- Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.
- Secretary : Finko Yu.V.
Справа № 757/53222/19-к
Провадження1-кс/991/1757/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката Рак Тетяни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 на постанову прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчука О.О. від 12.09.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018,
ВСТАНОВИВ:
25 лютого 2020 року до Вищого антикорупційного суду на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2020 надійшли матеріали скарги адвоката Рак Т.С. в інтересах ОСОБА_1 , поданої на підставі п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.02.2020 скаргу передано для розгляду слідчому судді Вищого антикорупційного суду Хамзіну Т.Р.
Ухвалою від 25.02.2020 скаргу призначено до розгляду.
1. Заявлені вимоги та їх обґрунтування
Заявниця у скарзі зазначає, що 12.09.2019 прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчук О.О. виніс постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018 щодо ОСОБА_1 , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку із оголошенням у розшук.
Цю постанову заявниця вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам ст. 110 КПК України. Тому вважає, що її належить скасувати.
В обґрунтування вимог посилається на такі обставини:
1) не набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваного. Заявниця зазначає, що особа набуває процесуальний статус підозрюваного після повідомлення їй про підозру у визначеному КПК України порядку. Проте матеріали досудового розслідування не містять жодних доказів належного вручення ОСОБА_1 письмового повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у спосіб, передбачений КПК України, що виключає можливість оголошення його у розшук та відповідно зупинення досудового розслідування.
Зокрема вказує, що:
- відповідно до листа ПАТ «Укрпошта» від 05.04.2018 вбачається, що через неуважність працівника поштового зв`язку, ними не вживалися заходи із вручення ОСОБА_1 листа, що містив повідомлення про підозру від 29.05.2017, а лист повернуто за зворотною адресою простим порядком;
- органом досудового розслідування не вживалися заходи із встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 для вручення повідомлення про підозру йому особисто, а надіслано у спосіб, передбачений для вручення повідомлень без здійснення всіх можливих заходів для цього;
- ОСОБА_1 не роз`яснено про його права та обов`язки, що виключає набуття ним процесуального статусу підозрюваного;
- вручення повідомлення про підозру адвокату Бондарю В.М. не свідчить про належне повідомлення про підозру, оскільки воно має бути вручено безпосередньо особі, щодо якої складено. До того ж адвокат Бондар В.М. не вжив заходів із інформування ОСОБА_1 про те, що він є його захисником та із передачі ОСОБА_1 повідомлення про підозру. Крім того стверджує, що винесення прокурором постанови про залучення захисника за призначенням до набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного є протизаконним. Також посилається на те, що прокурору було відомо про те, що ОСОБА_1 має адвоката за договором;
- листом від 01.03.2018 прокурора було повідомлено про те, що представництво ОСОБА_1 здійснюють адвокати на підставі відповідного договору про надання правової допомоги, але всупереч цьому повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри безпідставно було вручено адвокату Бондарю В.М.
2) відсутність підстав для оголошення ОСОБА_1 у розшук. За твердженням заявниці матеріали досудового розслідування не містять належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності та що місцем його знаходження не встановлено. Зокрема зазначає, що наявні у матеріалах копії повісток, які повернулися без вручення їх адресату, не є підтвердженням належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність явки до слідчого у розумінні вимог КПК України щодо вручення повідомлень. За адресами куди надсилалися повістки ОСОБА_1 не проживав та відповідно не мав змоги отримувати кореспонденцію. Крім цього повістка про виклик до ГВП ГПУ на 29.05.2017 направлена в порушення вимог ч. 8 ст. 135 КПК України, згідно з якою вона має бути вручена не пізніше, ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. Саму ж постанову про оголошення ОСОБА_1 у розшук вважає протизаконною, оскільки постанова прокурора не є процесуальною підставою для оголошення розшуку;
3) незаконність та невмотивованість постанови про зупинення досудового розслідування. В обґрунтування цього твердження заявниця зазначає, що:
- прокурором не надано доказів внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про зупинення досудового розслідування;
- постанова не містить посилання на відомості, які дали підстави для висновку, що ОСОБА_1 переховується від органів досудового розслідування та які дії вчинив слідчий для з`ясування цих обставин;
- приймаючи рішення про зупинення досудового розслідування прокурор обмежився лише твердженням про те, що всі слідчі та розшукові дії у кримінальному провадженні були виконані.
4) винесення постанови про зупинення досудового розслідування порушує право ОСОБА_1 на розгляд справи упродовж розумного строку. Так заявниця зазначає, що фактично досудове розслідування триває з 31.01.2013;
5) незаконність оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук та відсутність підтвердження оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук. Заявниця стверджує, що прокурором документально не підтверджено перетин ОСОБА_1 державного кордону та перебування його за межами України. Матеріали досудового розслідування не містять доказів надіслання запиту про розшук до Генерального секретаріату Інтерполу або Національного центрального бюро Інтерполу.
Також заявниця просила врахувати, що попередні постанови про зупинення досудового розслідування скасовувалися слідчими суддями саме у зв`язку із порушенням вимог ст. ст. 2, 110, 280, 281 КПК України.
