- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
- Secretary : Zaplatynskoi K.V.
Справа № 991/2766/20
Провадження1-кс/991/2850/20
УХВАЛА
15 квітня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В, особи, яка подала скаргу - ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність керівника УВК НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 №3877/31 від 31.03.2020 на бездіяльність керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С., яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), в якій заявник просить слідчого суддю зобов`язати керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С. внести до ЄРДР відомостей за заявою № 3859/17 від 17.03.2020 року про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_2 , зазначити в резолютивній частині ухвали усі визначені кваліфікаційні статті вчиненого злочину; надати заявнику витяг з ЄРДР і пам`ятку про процесуальні права і обов`язки потерпілого у кримінальному проваджені; повідомити суд про виконання постановленої ухвали; надати копію ухвали після виходу з нарадчої кімнати.
Свою скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 18.03.2020 року, через поштову службу України (враховуючи відмову НАБУ в безпосередньому прийомі подібних заяв і повідомлень через діючий у нашій країні карантин), він подав на ім`я керівника УВК Національного антикорупційного бюро України Осипчука Р.С. заяву за вих. № 3859/17 17.03.2020 року про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_2 , яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції була отриманою уповноваженою особою НАБУ ОСОБА_3 23.03.2020 року.
У даній заяві ОСОБА_1 вказав всі елементи вчиненого злочину: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт,суб`єктивна сторона. Також, у своїй заяві вказав всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб, ПІП особи, місце його роботи і посаду, короткі обставини справи тощо. Крім цього, він самостійно кваліфікував вчинення злочину за правовою кваліфікацією - ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст. 369, ч.3. ст. 382, ч.2 ст. 366, ч.2 ст.256, ч. 1 ст.396, ч. 1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15,ч.5 ст.27 КК України.
Відповідно, в заяві за вих. № 3859/17 від 17.03.2020 року були всі необхідні дані для внесення її відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин керівником УВК НАБУ Осипчуком Р.С., у відповідності до положення п.6 ст.39 КПК України або уповноваженим детективом.
Проте станом на 31.03.2020 року ОСОБА_1 у жодний із способів у супереч ст. 214 КПК України, так і не було повідомлено керівником УВК НАБУ Осипчуком Р.С. або уповноваженим детективом про внесення до ЄРДР відомостей його заяви за вих. № 3859/17 від 17.03.2020 року.
У зв`язку з цим, ОСОБА_1 звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С., яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити. Додатково пояснив, що ОСОБА_4 не має повноважень подавати пояснення, оскільки він є підлеглою особо, а оскаржуються дії керівника. Крім того ОСОБА_4 не є детективом, щоб приймати рішення та досліджувати ознаки правопорушення у заяві або їх відсутність. Також надав пояснення, що внести відомості на ОСОБА_2 до ЄРДР необхідно ще із тих підстав, що він як керівник САП не здійснює належний контроль за підлеглими прокурорами.
Представник НАБУ ОСОБА_4 до судового засідання з розгляду скарги ОСОБА_1 надіслав пояснення у справі №991/2766/20 де зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення. У заяві ОСОБА_1 №3859/17 від 23.03.2020 з приводу можливих протиправних дій Заступника Генерального прокурора - керівника САП Офісу Генерального прокурора під час зміни підслідності у кримінальному провадженні за обставин викладених у заяві, а також з інших питань не було наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального корупційного правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів НАБУ.
У зв`язку з цим вказану заяву листом НАБУ від 25.03.2020 №111-225/11510 скеровано для розгляду відповідно до компетенції до Державного бюро розслідувань, про що автора було повідомлено та надано відповідне роз`яснення листом з аналогічними реквізитами.
З огляду на викладені обставини представник НАБУ ОСОБА_4 просить у задоволенні скарги відмовити повністю та розглянути її без участі представника НАБУ. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого або прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення заявника, слідчий суддя встановив наступне.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, п.1 ч.1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 с. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв`язку.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчим суддею було встановлено, що у заяві від 17.03.2020 вих. № 3859/17 ОСОБА_1 зазначено, що ОСОБА_2 за всі роки його роботи в САП не проводилося жодного досудового розслідування у приблизно 350 кримінальних провадженнях, із яких ОСОБА_1 був допитаний лише у 2-х випадках, а його свідки - в жодному.
ОСОБА_2 не виконав порядку 30 ухвал слідчих суддів, протиправно перекинув за підслідністю порядка 300 кримінальних справ без інформування заявника, лише в одному випадку було вручено пам`ятку про процесуальні права і обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні; безпідставно закрито до 7 раз кожне із кримінальних проваджень, не реагуючи на ухвали слідчих суддів; не призначалися експертизи; протиправно схиляв для проведення допиту у кримінальному провадженні в статусі свідка, тим самим приховував вчинені корупційні злочини фігурантів у провадженнях, завдаючи шкоду державі.
Станом на 17.03.2020 своїми протиправними діями ОСОБА_2 з однієї сторони, нівелював досягнення громадської організації ОСОБА_1 , а з іншої - зумисно перешкодив наповненню державногої скарбниці на сотні мільярдів гривень, тим самим послабивши боєздатність військ та добробуту соціально незахищених верств населення.
Тим самим, ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення за правовою кваліфікацією - ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст. 369, ч.3. ст. 382, ч.2 ст. 366, ч.2 ст.256, ч. 1 ст.396, ч. 1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15,ч.5 ст.27 КК України та заподіяв матеріальну шкоду на суму 1 000 000 грн. та моральну на суму 200 000 грн.
У той же час, слідчий суддя вважає, що доводи заявника ґрунтуються на суб`єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставин, та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що б давали підстави для кваліфікації дій за вищевказаними статтями. Адже із змісту заяви вбачається, що вся її сутність зводиться до протиправних дій процесуальних керівників САП і як наслідок неналежного реагування ОСОБА_2 , як Заступника Генерального прокурора - керівника САП Офісу Генерального прокурора на дії та бездіяльність процесуального керівника у кримінальному провадженні № 52017000000000216 від 29.03.2017 та не здійснення контролю за підлеглими в інших кримінальних провадженнях. Посилання на те, що саме ОСОБА_2 не виконав судові рішення, не призначав експертизи, протиправно передав за підслідністю понад 300 справ тощо, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що невнесення уповноваженою особою НАБУ відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 17.03.2020 вих. № 3859/17 не є протиправним, а тому у задоволенні скарги належить відмовити. Враховуючи, що інші вимоги скарги нерозривно пов`язані із внесенням відомостей до ЄРДР, вони також не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 303-307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С., яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, за заявою ОСОБА_1 від 17.03.2020 вих. № 3859/17 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак