- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
- Secretary : Batyr B.V.
- Lawyer : Marusiaka V.Ya.
- Prosecutor : Demkiv D.M.
Справа № 991/2574/20
Провадження1-кс/991/2626/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Демківа Д.М., детектива Легіна А.В., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Марусяка В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Легіна Андрія Валерійовича, погоджене заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Вовче, Турківського району, Львівської області, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52020000000000046 від 18.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Легіна Андрія Валерійовича, погоджене заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Вовче, Турківського району, Львівської області, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 52020000000000046 від 18.01.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
У вказаному клопотанні детектив просив суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці, з можливістю внесення застави у розмірі 4 760 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 005 520,00 грн.(десять мільйонів п`ять тисяч п`ятсот двадцять гривень). У випадку внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбаченіп.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також з іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України; носити електронний засіб контролю.
Клопотання мотивовано тим, що:
?своїми умисними діями, які виразились в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України;
?злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання в вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна;
?наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
?застосування більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.
У судовому засіданні детектив та прокурор підтримали клопотання з викладених у ньому підстав, просили його задовольнити в повному обсязі. Крім того зазначили, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зумовлено наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, приховування, знищення чи зміни речових доказів і документів, неправомірного впливу на досудове розслідування іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчинення злочину.
При цьому, зазначили, що враховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, його майновий стан, з метою гарантування належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, доцільно під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати та є, у певній мірі, співмірним із розміром заподіяних збитків у зв`язку із вчиненням підозрюваним дій, зазначених вище.
Захисник підозрюваного - адвокат Марусяк В.Я. заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу з підстав його необґрунтованості та безпідставності та вважає, що у його задоволенні слід відмовити.
В обґрунтування своєї позиції захисник зазначив, що дійсно ОСОБА_1 обіймав посаду начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України. Повноваження начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України визначені положенням про Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2019 № 4191/5 (далі - положення). Як зазначено захисником, згідно вказаного положення - керівники установ виконання кримінальних покарань та пробації підпорядковуються Міністру юстиції України. Питання та призначення або звільнення з посад вирішується виключно міністром, жодні погодження, стягнення, заохочення або дисциплінарні провадження не можуть бути ініційовані начальником Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
У статті.368 КК України, зокрема ч.3 ст. 368 КК України, що інкримінується ОСОБА_1 , чітко зазначено про одержання неправомірної вигоди службовою особою за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. З точки зору повноважень начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, які визначені положенням, зауважено, що начальник не наділений повноваженнями ініціювати дисциплінарні провадження, оскільки питання відповідальності керівників установ виконання кримінальних покарань та пробації - віднесені до повноважень заступника Міністра юстиції України або Міністра юстиції України.
Адвокат Марусяк В.Я. також зауважив, що стороною обвинувачення не доведено того факту, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. З огляду на вказані обставини адвокат вважає за доцільне застосування більш м`якого запобіжного заходу з огляду на наступні обставини. ОСОБА_1 має хронічні проблеми зі здоров`ям, що підтверджується наданими медичними документами. Підозрюваний жодним чином не ухиляється від участі у слідчих діях. Заявлені стороною обвинувачення ризики, які передбачені статтею 177 КПК, є ймовірними, лише перераховані у клопотанні та є вигаданими задля подальшого кримінального переслідування підозрюваного, а докази на підтвердження наявності відповідних ризиків наразі відсутні та не надані стороною обвинувачення.
Стороною захисту надано суду характеризуючі дані про підозрюваного, що підтверджують належне виконання посадових обов`язків на посаді начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, а саме: подяка Міністерства юстиції за роботу у 2018 році, подяка Міністра юстиції за роботу у 2017 році, грамота голови Верховної ради України 2018 року, ОСОБА_1 присвоєно звання заслужений юрист України у 2004 році, підозрюваного нагороджено орденом за заслуги третього ступеня у 2011 року, наявна низка інших нагород.
Адвокат також зауважив, що ОСОБА_1 має статус інваліда третьої групи. Підозрюваним не порушувалось законодавство України, що також має оцінюватися слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.
Адвокат просить суд звернути увагу також і на те, що під час судового розгляду у залі судового засіданні наявні особи, які готові взяти ОСОБА_1 на поруки - народний депутат України ОСОБА_4 та голова Львівської обласної ради ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 , зазначив, що підозрюваний чотири рази поспіль обирався депутатом обласної ради, що підтверджує високий рівень довір до особи від громадськості. ОСОБА_1 жодного разу не порушував закони України та є відповідальним. Знаючи моральні якості підозрюваного, гарантує, що він сумлінно виконуватиме усі розпорядження слідчого, прокурора або детектива під час досудового розслідування. Звертає увагу на стан здоров`я підозрюваного, а саме лікування серця та поважний вік. ОСОБА_4 просить звернути увагу на те, що підозрюваний веде скромний спосіб життя, що підтверджує відповідність майнового стану дійсним заробіткам ОСОБА_1 . З огляду на вказані обставини ОСОБА_4 готовий виступити у якості поручителя.
ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_1 є депутатом обласної ради, який є взірцем для інших, користується авторитетом для колег. Підозрюваний обраний депутатами обласної ради - головою комісії із законності. Функції, зокрема, начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України зведені до мінімуму, тобто фактично усі повноваження зводяться до резолюції у заяві про відпустку відповідним керівникам установ пробації. Вказує, що фактично підозра винесена із затримкою в декілька днів, що вказує на можливу відсутність доказів у органів досудового розслідування. ОСОБА_6 вказує, що застава заявлена стороною обвинувачення є непомірною та не відповідає майновому стану підозрюваного. ОСОБА_5 підтвердив свою готовність взяття на поруки та впевнений у свідомій поведінці підозрюваного і сумлінне виконання ним усіх доручень органів досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання в повному обсязі, зауваживши, що пред`явлена підозра є необґрунтованою, оскільки, будучи на посаді начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України діяв виключно у межах закону.
Слідчий суддя, ознайомившись із поданим клопотанням про застосування запобіжного заходу, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, а також доданими до нього матеріалами, дійшов наступного висновку.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
З огляду на зазначені положень закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа
Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000046 від 18.01.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 № 348 «Про ліквідацію територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції», утворено як юридичну особу публічного права територіальний орган Міністерства юстиції -Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2017 № 84/к відповідно до п. 2 ч. 1 ст.41 Закону України «Державну службу» ОСОБА_1 з 17.01.2017 призначено на посаду начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, як переможця конкурсу, в порядку переведення з управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області.
Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції є міжрегіональним територіальним органом Міністерства юстиції України нижчого рівня та підпорядковується Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, здійснює керівництво оперативно-службовою діяльністю підпорядкованих йому установ та виконує функції, передбачені цим Положенням.
У складі територіального органу діють підрозділи з питань охорони, режиму та нагляду у Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській областях.
Згідно з п. 9 Положення Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції очолює начальник, який відповідно до п. 10 Положення:
- здійснює керівництво управлінням та несе персональну відповідальність за виконання покладених на територіальний орган завдань і здійснення ним своїх функцій;
- погоджує призначення на посади та звільнення з посад перших заступників та заступників начальників установ виконання покарань, слідчих ізоляторів;
- погоджує переведення осіб середнього і старшого начальницького складу між установами виконання покарань, слідчими ізоляторами;
- підписує накази територіального органу, які є обов`язковими до виконання підпорядкованими йому установами;
- здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
Згідно з ч. 1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
У ч. 2 примітки до ст. 368 КК України визначено, що службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Державну службу» посада начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, відноситься до категорії «Б» посад державної служб.
За п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014, начальник Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
У зв`язку із вказаним, відповідно до ст. 22 цього Закону йому забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
При цьому ОСОБА_1 , порушуючи вищевказані вимоги Конституції України та Закону України «Про запобігання корупції», будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав неправомірну вигоду для себе за невчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, поєднавши з вимаганням неправомірної вигоди за наступних обставин.
Так, у грудні 2019 року, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, зателефонував до начальника державної установи «Цуманська виправна колонія (№84)» ОСОБА_2 та в телефонній розмові висловив вимогу про необхідність передачі йому 500 доларів США щомісячно за не створення перешкод в його діяльності, а саме, не проведення перевірок дотримання режиму відбування покарання ув`язненими та заходів контролю господарської діяльності державної установи «Цуманська виправна колонія (№84)». З метою надання своїм вимогам більшої переконливості та спонукаючи ОСОБА_2 до виконання його вимог, ОСОБА_1 повідомив йому про ініційоване ним службове розслідування діяльності начальника державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» ОСОБА_3 ., який відмовився передавати неправомірну вигоду ОСОБА_1 .
В свою чергу ОСОБА_2 , достовірно знаючи про створення ОСОБА_1 перешкод в діяльності начальника державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» ОСОБА_3, та в силу займаної ним посади, можливість створювати такі ж перешкоди в роботі очолюваної ним державної установи «Цуманська виправна колонія (№84)», погодився на вимоги ОСОБА_1 .
В подальшому ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, у грудні 2019 року, більш точний час слідством не встановлено, зателефонувавши, повідомив ОСОБА_2 , що визначив його відповідальним за збір коштів з підконтрольних йому установ виконання покарань Волинської області. Так ОСОБА_1 висловив ОСОБА_2 вимогу про необхідність щомісячно збирати від керівника державної установи «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_8 в розмірі 300 доларів США та від керівника державної установи «Ковельська виховна колонія» ОСОБА_9 талони на пальне в розмірі 100 літрів бензину А-95, які він разом із визначених йому 500 доларів США буде повинен передавати йому під час неофіційної частини щомісячних зборів начальників установ Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції. При цьому ОСОБА_1 в черговий раз, звертаючи увагу щодо можливих негативних наслідків в разі відмови від передачі йому неправомірної вигоди, вказав не забирати неправомірну вигоду з начальника державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» ОСОБА_3 щодо якого той ініціював службове розслідування.
У подальшому 11.02.2020 за вказівкою ОСОБА_1 підготовлено, підписано останнім та направлено начальникам державних установ та державних підприємств Державної кримінально-виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції лист-телеграму про проведення 14.02.2020 навчально-практичних зборів начальників установ в межах діяльності Ради начальників установ Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на базі держаної установи Тернопільської області «Збаразька виправна колонія (№63)».
Згідно вказаного листа-телеграми, вимагалось начальникам установ та підприємств прибути особисто, визначено місце реєстрації державна установа Тернопільської області «Збаразька виправна колонія (№63)» за адресою: вул. Молодіжна, 9, с. Доброводи, Збаразький район, Тернопільська область, час реєстрації 12:00 год.
На виконання раніше висунутих вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , взявши з собою 500 доларів США, а також 300 доларів США від імені керівника державної установи «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_8 , 10 карток на пальне - бензин А-95, 10 л. кожна, всього 100 літрів бензину А-95, вартістю 2799 грн, та 14.02.2020 прибув до держаної установи Тернопільської області «Збаразька виправна колонія (№63)» за адресою: вул. Молодіжна, 9, с. Доброводи, Збаразький район, Тернопільська область на вказана вище нараду.
В подальшому після завершення офіційної частини наради близько 17:00 год. усі начальники державних установ та державних підприємств Державної кримінально-виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зібрались в ресторані «Легенда», що розташований за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 28, м. Збараж, Тернопільська область.
Близько 18:20 год. 14.02.2020 ОСОБА_1 , з метою реалізації свого злочинного умислу, покликав до себе ОСОБА_2 , де сівши за один стіл під приводом розмови щодо діяльності очолюваної останнім державної установи «Цуманська виправна колонія (№84)», висунув вимогу про необхідність передачі йому раніше визначеної ним суми неправомірної вигоди, нагадавши про створені ним перешкоди в роботі начальнику державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» ОСОБА_3 , тим саме погрожуючи йому, та переконавшись, що ОСОБА_2 згоден передати йому неправомірну вигоду відвів того в окреме приміщення, де натякнув на передачу йому неправомірної вигоди.
