Document No. 88522674

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року

м. Київ

справа № 991/861/19

провадження № 51-1586ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ковтуновича М. І.,

суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,

розглянув касаційну скаргу старшого детектива - заступника керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Борисенка О. В. (далі - старший детектив Борисенко О. В.) на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24 грудня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Суть питання

Як убачається з долучених до касаційної скарги копій судових рішень, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 09 грудня 2019 року задовольнив заяву адвоката Величка М. М. та постановив відвести старшого детектива Борисенка О. В. від участі у здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017110330000006.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді старший детектив Борисенко О. В. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 24 грудня 2019 року відмовила у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою старшого детектива Борисенка О. В. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 грудня 2019 року, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Не погоджуючись з ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду старший детектив Борисенко О. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись, на його думку, на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції Українивідносить до основних засад судочинства «забезпечення права на апеляційний перегляд справи». Це означає, що Конституція України забезпечує можливість апеляційного перегляду саме справи, що реалізується шляхом оскарження судових рішень, якими завершено розгляд справи (кримінального провадження) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Згідно з ч. 3 ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Вичерпний перелік ухвал слідчих суддів, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, передбачений ч. 3 ст. 307 КПК, частинами 1, 2 ст. 309 КПК.

Скарги на інші ухвали слідчого судді, відповідно до положень ч. 3 ст. 309 КПК, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Як убачається з долученої копії ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, старший детектив Борисенко О. В. подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, якою задоволено заяву адвоката Величка М. М. та відведено старшого детектива Борисенка О. В. від участі у здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017110330000006, тобто на судове рішення слідчого судді, апеляційне оскарження якого не передбачено ст. ст. 307, 309 КПК.

Тому апеляційний суд, встановивши, що апеляційну скаргу подано на ухвалу слідчого судді, яка відповідно до положень КПК не підлягає апеляційному оскарженню, керуючись положеннями ч. 4 ст. 399 КПК, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою старшого детектива Борисенка О. В.

В ухвалі Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.

За таких обставин наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Таким чином, оскільки із касаційної скарги та наданих до неї судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК відмовити у відкритті касаційного провадження.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою старшого детектива Борисенка О. В. на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24 грудня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

М. І. Ковтунович Ю. М. Луганський С. Б. Фомін