Document No. 88294745

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року

м. Київ

справа № 757/38901/19-к

провадження № 51-1340ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Мазура М. В.,

суддів Бородія В. М., Чистика А. О.,

розглянув касаційну скаргу захисника Вознюк Наталії Анатоліївни, яка діє в інтересах підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 січня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Суть питання

Як видно з долучених до касаційної скарги копій судових рішень, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви захисника Вознюк Н. А. про відвід прокурора Божка О. С. від участі у кримінальному провадженні № 42014000000001764.

Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді Вознюк Н. А. оскаржила його до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвалою від 09 січня 2020 року на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника Вознюк Н. А. на зазначену ухвалу слідчого судді з мотивів того, що відповідно до ст. 309 цього Кодексу згадане судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

У касаційній скарзі Вознюк Н. А. , посилаючись на допущені, на її думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Відповідно до ч. 1 ст. 310 КПК України оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

Отже, за змістом статей 310, 424 КПК України, сама по собі ухвала слідчого судді місцевого суду касаційному оскарженню не підлягає, а тому не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, отже, доводи касаційної скарги щодо незаконності вказаного судового рішення Верховний Суд не розглядає.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 399 КПК України ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.

Отже, щодо ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті провадження Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, відповідно до чого КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі №494/6/18).

У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено частинами 1 та 2 ст. 309 КПК України.

Частиною 3 вказаної норми процесуального закону встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді (які не визначені в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України) оскарженню не підлягають, і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Як видно з долучених до касаційної скарги копій судових рішень, Вознюк Н. А. подала апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні її заяви про відвід прокурора, тобто на судове рішення слідчого судді апеляційне оскарження якого не передбачено ст. 309 КПК України.

Тому суддя апеляційного суду, встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до вимог КПК України не підлягає апеляційному оскарженню, згідно з положеннями ч. 4 ст. 399 цього Кодексу, правомірно відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою Вознюк Н. А .

Виходячи з наведеного вище, Верховний Суд вважає, що відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із оскарженням судового рішення слідчого судді, оскарження якого не передбачене процесуальним законом, не є свідченням обмеження доступу до правосуддя, як про зазначає Вознюк Н. А. у своїй касаційній скарзі.

Також посилання Вознюк Н. А. на рішення Конституційного Суду України є безпідставними, оскільки вони не містять висновків, всупереч її твердженням, про обов`язок апеляційного суду переглядати по суті всі рішення місцевих судів, а лише визначають загальні стандарти щодо можливості особи звернутись до суду вищої інстанції для оскарження судового рішення, що є складовою конституційного права особи на судовий захист.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Таким чином, оскільки із касаційної скарги та наданих до неї судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України відмовити у відкритті касаційного провадження.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника Вознюк Наталії Анатоліївни, яка діє в інтересах підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 січня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

М. В. Мазур В. М. Бородій А. О. Чистик