Document No. 88761072

Справа № 991/1998/20

Провадження № 1-кс/991/2041/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката Панченка Максима Вадимовича в інтересах ОСОБА_1 на відмову детектива НАБУ ОСОБА_7 у задоволенні заяви про визнання потерпілим,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Панченка М.В. в інтересах ОСОБА_1 на відмову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) у задоволенні заяви про визнання ОСОБА_1 потерпілим.

І. Доводи скарги.

У своїй скарзі адвокат Панченко М.В. зазначає, що відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.11.2019 НАБУ були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме щодо службового підроблення, вчиненого детективом НАБУ ОСОБА_9., спільно з колишніми працівниками ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також щодо закінченого замаху на розтрату чужого майна, шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, вчиненого ОСОБА_4 , ОСОБА_3 спільно з громадянином Республіки Індія ОСОБА_6 .

Заявник зазначає, що 03.02.2015 ОСОБА_1 займав посаду директора ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та в подальшому незаконно переслідувався детективом ОСОБА_9., що призвело до незаконного притягнення ОСОБА_1 та інших осіб до кримінальної відповідальності. Вказаними діями ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду у вигляді дискредитації його, як посадової особи державного підприємства, та завдано непоправної шкоди його діловій репутації.

27.02.2020 ОСОБА_1 подав до НАБУ заяву про залучення його як потерпілого до кримінального провадження № 52019000000001032.Адвокат Панченко М.В. повідомляє, що 28.02.2020 детективом НАБУ ОСОБА_7. було надано відповідь-відмову на заяву ОСОБА_1 від 27.02.2020. Він не погоджується з відмовою детектива НАБУ ОСОБА_7 у задоволенні заяви щодо визнання ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001032 і просить суд зобов`язати детектива НАБУ ОСОБА_7 визнати ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001032.

До початку судового розгляду адвокат Панченко М.В. надіслав клопотання про розгляд скарги без його участі.

Детектив НАБУ не з`явився для розгляду скарги та надіслав заперечення по суті скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

ІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею.

На виконання вимог ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.11.2019 детектив ОСОБА_7 20.11.2019 вніс до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_8 вх. №М-12434 від 01.10.2019 за фактами:

- вчинення закінченого замаху на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах колишніми працівниками ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно з детективом НАБУ ОСОБА_9. та громадянином Республіки Індія ОСОБА_6 (№ 52019000000001032);

- вчинення службового підроблення колишніми працівниками ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно з детективом НАБУ ОСОБА_9. та громадянином Республіки Індія ОСОБА_6 (№ 52019000000001033).

Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Довганя А.І. від 19.12.2019 матеріали кримінальних проваджень № 52019000000001032 та № 52019000000001033 були об`єднані в одне провадження № 52019000000001032.

27.02.2020 ОСОБА_1 надіслав детективу НАБУ ОСОБА_7 заяву про залучення його як потерпілого до кримінального провадження № 52019000000001032. У своїй заяві він зазначив, що 02.12.2019 йому була надана відповідь щодо неможливості розгляду його клопотання про визнання його потерпілим і проведення певних слідчих дій. Станом на 27.02.2020 жодної відповіді всупереч імперативних вимог КПК України ОСОБА_1 надано не було, у зв`язку з чим він третій раз подав заяву про визнання потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001032. У своїй заяві від 27.02.2020 ОСОБА_1 просив залучити його як потерпілого до кримінального провадження № 52019000000001032, вручити йому пам`ятку про права та обов`язки потерпілого.

Листом вих. № 131-188/8293 від 28.02.2020 детектив НАБУ ОСОБА_7. повідомив, що в Управлінні внутрішнього контролю НАБУ розглянуто заяву ОСОБА_1 від 27.02.2020. Він вдруге повідомив, що 14.01.2020 винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001032. Копія постанови скерована на адресу заявника листом вих. № 131-188/1573 від 15.01.2020. Детектив НАБУ ОСОБА_7. поінформував, що оскарження рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим здійснюється в порядку, передбаченому ст. ст. 303-307 КПК України.

У своїх запереченнях детектив НАБУ ОСОБА_7. зазначив, що 14.01.2020 вже було винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52019000000001032, яка була постановлена у результаті розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.01.2020. Оскільки у заяві від 27.02.2020 не наводились інші доводи щодо наявності підстав для визнання ОСОБА_1 потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, а постанова від 14.01.2020 не оскаржувалась, на адресу заявника було направлено лист № 131-188/8293 від 28.02.2020. Отже, на думку детектива, відсутній факт бездіяльності, який полягав у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

Крім цього, детектив НАБУ ОСОБА_7. звернув увагу суду, що на даний час у матеріалах кримінального провадженні № 52019000000001032 відсутні судові рішення чи інші процесуальні документи, які підтверджують встановлення уповноваженим суб`єктом як факту незаконності повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, так і факту порушення внаслідок протиправного посягання інших осіб його особистого немайнового права на недоторканність ділової репутації. Такі документи не були долучені ОСОБА_1 до поданих ним заяв від 10.01.2020 та 27.02.2020 про залучення до кримінального провадження як потерпілого.

У скарзі адвокат Пачненко М.В. наголосив, що не погоджується з відмовою детектива НАБУ ОСОБА_7 від 28.02.2020 та просив зобов`язати його визнати ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001032.

ІІІ. Мотиви слідчого судді.

Відповідно до п. 1, 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

У п. 1.3 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 зазначено, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК. При цьому варто зважати на те, що відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.

У ч. ч. 1, 2, 3 ст. 55 КПК України передбачено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Відповідно до ч. ч. 5,6 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

З вказаного вбачається, що рішенням про відмову у визнанні потерпілим, у розумінні чинного закону, є лише вмотивована постанова слідчого чи прокурора, яка має відповідати встановленим вимогам. Листи, повідомлення, чи будь-які інші документи, які не мають форми постанови, не є рішенням про відмову у визнанні потерпілим, а вважаються неналежним процесуальним реагуванням з боку слідчого чи прокурора у результаті розгляду заяви про визнання потерпілим.

Дослідивши факти, наведені у скарзі, та докази, надані на їх підтвердження, можна зробити висновок, що детективом НАБУ було допущено бездіяльність у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Так, 27.02.2020 заявником було надіслано заяву про визнання потерпілим у кримінальному провадженні, у відповідь на яку ОСОБА_1 було надіслано лист з повідомленням про відсутність підстав для розгляду його заяви. Доводи детектива щодо безпідставності розгляду заяви від 27.02.2020 є необґрунтованими, зважаючи на те, що постанова про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим від 14.01.2020 стосувалась його попередньої заяви. Крім того, наявність процесуального рішення, яке не було оскаржено до суду, не позбавляє детектива обов`язку розглянути подане повторно клопотання, дослідити надані на його підтвердження докази, та прийняти процесуальне рішення, яке передбачено законом.

У своїй скарзі адвокат Панченко М.В. просить зобов`язати детектива НАБУ ОСОБА_7 визнати ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001032. Ця вимога не може бути задоволена слідчим суддею, адже вирішення питання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні відноситься до компетенції слідчого та прокурора, які безпосередньо здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво, володіють повною інформацію, яка міститься у матеріалах кримінального провадження, а тому мають підстави для прийняття такого рішення.

Таким чином, скарга адвоката Панченка М.В. підлягає задоволенню частково, і лише в частині зобов`язання вчинити дії, передбачені ч. 5 ст. 55, ст. 220 КПК України.

Керуючись ст. 55, 220, 303, 305, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу Панченка Максима Вадимовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати уповноваженого детектива у кримінальному провадженні № 52019000000001032 від 20.11.2019 розглянути заяву від 27.02.2020 ОСОБА_1 про залучення до кримінального провадження у якості потерпілого в порядку статті 220 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін