Document No. 88397981

Справа № 707/146/17

Номер провадження 1-кп/991/175/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Гавриленко Т.Г.,

Танасевич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Костікова Б.О.,

прокурора Посвистака О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника адвоката Пурлінського Д.Ю.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Пурлінського Д.Ю. про повернення обвинувального акта прокурору у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000312 від 01 вересня 2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Макіївка Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 191 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1. У провадженні Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

Ухвалою суду від 21 листопада 2019 року у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

ІІ. Позиція учасників підготовчого судового засідання

2. У підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 18 березня 2020 року, судом з`ясовано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта чи наявності підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, про закриття провадження, повернення обвинувального акта прокурору, направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Пурлінський Д.Ю. заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, як такого, що не відповідає вимогам пунктів 5 та 7 частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України.

В обґрунтування своєї позиції захисник Пурлінський Д.Ю. зазначив, що досудове розслідування кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 191 Кримінального процесуального кодексу України, здійснювалося на особисте замовлення керівника першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 та з відома керівника Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4

Захисник вказав, що підставою для порушення зазначеного кримінального провадження стала завідомо помилкова заява ОСОБА_5 - голови Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області від 01 вересня 2016 року, оскільки вже 20 грудня цього ж року нею до Національного антикорупційного бюро України було подано заяву про те, що шкода їй не заподіяна, у зв`язку з чим вона відмовилася від статусу потерпілої, а 23 грудня 2016 року через регіональне відділення АТ КБ «ПриватБанк» особисто внесла на рахунок Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області грошові кошти в сумі 4 039,21 грн. в якості погашення шкоди за 19 скретч-карток на бензин марки А92 «Авіас».

Також захисник повідомив, що 31 січня 2017 року ОСОБА_5 склала та нотаріально посвідчила заяву, в якій повністю відмовилась від наданих нею показань у кримінальному провадженні № 52016000000000312, у зв`язку з тим, що вони були надані нею помилково під тиском детективів Національного антикорупційного бюро України.

Обґрунтовуючи своє клопотання захисник вказав, що, водночас, обвинувальний акт не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки в ньому не зазначена об`єктивна сторона злочину, обвинувачення сформульовано не вірно, зокрема, не зазначено конкретний час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на думку захисника, обвинувальний акт не відповідає пункту 7 частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю потерпілих та невідповідністю зазначеного розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, дійсності.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника, просив його задовольнити та зазначив, що кваліфікація злочину є невірною. Крім того, наголосив, що шкоди ОСОБА_5 не завдано і протилежне нічим не підтверджено, оскільки ще до складання обвинувального акта було встановлено, що завдана ОСОБА_5 шкода відсутня.

Обвинувачений також звернув увагу на те, що в обвинувальному акті не вірно вказано номер будинку за адресою реєстрації його місця проживання, оскільки він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у той час як в обвинувальному акті вказано номер будинку «2».

Прокурор Посвистак О.М. заперечував проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акта та просив у його задоволенні відмовити. При цьому прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає як вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, так і вимогам цього Кодексу в цілому; містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення; до обвинувального акта додані визначені процесуальним законодавством додатки, а тому підстави для прийняття судом рішення про його повернення відсутні.

ІІІ. Мотиви суду

3. Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали обвинувального акта та додатки до нього, проаналізувавши доводи клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Пурлінського Д.Ю. про повернення обвинувального акта прокурору, суд дійшов висновку, що це клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Підготовче судове засідання у судовому провадженні є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Частиною четвертою статті 110 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України в підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Тобто, виключною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам закону, а саме, наявність таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Процесуальний порядок складення обвинувального акта у кримінальному провадженні, перелік відомостей, що має містити обвинувальний акт, а також тих процесуальних документів, які в обов`язковому порядку мають бути долучені до нього, наведено у статті 291 Кримінального процесуального кодексу України.

Зокрема, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого; 3) анкетні відомості кожного потерпілого; 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації (частини друга, третя, четверта статті 291 Кримінального процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату складання обвинувального акта).

4. Як убачається з матеріалів кримінального провадження:

- обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складено і підписано старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні, що здійснюють процесуальне керівництво - заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України старшим радником юстиції Кривенком В.В.;

- до обвинувального акта додано усі передбачені кримінальним процесуальним законом та дотичні до цього кримінального провадження додатки;

- обвинувальний акт містить усі відомості, які передбачені пунктами 1-9 частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, релевантні до цього кримінального провадження.

Водночас, суд звертає увагу, що обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є предметом дослідження під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

Також суд враховує, що за змістом пункту 5 частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються в обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані у своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість співставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

До цього ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються у такій формі і в такому обсязі, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.

Стосовно тверджень захисника та обвинуваченого про відсутність в обвинувальному акті конкретизації часу, місця та способу вчинення кримінального правопорушення, колегія суддів наголошує, що в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як їх було встановлено під час досудового розслідування, при цьому суд позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення вказувати чи не вказувати ті обставини, які були чи не були, відповідно, нею встановлені. Суд виходить із того, що формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті так, як це вважав за необхідне прокурор, при цьому суд не може вийти за межі підготовчого судового засідання, під час якого фактичні обставини справи не досліджуються.

Судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а вирішується виключно питання щодо можливості або неможливості призначення судового розгляду на підставі цього акта.

Кримінальний процесуальний кодекс України не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором формулювання обвинувачення, зобов`язувати його змінювати це формулювання чи доповнювати його, оскільки, як вже зазначалося вище, визначення форми та обсягу обвинувачення належить виключно до дискреційних повноважень прокурора.

5. Наведені у клопотанні захисника твердження щодо «замовного» характеру цього кримінального провадження та надання ОСОБА_5 показань під тиском детективів Національного антикорупційного бюро України не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки судом у підготовчому судовому засіданні не може бути надана оцінка вказаним захисником обставинам, а розгляд відповідних доводів можливий виключно на стадії судового розгляду, під час якого суд, за участю сторін, на підставі дослідження наданих доказів, здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього розгляду судове рішення.

6. Що стосується тверджень сторони захисту про відсутність у кримінальному провадженні потерпілих та завданої шкоди, колегія суддів звертає увагу на те, що в обвинувальному акті стороною обвинувачення вказано потерпілого у цьому кримінальному провадженні, а саме Свидівоцьку сільську раду Черкаського району Черкаської області, визначено суму шкоди і тим самим дотримано положення пунктів 3 та 7 частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України. Твердження ж захисника та обвинуваченого про відшкодування ОСОБА_5 шкоди, завданої Свидівоцькій сільській раді в сумі 4 039,21 грн. за скретч-картки, підлягає перевірці під час судового розгляду та не може бути предметом оцінки під час підготовчого судового засідання.

7. Також колегія суддів звертає увагу на те, що в обвинувальному акті дійсно невірно вказано номер будинку реєстрації обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме замість номер «1» вказано номер «2».

Прокурор вказав, що це є технічною помилкою в обвинувальному акті, водночас, права обвинуваченого бути повідомленим про дату, час та місце розгляду кримінального провадження на кожній стадії порушені не були.

Колегія суддів наголошує, що вказана обвинуваченим обставина не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору і зазначений недолік щодо невірно вказаної адреси реєстрації обвинуваченого може бути усунений під час судового розгляду.

8. З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, та підставу для повернення обвинувального акта прокурору, яка зазначена в пункті 3 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що вказані адвокатом Пурлінським Д.Ю. обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, а тому у задоволенні його клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Пурлінського Д.Ю. про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000312 від 01 вересня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 191 Кримінального кодексу України, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді Т.Г. Гавриленко

О.В. Танасевич