Document No. 88292940

Справа № 991/2348/20

Провадження1-кс/991/2398/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна, розглянувши скаргу адвоката Суньова Євгена Вікторовича, що діє в інтересах ТОВ «НЕВІРОС», на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у кримінальному провадженні № 12014100010009784 від 30.10.2014 року,

ВСТАНОВИЛА

17 березня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Суньова Є. В. (далі - скаржника), що діє в інтересах ТОВ «Невірос», на бездіяльність детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Колісника Д. В., яка полягає у нерозгляді клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження згідно з вимогами статті 221 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України). Скарга була подана у кримінальному провадженні № 12014100010009784 від 30.10.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ст. 364-1 Кримінального кодексу України (КК України).

Скаржник просить зобов`язати детектива НАБУ розглянути клопотання ТОВ «НЕВІРОС» від 02.03.2020 року про ознайомлення з матеріалами цього кримінального провадження. Він зазначив, що НАБУ отримало це клопотання 03.03.2020 року (про що свідчать дані відстеження поштової кореспонденції ПАТ «Укрпошта»). Оскільки це клопотання згідно норм КПК України має бути розглянуто протягом трьох днів, детектив НАБУ мало надати на нього відповідь до 06.03.2020 року. Проте, станом на 14.03.2020 року (день, коли було складено скаргу до суду) скаржник не отримав жодної відповіді від НАБУ.

У скарзі скаржник також зазначив, що він представляє інтереси юридичної особи ТОВ «НЕВІРОС», яка, з його слів, є юридичною особою, відносно якої здійснюється кримінальне провадження № 12014100010009784 від 30.10.2014 року, тобто має належний процесуальний статус для звернення з таким клопотанням та такою скаргою, оскільки вказане кримінальне провадження здійснюється за фактом можливих неправомірних дій службових осіб, в тому числі й службових осіб ТОВ «НЕВІРОС».

Скаржник у скарзі посилається на статтю 221 КПК України про обов`язок слідчого, прокурора за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення.

Слідча суддя розглянула матеріали скарги та документи, що її обґрунтовують.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), параграфом 1, ст.303-308 КПК України.

Слідча суддя встановлює, чи скарга відповідає вимогам процесуального закону. Для цього необхідно встановити, чи 1) скарга була подана особою, що має право подавати скаргу, 2) скарга підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді (підсудна цьому суду), 3) подана в строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України, а також 4) оскаржується рішення, дія чи бездіяльність слідчого, яка підлягає оскарженню (тобто, належить до зазначених у ч. 1 ст. 303 КПК України).

Cлідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій (ч. 1 ст. 220 КПК України). Таке формулювання свідчить про вичерпність суб`єктів звернення до слідчого судді зі скаргами в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володілець тимчасово вилученого майна, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування може оскаржити на досудовому провадженні бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає, зокрема, у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити.

Скарга подана Суньовим Є. В. , адвокатом, що діє в інтересах юридичної особи ТОВ «НЕВІРОС» з 2010 року на підставі договору про надання правової допомоги та ордеру. Він зазначає, що ТОВ «НЕВІРОС» може звертатися з клопотаннями та скаргами у цьому кримінальному провадженні, оскільки через те, що стосовно нього проводилися процесуальні дії, та кримінальне провадження здійснюється щодо можливих неправомірних дій його службових осіб, це підприємство є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. Відповідно, він є його представником, що має право на звернення до суду.

Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є:

1)вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу;

2)незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов`язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу;

3)вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 258 - 258-5 цього Кодексу;

4)вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 159-1, статтями 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу.

Злочини, передбачені статтями 109, 110, 113, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 159-1, статтями 160, 209, 260, 262, 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу, визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності. (стаття 96-3 КК України)

Не виникає жодних сумнівів стосовно того, що юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, може бути тільки юридична особа, уповноважена особа якої вчинила один з перелічених у статті 96-3 КК України злочинів. Це зумовлено тим, що усі з перелічених у цій статті злочинів вчиняються з використанням юридичного статусу підприємства, та можуть бути вчинені від його імені та в його інтересах. Разом з тим, такі злочини як шахрайство (ст. 190 КК України), зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України) та зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 364-1 КК України) переслідують приватний інтерес конкретної особи (ці злочини вчиняються на її користь або користь третіх осіб).

НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12014100010009784 від 30.10.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ст. 364-1 КК України (в якому скаржник подав скаргу на бездіяльність детектива НАБУ). У цьому провадженні не розслідуються злочини, передбачені статтею 96-3 КК України, а тому юридична особа, щодо дій службових осіб якої здійснюється розслідування у цьому провадженні, не може набувати статусу юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Слідча суддя також зазначає про те, що юридична особа може набути процесуального статусу у кримінальному провадженні лише у випадку, коли до неї застосовуються заходи кримінально-правового характеру у порядку, передбаченому КК України, а тому проведення процесуальних дій, зокрема, проведення обшуку у приміщенні юридичної особи, не є підставою для набуття нею процесуального статусу учасника кримінального провадження.

Таким чином, слідча суддя критично ставиться до доводів скаржника, оскільки право подати скаргу може тільки представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а не будь-яка інша особа.

Слідча суддя приходить до висновку, що адвокат Суньов Євген Вікторович, що діє в інтересах ТОВ «НЕВІРОС», не може звертатися зі скаргою на бездіяльність слідчого (детектива), яка полягає у нерозгляді клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні 12014100010009784 від 30.10.2014 року, так як не є представником юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.

Скарга повертається, якщо, зокрема, скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу (п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України).

Відповідність скарги іншим вимогам процесуального закону не перевіряється, оскільки скарга підлягає поверненню через подання її неналежним суб`єктом.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Повернути скаргу адвоката Суньова Є. В., що діє в інтересах ТОВ «Невірос», на бездіяльність детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Колісника Д. В., яка полягає у нерозгляді клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження згідно з вимогами статті 221 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), подану у кримінальному провадженні № 12014100010009784 від 30.10.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ст. 364-1 КК України.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідча суддя Широка К. Ю.