В свою чергу ОСОБА_2 , виконуючи висунуту йому вимогу, о 18:40 год. передав ОСОБА_1 500 доларів США від себе, 300 доларів США від імені керівника державної установи «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_8 , 10 карток на пальне - бензин А-95, 10 л. кожна, всього 100 літрів бензину А-95, вартістю 2 799 грн.
Таким чином ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав неправомірну вигоду в розмірі 800 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США станом на 14.02.2020 складало 19 583,6 грн, картки на пальне - бензин А-95, в розмірі 100 л., вартістю 2 799 грн., всього на суму 22 382,6 грн, за не створення перешкод в діяльності начальників державної установи «Цуманська виправна колонія (№84)» ОСОБА_2, державної установи «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_8, державної установи «Ковельська виховна колонія ОСОБА_9 .
Після того, 10.03.2020 за вказівкою ОСОБА_1 підготовлено, підписано останнім та направлено начальникам державних установ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції лист-телеграму про проведення 11.03.2020 наради під головуванням першого Заступника Міністра юстиції Горовця С.М., проведення навчально-практичних зборів начальників установ в межах діяльності Ради начальників установ Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на базі держаної установи Львівської області «Миколаївська виправна колонія (№50)».
Згідно вказаного листа-телеграми, вимагалось начальникам установ та підприємств прибути 11.03.2020 на 10:00 год. особисто до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, 11, за адресою: вул. Архипенка, 1, м. Львів, визначено місце реєстрації для участі в навчально-практичних зборах держану установу Львівської області «Миколаївська виправна колонія (№50)» за адресою: с. Заклад, Миколаївського району, Львівської області.
На виконання раніше висунутих вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , взявши з собою 500 доларів США, а також 300 доларів США від імені керівника державної установи «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_8 , 11.03.2020 прибув Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, 11, за адресою: вул. Архипенка, 1, м. Львів, на вказана вище нараду.
В подальшому після завершення офіційної частини наради в Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та держаній установі Львівської області «Миколаївська виправна колонія (№50)» близько 17:00 год. усі начальники державних установ Державної кримінально-виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зібрались в ресторані « Panorama Hall», що розташований за адресою: вул. Митрополита Андрія Шептицького, м. Миколаїв, Миколаївський район, Львівська область.
Близько 19:20 год. 11.03.2020 ОСОБА_1 з метою реалізації свого злочинного умислу, під приводом з`ясування діяльності ОСОБА_2 покликав його в окреме приміщення, де манерою поведінки зробив натяк щодо намірів отримати від нього чергову неправомірну вигоду.
В свою чергу ОСОБА_2 , на виконання раніше висунутих йому вимог о 19:30 год. передав ОСОБА_1 500 доларів США від себе, 300 доларів США від імені керівника державної установи «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_8 , та пояснив, що талони на пальне начальника державної установи «Ковельська виховна колонія ОСОБА_9 він не встиг отримати.
Таким чином ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав неправомірну вигоду в розмірі 800 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США станом на 11.03.2020 складало 20 250,8 грн, за не створення перешкод в діяльності начальників державної установи «Цуманська виправна колонія (№84)» ОСОБА_2, державної установи «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_8
Таким чином сторона обвинувачення зазначає, що своїми умисними діями, які виразились в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2017 № 84/к, яким ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України; положенням про Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2019 № 4191/5, яким визначено повноваження начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України; заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 від 18.01.2020 відповідно до якої ОСОБА_1 висловлював вимогу надавати йому щомісячну неправомірну вигоду з погрозою вчинення з використанням службового становища дій, а саме, клопотання про призначення службових розслідувань і перевірок у разі відмови, які можуть заподіяти шкоду законним інтересам ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 18.01.2020 який показав, що ОСОБА_1 висловлював вимогу надавати йому щомісячну неправомірну вигоду з погрозою вчинення з використанням службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду законним інтересам ОСОБА_3 , а після відмови в її наданні клопотав про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_3 ; заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 від 21.01.2020 відповідно до якої ОСОБА_1 висловлював вимогу надавати йому щомісячну неправомірну вигоду з погрозою вчинення з використанням службового становища дій, а саме, клопотання про призначення службових розслідувань і перевірок у разі відмови, які можуть заподіяти шкоду законним інтересам ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 21.01.2020 який показав, що ОСОБА_1 висловлював вимогу надавати йому щомісячну неправомірну вигоду з погрозою вчинення з використанням службового становища дій, а саме, клопотати про призначення службових розслідувань і перевірок у разі відмови, які можуть заподіяти шкоду законним інтересам ОСОБА_2 ; протоколом огляду офіційного веб-сайту Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 23.01.2020 яким підтверджується, що ОСОБА_1 обіймає посаду начальника вказаного управління у званні генерал-майора внутрішньої служби; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 26.01.2020 який підтверджує вручення заявнику грошових коштів, які в подальшому були виявленні та вилучені за місцем проживання ОСОБА_1 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 24.02.2020 який показав, що ОСОБА_1 14.02.2020 під час вечері, що відбулася після наради під його керівництвом у м. Збараж, вимагав та отримав від ОСОБА_2 800 (вісімсот) доларів США та 10 карток на бензин А-95 по 10 літрів кожна, які були йому вручені працівниками правоохоронних органів відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 26.01.2020; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 10.03.2020, який підтверджує вручення заявнику грошових коштів, які в подальшому були виявленні та вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_1 , який був проведений під час обшуку автомобілі марки та моделі Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у власності державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 30) та використовується ОСОБА_1 як службовий автомобіль; протоколом обшуку від 11.03.2020, який підтверджує, що під час проведення обшуку автомобіля марки та моделі Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у власності державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 30) та використовується ОСОБА_1 як службовий автомобіль було проведено особистий обшук ОСОБА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти, в тому числі ті, які були вручені заявнику працівниками правоохоронних органів відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 10.03.2020; протоколом обшуку від 11.03.2020, який підтверджує, що під час проведення обшуку у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у власності ОСОБА_1 та є його фактичним місцем проживання, було виявлено та вилучено грошові кошти, в тому числі ті, які були вручені заявнику працівниками правоохоронних органів відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 26.01.2020; протоколом обшуку від 11.03.2020, який підтверджує, що під час проведення обшуку у квартирі за адресою АДРЕСА_2 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 було виявлено та вилучено грошові кошти; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 13.03.2020, який показав, що ОСОБА_1 11.03.2020 під час вечері, що відбулася після наради під його керівництвом у м. Миколаїв, Львівської області вимагав та отримав від ОСОБА_2 800 (вісімсот доларів США), які були йому вручені працівниками правоохоронних органів відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 10.03.2020; протоколом огляду грошових коштів, які були відшукані та вилучені в ході обшуку автомобіля марки та моделі Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у власності державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 30) та використовується ОСОБА_1 як службовий автомобіль від 13.03.2020 який підтверджує, що під час обшуку було виявлено та вилучено грошові кошти, в тому числі ті, які були вручені заявнику працівниками правоохоронних органів відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 10.03.2020; протоколом огляду грошових коштів, які були відшукані та вилучені в ході обшуку у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , який перебуває у власності ОСОБА_1 та є його фактичним місцем проживання від 13.03.2020, який підтверджує, що під час обшуку було виявлено та вилучено грошові кошти, в тому числі ті, які були вручені заявнику працівниками правоохоронних органів відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 26.01.2020; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1 - 5 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні №52020000000000046 від 18.01.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Так, ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
На даний час підозрюваний виконує процесуальні обов`язки, однак ризик того, що він змінить свою поведінку на даний час існує, в зв`язку з тяжкістю ймовірного покарання.
При цьому сама лише наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон не свідчить про те, що підозрюваний планує в майбутньому покинути територію України, враховуючи те, що детективом не зазначено в клопотанні, а прокурором в свою чергу не доведено, що протягом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні підозрюваний ОСОБА_1 виїжджав за межі України на тривалий час.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик використання знайомств, зв`язків, соціального статусу і авторитету, набутих зокрема під час здійснення професійної діяльності, що надає можливості впливати на свідків, зокрема, підбурювати їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі доказам та відмови від дачі показань на користь підозрюваного, що негативним чином впливатиме на дієвість кримінального провадження загалом - існує. Однак ризик того, що ОСОБА_1 , має можливість в подальшому незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні №52020000000000046 від 18.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, використовуючи свій статус та вплив, на даний час мінімальний з огляду на те, що підозрюваний звільнений із займаної посади начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів.
