Search

Document No. 88705142

  • Date of the hearing: 06/04/2020
  • Date of the decision: 06/04/2020
  • Case №: 991/2858/20
  • Proceeding №: 42017000000004969
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.

Справа № 991/2858/20

Провадження1-кс/991/2943/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017, в якому він просить продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного раніше ухвалою слідчого судді у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави, посилаючись на те, що підозра є обґрунтованою, ризики не зменшилися і не зникли, а досудове розслідування триває.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив задовольнити із зазначених вище підстав, наполягав на тому, що саме в такому обсязі, в якому покладені на підозрюваного обов`язки, вони здатні забезпечувати його процесуальну поведінку, однак, є обґрунтовані обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про покладення відповідних обов`язків на ОСОБА_5, тому просив продовжити строк дії покладених раніше обов`язків до 14.05.2020 року у межах строку досудового розслідування.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти доводів клопотання, просив відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного:

- матеріали клопотання прокурора не містять будь-яких повідомлень про підозру ОСОБА_5, а сама підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення містить ряд суперечливих та необґрунтованих доводів сторони обвинувачення;

- матеріалами клопотання не підтверджено факт вибуття із власності держави будь-якого майна, а також в додатках до клопотання відсутній висновок експерта, який би, згідно вимог ч. 2 ст. 242 КПК України, визначив розмір заподіяних кримінальним правопорушенням збитків, при цьому до матеріалів клопотання долучено лише частину аудиторського звіту № 29 від 20.04.2017, складений Департаментом внутрішнього аудиту МВС України, яким встановлено ймовірність, а не факт, заподіяння шкоди, а шляхи вирішення проблеми не вичерпані усіма доступними законними способами;

- Головне Управління Національної гвардії України станом на 2017 рік мало дебіторську заборгованість, у тому числі за договорами на будівництво, у сумі понад 72 млн. грн.;

- спір учасників цивільних правовідносин у питаннях нерівноцінності обміну одних об`єктів нерухомого майна на інші підлягають вирішенню судом у цивільно-правовому порядку, а не у кримінальному процесі;

- заявлені стороною обвинувачення ризики, які передбачені статтею 177 КПК, є ймовірними, докази на підтвердження наявності відповідних ризиків наразі відсутні та не надані стороною обвинувачення, із моменту застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків сплинуло більше 2 місяців, протягом яких стороною обвинувачення ОСОБА_5 тричі викликався для допиту і двічі для вручення копій клопотань, крім того, внесена за підозрюваного застава у сумі 40 000 000, 00 грн. здатна забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 ;

- особиста ситуація підозрюваного ОСОБА_5 (має постійне місце проживання, одружений, на утриманні має чотирьох дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки в Україні, має постійне місце роботи, раніше не судимий, запобіжні заходи до нього раніше не застосовувалися), належна процесуальна поведінка, що вказує на його намір у законному порядку довести свою невинуватість у скоєнні будь-яких кримінальних правопорушень, мають також оцінюватися слідчим суддею;

- доводи прокурора про існування підстав, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про покладення відповідних обов`язків на ОСОБА_5, нічим не підтверджені;

Підозрюваний ОСОБА_5 позицію захисників підтримав, просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, пояснив, що його процесуальна поведінка була до цього і буде надалі належною і без продовження строку покладених на нього обов`язків.

Заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом клопотання встановлено, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004969 від 11.12.2017, зокрема, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

17.01.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, тобто у зв`язку з наявністю достатніх доказів для підозри.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 обрано стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.02.2020, визначено розмір застави 6 095 800 гривень, яку було внесено підозрюваним, та покладено наступні обов`язки: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; 5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 7) носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначено до 14.02.2020 включно.

Ухвалою Апеляційноїпалати Вищогоантикорупційного судувід 06.02.2020постановлено новуухвалу,якою збільшенорозмір заставидо 40млн.грн.,у зв`язкуіз чимтого ждня підозрюваного ОСОБА_5 взято підварту. В іншій частині ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 залишена без змін.

06.02.2020 Заступником Генерального прокурора керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_20 винесено постанову про продовження строків досудового розслідування до дванадцяти місяців, тобто до 14.05.2020.

Ухвалою слідчогосудді Вищогоантикорупційного судувід 11.02.2020продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 до 09 квітня 2020 року включно. У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_5 покладено ряд обов`язків, визначених ухвало Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 року. Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків визначено до 11 квітня 2020 року включно.

У зв`язку із внесенням застави у розмірі 40 000 000, 00 грн. за підозрюваного ОСОБА_5, останнього було звільнено з-під варти.

06.02.2020 Заступником Генерального прокурора керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_20 винесено постанову про продовження строків досудового розслідування до дванадцяти місяців, тобто до 14.05.2020.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У клопотанні прокурор посилається на наявність ризиків передбачених 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Так, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він, обіймаючи посаду заступника президента корпорації «Укрбуд» з правових питань, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, в інтересах ТОВ «Укрбуд Девелопмент», за попередньою змовою групою осіб із президентом Української державної будівельної корпорації «Укрбуд», а в подальшому, - з народним депутатом України Верховної Ради України VIII скликання ОСОБА_11, заступником голови правління з будівництва Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд», а в подальшому, - з виконавчим директором ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_8, генеральним директором «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_7, Командувачем Національної гвардії України ОСОБА_10, суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_9, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, як пособник, вчинив дії, спрямовані на усунення перешкод у підписанні, укладенні та виконанні додаткових угод №3/20/1-209/15/Д4 від 06.10.2016, №3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016 до договору № 209 від 12.04.2006 р., а також дії, спрямовані на приховання злочину, чим сприяв зазначеним учасникам групи осіб за попередньою змовою, у заволодінні майном Голвного управління Національної гвардії України шляхом зловживання ОСОБА_7 та ОСОБА_10, які є службовими особами, своїм службовим становищем, на загальну суму 77 153 700, 00 грн., що відповідно до п. 4 примітки до ст.. 185 КК України є особливо великим розміром, а також сприяв прихованню цього злочину, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах групою осіб за попередньою змовою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.04.2006 у м. Києві між Головним управлінням в особі начальника ГУВВ МВС України командувача ВВ МВС України ОСОБА_21, визначеним за текстом правочину як «Сторона 1» (далі Сторона-1), військовою частиною НОМЕР_1 внутрішніх військ МВС України в особі командира частини ОСОБА_22, визначеною за текстом правочину як «Уповноважений представник Сторони 1» (далі військова частина НОМЕР_1 ) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-будівельна компанія «Пагода» (код ЄДРПОУ 32248450) в особі директора ОСОБА_18, визначеним за текстом правочину як «Сторона-2» (далі Сторона-2), укладено договір № 209 (за обліком Сторони-2 договір має №209/732) на проектування та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими не житловими приміщеннями та паркінгом для легкових автомобілів (далі Об`єкт) на земельній ділянці по АДРЕСА_1, який погоджено Міністром МВС ОСОБА_23 (далі Договір № 209).

Підпунктом 5.3. розділу 5 Договору визначено, що площі завершеного будівництвом та введеного в експлуатацію Об`єкту за цим Договором отримуються Стороною-1 та Стороною-2 у наступному співвідношенні.

Після завершення будівництва та введення Об`єкта в експлуатацію Сторона-1 отримує:

20% (двадцять відсотків) загальної площі житла (квартир) в Об`єкті;

машиномісця паркінгу для легкових автомобілів, кількість яких пропорційна кількості отримуваних Стороною-1 квартир в Об`єкті.

Після завершення будівництва та введення Об`єкта в експлуатацію Сторона-2 отримує у власність (для оформлення у власність) або для виконання своїх зобов`язань:

- 80% (вісімдесят відсотків) загальної площі житла (квартир) в Об`єкті;

- всі машино-місця паркінгу дія легкових автомобілів, за винятком машино-місць, які згідно з умовами цього Договору отримує Сторона-1;

- 100 % вбудовано-прибудованих не житлових приміщень в Об`єкті.

