Document No. 88880537

Справа № 991/3053/20

Провадження1-кс/991/3143/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н. В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., прокурора Малик О.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Шкоди П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро Сав`юка М.І., погодженого з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором четвертого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Малик О.І., про продовження строку запобіжного заходу та строку дії обов`язків, застосованого відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Рокитне Рокитнівського району Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який має повну вищу освіту, обіймає посаду судді Володимирецького районного суду Рівненської області, раніше не судимий, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 368 КК України,

у кримінальному провадженні № 52019000000001205 від 24.12.2019,

УСТАНОВИВ:

13 квітня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить продовжити на два місяці строк застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання підозрюваного за адресою: АДРЕСА_2 , а також продовжити на два місяці строк дії покладених на нього обов`язків.

В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001205 від 24.12.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 2 ст. 369-2 КК України, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 та ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 та ч. 1 ст. 375 КК України.

Зазначено, що Указом Президента України від 11.10.2010 № 951/2010 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Володимирецького районного суду Рівненської області строком на п`ять років, а Указом президента україни від 12.06.2017 № 157/2017 - призначено на посаду судді Володимирецького районного суду Рівненської області. З 2014 року ОСОБА_1 обраний на посаду голови Володимирецького районного суду Рівненської області та у подальшому неодноразово переобирався на цю посаду.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_7 від 16.12.2019 у кримінальному провадженні № 2019180230000534 від 15.12.2019 накладено арешт на вантажний автомобіль марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , із причіпом, державний номерний знак НОМЕР_2 , в якому знаходилася дошка хвойних порід обрізна в асортименті, яка належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 .

З метою вирішення питання про повернення майна, на яке накладено арешт, ОСОБА_4 , який допомагає своїй дружині ФОП ОСОБА_3 у підприємницькій діяльності, уклав із адвокатом ОСОБА_5 відповідний договір на представництво інтересів ФОП ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 2019180230000534.

17 грудня 2019 року ОСОБА_5 , будучи знайомим з головою Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , у розмові повідомив йому, що слідчий суддя, який приймав рішення про арешт майна, не врахував всіх обставин справи, тому ОСОБА_4 має намір звертатися до суду із клопотанням про повернення арештованого майна.

З метою особистого збагачення ОСОБА_1 за неправомірну вигоду пообіцяв посприяти у вирішенні питання про повернення належного ФОП ОСОБА_3 майна.

Для отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 залучив свого знайомого - адвоката ОСОБА_2, який 27.12.2019 на виконання домовленостей із ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_4 і призначив зустріч у смт. Володимирець.

Під час зустрічі ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4 , що для позитивного вирішення справи у Володимирецькому районному суді він має передати через нього кошти у сумі 9 тисяч гривень для ОСОБА_1 та слідчого судді, який прийматиме рішення.

07 лютого 2020 року, близько 09:00 години, біля приміщення Володимирецького районного суду Рівненської області за адресою: Рівненська область, смт. Володимирець, вул. Вишнева, 11, під час розмови з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 висловив останньому прохання у наданні неправомірної вигоди у розмірі 10 000 грн за зняття арешту з деревини, вказавши, що зазначені грошові кошти необхідно передати ОСОБА_2 .

У подальшому ОСОБА_1 під час телефонної розмови повідомив ОСОБА_2 , що ОСОБА_4 має надати неправомірну вигоду у сумі 10 000 грн, замість 9 000 грн про які він казав раніше.

Детектив стверджує, що внаслідок вчинення ОСОБА_1 умисних дій, які виразилися в проханні надати неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім того, голова Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , будучи в силу своїх адміністративних обов`язків обізнаний про те, що на розгляді судді цього суду ОСОБА_7 перебуває адміністративний протокол, складений стосовно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, маючи умисел на особисте збагачення, 06.02.2020 під час телефонної розмови та подальшого листування через СМС з ОСОБА_4 попросив останнього приїхати 07.02.2020 до Володимирецького районного суду Рівненської області разом з ОСОБА_8

07 лютого 2020 року, близько 09:00 години, знаходячись біля приміщення Володимирецького районного суду Рівненської області, під час розмови із ОСОБА_4 , який прибув на зустріч із ОСОБА_8 , висловив останньому прохання надати йому неправомірну вигоду у сумі 10 000 грн за вплив на суддю Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_7 за прийняття рішення про непритягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4 , що грошові кошти він має передати ОСОБА_2 до обіду цього ж дня.

