Document No. 88196799

справа № 991/703/19

провадження №1-кп/991/28/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«10» березня 2020 р. м. Київ

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого: Шкодіна Я.В.,

суддів: Федорова О.В., Задорожної Л.І.,

за участю секретаря: Ахундової В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час підготовчого судового засідання заяву прокурора Кимлика Р.В. про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Шкодіна Я.В., суддів Задорожної Л.І., Федорова О.В. у кримінальному провадженні за № 52016000000000319 від 09 вересня 2016 року щодо обвинувачених:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Дніпро (Дніпропетровськ), громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився у м. Харкові, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який народився у м. Бершадь Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у м. Донецьк, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Грищука М.О., Кимлика Р.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників - Марфіна В.В., Черненка П.С., Петрощука А.В., Горпинченка О.М., Бабіча О.І., Горди В.В., Степанова І.В., Слюсара А.А., Сторожук О.С.,

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 52016000000000319 від 09 вересня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 листопада 2019 року вищезазначений обвинувальний акт був повернутий прокурору, як такий, що не відповідає положенням КПК України.

За результатами розгляду апеляційної скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду від 20 лютого 2020 року скасовано ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 25 листопада 2019 року в частині задоволення клопотання захисника Сторожук О.С. та повернення прокурору обвинувального акта у вищезазначеному кримінальному проваджені. Рішенням Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду дане кримінальне провадження було направлено до Вищого антикорупційного суду для нового розгляду обвинувального акта у тому ж складі суду, починаючи зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2020 року, постановленою в порядку ст. 314 КПК України, у даному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання 10 березня 2020 року прокурор Кимлик Р.В. заявив відвід колегії суддів у складі головуючого судді Шкодіна Я.В., суддів Федорова О.В. і Задорожної Л.І., посилаючись на сумнів в її неупередженості, з огляду на те, що 25 листопада 2019 року ця колегія прийняла рішення у даному кримінальному провадженні про повернення обвинувального акта прокурору, яке в подальшому було скасовано судом апеляційної інстанції. На думку прокурора, суддями уже була сформована правова позиція, що визнана помилковою Апеляційною палатою ВАКС, а тому при повторному розгляді ними обвинувального акта у цьому ж кримінальному провадженні виникає ризик упередженого ставлення та надання оцінки фактам і обставинам, що будуть досліджуватися.

Обвинувачені та їх захисники заперечували проти заявленого відводу, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, а також зазначили, що вказані дії сторони обвинувачення є лише процесуальним тиском на суд.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні та дослідивши матеріали кримінального провадження в межах, необхідних для розгляду заяви про відвід, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

Пункт 4 ч. 1 ст. 75 КПК України вказує на неможливість участі судді у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді, підтверджені відповідними доказами.

Прокурор мотивував свою заяву тим, що повторно розглядаючи обвинувальний акт у тому ж кримінальному провадженні тією ж колегією суддів наявний ризик упередженого ставлення та надання оцінки фактам і обставинам, які будуть досліджуватися, оскільки суддями вже було сформовано правову позицію, яка визнана помилковою апеляційною інстанцією.

З такою позицією прокурора колегія суддів погодитися не може, так як незгода з Ухвалою суду, яка в подальшому була скорегована апеляційною інстанцією не є, та не може бути, підставою для відводу.

Колегія суддів зазначає, що прийняте рішення від 25.11.2019 р., яке в подальшому було скасоване апеляційною інстанцією, було прийнято в рамках підготовчого судового засідання та не є остаточним рішенням у справі.

Зазначене кримінальне провадження також не є новим для колегії суддів, що в розумінні ч.2 ст.76 КПК України є необхідною умовою для зміни складу суду.

Необхідно також зазначити, що в оскаржуваній ухвалі від 25.11.19 р., суд не висловлював своєї позиції щодо винуватості або невинуватості обвинувачених у скоєнні злочинів та інших обставин, які підлягають доказуванню, а зазначив, що обвинувальний акт містить певні суттєві недоліки, які перешкоджають призначити його до судового розгляду.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Паунович проти Сербії» від 03 грудня 2019 року (заява № 54574/07), зокрема, в пункті 35 зазначив, що безсторонність означає відсутність упередженості або прихильності. Її наявність чи відсутність може бути оцінена за суб`єктивним критерієм, де повинні прийматися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі, та об`єктивним критерієм, який визначає, чи надав відповідний суддя достатні гарантії, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо другого критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим (див. «Мікалеф проти Мальти» [ВП], № 17056/06, § 96, ЄСПЛ 2009). Для того, щоб задовольнити вимогу неупередженості, національний суд повинен дотримуватися як суб`єктивних, так і об`єктивних критеріїв.

Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (колегії суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді (колегії суддів). Суб`єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді (колегії суддів) під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді (колегії суддів), які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.

Заявлений відвід не містить викладу обставин, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК України та обґрунтованих доводів про упередженість суддів і їх заінтересованість у результатах розгляду даного кримінального провадження.

Усі наведені прокурором доводи зводяться до незгоди з постановленням ухвали від 25 листопада 2019 року про повернення обвинувального акта та не ґрунтується на вимогах ст. 75,76 КПК України, ґрунтуються виключно на припущеннях, які не підтвердженні жодними доказами та не містять у собі достатніх підстав, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість колегії суддів, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 314-316, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви прокурора Кимлика Р.В. про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Шкодіна Я.В., суддів Задорожної Л.І., Федорова О.В.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Головуючий Шкодін Я.В.

Судді Федоров О.В.

Задорожна Л.І.