Document No. 89033280

Справа № 991/1232/20

Провадження1-кс/991/1260/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Грінченка В.М. на постанову детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Теницького Є.О. від 19.12.2019 про закриття кримінального провадження № 52018000000001213 від 10.12.2018,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Грінченко В.М. просив поновити строк на оскарження постанови детектива про закриття кримінального провадження, у зв`язку з поважністю причин їх пропущення та скасувати постанову від 19.12.2019 детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Теницького Є.О. про закриття кримінального провадження № 52018000000001213 від 10.12.2018.

Скарга обґрунтовується тим, що 25.10.2018 в.о. директора Департаменту розслідування протиправних діянь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Я. Шатилом було подано до Національного антикорупційного бюро України заяву про кримінальне правопорушення, зокрема про можливе внесення народним депутатом України ОСОБА_1 недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, а саме: не відображення коштів у розмірі 163 716,95 грн на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , відкритих в ПАТ «Банк «Київська Русь» (ідентифікаційний код юридичної особи - 24214088, адреса реєстрації: місто Київ, вулиця Хорива, 11-А) та не зазначення факту щодо здійснення видатків у сумі 750 000 грн з рахунку № НОМЕР_4 цього ж банку.

Уповноваженою особою Національного антикорупційного бюро України відповідні відомості за заявою в.о.директора Департаменту розслідування протиправних діянь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Я.Шатила від 25.10.2018 вих.№ 30-21258/18 були внесені 10.12.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000001213 за фактом можливого внесення народним депутатом України ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.

19.12.2019 постановою детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Теницького Є.О. закрито кримінальне провадження №52018000000001213 від 10.12.2018,у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.

Не погоджуючись з такими висновками, посилаючись на незаконність, передчасність винесеної детективом Національного бюро Теницьким Є.О. постанови, заявник звернувся до слідчого судді з цією скаргою.

Під час розгляду скарги у судовому засіданні неодноразово оголошувалась перерва.

Учасники судового процесу не прибули у засідання суду для продовження розгляду скарги, але заявник подав до суду клопотання про розгляд скарги у його відсутність на підставі наявних у справі матеріалів, скаргу підтримує та просив задовольнити.

Детектив НАБ України в одному із судових засіданнях заперечив проти скарги, посилаючись на законність своїх дій відносно здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001213 від 10.12.2018 та прийняття оскаржуваної постанови. Для огляду надав матеріали вказаного кримінального провадження.

Згідно зі ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Статтею 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, пунктом 3 ч. 1 вказаної статті КПК України передбачено право заявника, потерпілого, його представника чи законного представника оскаржити рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч.1 ст. 304 КПК України).

Як вбачається з доводів скарги, оскаржувана постанова детектива від 19.12.2019 була отримана заявником 02.01.2020 та була оскаржена до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва 13.01.2020, тобто в межах строку, встановленого ч.1 ст. 304 КПК України.

Однак у зв`язку з порушенням заявником правил підсудності, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.01.2020 вказана скарга була повернута заявнику з підстав передбачених п.2 ч.2 ст. 304 КПК України.

Заявник зазначає, що копія ухвали разом зі скаргою були направлені заявнику лише 24.01.2020 та отримані відповідно 27.01.2020.

Вказане підтверджується поштовим конвертом, доданим до скарги та трек-номером поштового відправлення.

За таких обставин, враховуючи той факт, що первісна скарга заявника була подана у встановлені законом строки до неналежного суду, слідчий суддя приходить до висновку про можливість поновлення строку на оскарження постанови детектива про закриття кримінального провадження.

Вивчивши скаргу, матеріали кримінального провадження №52018000000001213 від 10.12.2018, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.

Відповідно до ч. 1-2 та 6 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч.2 ст.84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.

Як свідчать матеріали скарги та зазначалося вище у цій ухвалі, детективом Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Теницьким Є.О. 19.12.2019 закрито кримінальне провадження №52018000000001213 від 10.12.2018,про що винесено відповідну постанову.

За твердженнями заявника оскаржувана постанова винесена детективом з недодержанням вимог чинного кримінального процесуального законодавства в частині неупередженості, повноти та всебічності досудового розслідування.

Як слідує з оскаржуваної постанови від 19.12.2019, детектив НАБ України Теницький Є.О. прийшов до висновку, що у діях народного депутата України VIII скликання ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, у зв`язку з чим кримінальне провадження №52018000000001213 від 10.12.2018 підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Так, слідчим суддею встановлено, що кримінальне провадження №52018000000001213 від 10.12.2018 розпочате на підставі ухвали слідчого судді від 05.12.2018 за заявою в.о. директора Департаменту розслідування протиправних діянь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Я. Шатила від 25.10.2018 вих.№ 30-21258/18 про кримінальне правопорушення, зокрема про можливе внесення народним депутатом України ОСОБА_1 недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, а саме: не відобразив кошти у розмірі 163 716,95 грн на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , відкритих в ПАТ «Банк «Київська Русь» (ідентифікаційний код юридичної особи - 24214088, адреса реєстрації: місто Київ, вулиця Хорива, 11-А) та не зазначив факту щодо здійснення видатків у сумі 750 000 грн з рахунку № НОМЕР_4 цього ж банку.

Підставою для винесення детективом НАБ України Теницьким Є.О. постанови від 19.12.2019 про закриття кримінального провадження №52018000000001213 стало те, що у ході досудового слідства не здобуто будь-яких об`єктивних відомостей вчинення кримінального правопорушення так, зокрема не було отримано достатніх доказів того, що саме ОСОБА_1 19.03.2015 здійснив банківську операцію з переказу 750 тис. грн., що свідчить про відсутність суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, відсутня.

Доводи, викладені у скарзі представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Грінченка В.М. щодо незаконності постанови детектива та неповноти проведення досудового розслідування не знайшли свого підтвердження з огляду на наступне.

Як слідує з тексту скарги, заявник стверджує, що детективом не виконано такі першочергові слідчі дії як допит в якості свідків Головного економіста відділу розрахунків в національній валюті ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_4 , яка проводила операцію з перерахування коштів та начальника відділу Департаменту роздрібного бізнесу ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_5 , яка безпосередньо внесла до систем банку вказану операцію щодо перерахування грошових коштів з рахунків ОСОБА_1 в сумі 750тис. грн. Окрім того не здійснено тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні ПАТ «Банк «Київська Русь» та стосуються проведення операції.

Такі доводи заявника жодним чином не свідчать про неповноту досудового розслідування, оскільки у кримінальному провадженні було допитано у якості свідків начальника відділу безпеки Департаменту розслідування протиправних діянь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_6 та провідного економіста відділу розслідування протиправних діянь того ж департаменту ОСОБА_7 , за результатами яких доказів на підтвердження причетності ОСОБА_1 до здійснення вказаної операції не встановлено.

При цьому свідок ОСОБА_8 відмовилась давати показання, пославшись на положення ст.63 Конституції України.

Поряд з цим допитаний у якості свідка ОСОБА_1 показав, що він дійсно мав рахунки у ПАТ «Банк «Київська Русь», однак точних сум грошей на цих рахунках він не пам`ятає. Тому у жовтні 2016 року він звертався до цього банку з запитами щодо розміру коштів, які перебували на його рахунках. Згідно інформації банку на його рахунках перебувало 163,717 тис. в гривневому еквіваленті. На підтвердження своїх показань ОСОБА_1 надав копії відповідей банку, які приєднані до матеріалів кримінального провадження. Зі слів ОСОБА_1 він не знайомий з ОСОБА_8 , перерахування коштів у сумі 750 тис. грн. не здійснював та вважає, що вказану операцію провів банк без його відому.

Окрім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження детективами на підставі ухвал слідчих суддів від 28.01.2019, 13.08.2019, 24.09.2019 неодноразово здійснено тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні ПАТ «Банк «Київська Русь» та стосуються проведення операції перерахування 750 тис. грн. з рахунку ОСОБА_1 19.03.2015 на поточний рахунок ОСОБА_8 , за наслідками яких встановлено, що документи, на підставі яких здійснювався перерахунок коштів у сумі 750 тис. грн. на поточний рахунок ОСОБА_8 , у банку не збереглись.

Будь-яким іншим способом встановити документи, на підставі яких було проведено операцію перерахування 750 тис. грн. з рахунку ОСОБА_1 19.03.2015 на поточний рахунок ОСОБА_8 неможливо.

Тож доводи заявника з приводу нездійснення тимчасового доступу до документів, що перебувають у володінні ПАТ «Банк «Київська Русь», що стосуються проведення операції, є безпідставними.

В той же час, відповідальність за ст. 366-1 КК України за подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна настає лише у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у 2016 році складало 344,500 тис. грн., тому доводи заявника про те, що ОСОБА_1 не відобразив у декларації за 2015 рік залишок коштів на банківських рахунках ПАТ «Банк «Київська Русь» у сумі 163,717 тис. грн. - не підлягають розслідуванню в рамках кримінального провадження, оскільки у разі встановлення порушення особа повинна нести відповідальність, встановлену законом в порядку адміністративного судочинства.

В ході здійснення досудового розслідування не встановлено доказів, які могли б свідчити про наявність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України.

Вказані обставини стали підставою для прийняття постанови про закриття кримінального провадження згідно вимог п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що факти, викладені у заяві в.о.директора Департаменту розслідування протиправних діянь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Я . Шатила від 25.10.2018, перевірено та вони не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що детективом НАБ України Теницьким Є.О. з урахуванням всіх наведених обставин, оцінюючи зібрані в ході досудового розслідування докази, ґрунтуючись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, та належним чином проведено досудове розслідування, за наслідками якого прийнято законне та обґрунтоване процесуальне рішення.

Оскільки, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Частиною 1 ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

За таких обставин, постанова детектива НАБ України Теницького Є. О. від 19.12.2019 є правомірною, тож у задоволенні скарги представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Грінченка В.М . про скасування оскаржуваної постанови слід відмовити.

Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Грінченка В.М. на постанову детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Теницького Є.О. від 19.12.2019 про закриття кримінального провадження № 52018000000001213 від 10.12.2018 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя В.Д. Воронько