В цей же день, близько 12:00 години, біля адміністративної будівлі за адресою: Рівненська область, смт. Володимирець, вул. Соборна, 49 , ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 10 000 грн., для їх подальшої передачі ОСОБА_1 .

У подальшому ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 10000 грн, отримані від ОСОБА_4 , за вплив на суддю Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_7 за прийняття ним рішення про незастосування до ОСОБА_8 адміністративного стягнення за ст. 130 КУпАП.

Посилаючись на встановлені обставини, детектив зазначає, що ОСОБА_1 , внаслідок вчинення ним умисних дій, підозрюється в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

20 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Детектив вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.03.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладено на підозрюваного обов`язки, визначені ст. 194 КПК України.

Необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, викликана існуванням ризиків, встановлених слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, які, на теперішній час, не зменшилися і продовжують існувати, та наявністю обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Детектив стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що у разі не продовження строку тримання ОСОБА_1 під цілодобовим домашнім арештом та строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Разом з цим, досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення строку дії ухвали про застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу, оскільки на даний час у кримінальному провадженні незавершеними залишаються криміналістична експертиза звукозаписів, виконання якої 19.03.2020 доручено Українському науково-дослідному інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ та товарознавча експертиза, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Крім того, необхідно провести також слідчі та процесуальні дії: додатково допитати свідків, а також встановити та допитати нових свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, а у разі виявлення розбіжностей у їхніх показаннях провести одночасні допити двох чи більше вже допитаних осіб; завершити розсекречення та долучити до матеріалів кримінального провадження, на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії; провести додаткові огляди вилучених речових доказів, вирішити питання щодо повернення власникам речей та предметів, що не мають значення для досудового розслідування; з урахуванням зібраних доказів визначитися з остаточною правовою кваліфікацією дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та у випадку наявності законних підстав вирішити питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб; здійснити інші слідчі та процесуальні дії, направлені на завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

На думку сторони обвинувачення застосування до ОСОБА_1 іншого, більш м`якого, запобіжного заходу, враховуючи тяжкість покарання, обставини вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, існуючі ризики, не забезпечить досягнення мети застосування запобіжного заходу, тому з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , запобігання ризикам, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно продовжити термін дії запобіжного заходу та покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених п. 1, 2, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор Малик О.І. в судовому засіданні клопотання підтримала з підстав викладених в ньому, просила задовольнити.

Захисник Шкода П.В., з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_1 , у судовому засіданні у задоволенні клопотання детектива про продовження строку тримання під цілодобовим домашнім арештом просили відмовити, просили застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту лише в нічний час, або застави. Вважають клопотання детектива безпідставним та необґрунтованим, описані в ньому обставини є завчасно організованою провокацією, а заявлені ризики не підтверджені жодними доказами. Закордонних документів ОСОБА_1 на даний час не має, оскільки паспорти здав на зберігання до органів Державної міграційної служби, а «Карту поляка» здав детективу. ОСОБА_1 демонструє належну процесуальну поведінку, належним чином виконує свої процесуальні обов`язки. За час перебування під домашнім арештом жодного разу не допустив порушення його режиму, на всі виклики до детектива, прокурора, слідчого судді, суду з`являється своєчасно, будь-яких позапроцесуальних стосунків з іншими учасниками кримінального провадження немає. Крім того, ОСОБА_1 має на утриманні матір похилого віку, яка проживає в смт. Рокитне Рівненської області, куди підозрюваний регулярно їздить з метою забезпечення продуктами харчування, ліками та вирішенням побутових проблем, що майже за 120 км від його місця проживання. Інших близьких родичів, які могли б доглядати матір, не має. Також у ОСОБА_1 є на утриманні двоє дітей - студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах м. Києва. Також не погоджуються з продовженням покладених на підозрюваного обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. Пояснили, що детективом не вказано мотив покладення обов`язку прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою. Режим виконання запобіжного захожу у вигляді домашнього арешту, сам по собі передбачає заборону можливості покидати місце проживання, тому підстави покладення такого обов`язку відсутні. Обов`язок утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним та свідками, на думку сторони захисту, суперечить правам визначеним ст. 42 КПК України, а саме: права збирати і подавати суду докази. Носіння електронного засобу контролю суттєво порушує нормальний уклад життя особи, спричиняє значні незручності у його носінні або може становити небезпеку для життя та здоров`я особи, тому вказаний обов`язок не може бути покладений. Крім того, носіння вказаного засобу вже призвело до невиконання ОСОБА_1 такого обов`язку, як з`являтися за першою вимогою до суду, а саме: розгляд справи у апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001205 від 24.12.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2, ст. 366-1, ч. 1 ст. 375 КК України.

20 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в проханні надати неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища; ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.03.2020 у справі № 991/1969/20, залишеною без зміну ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.03.2020, до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово на строк до 16.04.2020 включно. Покладено на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: 1) не залишати місце проживання на адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу детектива, прокурора або суду; 2) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , а також іншими підозрюваним ОСОБА_2 ; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_3 , виданий 03.06.2019 Володимирецьким районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_4 , виданий 14.08.2015 Вараським міським відділом Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України; 5) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.04.2020 у справі № 991/2943/20 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001205 від 24.12.2019 до шести місяців, тобто до 17.08.2020.

Згідно частини 6 статті 181 КПК України строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частинами 3 та 5 цієї статті визначено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Згідно з приписами ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Враховуючи наявні матеріали слідчий суддя погоджується з висновком органу досудового розслідування про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра», що виправдовує застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим, слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Щодо доводів захисника стосовно провокації злочину, то вказаним обставинам має надаватись оцінка під час судового провадження на підставі дослідження всіх наявних матеріалів кримінального провадження. Доводи сторони захисту фактично зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та допустимості.

Обґрунтовуючи клопотання детектив вказав на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що заявлений під час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду не зменшився.

При цьому, окрім врахування тяжкості кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує частоту виїзду ОСОБА_1 за межі України, який, зокрема, протягом 2012-2020 років неодноразово перетинав кордон України в напрямку Польщі, Угорщини, Білорусії. Окрім цього, ОСОБА_1 має оформлену «Карту Поляка », яка надає йому змогу проживати в Республіці Польща тривалий час, а також можливість оформити польське громадянство. Оцінюючи наявність продовження існування цього ризику слідчий суддя враховує також матеріальну можливість переховуватися від слідства в Україні або за кордоном, з огляду на те, що ОСОБА_1 розлучений, неповнолітніх дітей на утриманні не має.

При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків, слідчим суддею враховано встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, про те, що ОСОБА_1 не будучи обмеженим цілодобовим домашнім арештом, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, матиме можливість здійснювати тиск на вже встановлених та допитаних свідків, зокрема, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також другого підозрюваного ОСОБА_2 , щоб вони змінили свої покази або відмовилися від свідчень.

Зокрема, із протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 17.02.2020 вбачається, що ОСОБА_1 особисто спілкувався з ним та цікавився у нього справами, а також повідомив, що з боку ОСОБА_4 був факт провокації злочину, що є певним впливом на свідка та його сприйняття обставин справи, що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, враховуючи термін перебування ОСОБА_1 на посаді судді, у тому числі, голови суду, що є свідченням професійного авторитету, слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що не будучи обмеженим у спілкуванні із підозрюваним та свідками, які є працівниками суду, адвокатами, та яким відомі обставини вчинених ним злочинів (які вже допитані у кримінальному провадженні та які можуть бути встановлені в ході досудового розслідування), ОСОБА_1 буде здійснювати на них вплив, з метою схилити їх до надання неправдивих свідчень або відмови від свідчень.

Зазначені обставини в світлі наведених вище фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені та перевірені слідчим суддею 06.03.2020 при обранні підозрюваному запобіжного заходу, а також 24.03.2020 під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування.

З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку, що заявлені стороною обвинувачення під час обрання підозрюваному запобіжного заходу ризики продовжують існувати та не зменшилися, що є підставою для продовження строку запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та покладених на підозрюваного обов`язків.

Доводи сторони захисту, що ОСОБА_1 демонструє належну процесуальну поведінку, належним чином виконує свої процесуальні обов`язки, жодного разу не допустив порушення встановленого режиму та наявність певного авторитету в суспільстві, що є тими запобіжними чинниками можливих ризиків, навпаки свідчить про те, що застосований слідчим суддею запобіжний захід до ОСОБА_1 є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту з приводу того, що застосований запобіжний захід унеможливлює підозрюваного піклуватися про матір, яка проживає в іншому населеному пункту та в силу свого віку потребує догляду, оскільки доказів того, що ОСОБА_1 звертався до органу досудового розслідування із клопотанням про надання дозволу на залишення місця постійного проживання з метою поїздки до матері, та йому відмовлено в задоволенні такого клопотання, стороною захисту не надано.

Стороною захисту також не надано доказів того, що покладений на підозрюваного обов`язок носити електронний засіб контролю суттєво порушує нормальний уклад життя ОСОБА_1 , спричиняє значні незручності у його носінні або становить небезпеку для життя та здоров`я особи, як і не надано доказів відмови Національного бюро та ГУНП в Рівненській області в наданні дозволу прибути в судове засідання, що унеможливлює у подальшому виконувати підозрюваним покладені на нього обов`язки.

Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту, що продовження покладеного на підозрюваного обов`язку утриматися від спілкування з іншим підозрюваним та свідками є порушенням права, визначеного п. 2 ч. 4 ст. 42 КПК України, а саме: права збирати і подавати суду докази.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.

Покладення на підозрюваного обов`язку утриматися від спілкування з іншим підозрюваним та свідками не позбавляє сторону захисту реалізувати право збирати і подавати суду докази, враховуючи, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра не ґрунтується виключно на показаннях підозрюваного та свідків.

Разом з тим, з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів сторона захисту матиме змогу реалізувати своє право на допит свідка, відповідно до ст. 352 КПК України під час судового провадження.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж цілодобовий домашній арешт не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Доводи сторони захисту про застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, або домашнього арешту лише в нічний час, або застави не обґрунтовані належними доказами та зводяться лише до цитування судових рішень ЄСПЛ.

Крім того, слідчий суддя враховує посилання детектива на неможливість закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді від 06.03.2020, у зв`язку з необхідністю провести ряду слідчих та процесуальних дій,перелік яких наведено у клопотанні, які мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні та отримані за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива є обґрунтованим, відповідає тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та виправдовує подальше його застосування.

При вирішенні питання щодо строку продовження тримання ОСОБА_1 під цілодобовим домашнім арештом та покладених на нього обов`язків, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, його соціальні та сімейні зв`язки, відсутність судимостей та майновий стан, а також інші обставини, які характеризують його особу й спосіб життя.

В зв`язку з чим, з метою недопущення непропорційного втручання у права і свободи особи, дотримання співмірності потреб досудового розслідування та прав підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що строк тримання підозрюваного під цілодобовим домашнім арештом та покладених на нього обов`язків слід продовжити до 29 травня 2020 року, тому клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 131, 132, 176-178, 181, 194, 196, 199, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , на строк до 29 травня 2020 року.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 29 травня 2020 року, а саме:

1) не залишати місце проживання на адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , а також іншими підозрюваним ОСОБА_2 ;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_3 , виданий 03.06.2019 Володимирецьким районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_4 , виданий 14.08.2015 Вараським міським відділом Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

5) носити електронний засіб контролю.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала в частині продовження строку домашнього арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан