Document No. 88230238

Справа № 991/872/20

Провадження1-кс/991/887/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

заявника ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Сав`юка Максима Ігоровича від 17.01.2020 про закриття кримінального провадження № 52019000000000950 від 28.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 29.01.2020 для розгляду скарги визначено слідчого суддю Хамзіна Т.Р .

Ухвалою від 31.01.2020 відкрито провадження за скаргою та призначено судове засідання.

1. Заявлені вимоги та їх обґрунтування

Заявниця зазначає, що 17.01.2020 детектив Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України виніс постанову про закриття кримінального провадження № 52019000000000950 від 28.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із встановленням відсутності у діянні складу кримінального правопорушення.

Таке рішення заявниця вважає незаконним та необґрунтованим. На її думку, висновки детектива базуються на власних припущеннях, не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать нормам кримінального процесуального закону.

Заявниця зазначає, що приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, детектив фактично не вчинив жодної процесуальної дії на встановлення обставин, які підлягають доказуванню. Зокрема посилається на те, що детектив не допитав жодну із осіб з числа звинувачуваних у вчиненні кримінальному правопорушенні; не допитав її у якості потерпілої та намагався свідомо усунути від участі у досудовому розслідуванні, допитавши її у якості свідка; не вручив їй пам`ятку про права та обов`язки потерпілої.

Враховуючи викладене заявниця просила:

- скасувати постанову детектива НАБУ Сав`юка М.І. від 17.01.2020 про закриття кримінального провадження №52019000000000950 від 28.10.2019;

- матеріали кримінального провадження №52019000000000950 від 28.10.2019 повернути до НАБУ для продовження досудового розслідування.

2. Позиції сторін у судовому засіданні

Заявниця у судовому засіданні скаргу з підстав наведених у ній підтримала та просила ухвалити рішення про скасування оскаржуваної постанови. Наголосила на тому, що під час досудового розслідування детектив не вжив усіх необхідних заходів для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, не допитав жодної особи, усунув її від участі у досудовому розслідуванні. Стверджує, що детективом фактично не вжито жодних заходів із встановлення винних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Для участі у судовому засіданні викликався детектив Національного антикорупційного бюро України, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000950.

Детектив Національного антикорупційного бюро України у судове засідання не з`явився. 10.02.2020 надіслав заперечення за змістом яких просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 та розглянути скаргу без його участі.

В обґрунтування заперечень послався на необґрунтованість вимог заявниці. Зокрема зазначив, що в результаті перевірки фактів, викладених у заяві ОСОБА_1 дійшов висновку, що усі доводи наведені у ній зводяться до незгоди із рішенням ВРП, прийнятим у межах дисциплінарної скарги щодо судді Київського районного суду м. Одеси. Конкретної інформації, яка стосується обставин отримання членами ВРП неправомірної вигоди заява не містить, а від допиту з метою з`ясування цих обставин ОСОБА_1 відмовилася. Стверджує, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято після проведення повного та обґрунтованого досудового розслідування.

На виконання ухвали слідчого судді детектив надіслав матеріали кримінального провадження №52019000000000950.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України неявка детектива не є перешкодою для розгляду скарги, її розглянуто без участі детектива НАБУ.

Заслухавши доводи представника заявника, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №52019000000000950 слідчий суддя дійшов таких висновків.

3. Обставини встановлені слідчим суддею

29.10.2019 Національним антикорупційним бюро України на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.10.2019 за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру внесені відомості про кримінальне правопорушення. Кримінальному провадженню присвоєно №52019000000000950.

Відомості внесені за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України за фактом службової недбалості членів Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 при розгляді скарги ОСОБА_1 від 24.09.2018.

Постановою прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 14.11.2019 змінено попередню кваліфікацію кримінального правопорушення із ч. 1 ст. 367 КК України на ч. 1 ст. 364 КК України.

Постановою від 17.01.2020 детектив Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Сав`юк М.І. закрив кримінальне провадження №52019000000000950 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Пунктом 3 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право оскарження на досудовому провадженні рішень слідчого про закриття кримінального провадження.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України однією із підстав закриття кримінального провадження є встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

За змістом ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У ч. 2 ст. 9 КПК України закріплено обов`язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

При цьому за змістом ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається за загальним правилом на слідчого та прокурора.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться у п. 3 Узагальнення ВССУ про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з`ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

Таким чином, правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що приймаючи рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із встановленням відсутності у діях членів Вищої ради правосуддя складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України детектив, в першу чергу, враховував те, що таке діяння має бути вчинене «всупереч інтересам служби», що означає, що службова особа не бажає рахуватися з покладеними на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов`язками, діє всупереч їм, не звертає уваги на службові інтереси. По-друге, що в результаті зловживання владою чи зловживання службовим становищем мають наступати наслідки у виді істотної шкоди чи тяжких наслідків. Проте на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів він не встановив, ні мету та спосіб вчинення зловживання владою чи службовим становищем, ні відомостей щодо завдання будь-якої шкоди охоронюваним законом інтересам.

Стаття 364 КК України передбачає кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем.

Із змісту ч. 1 ст. 364 КК України вбачається, що об`єктивна сторона цього злочину має такі обов`язкові ознаки: 1) діяння, а саме: використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що полягає у певних діях або бездіяльності суб`єкта, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи; 2) наслідки, у виді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; 3) причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Суб`єктом злочину є службова особа, визначення якої наведено у примітці 1 до ст. 364 КК України.

Зловживання владою характеризується як вчинене всупереч інтересам служби використання службовою особою, яка є представником законодавчої, виконавчої чи судової влади, своїх повноважень і можливостей щодо пред`явлення вимог і прийняття рішень, обов`язкових для виконання іншими фізичними або юридичними особами. Зловживанням службовим становищем є вчинене всупереч інтересам служби використання службовою особою своїх повноважень і можливостей, пов`язаних із займаною посадою.

З суб`єктивної сторони цей злочин характеризується умисною формою вини.

Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Із досліджених матеріалів кримінального провадження № 52019000000000950 вбачається, що з метою встановлення у діях членів ВРП ознак означеного кримінального правопорушення детектив витребував з ВРП та дослідив матеріали за скаргою ОСОБА_1 щодо дисциплінарного проступку судді Київського районного суду м. Одеси, які включають у себе ухвалу Третьої дисциплінарної палати ВРП від 27.02.2019 № 623/3дп/15-19 про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 , скаргу ОСОБА_1 , письмові пояснення судді Київського районного суду м. Одеси від 13.11.2018, висновок члена Третьої дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_8 від 12.02.2019 за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги ОСОБА_1 щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарної справи із пропозицією відмовити у відкритті дисціплінарної справи.

За результатами дослідження зазначених матеріалів детектив дійшов висновку про відповідність дій членів ВРП при перевірці та розгляді скарги ОСОБА_1 вимогам Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Крім цього з метою встановлення обставин, що підлягають дослідженню у кримінальному провадженні, зокрема, встановлення виду та розмірів завданої шкоди, детективом вживалися заходи для допиту ОСОБА_1 в якості свідка.

Проте ОСОБА_1 для допиту до Національного антикорупційного бюро України не з`явилася, посилаючись на те, що у кримінальному провадженні має статус потерпілої, а тому не може бути допитана у якості свідка.

Не забезпечення детективом її допиту в якості потерпілої є однією із обставин на яку ОСОБА_1 посилається в обґрунтування підстав для скасування постанови детектива про закриття кримінального провадження.

Проте, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, постановою від 04.12.2019 детектив відмовив у визнанні ОСОБА_1 у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні № 52019000000000950. Відомостей про скасування цієї постанови матеріали досудового розслідування не містять і заявницею в судове засідання не надані.

З цих підстав у детектива не було підстав для допиту ОСОБА_1 як потерпілої у кримінальному провадженні, а тому доводи останньої щодо незабезпечення її допиту є безпідставними.

Помилковими, при цьому є доводи ОСОБА_1 про те, що не можуть бути допитаними у якості свідків особи, які мають або можуть набути статус потерпілого або підозрюваного, оскільки ч. 2 ст. 65 КПК України такого положення не містить.

За таких умов, враховуючи відсутність у ОСОБА_1 процесуального статусу потерпілої у кримінальному провадженні, у детектива не було обов`язку вчиняти процесуальні дії, про які зазначалося у клопотаннях, зокрема, щодо витребування з ВРП положення та посадових інструкцій, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України заявник не наділений правом звертатися до слідчого із клопотанням про проведення процесуальних дій.

Враховуючи висновок детектива щодо відсутності істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, які виключають склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, доводи скарги щодо незабезпечення детективом допиту членів ВРП не заслуговують на увагу.

За наведених обставин, висновок детектива Національного антикорупційного бюро України про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення та прийняття про закриття кримінального провадження є обґрунтованим та законним, відповідає завданням, а також засадам кримінального провадження.

Оцінюючи дотримання детективом вимог щодо змісту та форми постанови, слідчий суддя вважає, що вона відповідає формальним вимогам, визначеним у ч. 5 ст. 110 КПК України. У постанові викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви та обґрунтування рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, слідчий суддя, зокрема, може постановити ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Оскільки оскаржувана постанова відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, а рішення про закриття кримінального провадження є обґрунтованим та законним, у задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 303-309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Сав`юка Максима Ігоровича від 17.01.2020 про закриття кримінального провадження №52019000000000950 від 28.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (01601, м. Київ, пров. Хрестовий, 4).

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін