- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
- Lawyer : Pukhalskoi I.S.
- Prosecutor : Skybenko O.I.
Справа № 991/2124/20
Провадження1-кс/991/2169/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря судових засідань Волощенко С.В., прокурора Скибенка О.І., підозрюваного ОСОБА_1 , адвоката Пухальської І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Симків Р.Я. про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 ,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання начальника четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Симків Р.Я. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в якому він просив продовжити на 60 днів покладені на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26.07.2019 та продовжені ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.09.2019, від 15.11.2019 та від 17.01.2020 обов`язки, а саме:
- прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також від спілкування із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу, прокурор послався на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, при цьому ч. 5 ст. 191 КК України є корупційним злочином, за яке правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив задовольнити із зазначених вище підстав, наполягав на тому, що саме в такому обсязі, в якому покладені на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, вони здатні забезпечувати його процесуальну поведінку. Крім того, зазначив, що підозра є обґрунтованою, ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зникли і не зменшилися, а досудове розслідування триває, за такого просив продовжити строк дії покладених раніше обов`язків ще на 60 днів.
Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості та невідповідності вимогам КПК України, вважала, що у його задоволенні слід відмовити.
В обґрунтування своєї позиції захисник зазначила, що:
- підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є необґрунтованою та безпідставною, без жодного долученого належного доказу, який би прямо підтверджував версію сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, а наведені стороною обвинувачення факти та інформація не можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_1 міг вчинити правопорушення, яке йому інкримінується. При цьому, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою (директором) ТОВ «Експоюг», не може розглядатися як суб`єкт скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки не мав жодних владних повноважень (в розумінні примітки до ст. 364 КК України) по відношенню до майна, яке є предметом кримінального правопорушення (не є спеціальним, а є загальним суб`єктом).
- заявлені стороною обвинувачення ризики, які передбачені статтею 177 КПК, є необґрунтованими, носять формальним характер, базуються виключно на припущеннях, а тому не можуть бути підставами для продовження дії обов`язків підозрюваного, що підтверджується наступними обставинами: 1) підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання, сім`ю в України, при цьому відсутнє будь-яке майно за кордоном, що виключає можливість переховуватися саме за межами країни, здав закордонні паспорти до ДМСУ; протягом досудового розслідування, усвідомлюючи потенційну можливість отримати статус «підозрюваного», тричі вилітав за межі країни та повертався назад, що свідчить про відсутність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів слідства/суду; 2) ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не доведений належним чином, оскільки в рамках даного кримінального провадження речі та документи, що слугували певними доказами, вже були вилученні в ході обшуку, при цьому. Докази, які б свідчили про вчинення підозрюваним відповідних дій, відсутні; 3) існування ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні не доведено та фактично зводиться до припущення сторони обвинувачення; 4) не наведено жодного факту, що підозрюваний має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) існування ризику вчинення нових злочинів чи продовження кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , спростовується належною процесуальною поведінкою підозрюваного з дати вручення підозри та обрання запобіжного заходу.
- в клопотання відсутній виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, внаслідок чого клопотання не може бути задоволено.
Підозрюваний позицію захисника підтримав, просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, пояснив, що його процесуальна поведінка була до цього і буде надалі належною і без продовження строку покладених на нього обов`язків.
Дослідивши матеріали клопотання прокурора, заслухавши пояснення та заперечення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про початок досудового розслідування у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000785 від 10.11.2017 за підозрою, зокрема, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
25.07.2019 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
26.07.2019 р. слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в сумі 2500000 грн. 29.07.2019 ОСОБА_1 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням заставодавцем застави. Покладено на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Термін дії обов`язків, у разі внесення застави, слідчим суддею визначено до 21.09.2019 включно.
16 вересня 2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000785 продовжено до 6-ти місяців, тобто до 25.01.2020 р.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.09.2019 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26.07.2019, було продовжено на 60 днів, тобто до 20.11.2019 включно.
15.11.2019 р. ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено обов`язки, покладені на підозрюваного ОСОБА_1 , до 19.01.2020 р.
17.01.2020 ухвалою Вищого антикорупційного суду продовжено обов`язки, покладені на підозрюваного ОСОБА_1 , до 19.03.2020, за виключенням носіння електронного засобу контролю.
11 березня 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000785 продовжено до 12-ти місяців, тобто до 25.07.2020.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
У клопотанні прокурор посилається на наявність наступних ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, тобто у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також той факт, що останній підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, та відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, при цьому ч. 5 ст. 191 КК України є корупційним злочином, за яке правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Частиною 5 ст. 191 КК України охоплюється, серед іншого, поняття заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах,.
В свою чергу, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим, становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. При цьому, в даному випадку особливістю є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні, та в такий спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб, тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні. На відміну від привласнення і розтрати для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем основною ознакою є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна, яке є предметом злочину, а використання для заволодіння чужим майно офіційно наданих йому за посадою службових повноважень.
Зловживання службовою особою своїм службовим становищем при вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, виступає способом заволодіння чужого майна і таким чином утворює спеціальний склад службового зловживання. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд.
Так, суб`єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, з урахуванням таких кваліфікуючих обставин як за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191) може бути лише службова особа, поняття якої закріплено у Примітці 1 і 2 до ст. 364 КК України
Відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 26.04.2002 « Про судову практику у справах про хабарництво», Листа Міністерства юстиції України від 03.11.2006 № 22-48-548, роз`яснено, що адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо. Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 є засновником та фактичним керівником суб`єкта господарської діяльності, а саме, - ТОВ «Експоюг» (код ЄДРПОУ 32521921, м. Одеса, вул. Балківська, 130а), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 1-8, Том 2), а також протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 25.07.2019 (а.с. 153-154, Том 2).
Отже, ОСОБА_1 будучи керівником зазначеного підприємства, зокрема, наймає
працівників для сприяння йому у здійсненні підприємницької діяльності, що тягне за собою набуття ним організаційно-розпорядчих повноважень щодо найманих працівників - право ставити перед ними певні завдання, визначати розмір заробітної плати, розпорядок робочого дня, застосовувати дисциплінарні стягнення тощо.
За такого, враховуючи вищезазначені роз`яснення, ОСОБА_1 на момент вчинення кримінального правопорушення у розумінні примітки 1 ст. 364 КК України був службовою особою, оскільки на постійній основі обіймав посаду на підприємстві ТОВ «Експоюг», пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а саме, - виконував обов`язки щодо здійснення керівництва зазначеним підприємством.
Отже, посилання сторони захисту на ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_1 не може розглядатися як суб`єкт скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки не мав жодних владних повноважень (в розумінні примітки до ст. 364 КК України) по відношенню до майна, яке є предметом кримінального правопорушення (не є спеціальним, а є загальним суб`єктом), до уваги не приймається, оскільки відповідно до положень Примітки 1 ст.364 КК України, службовими особами є особи, які, зокрема, обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. В свою чергу, керівник приватного підприємства в силу покладених на нього повноважень безпосередньо виконує обов`язки щодо здійснення керівництва таким підприємством.
Крім того, слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України та існування яких стало підставою для покладення на підозрюваного зазначених в ухвалі слідчого судді обов`язків, на даний час продовжують існувати.
Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та/або суду продовжує існувати та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку, оскільки злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
При цьому, на даний час підозрюваний продовжує володіти достатніми майновими активами, наявність яких дає підстави для висновку про достатність ресурсів для життя підозрюваного за межами України, має сталі зв`язки з громадянами іноземних держав, що підвищує ймовірність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того, слідчим суддею встановлено, що про відсутність перешкод для підозрюваного ОСОБА_1 покинути територію України свідчить також і його обізнаність та досвід перетину державного кордону України, враховуючи ту обставину, що підозрюваний протягом останніх років неодноразово виїжджав за межі України, в тому числі і на тривалий період.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
В свою чергу, ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 буде незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що більшість свідків у кримінальному провадженні є співробітниками ТОВ «Агат 2016» та ПП «Імпо-Укр-Груп», що безпосередньо підпорядковані ОСОБА_1 , який є керівником та засновником ТОВ «Експоюг», що надає йому потенційну можливість і в подальшому впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності, зокрема, підозрюваний зможе чинити вплив шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників та сторін кримінального провадження, враховуючи те, що станом на теперішній час показання вже опитаних свідків не відповідають іншим матеріалам кримінального провадження, а саме огляду телефонних з`єднань, що дає підстави вважати про нещирість їх показань, викликану вказівками ОСОБА_1 .
Свій статус та особисті зв`язки з працівниками правоохоронних органів, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом погроз, тиску на учасників кримінального провадження, відслідкування в незаконний спосіб дій сторони обвинувачення, підозрюваний може також використовувати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності, що відповідно є підставою вважати про наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню ОСОБА_1 іншим чином.
За такого, метою продовження строку покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього переховуватися від слідства та суду, а також негативно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Твердження прокурора про наявність інших ризиків слідчим суддею до уваги не береться, оскільки не знайшло свого підтвердження під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків.
Зокрема, прокурором не підтверджено наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають значення у кримінальному провадженні, оскільки з початку досудового розслідування (листопад 2017 року) минуло майже два з половиною роки, протягом цього часу орган досудового розслідування мав усі можливості зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.
Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинить новий злочин або продовжить кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, не знайшов свого підтвердження, враховуючи його процесуальну поведінку протягом здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017.
Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя виходить з того, що з урахуванням внесеної застави на даний момент існують мінімальні ризики того, що підозрюваний буде переховуватись від слідства та суду, ухилятись від покладених на нього процесуальних обов`язків та впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, а тому саме такі мінімальні обов`язки, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, які на нього покладені, можуть запобігти цим ризикам.
При цьому, покладення на підозрюваного обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, є недоцільним, оскільки відповідне формулювання зазначеного обов`язку не дозволяє визначити конкретні межі, за які не можна відлучатись підозрюваному, і буде потребувати постійного узгодження із органом досудового розслідування, судом дозволу на повернення до місця проживання з іншого населеного пункту в якому тимчасово перебуває підозрюваний, а тому, з метою відповідний обов`язок слід викласти наступним чином - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
З огляду на вищевикладене, враховуючи продовження існування мінімальних ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що вказує на неможливість запобігання вказаним ризикам у разі, якщо покладені на підозрюваного попередньою ухвалою слідчого судді обов`язки не будуть продовжені, слідчий суддя вбачає підстави для часткового задоволення клопотання.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 194, 309, 376 КПК України слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, а саме:
1) прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також від спілкування із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Симків Р.Я.
Строк дії ухвали шістдесят днів - до 12 травня 2020 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя А.В.Біцюк