- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
- Judge (HACC): Koliush O.L., Dubas V.M.
- Secretary : Pashtenko I.O.
- Lawyer : Yurchenka A.F.
- Prosecutor : Hrechyshkin V.V.
Справа № 757/870/18-к
Провадження1-кп/910/40/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Ткаченка О.В., суддів Коліуша О.Л. та Дубаса В.М. (надалі - суд),
за участю:
секретаря судового засідання Паштенко І.О.,
прокурора Гречишкіна В.В.,
захисника Юрченка А.Ф.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпро, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 30 жовтня 2017 року за № 52017000000000733 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою від 28 січня 2020 року продовжено раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27 березня 2020 року, а також визначено заставу у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630 600,00 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень.
19 березня 2020 року до суду надійшло клопотання прокурора Гречишкіна В.В. про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630 600,00 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень.
У клопотанні прокурор посилається на обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 і ч. 4 ст. 368 КК України, які кваліфікуються як тяжкий та особливо тяжкий злочини відповідно до вимог ч. ч. 4 і 5 ст. 12 КК України, а також на існування ризиків, передбачених вимогами п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на: можливість обвинуваченого переховуватися від суду; можливість спотворити будь-які з речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; можливість незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується; на матеріальний стан обвинуваченого, стан його здоров`я та на відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків. Прокурор зазначає, що менш суворі запобіжні заходи не є достатніми для запобігання зазначеним ним ризикам, а судовий розгляд справи не може бути завершений до спливу строку дії попередньої ухвали від 28 січня 2020 року про тримання обвинуваченого під вартою до 27 березня 2020 року у зв`язку з великим обсягом недосліджених судом письмових доказів та недопитаних свідків у цьому кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурор Гречишкін В.В. клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник Юрченко А.Ф. проти задоволення клопотання заперечував і просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на необгрунтованість і недоведеність обвинувачення, недоведеність винуватості обвинуваченого у завданні матеріальної шкоди, відсутність зазначених прокурором ризиків, тривалість перебування обвинуваченого під вартою, його стан здоров`я та матеріальний стан, а також відсутність у останнього намірів переховуватися від суду і перешкоджати судовому розгляду справи.
Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, підтримав думку захисника Юрченка А.Ф. та зазначив, що наведені стороною обвинувачення ризики - відсутні і він не має наміру переховуватись від суду та перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження.
Суд, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши доводи клопотання прокурора та долучені до нього матеріали, а також заперечення захисника і обвинуваченого, дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (12).
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1); щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2); щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3). У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч. ч. 3 і 4 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (1); виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (2). Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Клопотання прокурора подане до суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 199 КПК України, і відповідає вимогам ст. 184 та ч. 3 ст. 199 КПК України.
Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеним нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України, які відносяться до тяжкого і особливо тяжкого злочинів, відповідно до вимог ч. ч. 4 і 5 ст. 12 КК України.
Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених прокурором в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обгрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики можливості переховуватися від суду та незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_1 на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки станом на теперішній час вони судом не допитані. З пояснень прокурора і доданих до клопотання матеріалів вбачається, що це може стосуватися впливу на свідків, які раніше працювали разом з обвинуваченим ОСОБА_1 у ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та знаходилися у його підпорядкуванні, а також на свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , матеріали стосовно яких раніше були виділені прокурором в окремі провадження, та щодо яких були ухвалені вироки на підставі укладених ними з прокурором угод про визнання винуватості.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування обвинуваченого від суду (продовження існування цього ризику) як цілком ймовірний з огляду на додані до клопотання прокурора матеріали, а саме об`єктивні дані щодо належності на праві власності обвинуваченому нерухомого майна і земельної ділянки у Республіці Чорногорія, а також інформації, яка була отримана за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) і містить дані, що обвинувачений ОСОБА_1 планував там проживати. Крім того, при оцінці продовження існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, суд враховує також тяжкість можливого покарання у разі визнання його винним у вчиненні тяжкого і особливо тяжкого кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, і розмір завданої кримінальними правопорушеннями майнової шкоди за обвинувальним актом складає 1 603 678 111, 74 (один мільярд шістсот три мільйона шістсот сімдесят вісім тисяч сто одинадцять гривень сімдесят чотири копійки), що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що наведені у клопотанні прокурора ризики, які передбачені п. п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме щодо: можливості спотворити будь-які з речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, не знайшли свого підтвердження.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує його вік та стан здоров`я (копія висновку експерта № 34-2017/о від 20 квітня 2017 року та медична довідка «Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України»); його репутацію і відсутність у нього судимостей; його майновий стан; розмір майнової шкоди, у завданні якої він обвинувачується, який за обвинувальним актом складає 1 603 678 111, 74 (один мільярд шістсот три мільйона шістсот сімдесят вісім тисяч сто одинадцять гривень сімдесят чотири копійки).
Суд зазначає, що доказів на підтвердження наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, наявності у нього утриманців і постійного місця роботи учасниками кримінального провадження суду не надано.
Суд вважає, що ризик продовження чи повторення обвинуваченим протиправної поведінки прокурором не доведений.
За таких обставин, враховуючи існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого (ризиків можливості переховуватися від суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні) та неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а також враховуючи вік та стан здоров`я обвинуваченого; його репутацію і відсутність у нього судимостей; його майновий стан; розмір майнової шкоди, у завданні якої він обвинувачується; відсутність доказів на підтвердження наявності у нього міцних соціальних зв`язків, утриманців і постійного місця роботи, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 можливо продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи майновий стан обвинуваченого та відсутність станом на теперішній час виключних випадків для збільшення розміру застави понад встановлений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір, а також те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 КПК України застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою, суд приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання останнім обов`язків, передбачених КПК України, у максимальному розмірі, визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600,00 гривень та покласти на нього у разі внесення ним застави наступні обов`язки: прибувати до суду за кожним викликом, не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
23 березня 2020 року до суду надійшло клопотання захисника Юрченка А.Ф. у якому він просить змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби або на особисте зобов`язання або скасувати запобіжний захід.
Захисник Юрченко А.Ф. у судовому засіданні своє клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання захисника підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував та просив відмовити у його задоволенні з огляду на те, що воно не містить нових обставин порівняно з тими, які розглядалися судом 04 березня 2020 року.
Суд, заслухавши думки сторін кримінального провадження та дослідивши доводи клопотання, а також заперечення прокурора, дійшов висновку про залишення його без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Це клопотання захисника є аналогічним за змістом його клопотанню про зміну запобіжного заходу, яке було подане ним у цьому кримінальному провадженні 02 березня 2020 року і у задоволенні якого було відмолено ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04 березня 2020 року. Зазначене клопотання захисника не містить будь-яких нових обставин у порівнянні з його клопотанням про зміну запобіжного заходу від 02 березня 2020 року, зокрема і тих, що можуть впливати на зміну чи скасування запобіжного заходу.
Будь-яких матеріалів (доказів) на підтвердження наведених у його клопотанні обставин і вимог захисником суду не надано.
За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити без розгляду клопотання захисника Юрченка А.Ф. про скасування або зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 201, 331 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Гречишкіна В.В. про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів, тобто до 23 травня 2020 року.
Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630 600,00 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень.
Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN - UA318201720000037312076096000).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.
У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
Клопотання захисника Юрченка А.Ф. про скасування або зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд у частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і визначення застави як альтернативного запобіжного заходу. У частині залишення без розгляду клопотання захисника Юрченка А.Ф. про скасування або зміну запобіжного заходу ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене вимогами ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя Ткаченко О.В.
Судді - Коліуш О.Л.
Дубас В.М.