За браком фінансово-економічних ресурсів у ТОВ «ФБК «Пагода» для здійснення подальшого фінансування будівництва Об`єкта з метою виконання зобов`язань за Договором № 209 ОСОБА_18 на початку 2013 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) звернулася з відповідною комерційною пропозицією про залучення до інвестиційного проекту будівництва Об`єкта до ОСОБА_11, який на той час обіймав посаду президента Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» (далі корпорація «Укрбуд»).

Водночас, ознайомившись зі змістом Договору № 209, ОСОБА_11 переконався у тому, що положення п. 5.10. даного правочину, в якому хоча і передбачено можливість дострокового виконання зобов`язань шляхом обміну нерухомості в Об`єкті на нерухомість в інших житлових об`єктах, але лише за умови відповідності ринкової вартості предметів такого обміну, було перешкодою у законний спосіб максимізувати прибутки від реалізації проекту за рахунок частки іншої сторони - Головного управління - з використанням вищеописаного механізму обміну.

Проте, діючи з метою особистого незаконного збагачення, з корисливих мотивів та в інтересах підконтрольної йому юридичної особи, що входила до корпорації «Укрбуд», достовірно усвідомлюючи, що збільшення загальної площі Об`єкту за результатами внесення змін до Проектної документації має призвести до збільшення частки Головного управління у Договорі № 209, проте не бажаючи здійснювати розрахунки з Головним управлінням відповідно до вищезазначених положень, передбачених підпунктом 5.3. розділу 5 Договору№ 209, у першій половині 2013 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_11 виник умисел до заволодіння майном, належним Головному управлінню.

З метою виконання свого злочинного задуму ОСОБА_11 з відома та за узгодженням з ОСОБА_8, визначив в якості підконтрольної йому юридичної особи, що братиме участь у реалізації вказаного інвестиційного проекту, ТОВ «Укрбуд Девеломпент» (код ЄДРПОУ 32920218), а в якості виконавців вчинення заволодіння часткою Головного управління у Договорі № 209 обрав генерального директора цього товариства ОСОБА_7 та призначеного Указом Президента України № 733/2015 від 30.12.2015 на посаду Командувача Головного управління ОСОБА_10 .

Заздалегідь визначивши та узгодивши між собою орієнтовний перелік квартир в житловому комплексі «Оберіг» по вул. Бориспільскій, 21-45 у м. Києві, який у відповідності до злочинних домовленостей групи осіб має бути предметом обміну на частку Головного управління в житловому комплексі «Аристократ» шляхом вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_10, як виконавцями вчинення злочину, визначених дій, ОСОБА_8, діючи спільно із ОСОБА_11 та за його вказівкою, для досягнення спільної злочинної мети, сприяння вчиненню злочину та його подальшого приховання визначив заступника президента корпорації «Укрбуд» з правових питань ОСОБА_5, який у свою чергу, діючи як пособник на виконання спільного злочинного плану, підшукав та залучив до вчинення злочину суб`єкта оціночної діяльності - ОСОБА_9 для проведення оцінки відповідних Об`єктів нерухомості за заздалегідь визначеною вартістю.

Виконавши усі необхідні, на думку учасників групи, підготовчі дії, створивши сприятливі умови для доведення злочинного умислу до кінця, ОСОБА_10, на виконання спільного злочинного умислу, з відома ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7, використовуючи свої повноваження командувача Національної гвардії України всупереч інтересам служби, діючи з корисливих мотивів, в інтересах ТОВ «Укрбуд Девелопмент» на шкоду економічним інтересам держави, Національної гвардії України, а також військовослужбовців і членів їх сімей, які потребували поліпшення житлових умов, використовуючи в якості підстави завідомо підроблені Звіти ОСОБА_9, перебуваючи в Головному управлінні за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9а, - підписав від імені Головного управління додаткову угоду від 06.10.2016 №3/20/1-209/15/Д4 до Договору № 209 з ТОВ «ФБК «Пагода», за умовами якої обміняв частку Головного управління в ЖК «Аристократ» на 65 квартир загальною площею 5550,45 кв.м. в ЖК «Оберіг».

У подальшому, продовжуючи діяти спільно, для прискорення та полегшення процедури передачі визначених за умовами додаткової угоди від 06.10.2016 №3/20/1-209/15/Д4 до Договору № 209 65 квартир, права на які належали ТОВ «Укрбуд Девелопмент», ОСОБА_7 та ОСОБА_10, діючи як виконавці вчинення злочину, а також ОСОБА_18 та ОСОБА_17, які діяли від імені очолюваних ними ТОВ «ФБК «Пагода» та військової частини НОМЕР_1 відповідно та не були обізнані з планом злочинних дій, підписали додаткову угоду від 29.11.2016 №3/20/1-209/15/Д5 до Договору № 209, за умовами якої визначили, що вказані квартири Головному управлінню передасть безпосередньо ТОВ «Укрбуд Девелопмент», що було зроблено на підставі акту приймання-передачі від 30.11.2016, підписаного ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .

Внаслідок укладення та виконання додаткових угод №3/20/1-209/15/Д4 від 06.10.2016 та №3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016 до Договору № 209 суттєво змінено співвідношення майнових інтересів сторін за договором у бік погіршення становища Головного управління, військової частини НОМЕР_1, якими недоотримано (втрачено) активів на суму 77 153 700,00 грн., що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром та полягає в різниці між ринковою вартістю Частки Головного управління в ЖК «Аристократ», передбаченої п. 5.3.1. Договору № 209 від 12.04.2006, з урахуванням додаткових угод до даного договору, належної до отримання Головним управлінням, та ринковою вартістю квартир, фактично отриманих за актом приймання-передачі від 30.11.2016 Головним управлінням в ЖК «Оберіг», чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Крім того, внаслідок укладення та виконання додаткової угоди №3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 до Договору № 209, за умовами якої обміняли частку Головного управління в ЖК «Аристократ» загальною площею 257,96 кв.м. на 5 квартир загальною площею 336,4 кв.м. в інших житлових об`єктах, суттєво змінено співвідношення майнових інтересів сторін за договором у бік погіршення становища Головного управління, військової частини НОМЕР_1, якими недоотримано (втрачено) активів на суму 4 481 748,00 гривень, що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром та полягає у різниці між ринковою вартістю Частки Головного управління в ЖК «Аристократ», передбаченої п. 5.3.1. Договору № 209 від 12.04.2006, з урахуванням додаткових угод до даного договору, належної до додаткового отримання Головним управлінням, та ринковою вартістю квартир, фактично отриманих за актом приймання-передачі від 07.11.2017 Головним управлінням в інших житлових Об`єктах, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Всього внаслідок укладення та виконання додаткових угод №3/20/1-209/15/Д4 від 06.10.2016, №3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016, №3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 Головним управлінням, військовою частиною НОМЕР_1, недоотримано (втрачено) активів на загальну суму 81 635 448,00 грн.

В свою чергу, ОСОБА_5, обіймаючи посаду заступника президента Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» з правових питань, фактично визначаючи юридичну стратегію діяльності групи компаній «Укрбуд» та здійснюючи контроль за її впровадженням, ОСОБА_5 протягом усього часу вчинення злочину за вищевикладених обставин фактично здійснював повне юридичне супроводження реалізації злочинного наміру учасників групи, для чого виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції по відношенню до підлеглих йому співробітників юридичної служби, надавав їм обов`язкові до виконання вказівки та розпорядження, самостійно вживав активних заходів на виконання вказівок та доручень ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_7 .

Дії підозрюваного ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - як пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах групою осіб за попередньою змовою.

Отже, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину (частина 5 статті 12, примітка 1 статті 45, частина 5 статті 191 КК України).

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 є адвокатом, отже, є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження відповідно до ст. 480 КПК України.

Згідно положень ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру здійснюється адвокату Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень. Генеральний прокурор(виконувачобов`язків Генеральногопрокурора),його заступник,керівник регіональноїпрокуратури можедоручити іншимпрокурорам здійснитиписьмове повідомленняпро підозруособам,визначеним частиноюпершою цієїстатті,у порядку,передбаченому частинамипершою ідругою статті278цього Кодексу (ч.2ст.481КПК України).

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Згідно ч. 2 ст. 135 КПК України, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 було складено 17.01.2020 року (копія надана прокурором у судовому засіданні та долучена до матеріалів клопотання).

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 було вручено прокурором ОСОБА_3 в прядку, передбаченому ст. 135 КПК України для вручення повідомлень, тобто, було вручено дорослому члену сім`ї ОСОБА_5 дружині ОСОБА_24 .

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 було складено та підписано Генеральним прокурором, чим додержано вимоги п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України та забезпечено гарантії адвокатської діяльності, передбачені п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вручення повідомлення про підозру адвокату за вказаних обставин уповноваженим прокурором не порушує вказаної гарантії, оскільки, Генеральний прокурор доручив прокурору ОСОБА_3 вручити ОСОБА_5 повідомлення про підозру, відповідне доручення було надано для огляду дружині ОСОБА_5 під час проведення процесуальної дії. Вказані обставини стороною захисту в цілому не заперечувались. Вказані обставини також досліджувались судом під час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у виді тримання під вартою 11.02.2020р.

Посилання сторони захисту на спростування зазначеної позиції на позицію Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.03.2019 р. у справі № 826/8777/18, щодо вручення письмового повідомлення про підозру особі, відносно якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження, безпосередньо посадовими особами органів прокуратури, визначеними у п.п. 1-4 ч. 1 ст 481 КПК України, і здійснення такої дії не може бути передоручено, не заслуговує на увагу слідчого судді, оскільки відповідна постанова була ухвалена до внесення змін у статтю 481 КПК України Законом № 187-ІХ від 04.10.2019, яким статтю 481 КПК України доповнено частиною другою - Генеральний прокурор (виконувач обов`язків Генерального прокурора), його заступник, керівник регіональної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу.

Крім того, згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, висновком за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 05.11.2018 №5087/19639-19757/18-42/19758-19772/18-43/19773-19787/18-44 (а.с.144-148 Том 1); висновком комісійної судової економічної експертизи № 28129/207/208 від 31.01.2019 (а.с. 149-152 Том 1); договором № 209 від 12.04.2006 (а.с. 35-47 Том 1), а також додатковими угодами до даного договору № 3/20/1-209/15/Д3 від 18.11.2015, № 3/20/1-209/15/Д4 від 06.10.2016, № 3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016, № 3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017, актами приймання-передачі (а.с. 48-75 Том 1); висновком судової семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення № 16882/19404-19474 від 30.09.2019 (а.с. 211-267 Том 1); протоколом огляду інформації, отриманої від операторів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо щодо ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, свідка ОСОБА_18, інших причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення осіб (а.с. 176-209 Том 1); витягами з протоколів за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 09.01.2020 р. та від 13.01.2020 р. (а.с. 185-197 Том 2) та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрюваного ОСОБА_25 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, той факт, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, та відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії особливо тяжких злочинів.

Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків, підозрюваних та інших осіб в кримінальному провадженні; можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п.п. 1 - 5 частини 1 статті 177 КПК України, які наведені в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 р. та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не зменшилися, виходячи з наступного.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Так, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з повною конфіскацією майна без можливості призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також позбавлення волі на строк від 8 до 15 років конфіскацією майна). Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності (з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру минуло близько 2, 5 місяців).

При цьому, ОСОБА_5 володіє достатніми майновими активами, наявність яких дає підстави для висновку про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах розшуку, що підвищує ймовірність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідчим суддею встановлено, що про відсутність перешкод для ОСОБА_5 покинути територію України свідчить також і наявність впливових знайомств, зокрема у середовищі правоохоронних та судових органів, та систематичне використання своїх зв`язків для вчинення протиправних дій, про що свідчать матеріали розсекречених НСРД; обіймаючи посаду заступника президента корпорації «Укрбуд» з правових питань, завдяки своєму значному стажу роботи за фахом на різних посадах в органах прокуратури України, будучи власником адвокатського об`єднання «Айтлекс», має сталі, у тому числі, неформальні зв`язки у середовищі керівників та представників правоохоронних органів, органів прокуратури, суддів, експертних установ, представників влади, місцевого самоврядування, великого та середнього бізнесу. Крім того, проведеними НСРД встановлено, що ОСОБА_5 радив іншому підозрюваному у даному кримінальному провадженні ОСОБА_11 виїжджати за кордон з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Наведені обставини у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі доведення вини останнього, враховуючи авторитет посади та соціальний статус ОСОБА_5, свідчать про те, що ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду на даний час не зменшився та продовжує існувати, а у підозрюваного наявна реальна можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, використовуючи свої соціальні зв`язки та активи для тривалого та/або постійного перебування за кордоном.

Щодо ризику можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Існування наданий часзазначеного ризикуобумовлено середіншого тим,що ОСОБА_5 вже вдававсядо спотвореннядокументів,зокрема,згідно висновку судової семантико-текстуальної експертизи від 30.09.2019 за результатами дослідження матеріалів НСРД, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 обговорювали проведення на їх замовлення експертизи об`єктів нерухомості по вул. Щорса та по вул. Бориспільській, обговорювали механізм штучного завищення ринкової вартості квадратного метру житлової нерухомості, що розташована по АДРЕСА_2 .

При цьому, ОСОБА_5 постійно на платній основі замовляв та використовував незаконні послуги ОСОБА_9 та підконтрольних їй фірм щодо штучного заниження вартості державних та комунальних активів при укладанні угод з приводу спорудження ТОВ «Укрбуд Девелопмент» житлової та комерційної нерухомості.

Крім того, ОСОБА_5 належала ідея приховання злочину шляхом повторного спотворення документів звітів ОСОБА_9 шляхом залучення підконтрольного їй ТОВ «Меркурій партнерс».

З огляду на викладене, ризик переховування, знищення, спотворення відповідних речей і документів, що можуть бути доказами у даному кримінальному провадженні, продовжує існувати та на даний час не зменшився.

Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Під час судового розгляду встановлено, що більшість свідків у кримінальному провадженні, а також підозрюваних, є співробітниками групи компаній «Укрбуд», у тому числі юридичного департаменту, які тривалий час перебували та перебувають у підпорядкуванні, службовій та матеріальній залежності від ОСОБА_5, що надає йому потенційну можливість впливати на них з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності, зокрема, встановлено систематичні спроби ОСОБА_5 чинити вплив на хід та результати досудових розслідувань, в яких перевіряються факти законності обміну частки НГУ в ЖК «Аристократ».

Крім того, згідно результатів зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, ОСОБА_5 впливав на свідка ОСОБА_18 з метою отримання від неї показань, необхідних та вигідних для уникнення ним самим, а також ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 кримінальної відповідальності.

Як було зазначено вище, ОСОБА_5 разом із підозрюваним ОСОБА_8 обговорювали між собою механізм спотворення висновків оціночно-будівельної експертизи вищезазначених Об`єктів нерухомості шляхом штучного завищення вартості квартир в ЖК «Оберіг» за допомогою збільшення видаткової частини вказаного проекту.

Крім того, ОСОБА_5 впливав на експерта, залученого НАБУ у даному кримінальному провадженні. Відповідно до протоколу огляду оптичного носія інформації від 14.05.2019 оглядом вилученого в ході обшуку у ОСОБА_5 мобільного телефону виявлено наявність на ньому не підписаного проекту клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, адресованого детективу у рамках призначеної судової оціночно-будівельної експертизи у даному кримінальному провадженні, що містить інформацію, яка становить таємницю досудового розслідування. Наведене свідчить, що ОСОБА_5, використовуючи широке коло знайомств, вживав активних незаконних заходів, спрямованих на протидію органу досудового розслідування у встановленні обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, продовжує існувати ризик того, що, перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 буде продовжувати незаконно впливати на свідків, підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи соціальнийстатус таавторитет посади,яку займає ОСОБА_5,у останньогонаявні відповідніорганізаційні можливості,особисті таділові зв`язки з суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у тому числі працівниками правоохоронних органів.

Отже, зазначені можливості та зв`язки ОСОБА_5 зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників та сторін кримінального провадження, штучного створення доказів своєї невинуватості.

Свій статус та зв`язки, пов`язані із ним, а також особисті зв`язки ОСОБА_5 може також використовувати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності, зокрема, відповідно до матеріалів НСРД після повідомлення ОСОБА_9 про підозру ОСОБА_5 активно просив у ОСОБА_11 вжити заходів щодо її захисту, звільнення з-під варти та внесення за неї застави, щоб не допустити можливості укладення з ОСОБА_9 угоди про визнання винуватості та надання нею правдивих показань слідству.

Наведені вище обставини дають підстави дійти висновку, що ризик ймовірного впливу на хід кримінального провадження та його перешкоджанню з боку підозрюваного ОСОБА_5 не зменшився.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

Існування зазначеного ризику обумовлено вищенаведеними обставинами, зокрема, щодо висловлювань ОСОБА_5 стосовно спотворення висновків експертів шляхом штучного завищення вартості квартир в ЖК «Оберіг» за допомогою збільшення видаткової частини вказаного проекту для подальшого використання у рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні НАБУ. Відповідні дії були спрямовані на подання органу досудового розслідування завідомо недостовірних та підроблених доказів захисту та містять ознаки підбурювання експерта до вчинення кримінального правопорушення проти правосуддя, передбаченого ст. 384 КК України.

Крім того,про наявністьризику вчинитиінше кримінальнеправопорушення свідчатьі такіпротивоправні дії ОСОБА_5,як вжиттязаходів щодоотримання усудового експерта Київського НДІСЕпроекту клопотання,адресованого детективуу рамкахдосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні №42017000000004969, замовлення у ОСОБА_9 проведення оцінок ринкової вартості Об`єктів нерухомості по заниженій вартості містять ознаки підбурювання ОСОБА_9 до вчинення нею тяжких корупційних злочинів

Вказані незаконні дії ОСОБА_5 свідчать про наявність достатніх підстав стверджувати, що ризик вчинити інше кримінальне правопорушення наразі не зменшився та продовжує існувати.

Твердження сторони захисту про те, що характеризуючі дані про підозрюваного, як те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, проживає разом із сім`єю, на утриманні у нього четверо дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки в Україні, має постійне місце роботи, є засновником адвокатського об`єднання, раніше не судимий, запобіжні заходи до нього раніше не застосовувалися, повідомлення про вчинення будь-яких кримінальних правопорушень йому ніколи не здійснювалися, протягом досудового розслідування має належну процесуальну поведінку, що вказує на його намір у законному порядку довести свою невинуватість у скоєнні будь-яких кримінальних правопорушень, до уваги не приймаються, оскільки вагомість встановлених ризиків в сукупності свідчить про можливість їм запобігти тільки за шляхом продовження строку, покладених на підозрюваного обов`язків.

Щодо відсутності підтвердження вибуття із власності держави будь-якого майна, не визначення розміру завданої шкоди, зазначення в аудиторському звіті № 29 від 20.04.2017 року ймовірності, а не факту завдання шкоди, то доводи сторони захисту спростовуються висновком експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 05.11.2018 (а.с. 144-148 Том 1); висновком комісійної судової економічної експертизи від 31.01.2019 (а. с. 149-152 Том 1).

Наявність у Головного Управління Національної гвардії України станом на 2017 рік дебіторської заборгованості та можливість вирішення цивільно-правового спору внаслідок нерівноцінного обміну одних об`єктів нерухомого майна ніяк не впливає на необхідність притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Що стосується доводів захисника з приводу проведення невеликої кількості слідчих та процесуальних дій у даному кримінальному провадженні, зокрема щодо підозрюваного ОСОБА_26, наявності достатньої кількості часу для встановлення осіб, які можуть бути причетні до вчинення вказаного злочину, та обставин, які підлягають доведенню, то, як підтвердив сам захисник, певні слідчі дії детективами проводяться, крім того, за змістом статей 36, 40 КПК України, прокурор при здійсненні процесуального керівництва, а слідчий досудового розслідування, наділені правом приймати рішення щодо необхідності проведення слідчих та процесуальних дій в межах строку досудового розслідування з метою виконання завдань кримінального провадження, зокрема, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений. Крім того, обґрунтованість співрозмірності обмеження прав підозрюваного ОСОБА_26 підтверджується встановленими слідчим суддею ризиками

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 186, 193-194, 196-197, 199, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити дію обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, а саме:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 .

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали - до 14 травня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_27