- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
- Secretary : Chebotarenka A.P.
- Lawyer : Nuralina M.V., Buhaia D.V., Fedytnyka V.M.
- Prosecutor : Musiiaka V.V.
Справа № 991/2783/20
Провадження1-кс/991/2867/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., прокурора Мусіяки В.В., захисників Нураліна М.В., Бугая Д.В., Федитника В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника Нураліна Микити В`ячеславовича, поданого в інтересах ОСОБА_1 , про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження № 12017161500003800 від 25.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 367 КК України,
установив:
31 березня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому адвокат Нуралін М.В. просить змінити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 765 000 грн, застосований ухвалою Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 у справі № 991/831/20, на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2266 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 763 132 грн; повернути ОСОБА_2 кошти сплачені як застава за ОСОБА_1 у розмірі 11 001 868 грн.
Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27.02.2020, до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 765 000 грн.
На виконання цієї ухвали 03.02.2020 за ОСОБА_1 внесено заставу ПрАТ «МЕК» в розмірі 3 186 000 грн, інша частина застави в розмірі 12 579 000 грн внесена дружиною підозрюваного ОСОБА_2 : 1579000 грн - власні кошти та 11000000 грн -запозичені.
Як зазначає захисник, для внесення застави ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір позики на суму 440 000 доларів США, що станом на 03.02.2020 становило близько 11 000 000 грн, зі сплатою процентів у розмірі 24 % річних від суми позики.
Збільшення курсу долара США та необхідність повернення позики, сплати процентів за її користування в доларах США ставить ОСОБА_2 та членів її сім`ї у скрутне матеріальне становище, що на думку сторони захисту є підставою для зменшення розміру застави.
Повернути кошти за рахунок відчуження наявного у ОСОБА_2 майна не можливо, оскільки ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.02.2020 на об`єкти нерухомого майна та корпоративні права, що належать ОСОБА_2 накладено арешт.
Крім того, захисник стверджує, що розмір застави підлягає зменшенню, у зв`язку із істотним зменшенням ризиків, на існування яких посилалася сторона обвинувачення при обранні запобіжного заходу та які встановлені судом, а належна процесуальна поведінка ОСОБА_1 призвела до того, що строк дії покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді від 31.01.2020 обов`язків сплив 27.03.2020 та не був продовжений стороною обвинувачення. У зв`язку з цим застава у розмірі 15 765 000 грн є об`єктивно непропорційною обов`язкам, які покладені на ОСОБА_1 в силу ч. 7 ст. 42 КПК України.
Посилаючись на стійкі соціальні та сімейні зв`язки, активну громадську позицію ОСОБА_1 , позитивні характеристики, сторона захисту вважає, що застава у розмірі 2266 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 763 132 грн здатна забезпечити виконання обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, тому є підстави для зміни запобіжного заходу, шляхом зменшення розміру застави.
Захисники Нуралін М.В., Бугай Д.В., Федитник В.М. у судовому засіданні клопотання підтримали, просили задовольнити. Додатково пояснили, що застава у наявному розмірі за припинення дії покладених обов`язку тотожна покаранню сім`ї, все майно якої арештоване. Відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підтверджується неподанням прокурором клопотання про продовження строків обов`язків, покладених при обранні запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, у зв`язку із перебуванням у самоізоляції.
Прокурор Мусіяка В.В. у судовому засіданні просив відмовити у задоволені клопотання, посилаючись на те, що хоча клопотання і подане в порядку ст. 201 КПК України, однак, питання про зміну виду запобіжного заходу не містить, а фактично стосується лише зменшення розміру застави, що КПК не передбачено. Звернув увагу, що питання непомірності розміру застави було предметом судового дослідження як слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, так і колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, за результатами яких розмір застави не змінювався. Зауважив, що відповідно до умов договору позики строк повернення коштів та процентів за користування - 03.02.2021, тобто нагальної потреби повертати кошти наразі немає. Зазначив, що застава забезпечує належне виконання підозрюваним не лише обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді, а і інших обов`язків, покладених відповідними нормами КПК України.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам вчинити дії, зазначені в ч астині першій цієї статті.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Запобіжним заходом, у тому числі, є застава, яка відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави у разі невиконання цих обов`язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За результатом розгляду клопотання та матеріалів доданих до нього встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017161500003800 від 25.11.2017.
24 січня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 у справі № 991/831/20, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27.02.2020, до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 7500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 765 000 грн; покладено на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном до 27.03.2020.
На виконання вказаного судового рішення 03.02.2020 внесено заставу за ОСОБА_1 заставодавцями: ПрАТ «МЕК» у розмірі 3186000,00 грн та ОСОБА_2 у розмірі 12579000,00 грн, що підтверджується копіями платіжного доручення № 23 від 03.02.2020 та платіжного доручення № 13454 від 03.02.2020 відповідно.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 23.03.2020 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017161500003800 до трьох місяців, тобто до 24.04.2020.
Частиною 1 ст. 201 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, зменшення встановлених в провадженні ризиків зі спливом досудового розслідування, зміни в майновому чи сімейному стані підозрюваного.
Обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру застави, сторона захисту зазначає, що ОСОБА_2 для внесення застави за ОСОБА_1 03.02.2020 укладено із ОСОБА_3 договір позики (надалі - Договір) на суму 440 000 доларів США зі сплатою процентів у розмірі 24% річних від суми позики. Необхідність повернення позики та процентів за користування нею, визначено в доларах США, курс якого за період з 03.02.2020 до 30.03.2020 збільшився на 11 %, що ставить ОСОБА_2 та членів сім`ї підозрюваного в скрутне матеріальне становище.
