Document No. 88230236

Date of the hearing: 11/03/2020
Date of the decision: 11/03/2020
Case №: 991/1366/20
Proceeding №: 12015120020008270
Instance: HACC
Judicial form: Criminal
Decision type: On the imposition of an interim measure in the form of bail

Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.
Secretary : Finko Yu.V.
Lawyer : Nahaienka S.O., Budzheraka M.R.
Prosecutor : Skybenko O.I.

Справа № 991/1366/20

Провадження1-кс/991/1396/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурора Скибенка О.І.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисників Нагаєнка С.О., Буджерака М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Соболя А.Г., погоджене із прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенком О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Черкаси, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України,

у кримінальному провадженні № 12015120020008270, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2015,

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Соболя А.Г., погоджене із прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенком О.І. із вимогою про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 630 600 грн. та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.02.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Вищого антикорупційного суду Хамзіну Т.Р.

1.Доводи клопотання

В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015120020008270 від 03.09.2015 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, зокрема, за фактами заволодіння та замаху на заволодіння сільськогосподарською продукцією Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України в особливо великих розмірах.

Детектив посилається на такі фактичні обставини, що були встановлені у ході досудового розслідування.

24.03.2016 між ТОВ «Агроінвестпрайм» (Замовник) в особі директора ОСОБА_2 та Державним підприємством «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (далі - ДП ДГ «Червоний землероб») (Підрядник) в особі в.о. директора ОСОБА_3 укладено договір підряду № 1 за умовами якого підрядник зобов`язався на свій ризик виконати роботи з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, що перебувають у його постійному користуванні за завданням та з використанням посівного матеріалу замовника, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити виконані роботи та прийняти результат виконаних робіт. Під результатом робіт сторони розуміли врожай 2016 року.

У додатку № 1 до договору підряду № 1 від 24.03.2016 сторони визначили найменування сільськогосподарських культур, що будуть вирощуватися на виконання договору підряду № 1 від 24.03.2016.

З метою заволодіння ТОВ «Агроінвестпрайм» усім майбутнім врожаєм 2016 року, між ТОВ «Агроінвестпрайм» та ДП ДГ «Червоний землероб» у період з 09.04.2016 до 21.04.2016 року укладено Додаткову угоду № 1 до договору підряду № 1 від 24.03.2016. За умовами цієї угоди ДП ДГ «Червоний землероб» зобов`язався на свій ризик виконати роботи з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, які перебувають в його постійному користуванні та які на момент укладення угоди частково оброблені на засіяні восени 2015 року озимою пшеницею та озимим ячменем за завданням та з використанням матеріалів ТОВ «Агроінвестпрайм». Право власності на врожай озимих 2016 року за цією угодою мав належати ТОВ «Агроінвестпрайм» та ДП ДГ «Червоний землероб» у частині, що мала визначатися умовами цієї додаткової угоди. При чому ТОВ «Агроінвестпрайм» зареєстровано як суб`єкт господарської діяльності після проведення восени 2015 року посіву озимої пшениці та озимого ячменю.

У подальшому між ТОВ «Агроінвестпрайм» та ДП ДГ «Червоний землероб» було укладено завідомо невигідну для ДП ДГ «Червоний землероб» угоду від 30.03.2016 про внесення змін до Додаткової угоди № 1 від 24.03.2016 до Договору підряду № 1 від 24.03.2016. За умовами цієї угоди ДП ДГ «Червоний землероб» фактично відмовилося від своєї частини права власності на врожай озимих 2016 року, визначивши у п.п. 3, 4 Угоди, що врожай озимих 2016 року на визначених у додатках земельних ділянках є власністю ТОВ «Агроінвестпрайм» з дати укладення угоди.

Тобто, в.о. директора ДП ДГ «Червоний землероб» ОСОБА_3 , розуміючи, що засівання озимих культур розпочато з посівного матеріалу та за кошти державного підприємства восени 2015 року, ще до державної реєстрації ТОВ «Агроінвестпрайм», і що за таких умов врожай озимих 2016 року не охоплювався договором підряду № 1 від 24.03.2016 року, безпідставно передала ТОВ «Агроінвестпрайм» право власності на весь майбутній врожай озимих 2016 року.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку ДП ДГ «Червоний землероб» в 2016 році було зібрано 1 230,64 т озимого ячменю та 2 117,61 т озимої пшениці, загальна вартість яких на умовах поставки EXW станом на 25.07.2016, становила 11 523 037,64 грн.

