- Presiding judge (HACC AC): Panaid I.V.
- Judge (HACC AC): Bodnar S.B., Pankulych V.I.
- Secretary : Rymarenko M.S.
- Prosecutor : Malyk O.I.
Справа № 991/2296/20
Провадження №11-сс/991/316/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Панаіда І.В.
суддів Боднара С.Б., Панкулича В.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Римаренко М.С.,
прокурора - Малик О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора четвертого відділу САП Офісу ГПУ Малик О.І. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №52019000000001205 від 24 грудня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2, ст. 366-1, ч. 1 ст. 375 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №52019000000001205 від 24 грудня 2019 року, а саме: золотий злиток "Switzerland, Fine gold, 999,9", вагою 100 грам, номер 616980, з упаковкою; золотий злиток "Credit Suisse, Fine gold, 999,9", вагою 100 грам, номер 808665, з упаковкою; банківська квитанція, як належать ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з висновком слідчого судді щодо недоведеності прокурором відповідності визначених в клопотанні речей критеріям речових доказів, визначених у ст. 98 КПК України, прокурор у кримінальному провадженні - прокурор четвертого відділу САП Офісу ГПУ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 , а саме: золотий злиток "Switzerland, Fine gold, 999,9", вагою 100 грам, номер 616980, з упаковкою; золотий злиток "Credit Suisse, Fine gold, 999,9", вагою 100 грам, номер 808665, з упаковкою; банківська квитанція, заборонивши відчужувати, розпоряджатися та користуватися ними. Прокурор зазначає, що 12 лютого 2020 року під час обшуку в службовому кабінеті судді Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 виявлено та вилучено золотий злиток "Switzerland, Fine gold, 999,9", вагою 100 грам, номер 616980, з упаковкою; золотий злиток "Credit Suisse, Fine gold, 999,9", вагою 100 грам, номер 808665, з упаковкою, банківська квитанція. ОСОБА_1 не зміг пояснити обставини та час їх придбання, а також надати будь-які підтверджуючі банківські документи з цього приводу. Окрім цього, золоті злитки не відображені в щорічних деклараціях ОСОБА_1 , включаючи декларацію за 2019 рік та декларацію перед звільненням, які він подав 27 лютого 2020 року. На думку прокурора, вилучені речі можуть бути використані як доказ факту подання суддею ОСОБА_1 , як суб`єктом декларування, завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Вилучені злитки містять на собі ідентифікаційні дані, які дозволять встановити коли та за яких обставин вони були придбані ОСОБА_1 , що є суттєвим для повного та всебічного з`ясування обставин кримінального правопорушення, також детективом було призначено товарознавчу експертизу та визнано вилучені предмети речовими доказами. З метою збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, знищення чи відчуження прокурор просить накласти арешт на вилучене майно.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце ОСОБА_1 в судового засідання не з`явився, клопотань про відкладення не надав, що не перешкоджає судовому розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку прокурора, яка підтримала вимоги апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001205 від 24 грудня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2, ст. 366-1, ч. 1 ст. 375 КК України. На підставі ухвали слідчого судді від 12 лютого 2020 року було проведено обшук в службовому кабінеті судді Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1, за адресою: Рівненська обл., смт. Володимирець, вул. Вишнева, 11. У ході обшуку виявлено та вилучено: золотий злиток "Switzerland, Fine gold, 999,9", вагою 100 грам, номер 616980, з упаковкою; золотий злиток "Credit Suisse, Fine gold, 999,9", вагою 100 грам, номер 808665, з упаковкою, банківська квитанція. Походження даних речей ОСОБА_1 пояснити не зміг та у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік і перед звільненням за період з 01 січня 2020 року по 14 лютого 2020 року не відобразив. Постановою детектива НАБУ Сав`юка М.І. від 13 лютого 2020 року вилучені предмети визнано речовими доказами.
16 березня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Офісу ГПУ Малик О.І. про арешт майна.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2020 року було відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.
Нормами ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно положень ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Слідчий суддя, виходячи зі стандарту доказування на стадії досудового розслідування, дійшов вірного висновку про ймовірне вчинення і можливу причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, а отже існує підстава для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. При цьому оцінюючи доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає передчасним і необґрунтованим висновок слідчого судді про відсутність підстав вважати, що золоті злитки є предметом злочину в розумінні ст. 366-1 КК України, а вилучені предмети не відповідають критеріям речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України.
З матеріалів справи вбачається, що 20 березня 2020 року детективом Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Сав`юком М.І. винесено постанову про призначення проведення товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №52019000000001205 від 24 грудня 2019 року, та передано вилучені предмети, які належать ОСОБА_1 , до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Окрім цього, колегія суддів приймає до уваги доводи сторони обвинувачення, що вилучені золоті злитки містять на собі ідентифікуючі дані, зокрема, вага та номер, які дозволять встановити коли та за яких умов вилучені золоті злитки були придбані ОСОБА_1 , що є суттєвим для повного та всебічного з`ясування обставин кримінального провадження. Разом з цим, вилучена банківська квитанція містить дані щодо банківської установи, в якій можливо були придбані золоті злитки та підпис особи, яка їх придбала. З огляду на зазначене, вилучені предмети відповідають ознакам речових доказів, визначеним ст.98 КПК України. З метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, для повного та всебічного досудового розслідування та встановлення обставин вчинення можливого кримінального правопорушення варто обрати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, скасувавши ухвалу слідчого судді, як таку, що не відповідає встановленим фактичним обставинам та завданням кримінального провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 98, 170, 173, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора САП Офісу ГПУ Малик О.І. про арешт майна, вилученого під час обшуку у службовому кабінеті судді ОСОБА_1, скасувати та постановити нову, якою клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку службового кабінету судді ОСОБА_1, а саме:
-золотий злиток "Switzerland, Fine gold, 999,9", вагою 100 грам,номер 616980, з упаковкою;
-золотий злиток "Credit Suisse, Fine gold, 999,9", вагою 100 грам,номер 808665, з упаковкою;
-банківська квитанція.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Панаід
Судді: С.Б. Боднар
В.І. Панкулич