Document No. 88790775

Ухвала

15 квітня 2020року

м. Київ

справа № 910/322/19

провадження № 51-1860ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Луганського Ю. М.,

суддів: Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Саннікова С. Г. в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2020 року про повернення апеляційної скарги,

встановив:

У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд вказаної ухвали апеляційного суду у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Тобто, таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.

З касаційної скарги вбачається, що захисник взагалі не наводить обґрунтування незаконності чи необґрунтованості оскаржуваної ухвали апеляційного суду з огляду на положення статей 412-414, 419 вказаного Кодексу.

При цьому, захисник Санніков С. Г. фактично не погоджується з ухвалою слідчого судді від 26 грудня 2019 року та наводить доводи щодо її незаконності, а також вказує на невідповідність висновків апеляційного суду фактичним обставинам провадження, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.

Такі вимоги мають відповідати приписам ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Викладені у касаційній скарзі вимоги до касаційного суду не узгоджуються з вищенаведеними положеннями в частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду. Так, Санніков С. Г. просить скасувати ухвалу апеляційного суду, поновити строк на апеляційне оскарження та направили матеріали його апеляційної скарги для розгляду по суті до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Частиною 4 ст. 427 КПК України встановлено, що якщо касаційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно ч. 1 ст. 50 КПК України, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Проте, в порушення ч. 4 ст. 427 КПК України захисником не додано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Також, захисником до касаційної скарги не долучено її копії з додатками в кількості необхідній для надіслання всім учасникам судового провадження, як це передбачено ч. 6 ст. 427 КПК України.

Так, до касаційної скарги долучено лише одну її копію без додатків, що не відповідає кількості учасників вказаного кримінального провадження. Згідно копії оскарженої ухвали апеляційного суду учасниками судового провадження окрім захисника, є прокурор та підозрювана.

Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття провадження за касаційною скаргою захисника.

З урахуванням викладеного, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України, касаційну скаргу захисника Саннікова С. Г. слід залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

Колегія суддів звертає увагу захисника, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України, він не надав усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника Саннікова С. Г. в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2020 року про повернення апеляційної скарги залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Ю. М. Луганський М. І. Ковтунович С. Б. Фомін