З урахуванням укладеного, 17.06.2016 між ТОВ «Агроінвестпрайм» та ТОВ «Інтерсервіс +» договору № 2 викупу права вимоги залишку майна по зобов`язанню ДП ДГ «Червоний землероб» по договору відповідального зберігання, вартість набутого ТОВ «Агроінвестпрайм» права власності на сільськогосподарську продукцію ДП ДГ «Червоний землероб» врожаю озимих 2016 року склала 11 031 957,64 грн.

Також в.о. директора ДП ДГ «Червоний землероб» ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Агроінвестпрайм», з метою заволодіння всім майбутнім врожаєм державного підприємства 2016 року, розуміючи що за умовами договору підряду № 1 від 24.03.2016 ТОВ «Агроінвестпрайм» може набути право власності лише на частину врожаю 2016 і що частина полів упродовж березня-травня 2016 року вже засіяні просом Миронівське, соєю Ювілейна еліта, соняшником Ясон, ярим ячмінем СН-28 І репродукції, ярим ячмінем Созонівський еліта, уклала фіктивний договір купівлі-продажу посівного матеріалу (насіння).

Так у період часу з другої половини травня по липень 2016 року, розуміючи, що посівний матеріал сортів проса Миронівське, соя Ювілейна еліта, соняшник Ясон, ярий ячмінь СН-28 І репродукції, ярий ячмінь Созонівський еліта, на підставі матеріальних звітів по токах був списаний упродовж березня-травня 2016 року для проведення їх посіву, діючи умисно з умислом на видачу завідомо неправдивих документів, які б підтверджували право власності на врожай 2016 року, ОСОБА_3 як в.о. директора ДП ДГ «Червоний землероб», з однієї сторони та ОСОБА_2 , як директор ТОВ «Інвестпрайм» з іншої, уклали та підписали договір № 1/1, датований 24.03.2016, предметом якого був вищезазначений посівний матеріал на загальну суму 580 990 грн., а також видаткову накладну № 1 від 24.03.2016 про передачу ТОВ «Агроінвестпрайм» посівного матеріалу - насіння проса Миронівське, соя Ювілейна еліта, соняшник Ясон, ярий ячмінь СН-28 І репродукції, ярий ячмінь Созонівський еліта на зазначену суму.

У подальшому, складено заявку № 2 від 31.03.2016, підписану від імені в.о. директора ДП ДГ «Червоний землероб» ОСОБА_3 , про надання товаро-матеріальних цінностей у переробку за договором підряду від 24.03.2016 відповідно до якої ДП ДГ «Червоний землероб» просило ТОВ «Агроінвестпрайм» надати посівний матеріал, в тому числі, насіння проса Миронівське, сої Ювілейна еліта, соняшника Ясон, ярого ячменю СН-28 І репродукція, ярого ячменю Созонівський еліта.

Також складено завідомо підроблений Додаток № 2-2 від 04.04.2016 по договору підряду № 1 від 24.03.2016 та акт № 2 від 04.04.2016 приймання-передачі матеріалів у переробку, підписаний від імені директора ТОВ «Агроінвестпрайм» ОСОБА_2 та в.о. директора ДП ДГ «Червоний землероб» ОСОБА_3 , відповідно до яких, у тому числі, було передано посівний матеріал - насіння проса Миронівське, сої Ювілейна еліта, соняшника Ясон, ярого ячменю СН-28 І репродукція, ярого ячменю Созонівський еліта.

В результаті укладення договору № 1/1 від 24.03.2016 та складення додатку № 2-2 від 04.04.2016 до договору підряду № 1 від 24.03.2016 та акту № 2 від 04.04.2016 приймання-передачі матеріалів у переробку ОСОБА_3 за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «Агроінвестпрайм» створили умови, за яких в силу положень договору підряду № 1 від 24.03.2016 врожай 2016 року, який вирощений з насіння проса Миронівське, сої Ювілейна еліта, соняшника Ясон, ярого ячменю СН-28 І репродукція, ярого ячменю Созонівський еліта на праві власності належить ТОВ «Агроінвестпрайм».

Відповідно до даних бухгалтерського обліку ДП ДГ «Червоний землероб» та ТОВ «Агроінвестпрайм» в 2016 році було зібрано 136,87 тон соняшнику Ясон, 487,38 т сої Ювілейна, 69 т проса Миронівське, 515,2 т ячменя ярого, загальна вартість яких на умовах поставки EXW становить 8 898 923,34 грн.

У подальшому частина сільськогосподарської продукції ДП ДГ «Червоний землероб» була вивезена ТОВ «Агроінвестпрайм», в результаті чого службові особи ДП ДГ «Червоний землероб» за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Агроінвестпрайм» заволоділи сільськогосподарською продукцією ДП ДГ «Червоний землероб» врожаю 2016 року на суму 6 937 661,09 грн. та вчинили замах на заволодіння сільськогосподарською продукцією ДП ДГ «Червоний землероб» врожаю 2016 року на суму 1 961 262,25 грн.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 здійснював фактичне керівництво діями всіх осіб, залучених до заволодіння сільськогосподарською продукцією ДП «ДГ «Червоний землероб»

11.02.2020 детективом Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Соболем А.Г., за погодженням із прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенком О.І. складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 , яку вручено останньому 13.02.2020, у вчиненні злочинів, передбачених:

- ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України - організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах;

- ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України - організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах;

- ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України - організації складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

У клопотанні зазначено такі підстави для звернення із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави:

- наявність достатніх підстав вважати, що один із злочинів, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а саме, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна;

- наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

При визначенні розміру застави детектив керувався тяжкістю та специфікою злочинів, розміром завданих збитків, майновим станом підозрюваного та його близьких осіб.

2. Доводи сторони обвинувачення у судовому засіданні

Прокурор Скибенко О.І. клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 630 600 грн. підтримав з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що зібрані на теперішній час докази свідчать про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, що йому інкримінуються та підтверджують існування ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За твердженням прокурора, застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу є необхідним заходом для досягнення дієвості кримінального провадження, запобігання існуючим ризикам та виконання ним процесуальних обов`язків.

Розмір застави, визначений у межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, та з урахуванням майнового стану підозрюваного та розміру збитків, не є непомірним для останнього.

3. Доводи сторони захисту у судовому засіданні

Підозрюваний ОСОБА_1 та захисники Буджерак Р.М. і Нагаєнко С.О. заперечили проти клопотання. Зазначили, що розмір застави, який просить застосувати орган досудового розслідування є завідомо непомірним для підозрюваного.

В обґрунтування заперечень сторона захисту, зазначила про надуманість повідомленої ОСОБА_1 підозри. Так, за їх твердженням докази, якими сторона обвинувачення обґрунтовує існування обґрунтованої підозри лише констатує реальність господарських відносин між ТОВ «Агроінвестпрайма» та ДП ДГ «Червоний землероб». Не погоджується сторона захисту із доводами органу досудового розслідування що стосуються оцінки зернових, які були предметом посягання. На думку захисників, між ТОВ «Агроінвестпрайм» та ДП ДГ «Червоний землероб» існують виключно цивільно-правові відносини, які повинні вирішуватися у судовому порядку за правилами господарського судочинства, а не інакше. Також стверджують про те, що матеріали досудового розслідування не містять беззаперечних доказів, які підтверджували причетність ОСОБА_1 до обставин, викладених у клопотанні.

Обставини наведені в обґрунтування наявності ризиків захисники вважають також надуманими та не підтвердженими достатніми доказами.

Так, стверджуючи про відсутність ризиків про які зазначається у клопотанні захисники посилаються на позитивну характеристику ОСОБА_1 за місцем проживання, наявністю на його утриманні двох малолітніх дітей, міцні соціальні зв`язки у місці проживання.

Одним із факторів, який, на думку сторони захисту, спростовує ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду є той факт, що ОСОБА_1 не володіє іноземними мовами.

Докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження майнового стану ОСОБА_1 вважають однобокими. Так, вказуючи розмір доходу, отриманий ОСОБА_1 орган досудового розслідування не враховує, що цей дохід є загальним, визначеним без врахування усіх видатків, зокрема сплати податків та інших обов`язкових платежів. Посилаючись на отримання сестрою ОСОБА_1 - ОСОБА_2 7 848 237,65 грн. поворотної фінансової допомоги, орган досудового розслідування, не бере до уваги, що іншого доходу після цього ОСОБА_2 і не отримувала.

