Document No. 88558473

Справа № 991/1067/20

Провадження1-кс/991/1086/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

представників заявника ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42014000000000628 від 16.07.2014,

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 .

Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 04.02.2020 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1. Заявлені вимоги та їх обґрунтування

Заявник посилається на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.10.2016 у справі № 757/52979/16-к накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_3, зокрема: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Арешт накладено з метою забезпечення його можливої конфіскації у разі ухвалення щодо ОСОБА_7 обвинувального вироку у кримінальному провадженні №42014000000000628 від 16.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.110, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Заявник стверджує, що арешт на цю квартиру накладено необґрунтовано. Поряд із цим посилається також і на те, що на теперішній час необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала.

В обґрунтування цих тверджень заявник зазначає про таке:

- ОСОБА_3 не є підозрюваним у кримінальному провадженні та на його майно не може бути накладено арешт з метою забезпечення майбутньої конфіскації майна як виду покарання;

- відсутність доказів на підтвердження того, що квартира АДРЕСА_2, яка на підставі свідоцтва про право власності від 09.12.2015 належить ОСОБА_3, є об`єктом спільної сумісної власності батьків і дітей та відповідно може бути об`єктом конфіскації майна як виду покарання;

- квартира використовується ОСОБА_3 для особистого проживання, що спростовує твердження про наявність ризиків, передбачених ч. 11 ст. 170 КПК України;

- квартира не фігурує у кримінальному провадженні як об`єкт, що був придбаний за кошти, одержані злочинним шляхом;

- досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014130010000204 до якого було приєднано кримінальне провадження №42014000000000628 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, триває більше 5 років. За цей час органом досудового розслідування не зібрано достатньо доказів для встановлення причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому злочинів та направлення обвинувального акту до суду, що ставить під сумнів доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження;

- квартира АДРЕСА_2, у зв`язку із застосуванням до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту наразі є постійним місцем проживання останнього. Проте через наявність арешту ОСОБА_7 позбавлений можливості у ній зареєструватися та отримувати пенсію у зв`язку із досягненням пенсійного віку, що є порушенням його права на пенсійне забезпечення.

Враховуючи викладене заявник просить:

- скасувати арешт об`єкту нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати реєстраційні органи вчинити відповідні дії щодо зняття арешту з квартири.

2. Позиції сторін у судовому засіданні

У судовому засіданні представники ОСОБА_3 - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 клопотання підтримали. Просили врахувати документи, надані в судовому засіданні на обґрунтування своїх вимог та постановити ухвалу про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.10.2016 на квартиру АДРЕСА_2, що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 .

Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що не вбачає підстав для розгляду клопотання слідчим суддею, оскільки цей арешт є заходом забезпечення у кримінальному провадженні №42016000000003798 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ст. 341, ч. 5 ст. 27 ст. 341, ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 111 КК України, яке було виділено із кримінального провадження №42014000000000628 та розглядається Старобільським районним судом Луганської області. Тому провадження за скаргою належить закрити.

Прокурор надав письмові пояснення та на підтвердження доводів долучив до матеріалів клопотання витяги із Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №12014130010000204, №42017000000004813; постанову прокурора від 27.11.2017 про виділення із матеріалів кримінального провадження №12014130010000204 матеріалів досудового розслідування за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України із реєстром матеріалів досудового розслідування; постанову прокурора від 08.12.2016 про виділення з матеріалів досудового розслідування №42014000000000628 матеріалів за ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 27 ст. 341, ч. 5 ст. 27 ст. 341 КК України із реєстром матеріалів досудового розслідування до виділених матеріалів досудового розслідування; копію реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000003798.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов таких висновків.

3. Обставини встановлені слідчим суддею

На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання слідчий суддя встановив, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.10.2016 у справі №757/52979/16-к накладено арешт, зокрема, на квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3 .

Арешт накладено у межах кримінального провадження № 42014000000000628 від 16.07.2014 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України з метою забезпечення його майбутньої конфіскації, що передбачена санкціями означених статей.

Накладаючи арешт на цю квартиру слідчий суддя виходив із того, що відповідно до ст. 175 Сімейного кодексу України майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Із змісту ухвали вбачається, що у цьому кримінальному провадженні органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7, діючи умисно, за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Індекспром», ТОВ «ДС-8», ПП «Портекс», ПП «КОНСЕНТ», ТОВ «Торговий дім Краснолуцький машинобудівний завод» та ДП «Луганськвугілля», протягом 2011-2013 років організував розтрату в інтересах підконтрольних йому суб`єктів господарської діяльності державних коштів у сумі 135075663,00 грн., що на момент вчинення злочину перевищувало 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відповідно до примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

Також органом досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_7 протягом лютого-травня 2014 року, будучи представником законодавчої влади, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно та за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та іншими невстановленими особами, в тому числі з числа громадян Російської Федерації, шляхом організації проведення мітингів на території міста Луганськ, метою яких була дестабілізація суспільно-політичної обстановки в Луганській області та державі, зокрема надання організаційної та іншої допомоги в створенні та діяльності терористичної організації «Луганська народна республіка», організації проведення незаконного опитування у формі референдуму на території Луганської області, вчинив дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, внаслідок чого розпочалось збройне протистояння представників незаконно проголошеної Луганської народної республіки та Збройних сил України, що призвело до загибелі людей.

У подальшому матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000628 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110 та ч. 1 ст. 258-3 КК України, були виділені у кримінальне провадження №42016000000003798.

Згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, наданого прокурором, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України за фактом вчинення ОСОБА_7 розтрати державних коштів у сумі 135075663,00 грн., на теперішній час виділено у кримінальне провадження №47017000000004813 від 27.11.2017. Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, які виділені у кримінальне провадження №47017000000004813, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у цьому кримінальному провадженні не значиться.

Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000003798 арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 31.10.2016, є заходом забезпечення у цьому кримінальному провадженні, яке наразі розглядається Старобільським районним судом Луганської області. Тобто досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт передано до суду, здійснюється судовий розгляд кримунального провадження (судове провадження).

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час кримінального провадження слідчий суддя зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

За визначенням, наведеним у п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 174 КПК України закріплено право підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. В цьому ж абзаці зазначено, що таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто слідчий суддя має повноваження розглядати клопотання про скасування арешту майна виключно під час досудового розслідування кримінального провадження.

Досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності ( п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Як було зазначено, арешт на квартиру АДРЕСА_2 накладено з метою забезпечення конфіскації як виду покарання за кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Санкція кожної із цих статей передбачає покарання у виді конфіскації майна. Тобто арешт накладено з метою забезпечення конфіскації майна за кожним із наведених кримінальних правопорушень.

Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, які виділені у кримінальне провадження № 47017000000004813 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у цьому кримінальному провадженні не значиться.

З урахуванням того, що матеріали досудового розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України були виділені із кримінального провадження №42014000000000628 та об`єднані у кримінальному провадженні №42016000000003798, твердження заявника, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.10.2016 є заходом забезпечення саме у кримінальному провадженні №12014130010000204, яке було об`єднано із кримінальним провадженням № 42014000000000628, є помилковим.

Водночас оскільки арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 31.10.2016, є заходом забезпечення у кримінальному провадженні №42016000000003798, яке розглядається Старобільським районним судом Луганської області, у слідчого судді відсутні правові підстави для задоволення цього клопотання. Повноваження слідчого судді не можуть бути розповсюджені на вирішення питань, які належить розглядати саме на стадії судового розгляду.

З цих підстав у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.10.2016 на квартиру АДРЕСА_2 належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 170, 174, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1