалу захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат Матяш Т. В. подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді
7.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020 було: (1) частково задоволено клопотання прокурора; (2) підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово на два місяці (тобто до 10.04.2020); (3) продовжено на два місяці (тобто до 10.04.2020) строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, а саме: 1) цілодобово не залишати місце постійного проживання (квартиру АДРЕСА_1 ), без дозволу детектива, прокурора або суду; 2) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; 3) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; 4) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 5) утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
8.При постановленні ухвали слідчий суддя виходив з такого: (1) наявна обґрунтована підозра можливого вчинення ОСОБА_1 інкримінованого діяння; (2) сторона обвинувачення довела продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК), а саме: 1) переховуватися від органу досудового розслідування чи суду; 2) незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного; (3) прокурором не доведено інші зазначені в клопотанні ризики: 1) знищити, спотворити або приховувати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 2) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (4) інший більш м`який запобіжний захід, ніж домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово, не зможе забезпечити можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків; (5) при вирішенні питання про продовження строку процесуальних обов`язків, передбачених частиною 5 статтею 194 КПК, слідчий суддя не поклав на підозрюваного обов`язок носити електронний засіб контролю, оскільки з 11.12.2019 (з моменту застосування домашнього арешту) орган досудового розслідування не забезпечив застосування вказаного засобу контролю до підозрюваного і останній протягом цього часу не порушував процесуальні обов`язки.
Вимоги та короткий зміст та апеляційної скарги
9.В апеляційній скарзі захисник ставить питання про скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання прокурора про проводження підозрюваному строку домашнього арешту.
10.Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків слідчого судді, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження. Захисник зазначила, що: (1) стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Зокрема, (а) в обґрунтування відсутності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду захисник вказала, що з моменту застосування домашнього арешту підозрюваний не вживав жодних заходів до переховування та належно виконував процесуальні обов`язки (з`являвся на викликами до суду, слідчого). Також захисник посилалась на встановлені законодавством Російської Федерації обмеження щодо в`їзду на її територію громадян України, а саме існує можливість в`їзду лише за умови запрошення приймаючої сторони, гарантування тим, хто запрошує, надання житлової площі, грошової підтримки, оплати медичного полісу, а також обмежений термін перебування на території Російської Федерації. Крім цього, функціонування в Україні системи контролю осіб, які перетинають кордон, «Аркан» унеможливлює перетин кордону особами, стосовно яких застосовано запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.(б) В обґрунтування відсутності ризику впливу на свідків захисник зазначила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як основні свідки у провадженні є можливо агентами СБУ та НАБУ, тому підозрюваний не може на них впливати. (2) Прокурором не доведено наявності законної мети та підстав для застосування запобіжного заходу. При цьому (а) злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким, а не особливо тяжким; (б) матеріали НСРД спростовують наявність вимагання, що інкримінується підозрюваному; (в) дії правоохоронних органів містять ознаки фабрикації кримінального провадження, створення штучних доказів та притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинуватих осіб. За таких обставин неможливо встановити обґрунтованість підозри. (3) На час звернення прокурора з клопотанням про продовження строку домашнього арешту, строк досудового розслідування закінчувався 14.02.2020. Копію ухвали слідчого судді від 07.02.2020 про продовження строку досудового розслідування до 14.04.2020 прокурор надав слідчому судді після свого виступу по суті, при цьому стороні захисту її копію взагалі не надав, чим порушено право на захист. (4) Слідчим суддею порушено вимоги частини 6 статті 181 КПК, оскільки строк дії оскаржуваної ухвали більше ніж два місяці.
11.Також в апеляційній скарзі захисник наводить дані щодо особистої ситуації підозрюваного ОСОБА_1 .
Позиції учасників судового провадження
12.Захисник Матяш Т. В. та підозрюваний ОСОБА_1 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
13.Прокурор Макар О. І. заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення.
Оцінка та мотиви Суду
14.З метою правильного вирішення апеляційної скарги Суд має визначити чи були законні підстави для продовження строку домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово.
15.Суд на це питання надає ствердну відповідь з мотивів, викладених нижче.
16.Строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК (частина 6 статті 181 КПК). Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (частина 4 статті 199 КПК). Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (частини 3 та 5 статті 199 КПК).
17.В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).
18.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).Отже, для обґрунтування відповідей, які Суд зафіксував вище у пункті 15 цієї ухвали, необхідно в межах доводів апеляційної скарги розкрити: (1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (2) чи продовжують існувати ризики, які були заявлені прокурором, та їх обґрунтованість; (3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
(1) Кримінальне правопорушення, у якому підозрювалася особа
19.За версією сторони обвинувачення, 08.08.2019 заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_1 вимагали у представника ТОВ «Юридичне бюро Юржитло» Святенка М. О. грошові кошти у розмірі 80 000 доларів США за вплив на колегію суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо винесення рішення про стягнення боргу в розмірі 10 332 566 грн. з ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9» на користь ТОВ «Юридичне бюро Юржитло».
20.08.08.2019 через посередника ОСОБА_5 підозрюваний ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 отримали першу частину грошових коштів у розмірі 50 000 доларів США.
21.Продовжуючи вчиняти неправомірні дії, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 вимагав від ОСОБА_4 - представника ТОВ «Фірма «Катран-К», грошові кошти у розмірі 1 000 000 доларів США за здійснення впливу на відповідних службових осіб Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації шляхом використання своїх службових обов`язків із посадовими особами органів державної влади задля позитивного вирішення питання про отримання ТОВ «Фірма «Катран-К» дозволу на початок проведення будівельних робіт багатоповерхового будинку на земельній ділянці «Ринку Рибалка» в місті Києві по вулиці Набережне Шосе, 25 /3 , яка входить до меж території охоронюваної (буферної зони) зони об`єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра».
22.14.08.2019 після отримання другої частини коштів за вплив на суддів Верховного Суду в розмірі 30 000 доларів США та частини коштів за надання дозволу на будівництво багатоповерхового будинку у розмірі 450 000 доларів США, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було затримано.
23.Діянням ОСОБА_1 надана правова кваліфікація за частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 369-2 КК - одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішень особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
24. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину (частина 4 статті 12, примітка 1 статті 45, частина 3 статті 369-2 КК).
25.Крім того, за версією сторони обвинувачення підозрюваний ОСОБА_1 за попереденьоюпопередньою змовою із ОСОБА_2 мали вплинути на посадових осіб Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації, а також суддів Верховного Суду (тобто ОСОБА_1 фактично підозрюється у вчиненні двох злочинів).
26.При проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 вилучено грошові кошти у розмірі 11 000 доларів США (були передані 08.08.2019 за вплив на суддів Верховного Суду). ВУ ході обшуку автомобіля, яким користувався ОСОБА_1 , вилучено грошові кошти у розмірі 30 000 доларів США (були передані 14.08.2019 за вплив на суддів Верховного Суду) та 2 000 доларів США та імітаційні засоби у вигляді грошових коштів в розмірі 448 000 доларів США (були передані за вплив на службових осіб Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації).
Щодо обґрунтованості підозри
27.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).
28.Наявність обґрунтованої підозри є умовою sine qua non законності застосування запобіжного заходу.
29.На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення прокурор надав серед іншого: (1) протоколи допиту свідка ОСОБА_3 (том 1 а. с. 168-218); (2) протоколи допиту свідка ОСОБА_4 (том 1 а. с. 117-156); (3) протокол допиту свідка ОСОБА_5 (том 1 а. с. 219-225); (4) протокол допиту свідка ОСОБА_8 (том 2 а. с. 167-172); (5) протоколи огляду матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій (том 2 а. с. 63-94); (6) протоколи огляду та вручення грошових коштів (том 2 а. с. 4-8, 14-20); (7) протокол затримання та особистого обшуку ОСОБА_1 (том 2 а. с. 103-113); (8) протокол обшуку квартири ОСОБА_1 (том 2 а. с.123-130); (9) протокол обшуку автомобіля, яким користувався ОСОБА_1 (том 2 а. с. 155-166); (10) поротокол огляду вилучених грошових коштів (том 2 а. с. 173-175); (11) витяги з Державного реєстру актів цивільного стану та актові записи (том 2 а. с. 176-181, 220-221); (12) протокол затримання ОСОБА_2 (том 2 а. с. 95-102); (13) протокол обшуку службового кабінету ОСОБА_2 (том 2 а. с. 140-146); (14) протокол огляду документів, вилучених в ході обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_2 (том 2 а. с. 46-55).
30.З наданих прокурором матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що протягом липня-серпня 2019 року між свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та підозрюваними ОСОБА_2 і ОСОБА_1 відбувались зустрічі, під час яких обговорювались питання щодо обставин, які є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні. Зі змісту розмов вбачається повна обізнаність підозрюваних ОСОБА_2 і ОСОБА_1 щодо предмету обговорення. Зокрема, підозрювані детально зазначають про свою участь у ймовірному здійсненні впливу на осіб, зокрема, із зазначенням їх посад, імен або прізвищ, що дає можливість ідентифікувати їх як діючих на той час високопосадовців (окремих міністрів, посадових осіб окремих міністерств та департаментів, посадових осіб Генеральної прокуратури, Верховного Суду). Крім цього, підозрювані зазначають про суми і послідовність передачі свідками грошових коштів на їх користь, координують їх дії щодо подання документів, а також - про негативні наслідки у разі нездійснення передачі грошових коштів. З наведеного можна зробити висновок про активну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 у ймовірному вчиненні інкримінованого йому діяння.
31.Щодо доводів захисника стосовно провокації злочину Суд виходить із наступного. Вказаним обставинам має надаватись оцінка під час судового провадження на підставі дослідження всіх наявних матеріалів кримінального провадження. Разом з тим, з наявних у Суду матеріалів не вбачається очевидних ознак провокації. Активна поведінка підозрюваних, яка виражалась у вимаганні неправомірної вигоди спростовує провокування та відповідний довід сторони захисту.
32.Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність ознак вимагання у інкримінованих підозрюваному ОСОБА_1 діяннях, оскільки вони спростовуються матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій.
33.У КК відсутнє визначення вимагання неправомірної вигоди як кваліфікуючої ознаки зловживання впливом. Із урахуванням положень частини 1 статті 189 та пункту 5 примітки до статті 354 КК під зазначеним вимаганням слід розуміти вимогу щодо надання такої вигоди з погрозою здійснення впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави, результатом якого буде вчинення або невчинення дії з використанням її становища, яка може порушити права чи законні інтереси особи, яка надає неправомірну вигоду, її близьких родичів чи юридичних осіб, власником чи представником яких вона є, або умисне створення умов за допомогою зазначеного впливу, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігти чи припинити порушення прав чи законних інтересів зазначених осіб.
34.Зі змісту розмови підозрюваного ОСОБА_1 із свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , яка відбулась 23.07.2019, слідує, що підозрюваний ОСОБА_1 зазначив про можливість отримання дозволу на початок будівництво за умови участі у вирішенні цього питання ОСОБА_2 та за умови передання 1 000 000 доларів США, в протилежному випадку необхідний дозвіл отримати буде неможливо (том 2 а. с. 81-94). Тобто вбачається, що підозрювані із використанням свого впливу на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, унеможливили б отримання зазначеного дозволу у разі відмови надання їм неправомірної вигоди. На цьому етапі досудового розслідування наведеного достатньо для встановлення наявності вимагання неправомірної вигоди як кваліфікуючої ознаки зловживання впливом.
35.Виходячи з наявних матеріалів, Суд погоджується з висновком слідчого судді про можливу причетність ОСОБА_1 до вчиненні кримінального правопорушення та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».
(2) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість
36.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні (пункти 1, 3 частини 1 статті 177 КПК).
37.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
38.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
39.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні стосовно підозрюваного ОСОБА_1
40.Слідчим суддею встановлено наявність двох ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 1 статті 177 КПК: 1) переховування від органів досудового розслідування чи суду; 2) незаконно впливати на свідків та інших осіб у кримінальному провадженні.
Щодо продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду
41.Суд погоджується з висновком слідчого судді про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
42.Ризик переховування від правосуддя Суд оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, роботу, місце проживання).
43.Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна). До того ж звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення цього злочину КК не передбачено (статті 69, 75 КК).
44.Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
45.Суд погоджується з висновками слідчого судді, який окрім врахування тяжкості злочину, вчинення якого інкримінується підозрюваному ОСОБА_1 , врахував можливість використання у зв`язку із перебуванням у родинних відносинах із ОСОБА_2 наявність тісних соціальних зв`язків останнього із працівниками правоохоронних органів, службовими особами органів державної влади, що дає можливість, використовуючи їх, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.
46.У клопотанні прокурора вказаний ризик також обґрунтовується серед іншого, можливістю вибути на територію Російської Федерації чи тимчасово окуповану територію України, оскільки підозрюваним має там соціальні зв`язки. Також мати ОСОБА_1 - ОСОБА_9 є власником квартири у Донецьку (том 2 а. с. 188-189).
47.Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного ОСОБА_1 в сукупності дають підстави Суду дійти висновку про наявність ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Щодо продовження існування ризику незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні
48.Суд погоджується з висновками слідчого судді про наявність ризику незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного.
49.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
50.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
51.Слід погодитись також із висновками слідчого судді, що ризик можливого впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні - ОСОБА_2 та можливість узгодження між ними показань підтверджується як спільною зацікавленістю у цьому, так і наявністю родинних зв`язків між ними. Так, дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_10 є рідною сестрою ОСОБА_1 (том 2 а. с. 176-178, 179-181). Також Суд враховує отримані за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій дані, що підтверджують узгодження дій підозрюваними на всіх етапах вчинення інкримінованих стороною обвинувачення дій.
Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків
52. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Ніжин Чернігівської області, проживає у місті Києві (том 2 а. с. 182).
53.Зазначені обставини в світлі наведених вище фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені Судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування.
54.Суду не надано доказів щодо наявності у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків (місця роботи, дітей, майна).
(3) Щодо інших більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК
55.Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з домашнім арештом, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава (частина 1 статті 176 КПК).
56.При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж цілодобовий домашній арешт не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
57.З огляду на викладене, а також беручи до уваги наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та вагомість встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК, Суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та (2) зможе запобігти цим ризикам.
58.Щодо доводів захисника про порушення слідчим суддею вимог частини 6 статті 181КПК та визначенні строку дії ухвали більше ніж у два місяці Суд зазначає наступне. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців (частина 6 статті 181 КПК). Відповідно до зазначеної норми слідчий суддя вірно визначив строк, на який ним було продовжено домашній арешт, а саме: два місяці. Одночасно з цим слідчий суддя помилково розрахував дату закінчення цього двомісячного строку, вказавши дату його закінчення 10.04.2020. Вказана помилка є суто арифметичною та може бути усунута в порядку статті 379 КПК (шляхом подання заяви учасником кримінального провадження чи іншою заінтересованою особою про виправлення допущених в судовому рішенні описок, очевидних арифметичних помилок). При цьому Суд звертає увагу, що слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора, який просив продовжити строк домашнього арешту на 60 днів, до 10.04.2020. З цих підстав Суд відхиляє, доводи захисника щодо істотного порушення норм КПК при визначенні строку дії оскаржуваної ухвали.
59.Щодо доводів захисника про те, що станом на 05.02.2020 (на час звернення прокурора з клопотанням) строк досудового розслідування закінчувався 14.02.2020, а копії ухвали слідчого судді від 07.02.2020 про продовження строку досудового розслідування до 14.04.2020 була надана прокурорам лише слідчому судді (стороні захисту не вручалась) в судовому засіданні 07.02.2020, Суд зазначає наступне. Клопотання про продовження строку домашнього арешту має право подати прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (частина 6 статті 181, частина 1 статті 199 КПК). У цьому провадженні строк дії попередньої ухвали закінчувався 10.02.2020 (том 3 а. с. 172), тому прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку домашнього арешту 05.02.2020. У клопотанні прокурор зазначив, що 31.01.2020 до Вищого антикорупційного суду було подано клопотання про продовження строку досудового розслідування до восьми місяці (до 14.04.2020), проте воно станом на момент подання клопотання у цьому провадженні не було розглянуто (том 3 а. с. 190-194, 195). Ухвалою від 07.02.2020 слідчий суддя продовжила строк досудового розслідування до 14.04.2020. При цьому розгляд клопотання про продовження строку досудового розслідування було призначено на 10:30 07.02.2020, а розгляд клопотання про продовження строку домашнього арешту призначено на 12:00 07.02.2020. З цих підстав копія ухвали (резолютивна частина) про продовження строку досудового розслідування була надана слідчому судді у цьому провадженні лише 07.02.2020. Вказані обставини в сукупності свідчать, що вочевидь недобросовісної поведінки прокурора в цьому випадку не було. Надання ухвали слідчому судді без надання часу на ознайомлення стороні захисту не є суттєвим порушенням КПК, яке б вплинуло на правильність судового рішення. До того ж захист не клопотав про надання додаткового часу на вивчення цієї ухвали. Отже, в цій частині Судом не встановлено істотних порушень вимог КПК.
60.Щодо тверджень підозрюваного про необхідність проходження лікування, Суд зазначає наступне: (1) застосування домашнього арешту не позбавляє можливості проходження необхідного лікування; (2) сторона обвинувачення сприяє реалізації підозрюваним права на медичну допомогу, що підтвердив в судовому засіданні сам підозрюваний. З цих підстав Суд відхиляє зазначений довід захисту.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
61.Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК).
62.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (пункт 1 частини 3 статті 407 КПК).
63.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (частина 3 статті 132 КПК).
64.Вище Судом було встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 тяжкого корупційного злочину, що може бути підставою для застосування (продовження строку) запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту.
65.З огляду на встановлені та описані вище (1) наявність значного суспільного інтересу в цьому кримінальному провадженні та (2) ризики, передбачені статтею 177 КПК, Суд приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_1 , про який ідеться в клопотанні прокурора.
66.Завдання, для виконання якого прокурор звернувся з клопотанням від 04.02.2020, а саме: забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам може бути досягнуте лише через застосування до нього запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово покидати житло.
67.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку, що апеляційна скарга захисника має бути залишена без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишена без змін.
68.Керуючись статями 177, 178, 181, 194, 196, 199, 370, 404, 405, 407, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020 про продовження строку домашнього арешту - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Г. Михайленко
Судді М. С. Глотов
Д. С. Чорненька