Про відсутність існування будь-якого ризику та відповідно необхідності застосування запобіжного заходу свідчить також те, що протягом усього часу досудового розслідування ( з 2015 року) ОСОБА_1 . демонструє належну процесуальну поведінку, не намагався переховуватися від органів слідства чи суду.

Також захисники просили врахувати ту обставину, що у межах іншого кримінального провадження до ОСОБА_1 вже застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 010 400 грн., у межах якого ОСОБА_1 також демонструє належну процесуальну поведінку.

До матеріалів клопотання надано письмові заперечення захисника Нагаєнка С.О. та документи, що характеризують особу підозрюваного та його майновий стан, зокрема, копію свідоцтва про шлюб з гр. ОСОБА_4 , копії свідоцтв про народження ОСОБА_5 (2013 року народження) та ОСОБА_6 (2013 року народження), договору найму житла від 10.10.2018 (адреса: АДРЕСА_2 )

У разі якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу просили застосувати до ОСОБА_1 менш обтяжливий запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4.1 Щодо наявності обґрунтованої підозри

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

В судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_1 до злочинів у вчиненні яких він підозрюється:

- довідка перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП ДГ «Червоний землероб» від 21.04.2017. Вказана довідка, зокрема, містить висновок про те, що факт отримання від ТОВ «Агроінвестрайм» посівного матеріалу на підставі видаткової накладної від 04.04.2016 № 2 знайшов своє відображення лише у грудні 2016 року, хоча посівний матеріал був списаний протягом березня - травня 2016 року. Грошові кошти за реалізований посівний матеріал до ДП ДГ «Червоний землероб» не надходили. Документи про одержання від ТОВ «Агроінвестпрайм» посівного матеріалу належним чином не оформлені;

- висновки судово-товарознавчих експертиз № 24302/24303/18-53 від 18.12.2018, 2464/19-53 від 15.02.2019; 2462/19-53 від 15.02.2019, 2461/19-53 від 15.02.2019; 2463/19-53 від 15.02.2019 згідно з якими загальна вартість сільськогосподарської продукції ДП ДГ «Червоний землероб» яка передана та мала б бути передана у власність ТОВ «Агроінвестпрайм» становить 20 421 960,98 грн.;

- договір підряду № 1 від 24.03.2016, укладений між ТОВ «Агроінвестпрайм» та ДП ДГ «Червоний землероб». За умовами договору ДП ДГ «Червоний землероб» зобов`язався на свій ризик виконати роботи з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, що перебувають у його постійному користуванні за завданням та з використанням посівного матеріалу ТОВ «Агроінвестпрайм», а ТОВ «Агроінвестпрайм» зобов`язався прийняти і оплатити виконані роботи та прийняти результат виконаних робіт. Під результатом робіт сторони розуміли врожай 2016 року;

- додаткова угода № 1 від 24.03.2016 до договору підряду № 1 від 24.03.2016. За цією угодою ДП ДГ «Червоний землероб» зобов`язався виконати роботи по вирощуванню врожаю озимих 2016 року, що був засіяний і оброблений восени 2015 року;

- угода від 30.03.2016 про внесення змін до додаткової угоди № 1 від 24.03.2016, якою право власності на весь врожай озимих 2016 року визначено за ТОВ «Агроінвестпрайм». В свою чергу, ДП ДГ «Червоний землероб» мало б отримати компенсацію витрат, пов`язаних із вирощуванням цього врожаю;

- договір № 1/1 від 24.03.2016 із видатковою накладною № 1 до нього, згідно з якими ДП ДГ «Червоний землероб» продало ТОВ «Агроінвестпрайм» посівний матеріал на суму 580 990 грн.;

- висновок судово-економічної експертизи № 133/7 від 06.12.2018, щодо вартості сільськогосподарської продукції ДП ДГ «Червоний землероб» врожаю 2016 року, реалізованої ТОВ «Агроінвестпрайм», що склало 41 481 749,05 грн.;

- висновок судово-економічної експертизи № 19/13-2/419-СЕ/17 від 23.08.2018, яким підтверджено факт збору ДП ДГ «Червоний землероб» сільськогосподарської продукції врожаю 2016 року у кількості 2117,61 т озимої пшениці, 1203,64 т озимого ячменя, 515,2 т. ярого ячменя, 95,2 т проса, 525,48 т сої, 2451,1 т соняшника. Згідно з цим же висновком передача посівного матеріалу від ТОВ «Агроінвестпрайм» до ДП ДГ «Червоний землероб» на підставі видаткової накладної № 2 від 04.04.2016 облікована у грудні 2016 року;

- протоколи огляду за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій на яких зокрема зафіксовано факт розмови між ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо необхідності складення первинних документів щодо господарських відносин ДП ДГ «Червоний землероб» та ТОВ «Агроінвестпрайм», у зв`язку із витребуванням цієї інформації Національним антикорупційним бюро України;

- протоколи, складені за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_1 , за результатами якого зафіксовано надання ОСОБА_1 вказівок працівникам компаній, які здійснювали бухгалтерський та юридичний супровід діяльності ТОВ «Агроівнестпрайм» та фінансово-господарських операцій з ДП «ДГ «Червоний землероб», та керівництву ТОВ «Агроінвестпрайм» щодо підписання документів.

Досліджені докази свідчать про те, що дійсно могли мати місце факти заволодіння коштами ДП ДГ «Червоний землероб», шляхом описаним органом досудового розслідування у клопотанні, а також дають підстави для висновку щодо можливої причетності ОСОБА_1 до цих дій, які органом досудового розслідування інкриміновані за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Заперечення сторони захисту стосуються оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення на предмет їх належності, допустимості та достатності, що виходить за межі тих питань, які слідчий суддя має вирішувати під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

На цій стадії, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

4.2. Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду;

- ризик того, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризик незаконно впливати на свідків, експертів та спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

В обґрунтування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду детектив посилається на тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 ; наявність у ОСОБА_1 паспорту громадянина України для виїзду за кордон; майновий стан підозрюваного (у 2015 р. - 668 453,78 грн., у 2016 р. - 2 750 121,61 грн., у 2017 р. - 734 900 грн., у 2018 р. - 991 367,52 грн.)

Ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення детектив обґрунтовує необхідністю здійснення ряду слідчих (розшукових) дій у, тому числі за місцезнаходженням ТОВ «Агроінвестпрайм». Також детектив зазначає про те, що під час обшуку у приміщеннях ТОВ «Агроінвестпрайм» не було виявлено договорів про надання поворотної фінансової допомоги на виплату заробітної плати працівникам державного підприємства. Оскільки ОСОБА_1 здійснював фактичне керівництво діяльністю ТОВ «Агроінвестпрайм» та підприємствами, що здійснювали його юридичне та бухгалтерське супроводження - ТОВ «Юридична компанія «Правопростір» та ТОВ «Бухгалтерська компанія «Дім обліку», то у органу досудового розслідування є підстави вважати, що він може надавати вказівки працівникам цих підприємств щодо знищення, спотворення чи приховання документів, що стосуються обставин заволодіння продукцією ДП «ДГ «Червоний землероб» врожаю 2016 року, оригінали яких не було вилучено у ході проведення досудового розслідування.

Існування ризику незаконного впливу на свідків, експертів та спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні детектив обґрунтовує тим, що 12.02.2016 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (завданні умисного тяжкого тілесного ушкодження). Наведене, на думку детектива, свідчить про те, що ОСОБА_1 здатен до здійснення насильницьких дій, у тому числі і щодо свідків чи інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою надання ними вигідних для нього свідчень.

Крім цього детектив вважає, що ОСОБА_1 може використати свій вплив і зв`язки у інших сферах з метою впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, у тому числі і тих, які працюють у ДП «ДГ «Червоний землероб».

Оцінюючи наявність ризиків на існування яких посилається сторона обвинувачення слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 . Так злочин, передбачений ч.5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При оцінці цього ризику слідчий суддя також враховує той факт, що у межах цього кримінального провадження розслідується факт заволодіння продукцією державного підприємства на суму 6 937 661,09 грн. та замаху на заволодіння продукцією цього ж підприємства на суму 1 961 262,25 грн., що є особливо великим розміром у розумінні ст. 191 КК України.

Також слідчий суддя бере до уваги майновий стан підозрюваного. Так, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами сукупний дохід ОСОБА_1 за 2015 рік склав 668453,78 грн., за 2016 рік - 2750121,61 грн., за 2017 рік - 734900 грн., за 2018 рік - 991367,52 грн.