Проте слідчий суддя не погоджується з такими доводами сторони захисту та вважає, що наявність кредитних правовідносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можуть бути підставою для зменшення розміру застави.
Так, згідно умов Договору позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві гроші в сумі 440 000 доларів США та нараховані за користування позикою проценти у розмірі 24 % річних в строк до 02.02.2021 (включно) (пункти 1,4 Договору).
На виконання п. 9 цього Договору з метою забезпечення повернення позики між сторонами укладено договір іпотеки від 03.02.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авраменко О.М., за реєстровим № 151. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 .
Укладаючи договір позики від 03.02.2020 сторони взаємно ствердили один одному та повідомили усіх заінтересованих у тому осіб, що договір укладено на вигідних для учасників правочину умовах і не є результатом впливу тяжких обставин (пункт 10 Договору).
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, у даному випадку внесення застави було правом, а не обов`язком заставодавця, а тому вказані обставини не можуть слугувати причиною зменшення розміру застави.
Щодо доводів сторони захисту про те, що застава у розмірі 15 765 000 грн не відповідає обсягу обов`язків, які покладені на підозрюваного ОСОБА_1 , та підлягає зменшенню у зв`язку зі спливом строків, на які на підозрюваного покладено обов`язки, слід зазначити таке.
Згідно з частинами 5, 7 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, перелік яких наведено у цій статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
У судовому засіданні встановлено, що прокурор з клопотанням про продовження дії обов`язків до слідчого судді не звертався, тому ухвала слідчого судді від 31.01.2020 в частині покладення на підозрюваного ОСОБА_1 при обранні запобіжного заходу обов`язків припинила свою дію і обов`язки скасовані.
Разом з цим, з 24 січня 2020 року ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного і відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України на нього покладені обов`язки: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Частиною 11 ст. 182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Отже, такий запобіжний захід як застава є безстроковим, ним забезпечується виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, визначених, як ч. 7 ст. 42 КПК України, так і ч. 5 ст. 194 КПК України і, відповідно, дія цього запобіжного заходу може припинитись лише внаслідок зміни на інший або його скасування.
Застосований до ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 31.01.2020 запобіжний захід у вигляді застави продовжує діяти, адже ним, на підставі ч. 1 ст. 177 та ч. 1 ст. 182 КПК України забезпечується виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, перелік яких наведений у ч. 7 ст. 42 КПК України. Ці обов`язки почали діяти для ОСОБА_1 з моменту набуття ним статусу підозрюваного і припиняться лише з моменту набрання законної сили ухвали про закриття стосовно нього кримінального провадження або набрання законної сили вироком суду.
Ураховуючи сталу практику Європейського суду з прав людини (далі Суд), слідчий суддя наголошує на принциповій позиції Суду відносно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, висловлену в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. Відповідно до п. 88 вказаного рішення, навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Так, визначаючи розмір застави ОСОБА_1 слідчий суддя, з чим погодилася колегія суддів Апеляційної палати ВАКС, врахував значний розмір завданої інкримінованим кримінальним правопорушенням збитків у розмірі 92 659 282 грн, що обґрунтовано стало підставою для застосування до ОСОБА_1 на підставі абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України застави у розмірі понад триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Посилання захисника на те, що розмір застави має бути пропорційним покладеним обов`язкам не узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України, в якій визначено обставини, що враховуються при визначенні розміру застави.
Таким чином доводи сторони захисту, в частині того, що застава підлягає зменшенню у зв`язку зі спливом строків, на які на підозрюваного ОСОБА_1 покладено обов`язки, визначені ст. 194 КПК України, є безпідставними.
Слідчий суддя також критично оцінює доводи сторони захисту про те, що розмір застави підлягає зменшенню у зв`язку з істотним зменшенням ризиків та належною процесуальною поведінкою підозрюваного.
Так, при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри, повідомленої ОСОБА_1 , та наявність зазначених у ст. 177 КПК України ризиків, які також не були спростовані стороною захисту під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді від 31.03.2020.
На підтвердження обставин, які характеризують особу підозрюваного, його сімейний стан, стороною захисту надано копії свідоцтва про одруження та свідоцтв про народження дітей, характеристики на ОСОБА_1 , видані у січні 2020, а також листи-подяки та інші документи, складені у період 2018-2019 роках, які враховувалися при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Належна процесуальна поведінка та відсутність порушень з боку ОСОБА_1 , покладених на нього обов`язків під час досудового розслідування, не свідчить про істотне зменшення ризиків у кримінальному провадження, як про це стверджує сторона захисту, натомість підтверджує, що визначений слідчим суддею розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні
З огляду на викладене, враховуючи, що з часу обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, встановлені в ухвалі слідчого судді від 31.01.2020 обставини не змінилися, характер та обсяг пред`явленої ОСОБА_1 підозри не змінився, ризики встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу не зменшилися, будь-яких нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею, не наведено, тому підстави для задоволення клопотання відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 42, 177, 178, 182, 193, 194, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання захисника Нураліна Микити В`ячеславовича, поданого в інтересах ОСОБА_1 , про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 09 квітня 2020 року.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан