Document No. 88558483

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Михайленко В.В.Справа № 991/2106/20

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/320/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2020 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Калугіної І .О., Чорненької Д. С.,

за участю:

секретаря судового засідання Римаренко М .С .,

представника Кривенка К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника власника майна Кривенка Костянтина Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2020 року в кримінальному провадженні №42019000000002636,

В С Т А Н О В И Л А:

Від представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Кривенка К. О. надійшла апеляційна скарга на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 13.03.2020.

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1.1. 13.03.2020 слідча суддя Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою прокурору у кримінальному провадженні №42019000000002636 відмовила у задоволенні клопотання про арешт майна, вилученого під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

1.2. Свою ухвалу слідча суддя мотивувала тим, що: (1) Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019000000002636 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК) за фактом заволодіння державним майном та зловживання службовим становищем вищими посадовими особами Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Міністерства оборони України, Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони, які впродовж 2015-2019 років, всупереч інтересам служби, діючи умисно в інтересах ТОВ «Українська бронетехніка» створили можливість для укладання контрактів з вказаним підприємством щодо поставки бронетехніки для потреб Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, яка відбулась за завищеними цінами, а сама техніка виявилась неякісною, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді збитків державному бюджету України; (2) до вчинення вказаного злочину може бути причетний помічник колишнього народного депутата України - голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони ОСОБА_2 ; (3) 24.02.2020 на підставі ухвали слідчого судді від 20.02.2020 проведено обшук в кв. АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 , а фактично володіє ОСОБА_1 ; (4) у ході вказаного обшуку віднайдено та вилучено майно, а саме: документи щодо державної закупівлі, листування, кредитні договори, характеристики броньованих автомобілів «Варта» та «Новатор», а також інші документи, пов`язані з кримінальним провадженням №42019000000002636; (5) під час проведення огляду документів, встановлено, що вони є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ в кримінальному провадженні; (6) вилучене під час обшуку майно визнано речовими доказами; (7) вилучене майно не є тимчасово вилученим, оскільки в ухвалі про дозвіл на обшук прямо було дозвіл на його відшукання і вилучення із зазначенням в ній його ідентифікуючих ознак.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.

2.1. В апеляційній скарзі представник власника майна просить: (1) поновити строк на апеляційне оскарження, пропущений ним з поважної причини; (2) скасувати ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 13.03.2020 і постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно на підставі порушення прокурором ч. 5 ст. 171 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) щодо недотримання строку для звернення до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

2.2. Свої вимоги представник мотивував тим, що: (1) мотиви слідчої судді, на підставі яких вона відмовила прокурору в задоволенні клопотання про арешт майна та через які відповідне рішення й оскаржується, представнику власника майна стали відомі з повного тексту ухвали; (2) ухвала слідчої судді є незаконною, необґрунтованою та не відповідає обставинам кримінального провадження; (3) ухвала слідчого судді на проведення обшуку не передбачає чіткого визначення індивідуальних та родових ознак речей, які необхідно виявити; (4) під час огляду вилучених речей не встановлено відомостей, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення та причетності їх власника до цього; (5) не доведено, що інформація виявлена на вилученому майні може бути використана як доказ у кримінальному провадженні; (6) вилучене в ході обшуку майно є тимчасово вилученим майном, клопотання про арешт якого прокурор подав до слідчого судді з порушенням строку на звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна - пізніше ніж протягом 48 годин від його вилучення.

ІII. Позиція учасників провадження.

3.1. Представник власника майна Кривенко К.О. в судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу, посилаючись на зазначені у ній доводи.

3.2. ОСОБА_1 , повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, для участі в ньому не прибув, про причини неявки суду не повідомив.

3.3. Прокурор повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, для участі в ньому не прибув, надіслав до суду клопотання про розгляд скарги за його відсутності, зазначивши, що заперечує проти її задоволення.

IV. Обставини, встановлені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, позицію представника власника майна, дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила наступне.

4.1. Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019000000002636 від 21.12.2019 щодо фактів вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК (т. 1 а. с. 12-13).

4.2. 08.01.2020 прокурор своєю постановою матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №42019000000002636 від 21.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, та №42019000000002637 від 21.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, об`єднав в одному провадженні за №42019000000002636 (т. 1 а. с. 23-24).

4.3. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суд від 20.02.2020 надано дозвіл детективам НАБУ на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_1 (т. 2 а. с. 43-48).

4.4. Результати проведеного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом обшуку від 24.02.2020, згідно якого в ході обшуку виявлено та вилучено документи, їх копії, мобільні телефони, ноутбук (т. 2 а. с. 49-55).

4.5. 03.03.2020 детективом НАБУ оглянуто вилучені під час обшуку 24.02.2020 документи, за результатами чого виявлено, що вони на собі зберегли сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ в кримінальному провадженні (т. 2 с. 56-64).

4.6. Постановою детектива НАБУ від 04.03.2020 вилучені під час обшуку та оглянуті документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42019000000002636 (т. 2 а. с. 65-71).

4.7. 11.03.2020 прокурор звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №42019000000002636, вилученого під час обшуку квартири, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та знаходиться в фактичному володінні ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 1-11, т. 2 а. с. 126).

4.8. 13.03.2020 слідча суддя Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою відмовила прокурору в задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №42019000000002636 (т. 2 а. с. 141, 143-148).

4.9. Проголошення резолютивної частини ухвали слідчої судді 13.03.2020 відбулося за присутності представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Кривенка К. О., а її повний текст представник отримав 18.03.2020 (т. 2 а. с. 139-140, 150).

4.10. 23.03.2020 представник власника майна Кривенко К. О. в інтересах ОСОБА_1 звертався до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 13.03.2020, не заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим апеляційну скаргу йому повернуто ухвалою судді-доповідача (т. 2 а. с. 165).

4.11. 26.03.2020 представник власника майна Кривенко К. О. відразу після отримання ухвали про повернення його скарги звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчої судді від 13.03.2020, зазначивши у ній клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (т. 2 а. с. 156-169).

V. Мотиви і висновки колегії суддів.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходь із такого.

(§1) Щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження

5.1. Строки апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, визначені ст. 395 КПК.

Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК «апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення».

В постанові від 27.05.2019 у справі №461/1434/18 (провадження №51-6470кмо18) Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку, що «у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали».

Крім того, згідно ч. 7 ст. 115 КПК «при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день...».

Отже, строк подачі апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді розпочинається з наступного дня після дня проголошення її повного тексту, а якщо проголошення відбулося із застосуванням ч. 2 ст. 376 КПК - з дня оголошення її резолютивної частини. Закінчується ж такий строк на п`ятий день його перебігу. Водночас, якщо закінчення такого строку припадає на неробочий день, то останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.

5.2. Питання можливості поновлення строків на апеляційне оскарження визначене п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, відповідно до якої «апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення». А загальне правило поновлення строків передбачене ч. 1 ст. 117 КПК, згідно якої «пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду».

При цьому поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним. Зокрема, з системного аналізу ст. ст. 117, 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336, ч. 3 ст. 400 КПК слідує, що під поважними причинами пропуску звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об`єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне її звернення до суду у встановлений КПК строк. Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 13.07.2017 по справі № 5-117кс(15)17.

Отже, можливість поновлення строку на апеляційне оскарження кримінальний процесуальний закон пов`язує з тим чи обставини, унаслідок яких скаргу подано несвоєчасно, залежали від волі ініціатора перегляду і чи пов`язані вони з дійсно істотними перешкодами/труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення до суду.

5.3. Як вбачається з матеріалів судового провадження, 13.03.2020 за участі в т. ч. представника Кривенка К. О. слідчою суддею було проголошено резолютивну частину ухвали щодо відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Тому, враховуючи встановлені обставини та висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 27.05.2019 (справа №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18), саме з наступного дня після проголошення резолютивної частини ухвали слідчої судді, тобто з 14.03.2020, розпочався строк апеляційного оскарження ухвали слідчої судді щодо відмови у задоволенні клопотання про арешт майна. І такий п`ятиденний строк сплинув 18.03.2020.

Отже, подавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчої судді від 13.03.2020 після 18.03.2020 представник власника майна подав її із пропуском строку на апеляційне оскарження.

5.4. Водночас, колегія суддів погоджується з доводами представника власника майна, наведеними на обґрунтування його клопотання про поновлення строку на оскарження ухвали слідчої судді від 13.03.2020, щодо наявності поважних причин у зв`язку з якими свою апеляційну скаргу він подав з пропуском строку. Адже, виходячи з тієї обставини, що Кривенко К. О. оскаржує рішення слідчої судді виключно в частині мотивів відмови у задоволенні клопотання прокурора, на думку колегії суддів, представник власника майна до отримання повного тексту ухвали не міг знати про мотиви, що об`єктивно унеможливило його своєчасне звернення з апеляційною скаргою. Так само, як вважає колегія суддів, до отримання ухвали від 23.03.2020 представник не знав про повернення апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю клопотання про поновлення строків, що об`єктивно не дало йому можливості своєчасно повторно звернутися з апеляційною скаргою та доданим до неї клопотанням про поновлення строків. Тому, на думку колегії суддів, наведені підстави є поважними.

5.5. У зв`язку з наведеним, клопотання представника власника майна про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2020 року слід задовольнити.

(§2) Щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості оскаржуваної ухвали

5.6. У КПК законодавець чітко розмежував статус майна, вилученого на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук, та тимчасово вилученого майна. Вони є різними. Зокрема, у відповідності до ч. 7 ст. 236 КПК «вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном».

Тобто, у розумінні норм КПК не вважається тимчасово вилученим майно, дозвіл на відшукання і вилучення якого було надано ухвалою слідчого судді про дозвіл на обшук, яке детективи вилучили під час обшуку, проведеного згідно зазначеної ухвали. Вказане також підтверджується положеннями абз. 2 ч. 5. ст. 171 КПК, згідно з якими «у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено», а також висновком, якого дійшла колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 23.01.2020 у справі №457/1485/13-к, зазначивши, що на речі та документи, на відшукання яких надано дозвіл в ухвалі про проведення обшуку, накладення арешту КПК не передбачає.

5.7. Із огляду на наведене, оскільки слідча суддя в оскаржуваній ухвалі від 13.03.2020 дійшла правильного висновку про те, що майно, вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , не є тимчасово вилученим майном, так як в ухвалі про дозвіл на обшук прямо було вказано дозвіл на його відшукання і вилучення, колегія суддів відхиляє доводи представника стосовно пропуску прокурором строку для звернення до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

5.8. Також у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження й інші доводи представника власника майна Кривенка К. О.

5.9. Тому, за наведених обставин, апеляційну скаргу захисника на ухвалу слідчої судді від 13.03.2020 слід залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.

Керуючись ст. ст. 7, 131-132, 170-173, 236, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання представника власника майна про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2020 року задовольнити.

Поновити представнику Кривенку Костянтину Олександровичу строк на апеляційне оскарження ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2020 року.

Апеляційну скаргу представника Кривенка Костянтина Олександровича залишити без задоволення, а ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2020 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:І .О. Калугіна Д. С. Чорненька