Document No. 88601577

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 991/461/20

провадження № 51-1654ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ковтуновича М. І.,

суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНЕТ» (далі - ТОВ «УКРНЕТ») на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 січня 2020 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 лютого 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Суть питання

Як убачається з долучених до касаційної скарги копій судових рішень,слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 31 січня 2020 року задовольнив клопотання детектива Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Бачинського Я. Р. та надав старшим детективам Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Боднарчуку Р. М., Нєдову Р. С., Халявці В. В., Пісному В. І., Харкевичу Ю. І., детективам Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Горохівському Б. Т., Соснову О. І., Довженку А. С., Бачинському Я. Р. тимчасовий доступ до речей і документів, з можливістю вилучення належним чином засвідчених копій, які перебувають у володінні ТОВ «УКРНЕТ» (ЄРДПОУ 25589169), юридична адреса: проспект Голосіївський, 26 м. Київ, Україна, а саме:

- інформації про користувачів поштових скриньок: ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (прізвище, ім`я, по батькові, число, місяць, рік народження, місце проживання, стать, контактний e-mail та телефон);

- відомостей в електронному або друкованому вигляді - повного вмісту електронних поштових скриньок: ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (вхідні, чернетки, надіслані, спам, видалені, інші папки, непрочитані, відмічені, вкладення, текстові та інші види вкладених файлів, інформація щодо найменування поштових та IP адрес відправників та отримувачів листів) за період часу з 26 квітня 2017 до моменту винесення ухвали суду (в тому числі в електронному вигляді на оптичному диску).

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді ТОВ «УКРНЕТ» звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 26 лютого 2020 року відмовила у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «УКРНЕТ» на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 січня 2020 року, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Не погоджуючись з ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ТОВ «УКРНЕТ», звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вказані судові рішення.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Згідно зі ст. 310 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Тобто касаційне оскарження ухвал слідчого судді законом не передбачено.

Відповідно до норми п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Таким чином, оскільки оскаржувана ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 січня 2020 року не є предметом перевірки суду касаційної інстанції, то у відкритті касаційного провадження в цій частині має бути відмовлено на зазначеній підставі.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 399 КПК ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.

Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції Українивідносить до основних засад судочинства «забезпечення права на апеляційний перегляд справи». Це означає, що Конституція України забезпечує можливість апеляційного перегляду саме справи, що реалізується шляхом оскарження судових рішень, якими завершено розгляд справи (кримінального провадження) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 309 КПК визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, якими дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, лише у випадку, якщо вилучення речей і документів позбавляє фізичну особу - підприємця чи юридичну особу можливості здійснювати свою діяльність.

Як вбачається з долученої копії ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, слідчий суддя надав тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ТОВ «УКРНЕТ», а саме: інформації про користувачів поштових скриньок: ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (прізвище, ім`я, по-батькові, число, місяць, рік народження, місце проживання, стать, контактний e-mail та телефон) та відомостей в електронному або друкованому вигляді - повного вмісту вказаних електронних поштових скриньок (вхідні, чернетки, надіслані, спам, видалені, інші папки, непрочитані, відмічені, вкладення, текстові та інші види вкладених файлів, інформація щодо найменування поштових та IP адрес відправників та отримувачів листів) з можливістю вилучення належним чином засвідчених копій, тобто на судове рішення слідчого судді, апеляційне оскарження якого не передбачено ст. 309 КПК.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Тому суддя апеляційного суду, встановивши, що апеляційну скаргу подано на ухвалу слідчого судді, яка відповідно до положень КПК не підлягає апеляційному оскарженню, керуючись положеннями ч. 4 ст. 399 КПК, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «УКРНЕТ».

В ухвалі Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.

За таких обставин наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Що стосується доводів ТОВ «УКРНЕТ», про те, що слідчий суддя вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки, на думку скаржника, постановив ухвалу про втручання у приватне спілкування, що належить виключно до компетенції слідчого судді апеляційного суду, то вони є безпідставними з огляду на таке.

Тимчасовий доступ надається до документів, які містять інформацію про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалість, зміст, маршрути передавання тощо. А зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та електронних інформаційних мереж (статті 263, 264 КПК) є різновидами втручання у приватне спілкування, оскільки здійснюється доступ до змісту повідомлень будь-якого виду та інформації, що передається особою під час зв`язку. Тобто, у статтях 159-164 КПК передбачено отримання інформації про зв`язок, що відбувся в минулому (постфактум), водночас визначені у статтях 263, 264 КПК негласні слідчі (розшукові) дії передбачають втручання у приватне спілкування в режимі реального часу (тобто дає змогу отримати інформацію про зміст приватного спілкування на момент спостереження за ним).

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Таким чином, оскільки із касаційної скарги та наданих до неї судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК відмовити у відкритті касаційного провадження.

На цих підставах Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «УКРНЕТ» на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 січня 2020 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 лютого 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

М. І. Ковтунович Ю. М. Луганський С. Б. Фомін