Document No. 88926296

Справа № 991/3170/20

Провадження1-кс/991/3266/20

У Х В А Л А

21 квітня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,

прокурора Кравця В.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Годецького І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Перетятька Д.В., погоджене із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кравцем В.В., про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді застави на тримання під вартою

у кримінальному провадженні № 52016000000000372 від 18.10.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання, в якому детектив прохає змінити запобіжний захід, застосований до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іноземцево Ставропольського краю Російської Федерації, громадянина України, у вигляді застави на тримання під вартою.

1.1 Доводи клопотання

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52016000000000372 від 18.10.2016, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.

За версією органу досудового розслідування у період з липня-серпня 2014 року, однак не пізніше 14.08.2014 (точну дату та час розслідуванням не встановлено), за невстановлених слідством обставин ОСОБА_1 , будучи директором Державного підприємства «Науковий центр точного машинобудування» (код ЄДРПОУ 25746864) (далі - ДП «НЦТМ»), використовуючи колишні знайомства, домовився із заступником Голови Служби зовнішньої розвідки України (далі - СЗРУ) ОСОБА_2 та заступником директора 2 департаменту СЗРУ ОСОБА_3 про те, що, останні, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи - ДП «НЦТМ», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, забезпечать перемогу ДП «НЦТМ» під час організації проведення закупівлі СЗРУ спеціальної техніки, визначивши як таку комплекс програмно-технічного управління геопросторовими даними, відомості про принцип дії якого становлять державну таємницю відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну таємницю» та пункту 4.4.14 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України № 440 від 12.08.2005.

Реалізуючи спільний злочинний план ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із залученням підлеглих їм працівників ґрунтуючись на попередньо отриманих від директора ДП «НЦТМ» ОСОБА_1 . Технічних умовах на програмно-технічний комплекс управляння геопросторовими даними «ПТК «РАЙДУГА» ТУ У 7010-25746864-001:2014 АМЗА.466514.00, затвердили вихідні вимоги (зареєстровані за № 8/2/3/5930т від 08.09.2014) на предмет закупівлі: «Спеціальна електронно-обчислювальна техніка - програмно-технічний комплекс управління геопросторовими даними «ПТК «РАЙДУГА».

В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не зважаючи на відсутність своєчасно наданих ДП «НЦТМ» документів, декількох корегувань цінових пропозицій, застереження, викладені у листі від 15.09.2014 за № 14/2/6007т, провели оцінку пропозицій потенційних виконавців та запропонували прийняти пропозицію ДП «НЦТМ», як таку, що є найбільш економічно вигідною.

Після цього, між СЗРУ, як Замовником, в особі ОСОБА_4 , який діяв на підставі довіреності від 12.09.2014 № 5/4/672 та ДП «НЦТМ, як Виконавцем, в особі директора ОСОБА_5 укладено договір № 572/14 від 28.10.2014 про закупівлю за державні кошти, який ДП «НЦТМ» не було в змозі виконати, адже Технічні умови ТУ У 7010-25746864-001:2014 на програмно-технічний комплекс управління геопросторовими даними «ПТК РАЙДУГА», які було надано ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були підробленими, а ДП «НЦТМ» немає сертифікату (ліцензії) на використання програмних продуктів ArcGIS компанії ESRI , що є невід`ємним елементом вказаного комплексу

25.02.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.

Підставою для подачі клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою стали несплата рануше визначеної застави, наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358України, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та не внесення підозрюваним або іншим заставодавцем суми застави, визначеної ухвалою слідчого судді при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

З таких підстав орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

При цьому розмір застави, який належить призначити суду, як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням майнового стану підозрюваного становить 110 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 231 200,00 гривень. Саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

1.2 Доводи сторони обвинувачення

Прокурор Кравець В .В. у судовому засіданні клопотання підтримав, прохав задовольнити з підстав зазначених у ньому. Додатково пояснив, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень. Ризики, які існували на момент застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави не зникли та не зменшилися, а беручи до уваги не виконання підозрюваним або іншим заставодавцем умов ухвали слідчого судді в частині внесення суми застави, вказаний запобіжний захід слід змінити на тримання під вартою. Інший, більш м`який, запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_1

1.3 Доводи сторони захисту

Захисник Годецький І.Ю. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, як одне із обґрунтувань необхідності зміни запобіжного заходу нічим не підтверджуються, за час існування вказаного кримінального провадження ОСОБА_1 не вчинив ніяких дій, які могли б їх бути розцінені, як спроби перешкоджання досудовому розслідуванню. Разом з тим, за минуванням часу після повідомлення ОСОБА_1 про підозру, сумлінним його ставленням до покладених на нього обов`язків, відсутністю зі сторони обвинувачення будь-яких підтверджень заявлених ризиків, вказує на їх відсутність. Також захисник наголошував на тому, що підозра є необґрунтованою, а тому у задоволенні клопотання просив відмовити.

Підозрюваний ОСОБА_1 до початку судового засідання через канцелярію суду подав письмові заперечення, в яких послався на сумлінне виконання покладених на нього ухвалою слідчого судді обов`язків, однак визначена сума застави для нього та його сім`ї є непомірною, у зв`язку із чим і не була внесена. Крім того, зазначив, що підозра є необґрунтованою, стороною обвинувачення до клопотання не додано жодного доказу, який би її підтверджував. У судовому засідання додав, що поряд з вищевказаним, на теперішній час досудове розслідування завершено, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання детектива і не змінювати запобіжний захід.

Крім того, у судовому засіданні свої наміри бути поручителями ОСОБА_1 та забезпечувати виконання підозрюваним покладених на нього, відповідно до ст. 194 КПК України обов`язків, висловили:

- дружина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

1.4 Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

1.5 Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах; у пособництві у зловживанні службовою особою своїм службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки; у вчиненні фінансових операцій та правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів; у використанні завідомо підробленого документа.

Перевіривши наявні матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) статутом ДП «Науковий центр точного машинобудування»; (2) протоколами допиту свідка ОСОБА_4 від 05.04.2017 та 25.04.2017, який показав, що на його думку, ДП «НЦТМ» було надано переваги при обранні виконавця закупівлі, адже вихідні вимоги замовника містили ті ж самі посилання на технічні умови, що і цінова пропозиція ДП «НЦТМ». Крім цього свідок показав, що підозрілим йому задалось те, що цінова пропозиція ДП «НЦТМ» відрізнялась менше ніж на 2000 грн. від граничної вартості визначеної СЗРУ. Окрім зазначеного, свідок показав, що ОСОБА_5 , за умови відсутності повного комплекту технічних засобів, відсутності пусконалагоджувальних робіт та навіть не розпочаті заходи з побудови КСЗІ зазначеного комплексу, пропонував йому підписати акт приймання-передачі «ПТК «РАЙДУГА», обіцяючи його доробити пізніше та мотивував це тим, що за аналогічною схемою працює з іншими державними органами. За твердженням свідка поставлене ДП «НЦТМ» обладнання не поставлено належним чином на озброєння; (3) листом ТОВ «ECOMM CO» № 21/07/37 від 21.07.2017, згідно якого ДП «НЦТМ» не значиться у базах даних користувачів програмного забезпечення Ersi та не має жодного сертифікату (ліцензії на використання) програмних продуктів ArcGIS. Сертифікат видається на ім`я певного кінцевого користувача та не може бути переданий іншому користувачу для використання. Зазначене підтверджує, що ДП «НЦТМ» не могло виконати умови договору № 572/14 від 28.10.2014, який зі сторони ДП «НЦТМ» було підписано ОСОБА_1 ; (4) листом ТОВ «ECOMM CO» від 25.07.2017 № 25/07/38, згідно якого Служба зовнішньої розвідки України не значиться у базах даних користувачів програмного забезпечення Ersi та не має жодного сертифікату (ліцензії на використання) програмних продуктів ArcGIS; (5) технічними умовами ТУ У 7010-25746864-001:2014 «Програмно-технічного комплексу управління геопросторовими даними «ПТК Райдуга», каталожною карткою продукції, актом здачі-приймання від 25.07.2014; (6) висновком експерта № 2425 від 26.01.2018, відповідно до якого вартість обладнання поставленого ДП «Науковий центр точного машинобудування» на користь Служби зовнішньої розвідки України на виконання договору № 572/14 від 28.1.2014 станом на 03.11.2014 складала 1 068 408,00 грн. та іншими матеріалами в своїй сукупності.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно необґрунтованості підозри та відсутності прямих доказів причетності ОСОБА_1 до інкримінуємих йому злочинів, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що надані стороною захисту заперечення стосуються саме допустимості та належності доказів, остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу.

З огляду на вказане, слідчий суддя не має правової можливості оцінити належність та допустимість вказаних документів, як доказів по кримінальному провадженню та вважає за необхідне прийняти їх до уваги, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, як позицію захисту щодо невинуватості підозрюваного, реальності скоєння кримінального правопорушення та вірогідної причетності ОСОБА_1 до скоєних правопорушень.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначених кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

1.6 Щодо наявності ризиків

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду виходячи з наступного

Так, частина інкримінованих ОСОБА_1 злочинів відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, в тому числі і корупційних, отже у разі засудження, до нього не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім цього, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_1 тривалий час обіймав керівну посаду на ДП «НЦТМ», а частина свідків у кримінальному провадженні є співробітниками даного підприємства та були підлеглими останнього, тому він може і дотепер підтримувати з ними особисті зв`язки, та використовуючи свій авторитет, може мати на них вплив. Крім того, з метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрюваний може чинити вплив або узгоджувати спільні дії з іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні.

Також слідчим суддею береться до уваги те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а отже ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. В сукупності зазначеного, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність вказаного ризику.

Одночасно з цим, зазначений у клопотанні ризик - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи. Так, на переконання слідчого судді, орган досудового розслідування мав достатньо часу для збирання доказів, шляхом проведення необхідних слідчих та процесуальних дій, результати яких можуть бути використані для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні та матимуть значення для розгляду справи по суті, а разом з тим, що досудове розслідування завершено та стороні захисту надано доступ до матеріалів кримінального провадження, свідчить про визнання стороною обвинувачення зібраних доказів достатніми для складання обвинувального акта. З огляду на викладене, зазначений ризик не враховується при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням обставин справи, не зважаючи на наявність у залі суду осіб, які поручилися за виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, суд не може визнати їх такими, що заслуговують на довіру, оскільки вказані особо є близькими родичами підозрюваного, що на переконання судді не зможе запобігти встановленим у засіданні ризикам.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання щодо виду запобіжного заходу, який слід застосувати до підозрюваного слідчий суддя приходить до наступних висновків

У клопотанні детектив прохає змінити запобіжних захід на тримання під вартою, з тих підстав, що дотепер наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Однак слідчим суддею під час судового розгляду була встановлена наявність лише двох ризиків - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Беручи до уваги, що досудове розслідування кримінального провадження триває з 2016 року, про підозру ОСОБА_1 було повідомлено 25.02.2020 та на теперішній час досудове розслідування завершено, а стороні захисту надано доступ до матеріалів провадження, вказане на переконання слідчого судді свідчить про недоцільність ізоляції підозрюваного шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки всі слідчі дії, які сторона обвинувачення вважала за необхідні, були ними проведені. А тому з метою запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, беручи до уваги належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, його особу, вважаю за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід, який у достатній мірі на цій стадії забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного - цілодобовий домашній арешт.

Більш м`який запобіжний захід, такий як особиста порука, не може бути застосована, про що вже було зазначено в ухвалі. Застава не була виконана самим обвинуваченим, що позбавляє застосувати саме такий запобіжний захід. Особисте зобов`язання, з урахуванням встановлених у судовому засіданні ризиків, не зможе їм запобігти.

Частина 4 статті 196 КПК України вказує, що слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

У судовому засідання встановлено, що строк досудового розслідування кримінального провадження складав два місяці з дати повідомлення особі про підозру та закінчувався 25.04.2020, а у судовому засідання прокурором повідомлено, що до спливу вказаного строку, а саме 17.04.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 290 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування. З огляду на зазначене, на час розгляду клопотання строк досудового розслідування складає 9 днів, а отже слідчий суддя уповноважений обрати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід саме на зазначений строк.

Керуючись ст.ст. 107, 110, 177, 178, 181, 194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Перетятька Д.В., погоджене із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кравцем В.В. про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою, по кримінальному провадженню № 52016000000000372 від 18.10.2016 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

- не відлучатися з квартири за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , підозрюваними ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;

- здати на зберігання до відповідних територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Строк дії ухвали встановити до 29квітня 2020 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Слідчий суддя С. М. Мойсак