Грошових коштів у зазначених розмірах, на думку слідчого судді, буде достатньо для переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Отже тяжкість можливого покарання, у сукупності із розміром шкоди та майновим станом підозрюваного дають підстави для висновку щодо існування ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Обґрунтованим вважає слідчий суддя і твердження сторони обвинувачення щодо існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

При оцінці існування цього ризику слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

З цих підстав, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя погоджується із тим, що на теперішній час існує ризик того, що ОСОБА_1 може вчинити дії із тиску на свідків з метою зміни наданих ними свідчень.

Водночас, у зв`язку із тим, що на теперішній час, відсутній обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1 , яким його визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, слідчий суддя при оцінці ризику впливу на свідків не враховує цю обставину, як таку, що свідчить про те, що останній може шляхом застосування насильства здійснювати тиск на свідків з метою зміни ними свідчень.

З урахуванням тривалості досудового розслідування (відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 03.09.2015) та критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику на які наявне посилання вище, не знайшли свого підтвердження доводи сторони обвинувачення про існування ризику знищення, спотворення та приховання доказів у кримінальному провадженні, а тому цей ризик не враховується слідчим суддею при вирішенні цього клопотання.

4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 182 КК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги доводи сторони захисту, які стосуються відомостей, що характеризують особу ОСОБА_1 .

Зокрема, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 :

- за місцем проживання має міцні соціальні зв`язки;

- одружений, має на утриманні двох дітей 2003 року народження;

- у межах цього кримінального провадження, а також іншого кримінального провадження у межах якого до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави 1 010 400 грн. демонструє належну процесуальну поведінку.

Доказів, що підтверджують ту обставину, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання, стороною захисту не надано, а тому при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя не враховує ці доводи захисників.

Проте з урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 характеру та обставин справи, розміру шкоди, дійшов висновку, що на теперішній час, застосування більш м`яких запобіжних заходів, як-то особистого зобов`язання, не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

За таких підстав клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити.

4.4. Щодо розміру застави

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен головним чином визначатися, виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У клопотанні детектив просить визначити підозрюваному заставу у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме: у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 грн.

Визначаючи такий розмір застави детектив виходив із розміру завданої шкоди, майнового стану підозрюваного та його сестри ОСОБА_2 , а також наявністю матеріальних активів у вигляді нерухомого майна та корпоративних прав в статутних фондах суб`єктів господарювання.

Разом з цим, враховуючи встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 заставу у меншому у розмірі, а саме: 238 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 500 276,00 грн.

При визначенні застави у такому розмірі слідчий суддя враховує, що у ОСОБА_1 є обов`язок по утриманню двох неповнолітніх дітей; той факт, що він проживає у орендованій квартирі, щомісячна оплата за користування якою становить 5 000 грн.; 29.06.2017 у межах іншого кримінального провадження вніс заставу у сумі 1 010 400 грн. та демонструє належну процесуальну поведінку.

Крім того доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 нерухомого майна та корпоративних прав в статутних фондах суб`єктів господарювання, на які посилається сторона обвинувачення до матеріалів клопотання не надано.

З огляду на ці обставини, слідчий суддя вважає, що у цьому випадку, застава у розмірі 500 276,00 грн. є такою, що здатна забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного та не є непомірною для підозрюваного.

4.5. Щодо обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та строку на який їх належить покласти

У клопотанні детектив просив покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, зі свідками: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- носити електронний засіб контролю.

Враховуючи встановлені обставини слідчий суддя вважає, що запобігти існуючим у цьому кримінальному провадженні ризикам можливо та забезпечити досягнення дієвості кримінального провадження можливо і без покладення обов`язку носити електронний засіб контролю. Отже слідчий суддя вважає за можливе не покладати на підозрюваного ОСОБА_1 цей обов`язок.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Оскільки у кримінальному провадженні № 12015120020008270 від 03.09.2015 про підозру повідомлено 11.02.2020, то з урахуванням положень ч. 1 ст. 219 КПК України, строк виконання обов`язків слід визначити до 10.04.2020 включно.

За наведених вище обставин клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Соболя А.Г. про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Соболя А.Г., погоджене із прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенком О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_1 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави - 238 (двісті тридцять вісім) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 500 276,00 (п`ятсот тисяч двісті сімдесят шість) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.

Термін дії, покладених слідчим суддею обов`язків визначити до 10.04.2020 включно, в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12015120020008270.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Т. Р. Хамзін