Search

Document No. 88980070

  • Date of the hearing: 21/04/2020
  • Date of the decision: 21/04/2020
  • Case №: 991/2763/20
  • Proceeding №: 52018000000000949
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
  • Secretary : Batyr B.V.

Справа № 991/2763/20

Провадження1-кс/991/2847/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Гайданки А.І. від 29.02.2020 про закриття кримінального провадження № 52018000000000949 від 02.10.2018,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій ОСОБА_1 просив скасувати постанову від 29.02.2020 ст. детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Гайданки А.І. про закриття кримінального провадження № 52018000000000949 від 02.10.2018 та відновити досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Скарга обґрунтовується тим, що у провадженні відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 52018000000000949 від 02.10.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 129, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 368 КК України.

29.02.2020 ст. детектив УВК НАБ України Гайданка А.І. виніс постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діях головного спеціаліста відділу по роботі зі свідками та заявниками Управління по роботі громадськістю ОСОБА_2 та громадянина ОСОБА_3 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 129 , ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 368 КК України.

Вказана постанова надіслана заявнику 20.03.2020 та отримана ним 24.03.2020.

Не погоджуючись з такими висновками, посилаючись на незаконність, передчасність винесеної ст. детективом Національного бюро ВВР УВК Гайданкою А.І. постанови, заявник звернувся до слідчого судді з цією скаргою.

Під час розгляду скарги у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Учасники судового процесу не прибули у засідання суду для продовження розгляду скарги, але заявник, під час дебатів у минулому судовому засіданні, заявив слідчому судді про відсутність потреби брати йому участь у подальших судових засіданнях, оскільки свою позицію він виклав повністю, якою підтримав скаргу.

Детектив НАБ України заперечив проти скарги, посилаючись на законність своїх дій відносно здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000949 від 02.10.2018 та прийняття оскаржуваної постанови. Для огляду надав матеріали вказаного кримінального провадження.

Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Статтею 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, пунктом 3 ч. 1 вказаної статті КПК України передбачено право заявника, потерпілого, його представника чи законного представника оскаржити рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.

Відповідно до ч. 1-2 та 6 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.

Як свідчать матеріали скарги та зазначалося вище у цій ухвалі, ст. детективом УВК НАБ України Гайданкою А.І. 29.02.2020закрито кримінальне провадження № 52018000000000949 від 02.10.2018, про що винесено відповідну постанову.

За твердженнями заявника оскаржувана постанова винесена детективом з недодержанням вимог чинного кримінального процесуального законодавства в частині неупередженості, повноти та всебічності досудового розслідування.

Як слідує з оскаржуваної постанови від 29.02.2020, ст. детектив УВК НАБ України Гайданка А.І. прийшов до висновку, що у діях головного спеціаліста відділу по роботі зі свідками та заявниками Управління по роботі громадськістю ОСОБА_2 та громадянина ОСОБА_3 відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 129, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 368 КК України, у зв`язку з чим кримінальне провадження № 52018000000000949 від 05.09.2018 підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Так, слідчим суддею встановлено, що кримінальне провадження № 52019000000000949 розпочате за заявою ОСОБА_1 від 03.05.2018 за вих. № 2324/02, в якій останній повідомив про вчинення працівником приймальні громадян Національного бюро (далі - приймальня) та особою, якій працівник приймальні нібито надавав незаконні послуги, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 129, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України: погроз фізичною розправою, нібито вимагання неправомірної вигоди за прийняття заяви тощо.

Підставою для винесення ст. детективом УВК НАБ України Гайданкою А.І.постанови від 29.02.2020 про закриття кримінального провадження № 52019000000000949 стало те, що у ході досудового слідства не здобуто будь-яких об`єктивних відомостей вчинення кримінальних правопорушень.

Доводи, викладені у скарзі ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження наданими матеріалами кримінального провадження з огляду на наступне.

Як слідує з тексту скарги, заявник стверджує, що детективом не виконано вимог ухвали слідчого судді за № 760/13036/18 від 25.09.2018, якою зобов`язано останнього надати заявнику витяги з ЄРДР і відповідні пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого у даному кримінальному провадженні, а також не повідомлено про початок досудового розслідування та не вручено жодного витягу з ЄРДР.

Такі твердження спростовуються наявними в матеріалах кримінального провадження листами ст. детектива Грабара С.В. від 02.10.2018 за №№ 131-188/37386, 131-188/37389, 131-188/37391, 131-188/37393 стосовно повідомлення ОСОБА_1 про внесення відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування, а також якими надано витяги з ЄРДР та пам`ятку про процесуальні права і обов`язки потерпілого, про що свідчать відомості, зазначені у додатку цих листів. Тож ухвалу слідчого судді виконано відразу після її надходження.

Разом з тим, не знайшло свого підтвердження й наголошення ОСОБА_1 про не допит його у справі, оскільки в матеріалах наявні чотири повістки про виклик ОСОБА_1 на допит до НАБ України на 19.02.2019, 14.03.2019, 27.12.2019, 28.02.2020, однак, отримавши зазначені повістки, про що свідчать копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, заявник жодного разу не з`явився, тричі заявивши клопотання про перенесення допиту. При цьому, ОСОБА_1 у своїй скарзі посилається на те, що детектив не розглянув подані в порядку ст. 220 КПК України заяву про виконання судового рішення за вих. № 2558/01 від 01.10.2018 та клопотання про перенесення допиту: за вих. № 2974/18 від 18.02.2019, за вих. № 3082/14 від 14.03.2019, за вих. № 17/01 від 17.01.2020 - та не надав відповіді на них.

Однак, що стосується як заяви ОСОБА_1 № 2558/01 від 01.10.2018 про внесення до ЄРДР відомостей про всі кримінальні правопорушення, які він визначив такими у заяві від 03.05.2018, так і клопотань про перенесення допиту детективом розглянуто, заявнику надано відповіді за підписом Керівника Управління внутрішнього контролю та ст. детектива, що підтверджується матеріалами кримінального правопорушення.

До того ж слід зауважити, що 18.02.2019 за вих. № 2974/18 потерпілим заявлено клопотання про перенесення допиту, призначеного на 15 год. 19.02.2019, у зв`язку з тим, що на 14-30 19.02.2019 призначено судове засідання у Деснянському районному суді м. Києва з розгляду цивільної справи № 754/16191/16-ц під головуванням судді Зотько Т.А. Повістки про виклик до суду у цивільній справі ОСОБА_1 не надано. При огляді Єдиного державного реєстру судових рішень детективом виявлено численні ухвали суду у цивільній справі № 754/16191/16-ц, проте немає жодної, датованої 19.02.2019 чи про призначення судового засідання на 19.02.2019. При огляді порталу «Судова влада України» також не виявлено відомостей про призначення розгляду цивільної справи № 754/16191/16-ц на 14 год. 30 хв. 19.02.2019. Тож, на думку слідчого судді, така поведінка заявника свідчить про ухилення заявника ОСОБА_1 як потерпілого від процесуальних обов`язків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 57 КПК України, що фактично підтверджує відмову останнього давати пояснення по суті поданої заяви про вчиненні кримінальні правопорушення та сприяти встановленню істини по справі.

Натомість, у кримінальному провадженні допитано у якості свідка працівника приймальні громадян Національного бюро ОСОБА_2 , іншу присутню в приймальні особу - ОСОБА_3 , допитати не виявилось можливим у зв`язку зі смертю останнього, інші свідки відсутні. Тож доводи заявника з приводу недопиту існуючих свідків у справі також є безпідставними.

Крім цього, у поданих матеріалах відсутні будь-які клопотання ОСОБА_1 щодо призначення та проведення фоноскопічної та відеоскопічної експертиз, на які заявник посилається у скарзі в якості доводів стосовно невиконання ст. детективом обов`язкових слідчих і процесуальних дій. До того ж у скарзі йдеться про не призначення детективом судово-медичної експертизи за фактами отриманого ушкодження здоров`я заявника. Проте, слід зауважити, що у заяві про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_1 не вказував про спричинення шкоди його здоров`ю і таких відомостей в ході розслідування не здобуто.

Поряд з цим, заявник скаржиться на те, що детективом не надано йому можливості залучити до справи наявні у нього докази вчиненого злочину, документи, звуко-відеозапис події кримінального правопорушення. Але таке твердження притирічить п. 3 ч. 1 ст. 56 КПК України, за яким потерпілий має право подавати докази, а відтак заявник не був обмежений в праві подавати будь-які докази. Окрім того ст. детектив у свої поясненнях зазначає, що від ОСОБА_1 протягом більш ніж 16 місяців досудового розслідування не надходили будь-які докази на підтвердження доводів, викладених у його заяві про вчинене кримінальне правопорушення. Так само ОСОБА_1 не був обмежений і у можливості подання документів щодо отриманих ним матеріальних чи моральних збитків, про що також заявник зазначає у скарзі. З огляду на що такі доводи заявника є необґрунтованими, надуманими та такими, що не відповідають істині по справі.

Вказані обставини стали підставою для прийняття постанови про закриття кримінального провадження згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень.

Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що факти, викладені у заяві ОСОБА_1 від 03.05.2018, перевірено та вони не знайшли будь - якого підтвердження.

Ст. детективом УВК НАБ України Гайданкою А.І. з урахуванням всіх наведених обставин, оцінюючи зібрані в ході досудового розслідування докази, ґрунтуючись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, та належним чином проведено досудове розслідування, за наслідками якого прийнято законне та обґрунтоване процесуальне рішення.

Оскільки, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Частиною 1 ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Статтею 28 КПК України, зокрема ч.ч. 1-3 якої визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите (ч. 5 ст. 28 КПК України).

За таких обставин, постанова ст. детектива УВК НАБ України Гайданки А.І. від 29.02.2020 є правомірною, тож у задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування оскаржуваної постанови та відновленні досудового розслідування слід відмовити.

Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Гайданки А.І. від 29.02.2020 про закриття кримінального провадження № 52018000000000949 від 02.10.2018 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя В.Д. Воронько