Стороною обвинувачення вказано, що досудове розслідування наразі триває та є необхідність у проведенні ряду процесуальних дій для встановлення та отримання додаткових доказів, однак у зв`язку із набуттям ОСОБА_1 статусу підозрюваного є достатні підстави вважати, що ним можуть вживатись заходи щодо їх знищення, приховування або спотворення. Наразі наявний факт невстановлення місцезнаходження частини предмета злочину (грошових коштів, талонів на паливо), що є достатніми підставами вважати, що підозрюваним можуть вживатись заходи щодо їх знищення, приховування або спотворення.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність ризику того, що ОСОБА_1 буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином стверджується наявністю стійких ділових та дружніх зв`язків підозрюваного, в силу своєї професійної діяльності, з особами, які займають керівні посади в органах державної влади, а також з іншими особами, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчинення злочину.
Про наявність вказаного ризику свідчить характер та спосіб вчинених дій, тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, що дає підстави вважати, що він може вчиняти інші кримінальні правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності, у тому числі використовуючи свої зв`язки соціальний статус і авторитет, набуті зокрема під час здійснення професійної діяльності.
Можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Виходячи з положень п.п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Оцінюючи процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним обов`язків, які покладаються на підозрювану особу та можливість у органу досудового розслідування зафіксувати усі можливі докази, які стосуються кримінального провадження, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, вважаю, що на даний час відсутні виключні обставини для застосування виняткового запобіжного заходу до ОСОБА_1 у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Частиною 4 ст.194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи, що прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, є наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а також з огляду на існування можливості запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж у виді тримання під вартою, на підставі ч.2 ст.194 КПК України приходжу до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора.
Під час судового розгляду буди заявлені клопотання від поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у відповідності до положень ст. 180 КПК України, які зокрема просили застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Однак враховуючи обставини кримінального правопорушення, а також приймаючи до уваги вищевикладені ризики, які визнані слідчим суддею обґрунтованими та той факт, що ОСОБА_1 , в силу свого статусу та матеріального становища, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, застосування такого запобіжного заходу, як особиста порука, про що просять поручителі, на думку слідчого судді не дасть можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.
Вирішуючи, на підставі ч.4 ст.194 КПК України, питання про обрання більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку, що достатнім, в даному випадку, буде застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави з огляду на те, що особисте зобов`язання та особиста порука не в повній мірі зможуть запобігти вказаним ризикам, оскільки не створюють в достатній мірі стримувальних чинників.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на думку слідчого судді в даному випадку не може бути застосований з огляду на стан здоров`я підозрюваного, який може потребувати медичної допомоги в будь-який час.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження саме запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та зможе запобігти цим ризикам.
Обґрунтованість розміру застави
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п.2) ч.5 ст.182 КПК). У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Разом з тим, врахувавши обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п.п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що визначення більшого розміру застави, ніж встановлений законом (п.2 ч.5 ст.182 КПК України), а саме, - у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який буде достатнім для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та не є завідомо непомірним для підозрюваного із урахуванням отриманого доходу та наявності нерухомого майна, грошових коштів.
Зазначений детективом у клопотанні розмір застави 10 005 520,00 грн є явно непомірним та не відповідає майновому стану підозрюваного.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.
Також, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також з іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України; носити електронний засіб контролю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 184, 193, 194, 196, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання детектива Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Легіна Андрія Валерійовича, погодженого заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Вовче, Турківського району Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600,00 грн. (шістсот тридцять тисяч шістсот грн), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN UA НОМЕР_2 .
Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вніс таку заставу, наступні обов`язки:
-прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
-не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також з іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України;
-носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов`язків, покладених судом, визначити до 25.05.2020 включно.
Підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя В.Д. Воронько