- Presiding judge (HACC) : Mykhailenko V.V.
- Secretary : Budkovoi V.O.
- Lawyer : Kuksiuka A.L.
Справа № 991/2159/20
Провадження1-кс/991/2204/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю секретаря судового засідання Будкової В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Куксюка Андрія Леонтійовича, який діє в інтересах ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 12013110060002990 від 02.04.2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Куксюка А.Л., який діє в інтересах ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 09.10.2018 у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 на нерухоме майно, належне на праві власності ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП».
Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 накладений арешт на майно ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП». На думку заявника, такий арешт є необґрунтованим з підстав невідповідності арештованого майна ознакам речових доказів; законності набуття майна; ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП» не має відношення до вказаного кримінального провадження, а його службовим особам не повідомлялося про підозру; станом на дату придбання майна ОСОБА_1 , який на сьогодні є директором ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП», не мав до товариства відношення; майно придбане у 2015 році, в той час як кримінальне провадження зареєстроване у 2013 році; на це ж майно накладено арешт в іншому кримінальному провадженні.
Заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09.10.2018 на нерухоме майно, яке на праві власності належить ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП», а саме:
- м. Київ, вул. М.Драгомирова, 16, магазин (супер-маркет) (група приміщень № 279) (літ. А) (загальною площею 1091,4 м2),
2. Представник власника майна в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, вимоги, викладені у клопотанні підтримує повністю та просив їх задовольнити.
Прокурор в судове засіданні не з`явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлений належним чином.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалася на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
3. Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла такого висновку.
3.1. Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
3.2. Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. У ст. 174 КПК України вказано, що власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування.
3.3. Із ухвали Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 вбачається, що Управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382 КК України. Відповідно до цієї ухвали слідчим суддею задоволено клопотання старшого слідчого групи - заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Крупка Р. О. та накладено арешт на нерухоме майно, зокрема на майно ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП», а саме на приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. М.Драгомирова, 16, магазин (супер-маркет) (група приміщень № 279) (літ. А) (загальною площею 1091,4 м2).
3.4. Відповідно до постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 18.11.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України. У зв`язку з цим, враховуючи приписи ст. 33-1 КПК України, розгляд клопотання у цьому кримінальному провадженні підсудне Вищому антикорупційному суду.
3.5. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, в тому числі, з метою збереження речових доказів.
Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України). Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 вбачається, що арешт на нерухоме майно ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП» накладено саме з метою збереження речових доказів. Разом з тим, в ухвалі не зазначено, яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у цьому кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, відповідає вказане нерухоме майно ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП». Із ухвали не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні, та майном третьої особи, на яке накладається арешт з метою збереження речових доказів.
3.7. Щодо посилань представника на обставини придбання майна у 2015 році, фактично після відкриття кримінального провадження, то слідчий суддя зазначає, що ця обставина існувала на момент накладення арешту і не є підставою для скасування арешту в розумінні ч. 1 ст. 174 КПК України.
3.8. Також представник зазначає, що накладення арешту надмірно обмежує підприємницьку діяльність ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП» та ускладнює господарські відносини з орендарем приміщення. Проте в цьому ж клопотанні представник заявляє, що ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП» фактично користується своїм майном протягом останніх чотирьох років. Крім того, накладення арешту на майно не має наслідком заборону володіти та користуватись таким майном.
3.9. Слідчий суддя погоджується з доводами представника, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Станом на день розгляду клопотання у кримінальному провадженні № 12013110060002990 посадовій особі ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП» про підозру не повідомлено. Проте в ухвалі слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 накладення арешту з метою конфіскації майна як виду покарання не застосовувалось.
3.10. За приписами ст. 3 КПК України слідчий суддя здійснює у порядку, передбаченому цим Кодексом, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Відтак, слідчий суддя зазначає, що службовим особам ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП» у цьому кримінальному провадженні не повідомлено про підозру. Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. При виникненні питання про обмеження права власності у кримінальному провадженні, особа, яка не є підозрюваною, набуває статусу третьої особи, щодо якої вирішується питання про арешт. Чинним кримінальним процесуальним законодавством визначена можливість арешту майна третьої особи лише за клопотанням прокурора. Разом з тим, як вбачається із ухвали слідчого судді від 09.10.2018 року, арешт був накладений за результатами розгляду клопотання слідчого.
Вказані обставини дають підстави для висновку, що арешт на нерухоме майно був накладений необґрунтовано за зверненням неналежного суб`єкта.
3.11. При вирішенні питання про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 слідчий суддя враховує також ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.08.2019. Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 і з метою забезпечення зберігання речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації майна накладено арешт на ті саме об`єкти, щодо скасування арешту з яких ставиться питання в цьому судовому засіданні. Зокрема, слідчим суддею накладено арешт на нерухомий об`єкт, розташований за адресою: м. Київ, вул. М.Драгомирова, 16, магазин (супер-маркет) (група приміщень № 279) (літ. А) (загальною площею 1091,4 м2), що належить ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП». Отже, станом на сьогоднішній день на один і той саме об`єкт нерухомого майна накладено арешт у двох кримінальних провадженнях При чому в іншому кримінальному провадженні № 42017000000000394 арешт на це майно накладено не лише з метою забезпечення збереження речових доказів, а й з метою спеціальної конфіскації. Хоча чинне законодавство прямо не забороняє подвійний арешт, при здійсненні заходів забезпечення кримінального провадження слід виходити в тому числі із реальності виконання завдань кримінального провадження. За таких обставин, у подальшому арешті цього майна у первісному кримінальному провадженні № 12013110060002990 відсутня потреба.
3.12.Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Як встановлено слідчим суддею, арешт на майно ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП» накладено за клопотанням неналежного суб`єкта та без обґрунтування відповідності цього майна ознакам речових доказів згідно зі ст. 98 КПК України. Крім того, з урахуванням виділення відповідних матеріалів в окреме провадження, подальший арешт цього майна в первісному кримінальному провадженні не має сенсу та не сприяє виконанню завдань кримінального провадження.
4. Виходячи із зазначеного, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 арешт підлягає скасуванню. Тому клопотання адвоката Куксюка А.Л. слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-173, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
1.Клопотання адвоката Куксюка Андрія Леонтійовича в інтересах ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП» про скасування арешту майна задовольнити.
2.Скасувати арешт, накладений згідно з ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 09.10.2018 у справі № 758/13006/18 в кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013, на нерухоме майно ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38587693):
- м. Київ, вул. М.Драгомирова, 16, магазин (супер-маркет) (група приміщень № 279) (літ. А) (загальною площею 1091,4 м2),.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко