- Presiding judge (HACC) : Oliinyk O.V.
- Secretary : Stashaka Ya.V.
- Lawyer : Miahkova M.O.
- Prosecutor : Olefir Yu.O.
Справа № 991/2084/20
Провадження1-кс/991/2129/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
слідчого судді Олійник О.В.
з участю:
секретаря судового засідання Сташака Я.В.
прокурора Олефіра Ю.О.
захисника Мягкова М.О.
підозрюваного ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Мягкова Миколи Олександровича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м`який, що не пов`язаний з обмеженням волі, подане у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001060 від 26.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання захисника Мягкова М.О., подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 .
У клопотанні захисник просить: змінити запобіжний захід, обраний ухвалою Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 у справі № 991/979/20 відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 12 612 000 гривень на інший - більш м`який, який не пов`язаний з обмеженням волі.
Обставини, на які у клопотанні посилається захисник.
Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, в межах якого ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 369 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 у справі № 991/979/20 щодо ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із альтернативою внесення застави в розмірі 12 612 000 грн. Після застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 понад місяць утримується в ДУ «Київський слідчий ізолятор» і застава не внесена.
У якості підстав для зміни запобіжного заходу вказує на те, що:
повідомлена ОСОБА_1 підозра про вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, що стала приводом для застосування запобіжного заходу, є необґрунтованою, так як кваліфікація органом досудового розслідування діяння за цією статтею є неправильною - кваліфікацію здійснено за більш тяжкий злочин, ніж той, під ознаки якого можуть підпадати обставини, на які посилаються слідчий та прокурор. При пропонуванні та наданні неправомірної вигоди голові Фонду державного майна України ОСОБА_2 дії ОСОБА_1 , за умови доведеності вини, повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 369-2 КК України. Санкція ч. 1 ст.369-2 КК України передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 років, і за такої кваліфікації дій ОСОБА_1 обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суперечить правилам п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України;
у протоколах про проведення НСРД зафіксовані дії ОСОБА_2 (свідка), які мають ознаки провокування ОСОБА_1 на вчинення кримінального правопорушення;
докази, які долучені до матеріалів кримінального провадження, зібрані із грубим порушенням встановленого законом порядку;
відсутній ризик переховування від органу досудового розслідування, про що свідчить факт добровільної передачі закордонного паспорту детективу під час затримання та особистого обшуку та готовність здати другий закордонний паспорт на зберігання до відповідного державного органу, що унеможливить виїзд за межі України з метою переховування;
відсутній ризик що ОСОБА_1 знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як усі невідкладні слідчі дії були проведені органом досудового розслідування та, на його думку, зафіксовані та зібрані докази вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 ;
ОСОБА_1 не буде незаконно впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження і такий ризик може бути нівельовано покладенням судом на підставі ст. 194 КПК України відповідного обов`язку щодо утримання від спілкування з будь-якою особою;
наявні такі обставини, які відповідно до ст. 178 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу: ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи загального захворювання та проходить реабілітацію за індивідуальною програмою, 27.02.2020 настав строк обстеження ОСОБА_1 щодо підтвердження наявності 2-ї групи інвалідності, однак, утримуючись під вартою, останній не в змозі пройти таке медичне обстеження; має постійне місце проживання; раніше не судимий та до кримінальної відповідальності раніше не притягався; на утриманні підозрюваного перебуває 2 неповнолітніх дітей і він надає фінансову допомогу своїй матері - ОСОБА_3 , 1954 р.н.; матеріальні збитки злочином не завдані; злочин не спрямований проти життя та здоров`я людини. Про стан здоров`я ОСОБА_1 свідчить той факт, що з 04 по 12 лютого останній знаходився на лікуванні у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги (Київ, вул. Братиславська, 3), куди був госпіталізований внаслідок раптового погіршення стану здоров`я одразу після проголошення повного тексту ухвали суду від 31.01.2020 у справі №991/979/20;
визначений ОСОБА_1 розмір застави в 75 разів перевищує розмір максимальної застави для тяжкого злочину. Такий розмір застави в порушення ч. 4 ст. 182 КПК України є завідомо непомірний для ОСОБА_1 і його майновий стан не дозволяє внести заставу в сумі 12 612 000 гривень. Найбільша сума застави, яку можливо було б внести для ОСОБА_1 не перевищує 2 000 000 гривень.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Захисник Мягков М.О. підтримав своє клопотання з наведених у ньому підстав. Додатково надав документи на підтвердження своїх доводів.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника і просив змінити застосований щодо нього запобіжний захід на більш м`який.
Прокурор Олефір Ю.О. заперечив проти задоволення клопотання захисника як необґрунтованого.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
З наданих сторонами документів вбачається, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019. У межах цього кримінального провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 369 КК України, а саме у пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище за вчинення нею в інтересах того хто надає неправомірну вигоду чи в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 у справі № 991/979/20 щодо ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в сумі 12 612 000 грн із покладенням ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.02.2020 (справа № 991/979/20, провадження №11-сс/991/124/20) була залишена без змін ухвала слідчого судді від 31.01.2020 про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , а апеляційна скарга його захисника залишена без задоволення.
Після застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 утримується в ДУ «Київський слідчий ізолятор», застава за нього не внесена.
У частині 1 ст. 201 КПК України передбачено, що підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, чи про зміну способу їх виконання.
Виходячи зі змісту ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного або захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду, або зміна обставин підозри, зменшення встановлених у провадженні ризиків, що пов`язано з плином досудового розслідування.
У своєму клопотанні захисник ставить питання про зміну запобіжного заходу на більш м`який, який не пов`язаний з обмеженням волі чи із внесенням застави в сумі 12 612 000 грн, що був застосований ухвалю слідчого судді Вищого антикорупційного суду 31.01.2020.
Під час розгляду клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не бере до уваги доводи про необґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_1 (у тому числі про провокацію злочину свідком ОСОБА_2 ), та не вагомість долучених до матеріалів кримінального провадження доказів для підтвердження підозри про вчинення злочину як такі, що суперечать суті самого клопотання та фактично є спробою переглянути висновки ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 про застосування запобіжного заходу та ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.02.2020 за результатами розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Єня Д.В. в не передбачений нормами КПК України спосіб. У клопотанні наведені доводи про надання інакшої оцінки тим матеріалам кримінального провадження, які стали підставою для застосування запобіжного заходу і достатність яких була встановлена слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та перевірена Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Відповідно до правил ст. 177 КПК України, будь-який запобіжний захід щодо особи може бути застосований за умови наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Тобто за наявності ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 про застосування запобіжного заходу, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, набрала законної сили та діє до 28.03.2020, і якою встановлено факт доведеності стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_1 злочину, слідчий суддя під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу з`ясовує виключно питання щодо зменшення або зникнення тих ризиків, які були встановлені на час застосування запобіжного заходу, та/або наявності нових обставин, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 178 КПК України і мають суттєве значення, зміни обставин підозри.
Щодо доводів захисника про відсутність тих ризиків, наявність яких було встановлено ухвалами слідчого судді від 31.01.2020 та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.02.2020.
Аргумент захисника про те, що ризик переховування від органу досудового розслідування відсутній, оскільки ОСОБА_1 добровільно передав один із паспортів для виїзду за кордон детективу під час затримання та готовий здати другий такий паспорт на зберігання до відповідного державного органу, не є переконливим. Так, здача відповідному органу державної влади документів, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну, є одним із передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, що покладається на підозрюваного з метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Але виконання такого обов`язку саме по собі не виключає такий ризик. Визначаючи наявність названого ризику, слідчий суддя врахував як суворість можливого покарання, в разі доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, так і його соціальний статус, наявність численних зв`язків із іноземними громадянами і громадянами України, які проживають за кордоном, виїзд за межі України і неповернення на кінець січня 2020 року особи, з якою ОСОБА_1 перебуває у «цивільному шлюбі». На даний час вказані обставини не змінилися і не доведено наявності підстав вважати, що вірогідність спроби переховування від органів досудового розслідування зменшилася.
Сторона захисту не довела в судовому засіданні, що обставини, які були підставою для висновку про існування ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 потенційно може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, на цей час відсутні чи змінилися на стільки, що виключають такий ризик.
З приводу перелічених у клопотанні захисника обставин, які підлягають врахуванню відповідно до ст. 178 КПК України, слід зазначити таке.
Захисником подані відомості про стан здоров`я ОСОБА_1 , у тому числі результати обстежень у попередні роки, про перебування з 04 по 12 лютого 2020 року на лікуванні у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги та встановлення йому МСЕК у лютому 2018 року на два роки другої групи інвалідності (загальне захворювання, рекомендоване відновне лікування і облік у невролога). Однак підтвердження, зокрема від медичної частини СІЗО, того, що наявне в ОСОБА_1 захворювання виключає можливість подальшого тримання останнього в умовах слідчого ізолятора і йому не може бути забезпечена необхідна медична допомога, надано не було.
Під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу і розгляду апеляційної скарги захисника на ухвалу слідчого судді від 31.01.2020 було відомо та враховано відомості про наявність у підозрюваного ОСОБА_1 двох малолітніх дітей та матері, яка є пенсіонеркою, що вплинуло на визначення застави в меншому розмірі, ніж просила сторона обвинувачення. Так само було враховано, що злочин не спрямований проти життя та здоров`я людини.
Щодо наявності в ОСОБА_1 постійного місця проживання в м. Києві, то сторона захисту не надала документів, які б підтвердили наявність в нього на певній правовій підставі такого житла. Із матеріалів клопотання - довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.06.2018 - вбачається, що його місцем реєстрації є АДРЕСА_2 , а фактичним місцем проживання зазначена адреса: АДРЕСА_3 . Натомість у клопотанні захисника в якості фактичного місця проживання ОСОБА_1 вказана адреса: АДРЕСА_1 . Така невизначеність із місцем постійного проживання підозрюваного не дозволяє суду вирішувати питання про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Щодо непомірності визначеного підозрюваному ОСОБА_1 розміру застави в сумі 12 612 000 гривень. Визначаючи розмір застави слідчий суддя, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, у тому числі було враховано, що ОСОБА_1 є співзасновником у понад 17 суб`єктів господарювання та вносив значні суми грошових коштів до їх статутного капіталу.
Захисник надав безкоштовні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо окремих юридичних осіб, в яких ОСОБА_1 є засновником/співзасновником, з відомостями про розміри його часток у статутних капіталах, та листи ГУ ДПС у м. Києві щодо сплати податків ними, наявності (відсутності) відкритих банківських рахунків, банківські виписки по рахункам таких товариств, на яких відсутні кошти, а також довідки з Пенсійного фонду України про розмір пенсії по інвалідності ОСОБА_1 за жовтень 2018 року - січень 2020 року в розмірі приблизно 1 500 грн на місяць і довідку форми ОК-5 про наявні відомості про застраховану особу з 2001 року, у тому числі про отримання у 2019 році заробітної плати в розмірі 4 600 грн на місяць у Міжнародному фонді сприяння інвестиціям (код ЄДРПОУ 14300912). Також надав довідку про доходи матері ОСОБА_1 - ОСОБА_3 за січень 2019 року - січень 2020 року про отримання пенсії в розмірі приблизно 3 900 грн на місяць. Такі відомості в своїй сукупності не є підтвердженням надмірності для ОСОБА_1 визначеної суми застави, оскільки містять інформацію не про всіх юридичних осіб, щодо яких ОСОБА_1 є засновником, і така інформація не є доказом майнового стану відповідних товариств. Згідно з довідками Пенсійного фонду України про доходи ОСОБА_1 отримував в попередньому році сумарний дохід приблизно 6 100 грн на місяць. Разом із тим у клопотанні захисника мова йде про те, що ОСОБА_1 утримує двох малолітніх дітей та надає фінансову допомогу своїй матері-пенсіонерці, та повідомлено про можливу максимальну суму внесення застави в розмірі 2 000 000 грн, але без зазначення можливих джерел і підстав розрахунку саме такої суми.
Тобто наведене вище свідчить про те, що подані захисником слідчому судді документи містять інформацію лише про частину доходів ОСОБА_1 та не в повній мірі відображають його дійсний майновий стан. За таких обставин на час розгляду клопотання не вбачається слідчому судді можливості вирішити питання про зменшення визначеного ухвалою слідчого судді розміру застави.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України однією із засад кримінального провадження є змагальність сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Ураховуючи наведене вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які посилається захисник у клопотанні, не є такими, що дають підстави вважати ризики, які були встановлені на час застосування запобіжного заходу, такими, що зменшилися або зникли, і не є достатніми для вирішення питання зміни тримання під вартою із можливістю внесення застави в сумі 12 612 000 грн на більш м`який запобіжний захід. За таких обставин клопотання захисника Мягкова М.О. про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 177, 178, 193, 201, 309, 372 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника Мягкова Миколи Олександровича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м`який, що не пов`язаний з обмеженням волі.
Копію ухвали вручити захиснику, підозрюваному, прокурору.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя О.В. Олійник