2. Позиції сторін у судовому засіданні
У судове засідання призначене на 31.03.2020 сторони не з`явилися, надали заяви про розгляд скарги без їх участі.
У судовому засіданні 10.03.2020 адвокат Рак Т.С. вимоги скарги підтримала. Просила скаргу задовольнити та скасувати постанову прокурора Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчука О.О. від 12.09.2019 про зупинення досудового розслідування.
Додатково до матеріалів скарги долучила копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.11.2019, якою скасовано постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 24.06.2019.
Детектив Національного антикорупційного бюро України Квакуша А.С. проти задоволення скарги заперечив та просив відмовити у її задоволенні.
В обґрунтування заперечень проти скарги зазначив, що:
- ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 255 КК України;
- повідомлення про підозру у зв`язку із відмовою підозрюваного від отримання повідомлення про підозру та переховуванням його від органів досудового розслідування за кордоном було вручено йому у порядку, встановленому для вручення повідомлень. Зокрема зазначає, що за місцем проживання ОСОБА_1 спочатку була надіслана повістка про виклик до Головної військової прокуратури для вручення повідомлення про підозру. Після цього у зв`язку із неявкою ОСОБА_1 письмове повідомлення про підозру було надіслано засобами поштового зв`язку за місцем його проживання з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У такий же спосіб надсилалося і повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. З цих підстав стверджує, що ОСОБА_1 набув процесуальний статус підозрюваного у кримінальному провадженні;
- у зв`язку із тим, що місцезнаходження ОСОБА_1 не встановлено, його обґрунтовано оголошено у розшук. Тому винесення постанови про зупинення досудового розслідування є правомірним;
- постанова відповідає вимогам, наведеним у ст. 110 КПК України та містить зміст обставин, які стали підставою для її винесення та мотиви прийняття такого рішення.
До матеріалів скарги детектив долучив письмові заперечення із документами в обґрунтування доводів заперечень проти скарги.
25.03.2020 до суду надійшли пояснення адвоката Рак Т.С. на заперечення детектива у яких наведено спростування доводам детектива. До пояснень надано документи на підтвердження викладених доводів.
Також окремо заявницею подано заяву щодо надання органом досудового розслідування недостовірних даних, у якій зазначено, що детектив необґрунтовано посилається на факт повідомлення ОСОБА_1 про підозру у кримінальному провадженні № 42014080400000012.
Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя дійшов таких висновків.
3. Обставини встановлені слідчим суддею
На підставі документів, наявних у матеріалах скарги, слідчий суддя встановив, що Національним антикорупційним бюро України, відповідно до постанови заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора Чумака В.В. від 19.11.2019 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, що виділене із кримінального провадження № 42016000000003536 від 18.11.2016
29.05.2017 слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчуком О.О., за погодженням із прокурором у провадженні - заступником начальника управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях Генеральної прокуратури України Миргородською О. складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Повідомлення про підозру, 29.05.2017 надіслано засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями фіскального чеку та описом вкладення у цінний лист від відповідної дати.
Згідно з інформаційної довідки з Єдиного реєстру речових прав ОСОБА_1 є власником цієї квартири.
30.06.2017 повідомлення про підозру, що надсилалося за місцем реєстрації ОСОБА_1 повернулося на адресу Генеральної прокуратури України із відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».
Також із матеріалів скарги вбачається, що повідомлення про підозру, 29.05.2017 було вручено адвокату Бондарю В.М., залученому Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві на підставі відповідної постанови слідчого у кримінальному провадженні від 26.05.2017.
29.05.2017 слідчим винесено постанову про оголошення ОСОБА_1 у розшук. Підставою для оголошення у розшук стала неявка ОСОБА_1 на виклик слідчого до Генеральної прокуратури України.
Так матеріали скарги містять копію повістки про виклик ОСОБА_1 до слідчого Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України на 29.05.2017, що була надіслана 26.05.2017 за місцем реєстрації останнього за адресою: АДРЕСА_1 .
03.07.2017 ця повістка повернулася на адресу Генеральної прокуратури України без вручення адресату.
06.03.2018 старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчуком О., за погодженням із прокурором у провадженні - начальником другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Болдіним О. складено повідомлення про зміну ОСОБА_4 раніше повідомленої підозри за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
З метою вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за місцем реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та за місцем його проживання ( АДРЕСА_2 ) слідчим були надіслані відповідні повістки про виклик до Генеральної військової прокуратури Генеральної прокуратури України на 06.03.2018 о 12:30. Як вбачається із копій фіскальних чеків, описів вкладення у цінний лист ці повістки були надіслані 03.03.2018, але повернулися на адресу Генеральної прокуратури України без вручення адресату.
06.03.2018 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри разом із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки були надіслані за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 та вручені адвокату за призначенням Бондарю В.М .
Згідно з копіями конвертів за жодною із адрес кореспонденція вручена не була та повернулася до Генеральної прокуратури України.
Також прокурором надано копію розписки ОСОБА_5 , яка є старшим інспектором з кадрів Комунального підприємства «Жилсервіс-2» від 29.05.2018. Із змісту цієї розписки вбачається, що остання зобов`язалася за можливості передати ОСОБА_1 повідомлення про підозру від 29.05.2017, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 06.03.2018, пам`ятки про процесуальні права та обов`язки, повістку про виклик до слідчого.
12.09.2019 прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України виніс постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675, у тому числі, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку із оголошенням його у розшук.
4. Оцінка та висновки слідчого судді
Предметом оскарження є рішення прокурора про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадження № 42018000000000675.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування.
Підстави, порядок та умови зупинення досудового розслідування передбачені главою 23 КПК України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру, зокрема, у разі якщо підозрюваного оголошено у розшук.
Тобто можливість зупинення досудового розслідування, у тому числі у зв`язку із оголошенням особи у розшук, передбачена лише після повідомлення особі про підозру у порядку, визначеному ст. ст. 276-278 КПК України, та набуття нею процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 281 КПК України підозрюваний оголошується у розшук у разі якщо його місцезнаходження невідоме або він перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови якщо він був належним чином повідомлений про такий виклик.
Отже зупинення досудового розслідування з підстав, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, передбачає існування формальних підтверджень наведених обставин і обґрунтовану констатацію відповідних фактів посадовими особами органів досудового розслідування. Зокрема, встановленню факту перебування особи за межами України та нез`явлення на виклики слідчого, прокурора. Таке роз`яснення наведено у п. 2 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017).
З огляду на наведені правові норми, а також враховуючи обставини на які посилається заявниця в обґрунтування своїх вимог при розгляді цієї скарги слідчий суддя має перевірити обставини, що стосуються: 1) процесуального статусу ОСОБА_1 ; 2) причин нез`явлення ОСОБА_1 на виклик слідчого.
4.1. Щодо процесуального статусу ОСОБА_1 у кримінальному провадженні
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Такий спосіб вручення повідомлення про підозру, передбачає, що особа, якій такий документ адресувався, зможе дізнатися про його надходження з усіх доступних джерел, а не тільки від правоохоронних органів чи суду.
Слідчий суддя встановив, що у зв`язку із неможливістю вручення, повідомлення про підозру було надіслано за місцем реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Він же є і власником цієї квартири. На описі вкладення стоїть відбиток штампу поштового відділення із датою 29.05.2017. Тобто повідомлення про підозру надіслано на адресу ОСОБА_1 у день його складення.
У такий же спосіб органом досудового розслідування надсилалося і повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 06.03.2018.
Крім цього, ці документи для передачі ОСОБА_1 29.05.2018 були вручені ОСОБА_5 , яка є старшим інспектором з кадрів Комунального підприємства «Жилсервіс-2» у м. Дніпро.
Слідчий суддя враховує той факт, що, зокрема, адвокат Рак Т.С. здійснює представництво інтересів ОСОБА_4 з 15.03.2017. Протягом цього часу адвокат неодноразово брала участь при розгляді скарг та клопотань у цьому кримінальному провадженні, ознайомлювалася з матеріалами досудового розслідування
Вказане свідчить, що орган досудового розслідування вжив необхідних заходів для вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.
Наведене дає підстави для висновку, що на момент винесення постанови про зупинення досудового розслідування від 12.09.2019 ОСОБА_4 набув процесуальний статус підозрюваного у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018, що виділене із кримінального провадження № 42016000000003536 від 18.11.2016.
Обставини на які посилається заявниця в обґрунтування доводів не набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного не спростовують цього факту та не впливають на висновок слідчого судді.
4.2. Щодо наявності підстав для зупинення досудового розслідування у зв`язку із оголошенням особи у розшук
Із змісту постанови від 29.05.2017 вбачається, що підставою для оголошення розшуку ОСОБА_1 стала неявка ОСОБА_1 на виклик слідчого до Генеральної прокуратури України.
Відповідно до ч.1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом (ч. 8 ст. 135 КПК України).
Із наявних матеріалів справи вбачається, що повістка про виклик до слідчого на 29.05.2017 була надіслана за місцем реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , 26.05.2017 о 18:05.
Тобто менше, ніж за три дні до дати проведення процесуальної дії, зазначеної у виклику. 03.07.2017 ця повістка повернулася на адресу Генеральної прокуратури України без вручення адресату.
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 повідомлявся про необхідність явки до слідчого у інший спосіб або, що він викликався до слідчого на інші дати матеріали скарги не містять.
Вказане дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про необхідність явки до слідчого.
Отже з огляду на ті обставини, які покладені в основу оголошення ОСОБА_1 у розшук, висновок слідчого про переховування ОСОБА_1 та відсутність даних про його місцезнаходження є передчасним.
Одноразова неможливість вручення процесуального документа не може сама по собі свідчити про те, що особа переховується від органів слідства.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
В свою чергу, слідчий суддя лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
За таких умов, оскільки у судове засідання органом досудового розслідування не надано інших доказів на підтвердження обставин, які стали підставою для оголошення його у розшук, наявні підстави для задоволення скарги адвоката Рак Т.С. та скасування постанови про зупинення досудового розслідування від 12.09.2019.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Скаргу адвоката Рак Тетяни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчука О.О. від 12.09.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін