- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
- Secretary : Zubritskoi A.M.
- Lawyer : Miahkova M.O., Usyka Ye.S.
- Prosecutor : Olefir Yu.O.
Справа № 991/3186/20
Провадження1-кс/991/3283/20
УХВАЛА
23 квітня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Зубріцької А.М.,
прокурора Олефіра Ю.О.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисників Мягкова М.О., Усика Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Фільштейна М.В., погоджене з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Олефіром Ю.О. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 52019000000001060 від 26.11.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом жовтня 2019 року - січня 2020 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , керуючись спільним злочинним умислом, спрямованим на надання Голові Фонду державного майна України ОСОБА_5 , тобто особі, яка замає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення останнім дій із використанням свого службового становища в інтересах третіх осіб, пропонували ОСОБА_5 одержати неправомірну вигоду у сумі 5 млн. доларів США за вирішення питання щодо призначення Головою Правління АТ «Одеський припортовий завод» (далі АТ «ОПЗ») особи підконтрольної ОСОБА_1 , а також вирішення питання щодо укладення АТ «ОПЗ» договорів переробки давальницької сировини з підконтрольними ОСОБА_1 суб`єктами господарювання та 29.01.2020 ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні закладу громадського харчування «Духмяна піч», розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошенський район, с. Лісники, вул . Ватутіна , 170, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , передав частину вищевказаної неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. доларів США.
Крім того, 29.01.2020 ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні закладу громадського харчування «Духмяна піч», розташованого за адресою: Київська область, Києво -Святошинський район, с. Лісники, вул . Ватутіна , 170, під час особистої зустрічі з Головою Фонду державного майна України ОСОБА_5 , тобто особою, яка замає особливо відповідальне становище, запропонував останньому неправомірну вигоду за вчинення дій, з використанням службового становища, спрямованих на сприяння у перемозі підконтрольних йому суб`єктів підприємницької діяльності під час проведення процедури закупівлі електроенергії АТ «Херсонська ТЕЦ» та АТ «Криворізька ТЕЦ», а також іншими ТЕЦ на території України.
29.01.2020 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
16.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 12 612 000 гривень.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2020 ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.04.2020.
Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, продовжено до 29 квітня 2020 року.
Також у клопотанні детектив зазначає, що захист повідомлено про завершення досудового розслідування та відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме те, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, детектив просить продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання. Додатково пояснив, що ризики, які існували на час обрання та попереднього продовження запобіжного заходу не зникли та не зменшилися, а навпаки збільшили, оскільки ОСОБА_1 повідомлено про підозру ще за одним епізодом злочинної діяльності. Також пояснив, що 21.04.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, у зв`язку з чим, на теперішній час, строки досудового розслідування не рахуються. Відповідно до чого просив клопотання задовольнити та продовжити дії запобіжного заходу.
Захисник Мягков М.О. заперечував проти задоволення клопотання, надав письмові заперечення та додатково пояснив, що підозра є необґрунтованою, побудована на неналежних доказах. Крім того дії ОСОБА_1 не вірно кваліфіковано стороною обвинувачення, оскільки, відповідно до нормативних актів, ОСОБА_5 ніяким чином не міг самостійно вирішити питання, про які стверджує сторона обвинувачення. Також зазначив, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи та потребує стаціонарного лікування поза межами СІЗО; є багатодітним батьком та на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей та мати пенсіонерка. Зважаючи на вказане, просив відмовити в продовжені строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання. У судовому засіданні пояснив, що підозра є необгрнутованою, оскільки Голова Фонду державного майна України не наділений повноваженнями, які на думку сторони обвинувачення, мав виконати ОСОБА_5 на прохання ОСОБА_1 . Додав, що за станом здоров`я, ОСОБА_1 не може утримуватися в умовах ізоляції, оскільки його хвороба прогресує та він потребує медичного догляду СІЗО. Просили застосувати більш м`який запобіжний захід або зменшити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисників, просив відмовити в задоволенні клопотання щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що ризиків, на які посилається сторона обвинувачення не існувало з самого початку досудового розслідування, а у зв`язку із завершенням досудового розслідування, вони тим паче перестали існувати. Звернув увагу, що коштів у нього не має, щоб сплатити заставу. Всі підприємства на які посилається детектив, ніякого прибутку не приносять, підприємницька діяльність не здійснюється.
У судовому засідання допитаний свідок ОСОБА_9 , який пояснив, що ОСОБА_1 не має достатнього матеріального стану для того, щоб внести визначену ухвалою слідчого судді суму застави, вказана сума для нього є непомірною, та свідок ОСОБА_10 , яка пояснила, що її батько має постійне місце мешкання у м. Києві, укладено договір оренди житла, а тому до нього можливо застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Просили відмовити в задоволенні клопотання детектива.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши позицію учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, в якому 30.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України та 16.04.2020 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 12 612 000 гривень.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 23.03.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, продовжено до трьох місяців, тобто до 29.04.2020.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2020 ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.04.2020.
21.04.2020 стороною обвинувачення прийнято рішення про завершення досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000001060 від 26.11.2019 та 21.04.2020 стороні захисну надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами: (1) протоколами допиту свідка ОСОБА_5 від 19.01.2020 та 13.03.2020, відповідно до якого свідок повідомив, що під час зустрічей з ОСОБА_1 , останній пропонував йому неправомірну вигоду за вирішення питання про призначення на посаду Голови Правління АТ «ОПЗ» підконтрольної ОСОБА_1 особи, забезпечення укладення АТ «ОПЗ» договорів з підконтрольними ОСОБА_1 суб`єктами господарювання, а також забезпечення перемоги підконтрольного підприємства під час проведення тендерних процедур на закупівлю електроенергії ТЕЦ; (2) протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 28.01.2020, відповідно до якого фіксувалася зустріч від 27.01.2020 між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , була висловлено пропозиція надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 ; (3) протокол огляду від 13.02.2020, відповідно до якого було оглянуто носії інформації, на яких зафіксовано зустріч між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , що мала місце 29.01.2020, під час якої ОСОБА_1 передав ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 50 000 доларів США, а також пропонував подальше співробітництво під час вирішення питання з ТЕЦ; (4) протоколом обшуку окремого приміщення «хата Коваля » у ресторані «Духмяна Піч », проведеного 29-30.01.2020, відповідно до якого, серед іншого, виявлено грошові кошти у сумі 50 000 доларів США; (7) протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 13.03.2020, відповідно до якого свідок зазначив, що у ресторані « Духмяна Піч» ОСОБА_1 передав йому грошові кошти у сумі 50 000 доларів США, які призначалися йому, як неправомірна вигода за дії свідка в інтересах третіх осіб та іншими матеріалами провадження в їх сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо продовження запобіжного заходу та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частини 1, 3 ст. 197 КПК України зазначають, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Розглядаючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, що ґрунтується на ймовірних стійких зав`язках із працівниками судових та правоохоронних органів різного рівня, відомості про яких були виявлені в особистих записах підозрюваного, вилучених під час затримання. Так, використовуючи свої зв`язки та авторитет, підозрюваний може чинити тиск на осіб, які є свідками у цьому провадженні. Крім того, з метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрюваний також може чинити вплив або узгоджувати спільні дії з іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, з метою переконати змінення вже наданих викриваючих свідчень.
Крім того слідчим суддею береться до уваги те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а отже ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. В сукупності зазначеного, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність вказаного ризику.
Окрім цього, на переконання слідчого судді прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованих злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. А беручи до уваги, що злочини є корупційними, отже у разі засудження, до ОСОБА_1 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також слідчим суддею береться до уваги той факт, що ОСОБА_14 , - особа із якою ОСОБА_1 перебуває у цивільному шлюбі, 03.10.2019 покинула територію України та належних відомостей щодо її повернення суду не надано, а разом з тим, що і раніше вказана особа систематично тривалий час проживала за кордоном, може свідчити про наявність, як у ОСОБА_1 , так і у ОСОБА_14 у власності або у тривалому користуванні нерухомого майна за кордоном.
Слідчий суддя враховує також ймовірний зв`язок підозрюваного із непідконтрольною Україні територією, реєстрацію місця проживання неподалік від лінії розмежування.
Крім зазначеного, суд враховується і факт повідомлення 16.04.2020 ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, якою останньому інкриміновано ще один епізод злочинної діяльності, що, на переконання слідчого судді, значно підвищує факт ймовірного переховування підозрюваного.
Кожна окремо з зазначених вище обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_1 , однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.
З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно недопустимості доказів, на які посилається сторона обвинувачення та не вірної кваліфікації дій ОСОБА_1 , слідчий суддя зазначає, що надані стороною захисту заперечення стосуються саме допустимості доказів та остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу. Належну оцінку таким доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. З огляду на вказане, слідчий суддя розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та як аргумент для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу .
Також суд звертає увагу на посилання сторони захисту щодо стану здоров`я ОСОБА_1 , однак зазначає, що до суду не було надано медичної документації, яка б вказувала на неможливість утримання підозрюваного під вартою.
Беручи до уваги, що під час судового засідання прокурором доведено про недостатність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою у зв`язку з існуванням встановлених ризиків та той факт, що досудове розслідування завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, час ознайомлення з якими не включається у строк досудового розслідування, а суду не відомий можливий термін такого ознайомлення, з метою мінімізації встановлених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе клопотання детектива задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 107, 181, 177, 178, 194, 199 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Фільштейна М.В., погоджене з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Олефіром Ю.О. по кримінальному провадженню № 52019000000001060 від 26.11.2019 - задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на тридцять діб, тобто до 22 травня 2020, з можливістю внесення застави у розмірі 6000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 12 612 000 (дванадцять мільйонів шістсот дванадцять тисяч) гривень, визначеної ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020.
У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_1 , передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України обов`язки, а саме:
1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;
2) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідком ОСОБА_5 , а також іншими особами, які будуть допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні щодо обставин даного кримінального провадження;
5) здати на зберігання до відповідного територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, але не більше двох місяців з дня внесення застави.
Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали встановити до 22 травня 2020 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя С. М. Мойсак